У НАС Є ТАКА ТРАДИЦІЯ: МИ ПОВИННІ ЗУСТРІТИСЯ ВВЕЧЕРІ, ІНКОЛИ ВНОЧІ, І ОБОВ’ЯЗКОВО ПОГОВОРИТИ
– Я вдячна, що ви до нас прийшли, тому що спостерігаємо за вами і розуміємо, що ви не займаєте таку активну публічну позицію, як наприклад, займає перша леді, або люди, які хочуть, щоб їх часто показували в телевізорі. Ви не з таких. Чому?
– Я не можу сказати, що я не хочу, я із задоволенням прийшла до вас на ефір, мені це приємно. Що стосується питання публічності, я пливу по течії. Якщо є бажання запросити мене на телебачення, я у принципі не відмовляю.
– Ви не відчуваєте себе самотньою? От чому так питаю, тому що часто жінки, з якими я спілкуюся, у яких чоловіки займають якісь посади, або просто бізнесмени, вони говорять, що, насправді, коли ввечері лягають спати, а лягають вони зазвичай самі, тому що їхні чоловіки на роботі, пізно приходять. Якщо їх не дочекалися, вклали дітей, лягли спати, вони лягають на самоті і не розуміють, навіщо всі ці гроші, всі ці посади, якщо я лежу зараз у ліжку сама. З вами таке колись буває?
– По-перше, я завжди чекаю.
– Ви завжди чекаєте?
– Я ніколи не лягаю сама. Я чекаю, тому що в нас є така традиція: ми повинні зустрітися ввечері, інколи вночі, тому що Арсеній дуже пізно приходить – обов’язково поговорити. Розказати одне одному, що з нами відбувалося за цей день, які події. Я розказую про дітей, про свою роботу. Арсеній ділиться зі мною. Тому це така сімейна традиція, яку ми не порушуємо ні в якому випадку.
ПОВНИЙ ВІДЕОЗАПИС ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩
Терезія Гур та Арсеній Яценюк познайомилися 1996 року, коли майбутній прем’єр прийшов на роботу до банку "Аваль". Вони довго залишалися друзями, а потім одружилися всього за три місяці після початку стосунків – 30 квітня 1999 року. Сьогодні подружжя виховує двох дітей: шістнадцятирічну Христину і одинадцятирічну Софію.
У НАС Є СТАТКИ, ЯКІ АРСЕНІЙ ЗАРОБИВ, І ВІН ДЕКЛАРУЄ ЇХ АБСОЛЮТНО
– Ви неперевершено виглядаєте завжди. По-перше, ви надзвичайно струнка і красива жінка. По-друге, ви маєте неабиякий смак. Я знаю, що вас вдягає Оксана Караванська. І знаю, що її наряди дуже недешеві. Мої редактори підготували інформацію щодо декларації про ваші статки, і я була здивована. Арсеній Петрович отримує 15 тисяч гривень на місяць, в середньому. От відкрийте правду українцям: де ви берете гроші на такі наряди?
– Ви маєте на увазі зарплату Арсенія Петровича?
– Безумовно.
– У нас є ще статки, які Арсеній заробив, і він декларує їх абсолютно, всі депозитні вклади, і ми отримуємо відсотки.
– Ну і на них власне і живете?
– Безумовно.
– Як всі урядовці, хто не приходить до мене в ефір, усі говорять, що живуть за рахунок цих відсотків.
– Справа в тому, що офіційно Арсеній декларує свої статки і вже дуже давно, починаючи з тих часів, коли він не був державним службовцем. Тому я абсолютно можу сказати те, що є.
Я ВІРЮ, ЩО ЦЕ ТИМЧАСОВІ СУПЕРЕЧКИ І ДЕСЬ ЗА ТИЖДЕНЬ УСЕ ВИРІШИТЬСЯ
– Все на папері, як то кажуть. Я хочу з вами поговорити про ті речі, які жінка, як мудра особистість, напевне збоку бачить трошки по-іншому, ніж політики, які знаходяться всередині процесу. Я хочу з вами поговорити про той стан, який зараз є, пов’язаний з цією політичною кризою. Взагалі для вас, те, що ви бачите зараз, те, що відбувається в уряді – це політична криза чи тимчасові якісь суперечки, які дай Бог, от буквально може за тиждень вже від них не буде і диму?
– Я вірю, що це тимчасові суперечки і десь за тиждень усе вирішиться, тому що іншого шляху просто немає. Це моя особиста думка, я не політик, безумовно. Як громадянка України я дуже сподіваюся на це.
– Чи є конфлікт між Президентом і прем’єром?
– Я думаю, що цей конфлікт лежить у площині недосконалої Конституції.
– Розшифруйте.
– Виключно.
– Що ви маєте на увазі?
– Я маю на увазі те, що розподілення, скажімо так, ділових і політичних впливів, має бути прописане досконаліше. Досконаліше і по-новому, тому що та Конституція, якій вже 20 з чимось років, вона повинна бути переписана – мудро і відповідно до часу теперішнього.
– Як вважаєте, ідеальна модель того, як має співіснувати уряд і Президент у нашій країні – яка це модель, на вашу думку? У даній ситуації, яку ми маємо.
– Я думаю, що це має бути така якась рівнозначна позиція прем’єра, Президента – партнерська, тобто з урахуванням позиції, думки і фахового погляду. І безумовно, це має супроводжуватися ефективною і злагодженою, дружньою роботою парламенту.
– Я зрозуміла. Тобто таки, у принципі, камінь спотикання в тому, що незрозуміло хто в цій країні головний.
– Безумовно.
– Що Терезія Яценюк сказала, коли вона побачила це славетне відео зі стаканом і з фразою "гастролер", пам'ятаєте?
– В ідеалі так не має бути, безумовно. А в умовах країни нашої, яка зараз знаходиться у стані війни, то звичайно, все може бути.
– Отака емоційність людей, вона виправдана, як ви вважаєте?
– Виправдана.
– Тобто слова Яценюка на адресу Саакашвілі – "гастролер" - за вашою думкою, в тій ситуації були виправдані?
– Безумовно.
– Інший момент, про який мені хочеться зараз поговорити, це момент вашої діяльності. Насправді це такий, на нашу думку, дуже сильний момент саме в тій ситуації, яку ми зараз маємо в країні, тому що нам би дуже хотілося, щоб там, за межами України, знали правду про нас і цінували ті речі, які не завжди видні. Ваш фонд займається тим, що дає можливість світу дізнатися про Україну.
Фонд "Відкрий Україну" Арсеній Яценюк заснував у 2007 року з метою піднесення міжнародного авторитету та популяризації України за кордоном. Організація займається безліччю проектів. Серед них і переклад україномовних творів, організація тренінгів та зустрічей із діячами культури і спонсорська діяльність. Головний захід фонду – це Київський безпековий форум, платформа для обговорення питань безпеки у Європі та Чорноморському регіоні. 2015 року його відвідали понад 1000 гостей з 20 країн світу.
– Один момент, який нас всіх втішає - це існування безпекового форуму, який називають "українським Давосом". Чим порадуєте незабаром? Що це буде? Хотілося б зараз анонс.
– Ми обговорюємо питання миру, питання безпеки в широкому такому сенсі: безпеки енергетичної, безпеки екологічної, людської безпеки. Тобто це такий форум дуже об’ємний. І в цьому році, я думаю, що до нас приїдуть люди, які бажають миру Україні, маю на увазі спікери, які розуміють, що від миру в Україні залежить мир в Європі і відсутність війн.
– Безумовно, це правда.
– На нас у цьому році лежить дуже велика відповідальність.
ПІДЛІТКОВИЙ ВІК МАЄ ЯКОСЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ В ТОЙ ПЕРІОД, ЯКИЙ ПРИЗНАЧЕНИЙ ПРИРОДОЮ – ПОТІМ ЦЕ ВЖЕ НЕ ДУЖЕ ДОБРЕ
– Ви зараз вчитеся на психолога? І психологічно…
– Так, щось занесло.
– Занесло? До речі, яка причина?
– Чесно, причина в тому, що стали підростати діти. От коли старшій доньці виповнилося 14 років, я зрозуміла, що механізми виховання вже не працюють. Що переді мною знаходиться абсолютно доросла людина. Тобто яка, абсолютно нарівні зі мною є дорослою і абсолютно свідомою. І ще зі своїм характером, і ще інколи з абсолютно іншою думкою. І що робити? Я почала читати книги, почала там радитись з друзями і так далі. Моя приятелька йшла вчитися, на вступ післядипломної освіти при університеті Шевченка, подавала документи на факультет психології, каже: "Пішли зі мною". І я на цій хвилі пішла і вчуся вже другий рік і багато чого зрозуміла, правда.
– Ви мені порадьте, бо моїм ще п’ять і два, але я вам відверто скажу: лунають такі заяви з приводу прав дитини на мою адресу, нечемної поведінки…
– Моя молодша донька любить мені це заявляти: "Якщо ти будеш тиснути, чи примушувати мене зараз робити уроки, а не через годину, то у мене є права". І так далі.
– Коли виховуєте дітей, на чому ви робите ставку, тому що насправді, те, що я спостерігаю живучи в центрі столиці, спілкуючись навколо з тими людьми, які мають соціальний статус, кошти вчити цих дітей за кордоном або в якихось дорогих школах, вони, зазвичай, не кажу, що тотально, не розуміють цінності грошей, не розуміють цінності праці, цінності якихось досягнень. Ви враховуєте той момент, що це дівчат може...
– Безумовно, враховую, може іноді занадто, тому що моя старша донька завжди скаржиться, що я їй даю мало грошей.
– Серйозно?
– Безумовно, я враховую, і у принципі, їй 16 років, я не проти того, щоб вона йшла працювати. Вона зараз отримує паспорт і підшукує собі якусь роботу, таку короткочасну, щоб заробляти свої гроші. Взагалі вона малює фантастично, вона портретист. Рік тому намалювала портрет Курта Кобейна. Вона, безумовно, як підліток захоплюється роком. Вона навіть пофарбувалася в червоний колір.
– Та ви що, як ви відреагували?
– Нормально. Я не дуже нормально, але тато спокійно. До речі, він настільки підтримує отакі якісь прояви особистості, абсолютно спокійно. Я дуже вдячна.
– І досі з червоним ходить?
– Уже ні, але був такий етап і це абсолютно нормально, тому що підлітковий вік має якось проявлятися. Якщо він не проявиться в той період, який призначений природою, то потім це вже не дуже добре.
ВТОРГНЕННЯ ДО УКРАЇНИ БУЛО СПЛАНОВАНЕ ПУТІНИМ ДУЖЕ ДАВНО – ЦЕ БУЛА ПЕВНА ДОМОВЛЕНІСТЬ ІЗ МИНУЛОЮ ВЛАДОЮ
– В мене є до вас 20 запитань. Це ті запитання, які ми сублімували. Я весь час нагадую в нашій програмі. Ми маємо 20 запитань для того, щоб ті глядачі, які хочуть вас побачити в нашій програмі, нарешті заспокоїлися, тому що їхні питання дійшли до ваших вух. Робота у фонді "Open Ukraine", для вас, поки що, на вашу думку, кінцевий кар’єрний пункт?
– Думаю, що ні.
– Ви самі запропонували очолити фонд?
– Це було спільне рішення.
– Спільне з Арсенієм?
– Безумовно.
– Ви б хотіли повернутися на роботу в банк?
– Уже ні. Колись хотіла, так. Були маленькі діти, я прийняла рішення, що маю віддавати їм увагу і час.
– Якби українська політика була ефективнішою, Терезія Яценюк могла б стати частиною цієї політики?
– Ні.
– Чому? Тому що це "брудна справа?"
– Не брудна, ні. В мене інший склад характеру, коли треба йти обличчя в обличчя, мені здається, що я би не змогла. Я би не впоралася.
– Ви користуєтесь порадами публіцистів?
– Так.
– Ви колись були задіяні в піар-акціях на користь Арсенія Петровича?
– Ні.
– Вам колись було соромно за слова чи дії вашого чоловіка?
– Ні.
– Ви підтримуєте його виступи проти Міхеіла Саакашвілі?
– Так.
– У Арсенія Петровича є від вас секрети, пов'язані з роботою?
– Безумовно.
– Ви вважаєте, що сьогодні Яценюк найкращий кандидат на місце прем'єр-міністра?
– Так.
– Ви як громадянка України задоволені тим, що він зробив?
– Я задоволена, я розумію чому.
– Знайомі колись намагалися скористатися вашим становищем?
– Так.
– "Відшиваєте" таких знайомих?
– Завжди.
– Ви відчуваєте себе в тіні чоловіка?
– Ні.
– Вашим донькам було б краще від меншої публічності батька?
– Я не знаю. Все добре в них, вони не страждають від цього.
– Ви б хотіли, аби ЗМІ зовсім не приділяли уваги особисто вам?
– Ні.
– Наклеп колись зачіпав ваші почуття?
– Так.
– Якби Арсеній Яценюк виграв вибори у 2010 році, ми б втратили Крим та Донбас? Президентські вибори, мається на увазі.
– Я не можу казати так чи ні - думаю, що ні. Сподіваюся, що ні, він би впорався. Тому що це питання не одного дня, це процедура була спланована Росією на чолі з Путіним дуже давно. Я впевнена, що це була певна домовленість із минулою владою.
– Коли я веду новини і ми показуємо відео із зони АТО, мене турбує тільки одне запитання як маму: а як там діти? Що вони в цей момент, коли обстріли, відчувають, де вони ховаються, що вони сьогодні їли на сніданок? Це те, що мене реально турбує і чому я не можу знайти пояснення, аналізуючи, чому ці діти лишилися там із батьками. Ситуації бувають різні. Я нещодавно була в Берліні, де мені один політик сказав. Він спитав мене: "Чи ваша влада, прем'єр чи Президент, щотижня звертаються до мешканців Донбасу?" Я кажу: "Саме до мешканців – ні" – "А чому? Ви хочете, щоб вони були з вами, і з ними не говорите". Зараз у вас є можливість, – я знаю, що нас дивляться фрагментарно люди, які знаходяться на Донбасі, – звернутися до матерів. Що би ви їм сказали, якби отак їх зустріли? Зараз.
– Швидше збирайтеся, приїжджайте сюди. Там не треба залишатися з дітьми. А ми тут допоможемо, як зможемо.
СИЛЬНИЙ ДУХ МОЖЕ ВІДКИНУТИ НАВІТЬ ВЕЛИЧЕЗНІ ГАРМАТИ
– На вашому місці два тижні тому сиділа Настя Приходько, і коли я її спитала, вона дуже багато їздить на Схід…
– Я знаю, я дуже поважаю її за це.
– Вона каже: в мене одне запитання, яке б я поставила Президенту. Зараз я його ставлю вам як дружині прем’єра. Чи є у вас відповідь на це запитання, чи ставили ви його колись Арсенію Петровичу: коли закінчиться ця війна?
– Коли? Ще раз скажу, що сподіваюся, що скоро. Ви розумієте, чому я так говорю. Справа в тому що це залежить, в першу чергу, від нашої єдності, від нашого духу. А сильний дух може відкинути навіть величезні гармати. Тому я сподіваюся, що скоро, тому що дуже шкода, що вона взагалі відбувається і почалася на нашій землі.
– Я вам дуже вдячна за інтерв’ю. Мені б хотілося б закінчити на позитивній ноті. Це буде насправді ще одним проявом ваших талантів, тим моментом, про який ви мені розповідали, щодо психологічного звільнення від якихось внутрішніх комплексів або бар’єрів, які нам не дозволяють робити те, що ми робимо гарно. А я знаю, що ви гарно співаєте.
– А що заспівати?
– Не знаю, щось що от ви знаєте, у вас від душі виходить.
– Це дуже знакова пісня для багатьох українців. І я дуже щаслива, що ця знакова пісня пролунала з ваших уст.
– І вона скорботна по-щасливому.
– Це правда. Я кажу: завжди будьте справжніми. Я рада, що справжня Терезія Яценюк була у нас в гостях.
Яніна Соколова, "5 канал"
