5.ua

Набув чинності закон про амністію учасників Євромайдану [відео]

     

    Їх били за власні переконання і вони вимагають відновлення справедливості - заґратувати організаторів та виконавців жорстокого розгону мітингарів на Майдані Незалежності у ніч проти  30 листопада.

    Любомира Хоптій, постраждала під час розгону Євромайдану 30 листопада: «Я не хочу, щоб у моїй країні більше хтось смів бити дітей, людей, я не хочу, щоб у моїй країні не було свободи слова. Я хочу, щоб тут закони, нарешті, наступили».

    Ігор Сіренко, постраждалий під час розгону Євромайдану 30 листопада: «Мене особисто зачепило те, що нас міліція почала бити після того, як ми заспівали гімн України».

    Нині адвокати готують позови від майже десятка постраждалих тієї ночі. Вони вимагають покарати причетних до цього злочину та компенсації загалом на понад 10 мільйонів гривень. Але закон 3787, який нині набув чинності, позбавляє репресованих євромайданців від кримінального переслідування, а винуватців - від відповідальності, переконані юристи.

    Олександр Башук, адвокат: «Стаття друга закону каже, що закриваються всі провадження, пов'язані з подіями, з 21 листопада і до дня, коли цей закон вступить у силу, пов'язаних з Євромайданом».

    Депутати-регіонали кажуть: закон повністю віддали на розробку опозиції. І та - наполягла на редакції, ухваленій в парламенті 19 грудня.

    Володимир Олійник, народний депутат,  Партії регіонів: «А тепер коли взяли вони читати, то подивилися, що немає такого визначення, як такого. Що таке учасник акції супротиву? Далі вони там написали учасник-акції супротиву та масових заходів. Так якщо брати за тлумаченням людським, бо іншого не існує, працівники міліції не можуть бути учасниками акції супротиву, а от питання масових заходів, тут виникають питання».

    Опозиціонери підтверджують: закон не досконалий, але потрібний. Документ розроблений, аби захистити у Києві та регіонах репресованих учасників Євромайдану.

    Павло Петренко, народний депутат, «Батьківщина», один з ініціаторів закону 3787: «Необхідно було прийняти спеціальний закон під ситуацію, яка склалась в Україні. Це політико-правове рішення. Я розумію, що можна дуже багато критикувати цей закон з точки зору юридичної техніки. Але коли застосовуються не правові методи проти громадян: побиття, кидання за грати без достатніх підстав, тоді й треба йти у політичній площині. Парламент - це політичний орган».

    З точки зору юридичної техніки закон вже оцінили у Вищому спеціалізованому суді.

    Павло Гвоздик, заступник голови Вищого спеціалізованого суду України: «В українському законодавстві просто немає норм, які регулюють процедуру ініціювання, розгляду, прийняття рішення про звільнення від відповідальності згідно з положеннями ухваленого Закону».

    Експерти підтверджують: документ сирий. І звільняти від відповідальності учасників Євромайдану можна лише на підставі вже чинного кримінально-процесуального кодексу.

    Микола Хавронюк: «У нас є в кримінальному кодексі визначення підстави для звільнення, і, зокрема, стаття 48 говорить про зміну обстановки. Тому адвокати та інші зацікавлені особи можуть звернутися і просити, що у тих випадках, коли йдеться про злочин невеликої тяжкості і середньої тяжкості, звільнили людей на підставі 48 статті». 

    Нині громадські активісти шукають всіх постраждалих у ніч проти 30 листопада. Кажуть, їх може бути понад 80. І навіть якщо не зможуть добитися справедливості в Україні, вони йтимуть далі - до Європейського суду з прав людини.

    Дмитро Мороз, Валерій Савицький, Іван Наконечний, «5 канал»

     

    Попередній матеріал
    Хвиля акцій на підтримку Чорновол прокотилася містами України [відео]
    Наступний матеріал
    Затриманий третій підозрюваний у справі про побиття Чорновол
    Теги: