Це викликає подив у власників, які припускають, що улюбленець або відчуває огиду, або ж справді вражений чимось несподіваним. Проте насправді цей вираз має зовсім інше пояснення, про що розповість "Дивогляд" із посиланням на Live Science.
Така поведінка пов’язана з аналізом хімічних сигналів у навколишньому середовищі. Багато тварин, включаючи котів, виділяють особливі хімічні сполуки – феромони. Вони слугують своєрідним способом спілкування між представниками одного виду. Щоб зчитувати ці "повідомлення", у котів є спеціальний орган – вомеронозальний орган, або ж "орган Якобсона", розташований на даху рота.
Як працює вомеронозальний орган?
За словами експерта з поведінки котів Алекса Тейлора, цей орган не пов’язаний із системою нюху, яка сприймає звичайні запахи. Він відповідає саме за розпізнавання феромонів, які коти залишають для передачі інформації.
Коли кіт зустрічає такі хімічні сигнали, він відкриває рот і робить характерний вираз – це явище називають "реакцією Флемена". Попри те, що виглядає така гримаса як емоційне вираження, вона не несе жодного емоційного підтексту. Це просто спосіб обробки феромонів.
Навіщо котам феромони?
Коти використовують хімічні сигнали для передачі різних повідомлень:
- Мітять територію – замість конфліктів і боротьби за місце, вони "позначають" його запахом.
- Зміцнюють зв’язок матері з кошенятами – спеціальні феромони допомагають їм розпізнавати одне одного.
- Передають інформацію про статеву готовність – самки випускають певні сполуки під час тічки, сигналізуючи самцям.
Феромони виділяються через спеціальні залози, розташовані на різних частинах тіла – на підборідді, щоках, біля губ, основи хвоста, між лапами і навіть між пипками.
Як зазначає Мікель Дельгадо, науковий співробітник Ветеринарного коледжу Університету Пердью, коти також залишають феромонні сліди, трячись об меблі або дряпаючи поверхні – це своєрідний спосіб спілкування, який дозволяє передавати інформацію іншим представникам виду.
Як саме коти "зчитують" ці хімічні сигнали?
Коли кіт відчуває феромони, він може вдихнути їх або облизати поверхню, щоб молекули потрапили до його рота. Далі вони розчиняються в слині і проходять через носоглоткові протоки, що ведуть до вомеронозального органу. Потім спеціальні нервові сигнали передають цю інформацію до мозку, зокрема в мигдалеподібне тіло і гіпоталамус – ділянки, що контролюють соціальну, статеву та харчову поведінку.
Не лише у котів
Вомеронозальний орган є не лише у котів – багато тварин, зокрема гризуни, рептилії та навіть деякі види приматів, мають аналогічну систему для розпізнавання феромонів. Як пояснює еволюційний біолог Джонатан Лосос, перевага цього органу в тому, що він дає змогу тваринам виявляти хімічні сигнали, які залишаються поза межами звичайного нюху.
Загадковий світ котів
Коти часто поводяться незрозуміло для людей, проте їхня поведінка – це не просто випадкові дії. Вони активно використовують свою здатність до хімічного аналізу навколишнього середовища, що допомагає їм виживати та взаємодіяти з іншими представниками свого виду.
Відомий шотландський письменник Вальтер Скотт колись сказав:
"Коти – загадковий народ. У їхніх головах відбувається більше, ніж ми можемо собі уявити"
І тепер ми знаємо ще одну їхню таємницю.
Раніше "Дивогляд" розповідав, чому кішки притискаються головою до господаря.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
