Перші результати тестів показали помітну ефективність нової технології
У Китаї випробували нову технологію виробництва електроенергії – у провінції Сичуань підняли в небо експериментальну літаючу електростанцію S2000. Апарат, що нагадує дирижабль, призначений для отримання енергії вітру на висоті близько двох кілометрів, де повітряні потоки значно сильніші та стабільніші, ніж біля поверхні землі. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на видання Daily Galaxy.
Під час тестового запуску в місті Ібінь у повітря піднявся великий сріблястий апарат, наповнений гелієм. Він не перевозить пасажирів, а залишається прикріпленим до наземної станції міцним тросом. Саме через цей кабель згенерована енергія передається вниз.
Розробкою системи займалася команда компанії Beijing Linyi Yunchuan Energy Technology. Інженери перевіряли, як трос витримує навантаження на великій висоті, а також тестували роботу механізмів, що перетворюють рух повітря на електроенергію. Під час випробувань апарат зміг утримуватися у повітрі кілька годин у стабільному положенні, що підтвердило можливість безпечної роботи прив’язаної мегаватної системи.
Конструкція установки доволі масштабна: довжина апарата становить близько 60 метрів, а висота і ширина сягають приблизно 40 метрів. Літаюча турбіна використовує підйомну силу гелієвої оболонки, що дозволяє їй працювати на висотах, недосяжних для звичайних наземних вітрових електростанцій.
Технічний директор компанії Вень Ханке пояснив, що всередині дирижабля розміщено кілька енергетичних блоків, які обертаються під дією вітру. Отримана електроенергія передається по спеціальному високоміцному кабелю до наземної станції.
Перші результати тестів показали помітну ефективність нової технології. Під час випробувального польоту система змогла виробити близько 385 кіловат-годин електроенергії. Для порівняння, середнє домогосподарство у США споживає приблизно 899 кіловат-годин на місяць, тож енергії від одного такого запуску вистачило б для забезпечення будинку електрикою майже на два тижні.
Разом з тим інженери зазначають, що перед розробниками стоїть низка технічних викликів. Найважливішим із них залишається баланс між вагою обладнання та підйомною силою гелію. Крім того, трос повинен витримувати значні навантаження від сильного вітру, який діє на велику площу оболонки.
За словами розробників, подібні системи можуть бути особливо корисними в ізольованих районах.
"Один із них призначений для позамережевих місць, таких як прикордонні форпости, де він може слугувати відносно стабільним традиційним джерелом енергії", – зазначив технічний директор.
Випробування в Сичуані стали першим випадком, коли система такої потужності змогла піднятися на висоту двох кілометрів. Наразі фахівці Інституту досліджень аерокосмічної інформації вивчають зношування елементів із вуглецевого волокна та розглядають можливість створення цілої мережі таких літаючих станцій.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що у Великій Британії створили робота з людською мімікою.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
