Скріншот відео

Сюрпризи з космосу навколо нас: які вміння продемонстрували вихованці астрономічного табору

До курортного містечка Пуща-Водиця приїхали 25 юних науковців з усієї України: школярі разом працювали над проектами в галузі астрономії, фізики та хімії

Як серед звичайного каміння знайти крихітні метеорити з космосу і що потрібно знати, щоб зробити портативний генератор електричного струму, що працює від сонця? Цього літа і про це дізналися школярі, що з'їхалися до наукового табору Всеукраїнська астрономічна школа. Цілий тиждень учні і за світилами стежили, і над власними розробками працювали.

Це не пил, навіть не крихітні камінці, а метеорити, переконують Катерина та Ірина. Дівчата потоваришували у науковому таборі. Обидві захоплюються астрономією. Кажуть, якщо уважно придивитися, то під ногами можна знайти дещо цікаве.

"Їх можна не відрізнити від звичайно камінця", – пояснює школярка Катерина.

"Особливо, якщо це метеорит кам'яного походження, то ви зовсім не відчуєте різниці. Тобто саме тут може лежати близько 1000 метеоритів, але ми не знаємо про це, тому що ми не відрізняємо", – каже її товаришка Ірина.

До курортного містечка Пуща-Водиця приїхали 25 юних науковців з усієї України. Школярі разом працювали над проектами в галузі астрономії, фізики та хімії. Представляли роботи англійською мовою. В одному з проектів – дослідження метеоритних кратерів на планеті Меркурій.

"Досі було не дуже зрозуміло, звідки там так багато кратерів. Це дає нам розуміння поведінки великих астероїдів у поясі астероїдів. І це дає нам можливість передбачити, як вони будуть взаємодіяти з нашою землею", – зазначає школяр Андрій Довбуш.

Юні астрономи мали непросте завдання: кожна команда конструювала генератор електричної енергії, що працює від променів Сонця. Відповідна схема була у посібнику. Треба було зробити так, щоб кулер почав крутитися.

Керівник астрономічної школи Ігор Чернецький рівнем знань школярів задоволений. І пояснює, що у серпні з'їжджаються до цього наукового табору не випадково.

"У технології самої школи обов'язково передбачені певні спостереження. Спостереження неба, спостереження метеорних потоків, спостереження Сонця. Кліматичні умови Києва найкращі для цього у серпні місяці. Ну і в серпні Персеїди, а це явище космічного феєрверку. Пропустити таке було би гріхом", – каже керівник Всеукраїнської літньої астрономічної школи МАН Ігор Чернецький.

Звідси до найближчого космічного тіла – Місяця – майже півмільйона кілометрів. За допомогою цієї обсерваторії, юні дослідники з літньої астрономічної школи могли кожен день спостерігати не тільки за Місяцем, а й за далекими зорями та планетами, які за мільйони кілометрів як перед своїми очима.

Мирослав Солонар, Михайло Третяк, "5 канал"

Попередній матеріал
"Ердоган попросив список бранців Кремля": Джемілєв розповів нові подробиці про липневу зустріч з турецьким лідером
Наступний матеріал
"Там, де ми – там Україна": Міжнародний волонтерський та ветеранський форум – відео