Парадоксальним чином у назву німецької програми потрапило італійське слово, яке перекладається як "вишукувати". Воно ідеально передає дух німецько-австрійської традиції, схильної до ґрунтовних, в’їдливих досліджень навіть у найромантичніших своїх проявах.
У 1747 році прусський король Фрідріх ІІ під час зустрічі з Йоганном Себастьяном Бахом запропонував йому тему для фуги. Бах охрестив її "королівською" і за два місяці опублікував цикл творів на цю тему під загальною назвою "Музичне приношення". Дослідники порівнюють "королівську" тему зі стрічкою Мебіуса, а цикл вважають містичним, сповненим релігійних символів. Бах дав йому заголовок RegisIussuCantioEtReliquaCanonicaArteResoluta – це акростих, перші літери якого утворюють слово ричеркар (RICERCAR).
У 1935 році Антон фон Веберн зробив одне з найдивовижніших в історії музики аранжувань – перетворення "фуги мелодичних ліній" на "фугу тембрів". Його варіант ричеркару – справжній музичний пуантилізм і водночас найкраща ілюстрація ідеї духовної цілісності людства. Кожен інструмент грає маленький алогічний фрагмент, значення якого можна зрозуміти лише тоді, коли він вплітається у загальну тканину. Так з окремих різнокольорових камінців вибудовується велична мозаїка.
Гіпнотична творчість Ріхарда Вагнера – органічна складова все тієї ж традиції досліджень. Він препарує містичний світ неначе божевільний хірург. Оперу "Трістан та Ізольда" називають енциклопедією екстатичних станів: пристрасть, нетерпіння, млість, любовний порив, самозабуття, транс, екзальтований гімн ночі… Вагнер писав цей твір у 1857-1859 роках, знемагаючи від закоханості в реальну жінку – Матильду Везендонк – і створивши у підсумку абсолютно потойбічний твір, де Трістан та Ізольда – сучасні Адам і Єва.
Людвіг ван Бетховен у цьому хороводі містичних творів є найбільшим реалістом. Протягом 1797-1800 років він писав Третій фортепіанний концерт, в якому поєднав героїку і трагедію. Традиційне чергування сольних та оркестрових епізодів у фортепіанному концерті перетворено на драматичне зіткнення, від якого неможливо втекти у світ містики та ілюзій. Між тим, попри всю ворожість, реалістичний світ виявляється не менш прекрасним і вартим проживання з широко розплющеними очима.
Kyiv State Symphony Orchestra / Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України.
Дириґент – Луїджі Ґаджеро (Luigi Gaggero).
Солістка – Діана Чубак (Diana Chubak, фортепіано).
Відеоарт – Дар'я Кольцова (Darya Koltsova).
Програма буде представлена за партнерської підтримки благодійного фонду VERE MUSIC FUND, який надає молодим українським музикантам гранти для участі у міжнародних конкурсах та майстер-класах.
Програма:
- Йоганн Себастьян Бах / Антон фон Веберн. Фуга (Ричеркар);
- Антон фон Веберн. Симфонія ор. 21;
- Ріхард Вагнер. Увертюра і Смерть Ізольди з опери "Трістан та Ізольда";
- Людвіг ван Бетховен. Концерт для фортепіано з оркестром № 3;
- Луїджі Ґаджеро (головний дириґент).
Професор, музичний директор Ансамблю сучасної музики студентів Музичної академії, викладач перкусійної камерної музики у Консерваторії Страсбурга і в Страсбурзькій академії музики (Франція), артистичний та музичний директор Ухо-ансамблю (Київ) та музичний директор ансамблю La Dolce Maniera (Страсбург). Диригував наступними колективами: Ухо-ансамбль, L’Imaginaire (Страсбург); La Dolce Maniera, Les Temps Modernes (Ліон), EMC of the Académie Superieure de Musique у Страсбурзі. Співпрацював з такими митцями, як Клаудіо Аббадо, Даніель Баренбойм, П’єр Булез, Міхаіл Юровскій, Ріккардо Муті, сер Саймон Реттл тощо. Як соліст виступає з Берлінським філармонічним оркестром, NDR у Гамбурзі, Оркестром Комічної опери у Берліні, Радіооркестром Хілверсум та ін.
Діана Чубак (фортепіано)
Вихованка Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка (клас професорки Оксани Рапіти). Лауреатка численних міжнародних та всеукраїнських конкурсів, таких як Конкурс Мирослава Скорика, ІІ премія (Київ, 2016); нагорода "Золотий Парнас" на ХІІ Міжнародному фортепіанному форумі "Бєщади без кордонів" (Сянок, Польща, 2017), ІІІ премія на VII Міжнародному конкурсі Siegfried Weishaupt Klavierwettbewerb (Оксенгаузен, Німеччина, 2017).
Як солістка виступала з Маріупольським муніципальним камерним оркестром "Ренесанс, Національним президентським оркестром України, Академічним камерним оркестром "Віртуози Львова", з камерним ансамблем Academia Dell’Arco (Польща). Вдосконалювала свою майстерність під керівництвом таких відомих піаністів, як Кароль Радзівонович, Анджей Ясінський, Мартін Єпсен, Maтті Рекалліо, Лілі Дорфман, Кевін Кеннер, Філіп Джузіано, Тім Овенс.
Kyiv State Symphony Orchestra
Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України заснований у 1979 році як перший і єдиний професійний колектив України, що від самого початку демонструє стильове розмаїття репертуару – класика, якісна популярна музика, джаз, мюзикл. З 2019 року оркестр посилює свою "класичну" складову і бере сценічне ім’я для проектів у сфері класичної музики Kyiv State Symphony Orchestra. Паралельно із цим у складі колективу продовжують існувати інші формації – Fantastic Big Band та Fantastic Jazz Band.
Сьогодні це відомий в Україні та поза її межами колектив з довгою історією зіркових виступів – оркестр неодноразово гастролював Нідерландами, Італією, Швейцарією, Іспанією, Німеччиною, Південною Кореєю, Францією, Польщею та Україною; співпрацював з видатними диригентами та світовими зірками (Тарас Криса, Мішель Легран, Хосе Каррерас, Монсеррат Кабальє, Сумі Йо, Алессандро Саффіна, Андрій Бондаренко тощо).
Місія оркестру: популяризувати музику та залучати до мистецтва широку публіку, бути посланцями України на міжнародній культурній арені, створювати неординарні концертні концепти.
Квитки можна придбати тут.
Автор фото – Дмитро Ларін.