– У мене в гостях людина, яка за свою 22-річну політичну кар’єру змінила півдесятка політичних партій, а зараз присягнула на вірність "Батьківщині" – Олександра Кужель у "Рандеву".
Олександра Кужель: 62 роки, народний депутат України від партії ВО "Батьківщина", заступник голови комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, одна з ініціаторів створення єдиного податку. За 22 роки політичної кар’єри змінила з півдесятка партій, серед яких "Сильна Україна" Тігіпка та "Партія регіонів". Стверджує, що не підтримувала Помаранчеву революцію та мала після неї єдину в житті депресію. Планувала балотуватися в Президенти України та міські голови Києва. Співає та брала участь у багатьох бардівських конкурсах, підпрацьовувала співом на весіллях. Заміжня, має двох дітей.
Я НЕ БІГАЛА З ПАРТІЇ В ПАРТІЮ. ГОЛОВНЕ – Я НЕ ЗМІНЮВАЛАСЯ, НАЗВА ПАРТІЇ ДЛЯ МЕНЕ НЕВАЖЛИВА
– Пані Олександро, добрий вечір, я рада вас бачити. Що будете пити? Я бачу ви вже налили собі чаю, так? Я теж собі наллю чаю. Ви перед тим розкажіть, ми в такій атмосфері, це бар…
– Для мене дуже незвичайно.
– Незвично? Не часто ходите по барах?
– Ну в Україні просто не ходжу.
– А чому так?
– Мені некомфортно, тобто якщо я хочу відпочити, я… або друзі найближчі і краще на дачі, або в мене вдома, або родина. А так я втомлююсь від людей і так за цілий день.
– Я хотіла б почати з того, що перед тим, як камери ввімкнулися, ви сказали, що 21 рік ви в політиці.
– Двадцять другий.
– Двадцять другий вже йде, так? Ви були в різних політичних силах, ви перестрибували, як на мене, із "сіна в гречку". Це були партії з різним напрямком…
– Я не бігала з партії в партію. Головне – я не змінювалася, назва партії для мене неважлива. Чи могла я реалізувати свої задачі...
– Але, тим не менше, це різні політичні сили, які декларували різні правила і закони.
– Ні-ні.
– Ну чому ні? От "Трудова Україна", "Партія регіонів", "За єдину Україну" і БЮТ – це полярні абсолютно політичні сили.
– Ні-ні, зараз поясню. Хто така Кужель за ці всі роки? Вони змінилася? Ні. Я вважаю, що коли Олександр Кірш написав, що Кужель треба поставити в центрі Києва пам’ятник із золота за єдиний податок – це дійсно, щоб ви знали. Коли робили опитування по Києву "П’ять видатних подій України за 20 років незалежності", то я увійшла у цю п’ятірку своїм єдиним податком. Тобто я всі ці роки, і де б ви не називали партії…
– Для вас це було неважливо?
– Люди це не пам’ятають, вони пам’ятають, чи змінювалась я, коли входила в партії – ні! Куди б я не приходила, я реалізовувала тільки ті ідеї і ті програми, які для мене були найважливіші в житті. Той же Тігіпко, з яким ми створювали "Трудову", а потім "Сильну", я йшла, тому що він відчував і підтримував завжди мою ідеологію. Ми познайомилися, коли він був перший віце-прем’єр, я головою Держпідприємництва. Він мені розповідав: "Коли перший раз я тебе побачив на нарадах, думаю – ну все хана, ця баба мене заговорить". А потім говорить: "Чому я просив тебе бути в команді? Ти не просто говориш, ти робиш". Тобто, я сама…
КОЛИ ТІГІПКО СКАЗАВ, ЩО ВХОДИТЬ У "ПАРТІЮ РЕГІОНІВ", У ПАРТІЮ ЯНУКОВИЧА, ЦЕ ВЖЕ ТОДІ БУЛО ТОЧНІШЕ, Я ВСТАЛА І ПІШЛА
– Чому з Тігіпко не склалося? Адже це такий собі був непоганий кандидат як на прем’єрство, так і на президенство?
– А знову спитайте: чому Кужель пішла, так? Я ж пішла з дуже великої заробітної плати, повірте. Він мене дуже серйозно фінансово підтримував – машина, водій, команду оплачував. Коли він сказав, що він входить у "Партію регіонів", у партію Януковича, це вже тоді було точніше, я встала і пішла. Він просив: "Саша, ти уже в списку, ти зайдеш в парламент, яку хочеш посаду". Я пішла. Чому я зайшла в БЮТ і притому не одразу, ви знаєте. Я тільки подала в 2015-му, в кінці 2014-го року заяву.
– Більше того, до того ви критикували Юлію Володимирівну, це правда.
– Коли стали розпадатись... А з Юлією Володимирівною я й зараз критикую, коли ми з нею... у нас багато суперечок.
– Ну до того була критика дуже категоричною, принаймні те, що ми прочитали у виданнях.
– Я хочу сказати, що у 2009 році вона запросила мене, я була членом "Партії регіонів". Вона говорить: "Я прошу вас прийти працювати по напрямку". Я говорю: "При одній умові, Юліє Володимирівно"…
– Яка це умова?
– ...те, що я буду робити, ви будете підтримувати, незалежно від того, хто буде на посаді, на чию "глотку я поставлю ногу". Вона це витримала.
– Я згадую про такі перипетії дружби Юлії Володимирівни і Арсенія Петровича Яценюка, пам’ятаєте, що на тих порах славнозвісного відео "Юля, Юля!", коли її випустили з буцегарні і планів спільних на майбутнє. Зараз мені хочеться обговорити з вами два моменти, через те, що ви маєте пряме відношення до "Батьківщини". Чому так сталося, що виник конфлікт? І в чому? Я розумію, що це конфлікт інтересів, але головний, так би мовити, козир у цьому конфлікті, чому Яценюк посварився з Тимошенко?
– А ви ніколи просто по-людяному на це не дивилися? Ні?
– Це суто конкуренція?
– Так. Скажіть мені, будь ласка, може для вас дивним буде порівняння, після Помаранчевої революції у нас була дуже велика компанія дуже цікавих людей. Там були наші з вами земляки із Запоріжжя, але це були сімейні пари, якими ми збиралися. Після Помаранчевої революції залишилось нерозлучними дві пари: Михаїл Воронін, модельєр з дружиною, і ми з моїм чоловіком. Всі інші просто розлучилися. При тому, що всі чоловіки з цих компаній, які є одного віку зі мною, всі взяли в дружини дівчат, які по рокам рівні їх дітям. Ці жінки вважали себе, що їм зрадили. А для мене ця ситуація з позицією хлопців, які повернулися і пішли – це є зрада.
З ПЕРШОГО МОМЕНТУ, КОЛИ ПОЧАЛИ ПЕРЕГОВОРИ ПРО КОАЛІЦІЮ, МИ ЗРАЗУ СКАЗАЛИ, ЩО ТИМОШЕНКО НЕ ПРЕТЕНДУЄ НА ПРЕМ’ЄРА
– Яценюк зрадив Тимошенко? Я правильно вас розумію?
– Так, і не тільки Яценюк. І не тільки Яценюк, але й ті, які пішли. І коли запитаєш: чи вірно Тимошенко зробила, що тоді об’єднала? Так, це було єдине вірне рішення. Бо якщо б вона не об’єднала, ніхто б не міг протистояти Януковичу, всі дуже боялися.
– Чому ви зараз не в коаліції?
– Ми з першого моменту, коли почали переговори про коаліцію, зразу сказали, що Юлія Володимирівна не претендує на прем’єра. Це наша була принципова... ми дуже серйозно це обговорювали. Тому що ми всі пам’ятаємо, як вона працювала у 2009 році. Щоб вона не робила, більшості нема в парламенті і жодне рішення не проходило.
– Зараз яку посаду ви хотіли мати?
– Вона – жодну.
– Жодної. Добре. Із "Батьківщини" хто претендував?
– Нам пропонували... Ніхто.
– Ніхто. В чому тоді суть конфлікту?
– Нам пропонували тільки у програмі.
– А що пропонували?
– Принципово у програмі. Знаєте, є різні програми в кожних країнах світу. Є такі країни, як Сполучені Штати, є такі країни, як Швеція і Німеччина. Тобто кожен вибирає свій крок. Я завжди згадую, що є така ідеологія "колії". Країни, такі як Україна, називають – "проблемної колії". Тобто, якщо ти хочеш щось змінити, треба змінити колію, як у Висоцького. Якщо ти сів на колію і їдеш. Вони цю колію не хочуть міняти, як не поміняв Яценюк. Пам’ятаю, один із міністрів, після Майдану, я йому телефоную і говорю: "Я тебе просто прикінчу, потвора. При Саші Януковичі брали 60-70% відкату від цього податку. Ти береш..." – "Так я, говорить, 50% же беру". "Так, але він брав по результату, а ти авансом". Ви розумієте? Це після Революції Гідності! Це коли вони "сіли" на ті самі потоки і нічого не хочуть змінювати.
У 2015 РОЦІ Я ВПЕРШЕ НАПИСАЛА, ЩО В МЕНЕ ВИТРАТИ НА 50 З ЛИШНІМ ТИСЯЧ БІЛЬШЕ, НІЖ Я ЗАРОБИЛА
– Пані Олександро, у нас зараз етап, коли ми говоримо про те, ким ви є насправді. Весь минулорічний дохід ви отримали з депутатської зарплати, якщо не права, ви мене виправте – це 78 тисяч гривень. На вас записана одна квартира 78 квадратних метрів і членів вашої родини. Ділянки на 600 та дві на 400 метрів квадратних, дві квартири 42 та 48 метрів квадратних. дачний будинок на 40 квадратних метрів, гараж на 10 метрів, гараж у членів сім’ї один, машини три. Я зазначу, це 2015 рік, так?
– Не три – чотири.
– Чотири? Більше, навіть. Бачите, не все до кінця… в декларації.
– Указано чотири: одна у мене і це моя машина.
– А три у ваших родичів?
– Ні, у мого чоловіка одна записана, яка знаходиться в центрі по боротьбі з наркоманією. Вони не могли купити, ми дали їм…
– …в користування...
– ...подарували, але вона числиться на нас – це "Мерседес". А друга, яку ми купили, його батько, який тільки помер. І одна чоловіка.
– Це 2015-й рік, з’ясували. 2014-й рік…
– А чого ви не скажете найголовніше в цій декларації?
– А що вас цікавить? Що ви вважаєте найголовнішим?
– А чого ви не дивитесь збитки? Найважливіше, скільки витрачає.
– Добре, скільки ви витрачаєте? Якщо ви вже самі напросилися.
– Так от, у 2015 році вперше я написала, що в мене витрати на 50 з лишнім тисяч більше, ніж я заробила.
– Де ви берете гроші?
– Нормально, там де й ви. Я збираю, тому що розумію…
– ...ага, бачте у вас інша схема, у вас є з чого збирати…
– ...я збираю кошти, розуміючи, що мені треба раз на рік відпочити. При тому, що я відповідаю за велику родину, мені треба, хтось захворів – або батько, або сестра.
– Це гроші із зарплати, які ви збираєте?
– Які я збирала завжди, я завжди відкладаю. В мене є принципова позиція з чоловіком, ми завжди відкладаємо. Банкам я не довіряла ніколи в житті. Я кожен місяць брала 500 доларів, кожен місяць. Я навіть почала вести щоденник, я записувала всі розходи, я з перукарні, в яку я ходила все життя, перейшла у Верховну Раду в перукарню, тому що там це коштує 600 практично гривень, а тут 200. І я почала, бо я економіст, все рахувати і в тому...
– Слухайте, а ви живете виключно на зарплату, я правильно розумію?
– Нічого, жодного бізнесу немає.
– Не маєте?
– Немає жодного…
– Ну можливо жити на одну зарплату депутату? Якщо зараз дохід вашого чоловіка...
– Ну а як? Перепрошую,так.
– Можливо?
– А як мені жити?
– Давайте 2014 рік згадаємо, тут цікавий момент.
– Та я ж вам все розказала.
– Ні, ви мені не все розказали. Ви вказали доходи вашої родини за 2014 рік. У вас є син Дмитро, йому 42 роки, правильно? Син Микита – 29 років.
– Я не вказую сина Дмитра, він батько чотирьох дітей і… скільки років… він живе з дружиною окремо.
ТИМОШЕНКО ДУЖЕ ТЯЖКО, ТОМУ ЩО У НАС ПРАКТИЧНО НЕМАЄ БІЗНЕСОВОГО НАПРЯМУ. ПРИ ВЛАДІ ТЕЖ НІКОГО НЕМАЄ, ХТО Б СПОНСОРУВАВ ПРАЦЮ
– Зрозуміло, чоловік та три онуки заробили за увесь рік 1903 гривні.
– Ой, слухайте…
– Це у графі у вас було - дарунки, призи та виграші.
– Ви мене слухаєте уважно?
– Так. Це я у вас питаю.
– В декларації записуються тільки доходи людини, яка з тобою проживає. Зі мною проживає чоловік. І я написала згідно все закону.
– Чи існує така річ, як зарплати тим людям, які входять до...
– Немає в нас такого.
– Кожен живе на свою зарплату.
– Я хочу вам сказати, що у нас Тимошенко, їй дуже тяжко, тому що у нас практично немає бізнесового напряму. При владі теж нікого немає, хто б спонсорував працю.
– Є ж у Юлії Володимирівни свій бізнес, правда?
– Ні.
– Немає?
– Після тюрми, я знаю, що навіть у чоловіка дуже важка ситуація.
– На що ж вона живе?
– Як, ось так виживають…
– Ви дійсно вірите в це?
– Так, тому що я знаю, як живе Тимошенко. Вона собі дуже нічого не може дозволити особисто.
– Це не в правилах таких людей як Тимошенко – можливо, я помиляюся.
– Ви помиляєтеся, тому такі люди як ви, коли я одягаю кільце з пластмаси, обов’язково пишуть потім журналісти, що у Кужель "ось такий камінь був". Це є нормальна ситуація…
– Слухайте, Юлія Володимирівна, я думаю, не вдягає кільце з пластмаси.
– Юлія Володимирівна одягає тільки вітчизняний одяг, ви це знаєте? Останні всі роки.
– Безумовно, я знаю у кого вдягається і скільки це коштує. Зокрема Анна Гассе, як приклад.
– Анна Гассе, якщо пошити колись одне плаття, а коли вона є постійною її швачкою, вона допомагає модельєрам…
– Юлія Володимирівна не живе, напевно, за рахунок зарплати.
– Але вона і не прийшла в політику з помойки.
– Власне, ви говорите, що без бізнесу.
– Вона була бізнесменом. Але говорю: зараз без бізнесу – це є 100% говорю.
ДУМАЮ, ЩО САВЧЕНКО ДАСТЬ ВІДСІЧ ШАВКАМ У ПАРЛАМЕНТІ
– Я ще про одну вашу членкиню часто думаю, я маю на увазі, номер один у вашій політичній силі…
– Савченко Надя?
– Так, у нас в гостях був Ілля Новіков, адвокат Надії Савченко.
– Я знаю його, дуже гарний…
– І він сказав таку фразу, що він навіть не може собі подумати, і ми тоді зрозуміли, що насправді це велике запитання: на що перетвориться український парламент, як буде важко Тимошенко, коли Савченко вийде на свободу.
– Ні.
– Думаєте, ні?
– Ні грама не буде важко.
– Адже Савченко не буде погоджуватися із думками, які є.
– А у нас, думаєте, тут погоджуються?
– Ну в цілому, є ж якась окрема лінія, яка має бути?
– А ви поставте Ігоря Луценка, якого на Майдані ледве не вбили. Ви думаєте, що Ігор хоч раз сказав "общий одобрямс?" Ви думаєте, Ваня Крунько…
– Савченко – це інше, погодьтеся.
– Ні. Я вам хочу сказати, що у нас такого ніколи... ми навіть ні грама не переживаємо щодо приходу Наді Савченко. З того питання, навпаки, я думаю, що вона дасть відсіч шавкам у парламенті. Шавкам, які говорять, що вони при АТО, які ходять багато в одежі до сих пір захисній, незрозуміло для чого в парламенті, зі зброєю. Вона дасть відсіч дійсно, як патріот. От, я думаю, що коли Надя буде виступати зі своїми ідеями, законами, або вимогами, всі будуть розуміти, "и в мысль не войдет", що Наді хтось міг це сказати.
Я Б ЗА ЯНУКОВИЧА НІКОЛИ НІКУДИ НЕ ПІШЛА БИ. ВІН ЦЕ ЗНАВ І ТОМУ ВІН МЕНІ НІКОЛИ НЕ ДОВІРЯВ
– Дякую вам за відповідь. У нас є для вас 20 запитань. Це - сублімація, запитання, які цікавлять нас і наших глядачів. Перше запитання: як ви вважаєте, хто цього року стане найвпливовішою жінкою України?
– Я думаю, що все ж таки Надія Савченко.
– Коли ви востаннє бачилися з Сергієм Тігіпком?
– Коли розстріляний був Майдан, всі чекали, що він повинен був прийти і бракувало голосів для голосування. Тоді пам’ятаю, з Нестором Шуфричем ми в коридорі говорили, що в котрий раз ми побачили боягузтво і зраду Сергія.
– У 2004 році ваша підтримка Януковича була ідеологічною чи політичною ставкою?
– Не тою і не тою. Сергій Тігіпко тоді очолював штаб, а я була в його команді, і тоді я розуміла, формувала вже в голові молодий уряд. Тобто для мене Янукович... я б за нього ніколи нікуди не пішла би. Він це знав і тому він мені ніколи не довіряв.
– Зрозуміло. Кого ви можете назвати головним зрадником у вашому житті?
– Тігіпка.
– Як член групи міжпарламентських зв’язків із Соціалістичною Республікою В’єтнам – чи знаєте ви, як називається парламент В’єтнаму та скільки в ньому членів?
– Ви знаєте, я була у В’єтнамі, була в парламенті, я не пам’ятаю, як він називається, я знаю, що там віце-спікер жінка, дуже цікава. Мені дуже сподобалась ця країна. Я вважаю, що вони, десь 5-7 років, доженуть Китай. Що мені сподобалось, що кожен ранок, я згадала Радянський Союз, рано зранку вони їдуть всі на мотоциклах по вулицях, грає музика, йдуть новини Комуністичної партії. Тобто, вони їдуть на мотоциклах і слухають новини. Дуже такий привітний народ, мені дуже сподобалась країна. І вони дуже серйозно рухаються вперед.
– Їхній парламент називається: Національні збори і їх 500.
– Я просто не пам’ятаю, це було три роки тому.
ПОСАДОВЦІ ЗНАЮТЬ, ЩО Я НІКОЛИ ЗА ГРОШІ НЕ ПРИШЛЮ ЗАПИТ, НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШУ ЦЕЙ ЗАПИТ І ПРОКОНТРОЛЮЮ ЙОГО ВІДПОВІДЬ
– Добре, який пост ви хотіли б отримати після перевиборів? Якби була така можливість?
– Ви знаєте, я зараз подала документи, я вважаю, що повинна бути там, де я можу додати добрих результатів. Ну зараз, наприклад, я розуміючи свій досвід, в мене дуже великий досвід, я ж усе знаю, я розумію багато. Я подала документи, я буду приймати участь у конкурсі на Рахункову палату.
– А чому у вас така маленька кількість депутатських запитів на відміну від багатьох?
– Я офіційно не посилаю. Знаєте, чому?
– Чому?
– А мені все рівно це не потрібно. Коли приходить запит від будь-якого міністра, від будь-якої посадової особи і підписано "Кужель", для нього це достатньо.
– Серйозно?
– Так, я вам можу сказати: вони знають, що я ніколи за гроші не пришлю запит. Ніколи не залишу цей запит і проконтролюю його відповідь. І це може підтвердити моя команда.
– Це дорогого коштує.
– Так, десь на тиждень 20-30 запитів я відправляю. Я відправляю листами прямими: на прокурора, на міністрів, і вони знають, що якщо Кужель написала, значить вона буде слідкувати.
– Я знаю, що ви прекрасно співаєте, це правда?
– Так.
– Давно співали?
– Так я ж була в нашому з вами рідному Запоріжжі головою клубу авторської пісні дуже довго. І всі бардовські течії, які... знаменита Байда в Запоріжжі…
– ...так, знаю таку…
– ...це коли була заборонена вся авторська пісня в Радянському Союзі, закрили кагебешники. Тоді Саша Бережний, покійний Вітя Калінін допомогли і зняли мені острів Байду. І ми придумали назвати це – день народження Шури Кужель. Ми зробили там фестиваль. КГБ тоді питало: "Хто така Кужель, чому до неї їдуть з Йошкар-Оли?" Приїжджали тоді і Духовний з Києва, і Ленсберг, і багато з Москви бардів. Хлопці написали мені пісню на "Олександра", і там слова такі: "Не сразу все устроилось, закрылся, но откроется. И снова примет всех гостей Московский фестиваль. На лучшее надеемся, и так все переменится, и Шура Кужель снимет с ваших клавишей вуаль. Александра Кужелица всей Москве сегодня снится, вся Москва ее боится и не только вся Москва. Все мы с видом деревенским привыкаем к штучкам женским. Так давай же, Александра, и в Москве качай права".
– Дякую. Це прекрасно.
– А знаєте, після чого вони написали? Закрили Московський фестиваль авторської пісні, а я ж характер, я ж така була, ви говорите "політика". Це ніколи не призначається – депутат чи що. Знаєте, куди я пішла? Я пішла в ЦК ВЛКСМ, я ніколи не забуду: "Всі втратили свідомість". Я прийшла і кажу: "Я Олександра Долгорукова, чому ви закрили фестиваль? Ми приїхали". Кажуть: "У вас одні євреї". Я кажу: "Я росіянка, у мене тато з Донецька". Ми тоді говорили, всі ж ми росіяни, з Запоріжжя. Тато з Донецька, мама з Маріуполя – я росіянка. Я кажу: "У мене автор Давиденко, металург". Ніхто не подумав, що можна піти в ЦК ВЛКСМ і запитати, чому закрили фестиваль, а я пішла.
– Я дуже дякую за розмову і дякую, що ви така справжня, це насправді рідко трапляється в нашому житті.
Яніна Соколова, "5 канал"
