TEDxKyiv

"Хочеш виграти в персональному, наведи порядок у спільному" – найяскравіші думки конференції TedxKyiv-2015

13 грудня в столиці відбулася вже восьма конференція TedxKyiv. Подія, що цього разу була присвячена темі "I’mPulse" – поштовху, іскрі, що мотивують людей діяти – зібрала близько півтисячі гостей, для яких натхненні виступи підготували волонтери, науковці, митці, підприємці й не тільки.

Ми занотували цитати спікерів, що варті поширення.

Віталій Дейнега, волонтер, засновник проекту "Повернись живим"

Наша найголовніша ілюзія – ілюзія власного безсмертя. Я вирішив, що якщо смерть розгорнула свій фронт на Сході, то, мабуть, ми можемо щось змінити. І ми почали купувати бронежилети. На перших бронежилетах ми писали "Повернись живим", більше там нічого не вмістилося би. Я довго підбирав ці слова, не хотів якогось патріотизму, а шукав щось таке, що зачепить. Так з'явилася наша назва.

Тепловізори і прибори нічного бачення, якими ми займаємося, – речі, що незрозумілі для більшості людей, це дуже дорога техніка, на яку складніше зібрати гроші. Але ми усвідомлюємо, що це найефективніший спосіб порятунку людей. Це чиста економіка. Ми побудували свій наш благодійний фонд за тими принципами, за якими будуються комерційні підприємства – з бізнес-процесами, розподілом обов'язків тощо.

Мені нещодавно сказали, що допомога армії – це все-таки щось нематеріальне, це захист, на який ти витратиш свої сили і все. Інша справа побудувати дорогу, школу, музей. Я з цим категорично незгоден, бо коли ти допомагаєш солдатам, ти закриваєш якийсь маленький цвинтар, і люди, які на цей цвинтар не потрапили, повернуться – вони побудують і дорогу, і музей, і школу, і виховають дітей. Мені їхати дорогою, вимощеною людськими життями, не захочеться, навіть якщо вона буде дуже рівною.

За час війни на Донбасі за офіційними даними загинули близько 3000 військових. За цей же час у ДТП в Україні загинули 6000 людей, від онкозахворювань померли 150 000 осіб. У нас один із найстрашніших конфліктів за останні десятиліття, і смертність в ньому значно менша, ніж у ДТП. І це заслуга всіх вас, які допомагають армії. За найскромнішими підрахунками наш фонд за час війни врятував близько 500 людей.

Юрко Филюк, підприємець, співзасновник ініціативи "Тепле місто"

Я сповідую принцип: "Хочеш виграти в персональному, наведи порядок у спільному". Баланс влади, бізнесу і громадського сектору – це і є секрет розвитку. Кожен із цих трьох чинників виграє більше саме за умов збалансованості.

В умовах, де немає культури довіри, треба було показати людям, що об'єднуватися – ефективно й корисно. Так ми почали створювати проекти, що були прецедентними для Івано-Франківська: візуальний стиль міста, платформа "Тепле місто" (для об'єднання різних ініціатив та середовищ і організації сценаріїв між ними), громадський ресторан Urban Space 100 (80 % зароблених ним коштів, ідуть на проекти розвитку міста; до того ж цей простір є важливим моментом активізації прогресивного кластеру міста). Ми не робимо разових акцій, а вплітаємо їх у певні програми, бо нам важливо діяти програмно і послідовно.

За кожною великою справою стоїть команда, навіть якщо її одразу не видно. Компетенція вміти цінувати тих людей, із якими ви працюєте поруч, є ключовою в управлінні. Останнім часом я все більше починаю любити людей, бо це є природно.

Я загубив інтерес до бізнесу старої форми, що має одну-єдину ціль, – власна капіталізація без жодної думки про те, що буде з тим середовищем, де він існує. Бізнес нової форми – той, який вплітає свою діяльність в загальну екосистему. Перевірити свій бізнес на сучасність можна так: якщо на роботі ви поводитеся так само, як і вдома, а не інакше, – значить все гаразд.

Мені здається, що зло є дуже боязливим. Боятися немає чого. Коли ти впевнено і послідовно рухаєшся до цілі, то іншим починає здаватися, ніби ти робиш якісь дива. Насправді, ти просто рухаєшся вперед.

Давид Арахамія, підприємець, волонтер, засновник "Народного Проекту"

Ми всі граємо в гру під назвою "Життя". Більшість людей мають чудові ідеї, але дуже малий відсоток з них врешті щось роблять. Втіленню своїх задумів людям заважає внутрішній бар'єр, банальний страх. Щоб подолати його, треба просто грати. Адже за обраного вами героя дуже легко приймати рішення. Трапляється, що місія може бути провалена, але це не "game over", ви просто повинні починати з нуля. Також настає момент, коли одиночна гра завершується і потрібно переходити на мережеву версію. Варто пам'ятати ще й те, що у грі можуть ставатися "глюки". Але в кожному квесті дається підказка, яка змушує, як у моєму випадку, прийняти компромісне рішення й пообіцяти собі зробити все, що від тебе залежить. І ти погоджуєшся йти далі, щоби потім не шкодувати, що могло бути інакше.

Нам разом вдалося очистити Миколаїв від орків і окурків. Ми пропонували якусь ініціативу, а люди на неї активно відгукувалися – їм просто треба було створити можливість виплеснути енергію.

Ще до АТО, взявшись збирати кошти на екіпірування бійців із 79-ї аеромобільної бригади, ми, по-суті, зробили Kickstarter для української армії. Тут у прямому режимі показується кожна гривня, яку передають люди. З початком АТО ми трансформували цю платформу, щоб кожен волонтер міг зареєструвати свій проект. Наразі там близько 80 проектів – від банальних берці-бронежилети-каски до проектів з використанням hi-tech-технологій: один із них – біотех-реабілітація поранених – що дозволяє рятувати бійців від ампутацій, вирощуючи з їхніх клітин кістки; інший – це виготовлення військових БПЛА. Наразі зібрали понад 83 млн грн, і це не межа.

Сьогодні відбувається будівництво нової країни, і ми поки десь на 30% готовності. І все, чого нам не вистачає до повного завершення, – щоб кожен із вас грав у цю гру, "прокачував" своїх героїв і тоді, можливо, нашим дітям не доведеться починати цю гру з нуля.

Євген Глібовицький, політолог, Ярослав Грицак, історик

Сталий розвиток не існує в природі, його треба добиватися. Щоб досягти сталого розвитку, треба перейти від "закритого" до "відкритого" доступу.

Не варто плутати сталий розвиток зі швидким. В 60-х роках СРСР демонстрував найбільші темпи розвитку – 7%. Вже тоді робили прогнози, що він пережене США в 70-90-х роках. Але не перегнав, бо перестав існувати. Зараз ми це бачимо в Китаї, де є швидкий розвиток, але невідомо, чи є він сталим. Останній має свою формулу, його можна досягти лише через перехід політичного класу – те, що не стається в Україні. Поки його немає, ми житимемо в період високої політичної турбулентності, від кризи до кризи, від революції до революції.

В економіці критерій того, відкритим чи закритим є доступ, – час, необхідний на відкриття / закриття бізнесу. Якщо тиждень або місяці, то країна ніколи не буде багатою. Якщо потрібно платити хабар за водійські права, також. Бо в багатих країнах діти отримують їх, коли закінчують школу.

Класика політекономії каже, що всі важелі змін перебувають не в суспільстві. Воно може давати енергію, але не в змозі міняти країну, бо важелі змін має сама влада. Таким чином ті речі, які мають робитися внизу, мають робитися внизу, а ті, що мають робитися нагорі, мають робитися нагорі. Не знаю, чому Джо Байден не переосмислив слова Біла Клінтона "Борітеся – поборете", але зараз вони мають звучати так: "Субсидіаризуйтесь – поборете".

Олексій Болдирєв, нейрофізіолог

Я звичайний науковець, яких в Україні тисячі. Щодня я приходжу в лабораторію Інституту фізіології НАНУ, де досить холодно (температура опускається до 8 градусів). Я отримую близько $100, яких недостатньо для того, щоб знімати житло на околицях Києва. Я немодний, я марґінал і лузер. Але у своїй лабораторії я дістаю з голови щура маленькі нервові клітини й під мікроскопом бачу, як ці тварини спілкуються між собою за допомогою дуже маленьких електричних струмів, я також можу впливати на їхні гени. І це мене дуже надихає. Крім того, я відвідав багато міжнародних конференцій, стажувався у різних країнах світу, і, звісно, мені це все оплачували ті супільства, де наука розвинута. Чому вони готові платити за науку? Бо наука – це найбільш об'єктивне знання у світі. Вона працює за дуже простим принципом: "Довіряй, але перевіряй". Суспільство знає, що наукова чесність, експертність завжди дасть чіткі, максимально об'єктивні відповіді на його запитання.

Замовниками наукових досліджень є ті, хто ще не народилися. Наука – це інвестиція в майбутнє, але що вона може дати зараз? Це вміння фільтрувати інформацію та не дати себе обманути. Нещодавно у Верховну Раду внесли законопроект про повну заборону ГМО. Під заборону потрапляють генетично модифіковані організми та всі їхні похідні, серед яких, приміром, значна кількість ліків, особливо білкового походження, купа продуктів харчування. Це також повне закриття можливостей з біопаливом. Крім цього, інсулін нині майже весь є генетично модифікованим. Ініціатори такого проекту посилаються на науку, але в рецензованих наукових журналах ви про шкоду ГМО не знайдете нічого. Тому ми маємо прислуховуватися до науки і навчитися довіряти українським науковцям.  

Повний перелік спікерів можна переглянути на сайті TedxKyiv.

Анастасія Івашина, 5.ua

Попередній матеріал
Савченко можуть обміняти на затриманих ГРУшників - Фейгін
Наступний матеріал
Асад повернув під контроль військово-повітряну базу під Дамаском