Геніальний, але самотній: чому Коперник усе життя залишався холостяком – 8 цікавих фактів

19 лютого світ вшановує річницю народження видатного вченого епохи Відродження – Миколая Коперника.

Його ім'я відоме не лише як астронома, а й як математика, лікаря, економіста, правника, дипломата та каноніка. Саме він розробив геліоцентричну теорію будови Сонячної системи, що згодом докорінно змінила наукове уявлення про Всесвіт. Більше про цю видатну людину розповість "Дивогляд".

Біографія генія

Шлях до науки та освіти

Миколай Коперник народився у польському місті Торунь у 1473 році. Освіту він почав здобувати у Краківському університеті, де вивчав астрономію, математику та медицину.

Хоча він не отримав наукового ступеня, його жага до знань змусила його вирушити до Італії, де він продовжив навчання в Болонському університеті. У 1503 році Коперник отримав ступінь доктора права в Падуанському університеті, після чого повернувся на батьківщину.

Після повернення він почав службу як секретар і лікар свого дядька – єпископа Вармії. У цей період він активно займався астрономічними дослідженнями, а також викладав у Кракові.

Громадська діяльність та наукові здобутки

Миколай Коперник
Миколай Коперник
Фото: З відкритих джерел

Після смерті дядька у 1512 році Коперник оселився у місті Фромборк, де провів більшу частину свого життя. Водночас, окрім астрономічних спостережень, він займався й практичними справами:

  • Проектував гідравлічну систему для постачання води у Фромборку.
  • Запустив виробництво монет у польському монетному дворі.
  • Боровся з Тевтонським орденом під час війни 1520-1522 років.

Коперник також досліджував економіку та запропонував закон, що пояснював обіг грошей, який згодом отримав назву "Закон Коперніка-Ґрешема".

Революція в астрономії

Наукові пошуки Коперника розпочалися ще у 1500-х роках, коли він прийшов до революційного висновку: не Земля є центром Всесвіту, а Сонце. Його теорія геліоцентризму докорінно суперечила поглядам тогочасної науки та релігії, але знайшла своє відображення в основній праці вченого – "Про обертання небесних сфер" (De revolutionibus orbium coelestium), над якою він працював понад 40 років.

Вчений описав основні закономірності руху планет, сформулювавши ідею про:

  • обертання Землі навколо власної осі,
  • її річний рух навколо Сонця,
  • рух інших планет у Сонячній системі.

Його відкриття стали основою для майбутніх досліджень Галілея, Кеплера та Ньютона, заклавши фундамент для сучасної астрономії.

Останні роки та спадщина

Миколай Коперник
Миколай Коперник
Фото: З відкритих джерел

Після 1531 року Коперник майже повністю відійшов від громадської діяльності, зосередившись на завершенні своєї роботи. Він помер 24 травня 1543 року у віці 70 років, і, всупереч поширеному міфу, не був переслідуваний інквізицією.

Його праця змінила хід історії науки, відкривши людству новий погляд на Всесвіт. І хоча сучасники Коперника ще довго сумнівалися у його ідеях, саме його геліоцентрична теорія стала фундаментом для подальших відкриттів у галузі астрономії.

8 маловідомих фактів про людину, яка змінила уявлення про Всесвіт

Ім'я Миколая Коперника асоціюється передусім із революційною геліоцентричною теорією, яка перевернула середньовічні уявлення про будову Сонячної системи. Але за цією науковою спадщиною стоїть людина з унікальною біографією, розмаїтими талантами та цікавими деталями життя, які залишаються менш відомими широкій публіці.

Поліглот, який володів п'ятьма мовами

Освіта Коперника була багатогранною, і в процесі навчання він опанував латину, польську, німецьку, італійську та грецьку. Оскільки його дядько підтримував його навчання, молодий Коперник зміг вступити до Краківського університету, де вивчав астрономію, математику, філософію та логіку. Після цього він продовжив навчання у Болонському університеті (Італія), здобувши юридичну освіту. Саме там він опанував італійську мову, а також поглибив знання грецької, яку використовував для читання давніх текстів.

Все життя залишався холостяком

Коперник, будучи католицьким каноніком, склав обітницю безшлюбності й так ніколи й не одружився. Однак він не залишався без родини – після смерті своєї сестри Катаріни взяв під опіку її п’ятьох дітей. Він став їхнім фінансовим наставником і підтримував племінників і племінниць упродовж життя.

Його головна праця вийшла друком за кілька днів до смерті

Найвизначніша праця Коперника, "Про обертання небесних сфер" (De revolutionibus orbium coelestium), у якій він виклав свою революційну геліоцентричну теорію, побачила світ буквально за кілька днів до його смерті у 1543 році.

Спочатку його книга вільно поширювалася серед освічених громадян, але коли церковні діячі усвідомили, що її зміст суперечить усталеним релігійним догмам, її заборонили. Лише у 1835 році за правління Папи Римського було знято обмеження на її використання.

Миколай Коперник
Миколай Коперник
Фото: З відкритих джерел

Місце його поховання залишалося загадкою сотні років

Попри значний вплив Коперника на науку, довгий час місце його останнього спочинку залишалося невідомим. Лише у 2008 році, завдяки аналізу ДНК, вдалося встановити, що він похований у кафедральному соборі в Польщі.

Він жив у часи великих географічних відкриттів

Життя Коперника припало на епоху грандіозних подорожей та наукових проривів. Він був сучасником Христофора Колумба, Фернана Магеллана, Васко да Гами, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело і Рафаеля. Його світогляд формувався у часи відкриття Америки (1492 р.) та першої навколосвітньої подорожі Магеллана (1519-1522 р.).

Боровся з епідеміями та займався медициною

Коперник був не лише астрономом, а й лікарем-практиком. Під час епідемії чуми у 1519 році він активно боровся із хворобою, надаючи допомогу хворим і розробляючи заходи профілактики.

Його не цікавили багатство та слава

На відміну від багатьох сучасників, які шукали матеріальних благ, Коперник присвятив життя науці, не прагнучи особистої вигоди чи високого становища. Він жив скромно й не мав великих статків, адже його головною метою було пізнання істини та передача знань наступним поколінням.

Був першим перекладачем античних текстів на польську мову

Коперник став першим науковцем, який здійснив переклади давньогрецьких літописів польською мовою. Це сприяло популяризації античної філософії та науки у Східній Європі.

Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як Галілео Галілей кинув виклик інквізиції заради наукової правди.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Читайте більше