5 канал

Юрій Ткаченко, очільник Черкащини: Інвестори, готові вкладати кошти, є, але у них немає довіри

Голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про план розвитку Черкащини, питання інвестицій, а також проблеми взаємодії із місцевими радами.

- Ви - голова держадміністрації Черкаського краю. Як ви сказали, наш козацький хартленд, так?

- Так.

- У вас попередник був дуже цікавий, маю на увазі, людина, за якою плаче Кримінально-процесуальний кодекс, пекло і всі земні гріхи - Тулуб. Пам’ятаємо, що він там витворяв.

- Пам'ятаємо. Особливо бізнес пам'ятає, особливо люди пам'ятають.

- Де він?

- Немає. На території України немає, людина знаходиться за межами, як справжній "патріот" України, Черкащини…

- Герой України, до речі.

- Так, немає його.

- А його люди теж повтікали разом із ним, після того як Тулуб втік?

- І люди - начальник обласної міліції так само втік. Зараз у розшуку знаходиться і сам пан Тулуб.

- Тоді вам, як-то кажуть, вітер у спину, прапор у руки. У вас розчищена територія від таких злочинців. Отже, ви нова команда. Ви людина з бізнесу і добре знаєте свій край.

- Так, знайомий.

- І от у нас, як сусідів, киян, просте запитання - ми розуміємо, що люди, які приїхали до Києва, їх обов'язково треба взяти в Черкаси завезти і обов'язково по шевченківських місцях, по всіх козацьких місцях.

- Так, безумовно.

- Але тут є проблеми. Я про них запитаю. Перше - до вас погано доїхати. Погані дороги, особливо дамба. Друге, там виникає дуже велика кількість проблем. Я хочу приїхати на кілька днів, а з інфраструктурою не так. Розкажіть, що ви бачите, що плануєте?

- Безумовно, треба зробити ті речі, які не популістично, а реально можна втілити в життя. По-перше, є унікальна можливість сьогодні, коли ми маємо творити історію і з слова «шевченків край» маємо зробити справжню Мекку. Що для цього треба зробити? Треба елементарні речі - розробити деталізований план розвитку. Я вважаю, в першу чергу, таких територій, як Канів, Черкаси, Чигирин, Умань.

- Ну і Холодний Яр.

- Холодний Яр - Чигиринщина. Для цього необхідне не просто бачення якогось одного пострадянського архітектора, а в першу чергу бачення архітекторів сучасних, європейських, і ми розпочали, у нас є вже розуміння з прихильниками. Це депутат обласної ради, львів'янин, який сьогодні залучив уже архітекторів, і ми найближчим часом презентуємо реально розвиток своєї Канівщини.

- То ви щось будете будувати там?

- Безумовно. Спочатку треба внести реальні зміни до генерального плану, запропонувати інвесторам. Давайте будемо говорити так. Я запитую мешканців Канева: «Ну скажіть, більше стало людей сьогодні до могили Шевченка? Вклонитися до самого Шевченка». - Ні. Я запитую чому. А основа в тому, що немає інфраструктури, як ви кажете, немає чим доїхати, немає по чому доїхати. Насправді повинно реально бути в тому, що ми пропонуємо економічно, а далі архітектори повинні вже під цю картинку надати публічній громадськості для затвердження. Реально ми це зробимо в цьому році, запропонуємо бізнесу. Бізнес за одну гривню готовий буде купити земельну ділянку під готель, під ресторан. Але треба зробити інфраструктуру…

- А чого ви за гривню будете віддавати? Там такі мальовничі місця, там золота земля. Чого за гривню віддавати? Беріть нормальні гроші, щоб був бюджет.

- Хай тільки вкладають в інвестиції, але умова протягом певного періоду, наприклад, два-три роки - збудуйте. Не так, що взяли земельну ділянку, перепродали... Умова тільки одна. Співоче поле - є якраз можливість. Так, як ви дивитеся з Чернечої гори на Дніпро, от повинно бути це співоче поле, де премія Шевченка повинна якраз вручатися саме там, у Каневі і ніде інше. А для цього треба інфраструктуру і задіяти Дніпро. Повинні добиратися не тільки автомобілями, можливо, і катерами, і яхтою. Повинно бути зроблено все так, як хоче людина. Приїжджає - є можливість де пожити, є можливість побачити не тільки сам Канів - Трахтемирів.

- Трахтемирівська Cіч, місця, які свого часу захопив і вкрав Бакай. А хто там тепер?

- Немає Бакая.

- Тільки могили козацькії там.

- Тільки могили козацькії, так, насправді.

- У мене просте питання. Те, напевне, що і всі хотіли би. Хтось хотів би приплисти на там на катері, як колись ходила "Ракета" Київ-Канів, хтось на своїй яхті чи човнику, хтось з машиною, але він точно хотів би приїхати, щоб там була можливість зупинитися десь на кілька днів. Щоб там були готелі, щоб були реальні екскурсоводи цікаві… Те, що потребує турист, який з радістю залишає… Через скільки років це все буде, що ви скажете?

- Я вважаю, якщо ми зараз запропонуємо модель, де бізнес побачить, що тут можна і необхідно вкладати кошти, є певна довіра, найголовніше - це довіра. І швидко це можна зробити, повірте мені, протягом двох-трьох років, абсолютно реально…

- Протягом двох-трьох років ви це бачите. Але у країні криза, тут лякають різними дефолтами, запозичень нема зовнішніх. Бізнес каже, затягує пояси.

- Це не так. У нас вкладаються інвестиції, повірте. Почали роботу з минулого року, у нас є і німецька інвестиція, у нас є з Нідерландів, є інвестиція з Бельгії, тобто реальна робота ведеться. Ми зараз, основне, хочемо провести інвестфорум. Не штамповий, як до цього проводилися, для того щоб губернатор міг показати, що от ми провели форум, імідж у мене зростає, результату нуль. Ні, це так не буде. Разом із "Бліц-інформом", газета "Бізнес" ми розпочали проект, презентували і готуємося на 18 вересня саме провести, тут у Києві.

- У Києві?

- У Києві. Чому в Києві, дам пояснення. Спочатку необхідно зібрати всіх в одному місці. Європейські банки, інвестфонди знаходяться саме тут. Як зробити так, щоб всі разом зібралися? Тому ми вирішили зробити тут.

- Дивіться, ви людина, яка теж прийшла у владу з бізнесу, тобто ви розумієте, що запрацює це все, реально туристично-золота Мекка Черкащини тоді, коли вас там… Ви спокійно будете знати, що "жовті сторінки Черкащини" чи просто безкоштовна книжечка... Я читаю: ага, я може в Хілтоні зупинюсь, може піду на концерт, в такий концертний хол, як у Сопоті. І десь там, на березі Дніпра, чи я може десь трошки дальше поїду в якийсь аквапарк, чи може, навпаки, реальне сафарі… по козацькому краю з екскурсією…

- По канівських горах.

- По канівських горах. Тобто, ви розумієте, так? От на це піде турист. Чи зможете ви через інвестфорум затягнути саме таких серйозних гравців?

- Не треба видумувати велосипед. Грузія якраз розвивалася цим шляхом. І те, що насправді демонструє Саакашвілі, треба просто брати приклад і реально робити ці речі. Я вірю в те, що цю цукерку можна справді професійно надати інвесторові. Повірте мені, сьогодні у нас вже є ті інвестори, готові вкладати кошти, в той самий готель, в ті самі ресторани, в ті самі автопарки, як ви кажете, є. Для цього необхідно підійти. Але ж в інвестора ще немає довіри. Як зробити так, щоб з’явилася ця довіра?

- А ви знаєте, чому в інвестора немає довіри? Є класична схема українська - з’являється, наприклад, голова адміністрації, в нього своє бачення є. Є місцева влада і є центральна влада, вони тільки щось придумають, а тут починається - політична ситуація змінилася, результати виборів змінилися. Голову держадміністрації поміняли, в обласну раду зайшла чергова порція Тулубів під виглядом якихось оппоблоків чи ще щось. Всі плани помінялися, все розвалилося і всі плани не виконані.

- Погоджуюся.

- Де гарантія, що два-три роки - і інвестор зможе робити золоту Черкащину?

- Я в минулому банкір. Клієнт банку іде під керівника банку або вкладає депозити. Ну так сталося, що є певна довіра, так? Так само повинно і тут бути. Тому що деякі інвестори, які сьогодні вкладають… Тут у нас є такий інвестор з Німеччини, який вкладає, будує завод із переробки сої. Познайомилися, він одразу до мене прийшов і каже: "Ми готові віддячити". Я кажу: "Добре, тільки віддячте в місті Золотоноша, побудуйте площу". Те, що, якби немає пам'ятника Леніну, але самі мешканці хочуть, щоб була європейська площа. Зараз це буде. І вже через місяць ви побачите європейську площу і вже підприємство будується.

- Тобто в інфраструктуру буде трошки вкладатися…

- В інфраструктуру, так. Так само, як наприклад "Нібулон". У минулому році Вадатурський не вкладав кошти в Черкащину. А чого не вклав? Тому, що вимагали хабара. І коли стало питання довіри, я запросив Вадатурського - не могли запустити сушарку, якраз на Чигиринщині є елеватор на Дніпрі - запросив і керівництво "Черкасигаз", які так само не давали таку можливість, і там само була корупційна складова. І під телекамери підключили цю сушарку за одну добу. Це відбулося. От з цього має будуватися довіра.

- Добре, ви голова держадміністрації. Як у вас виглядає діалог, наприклад, з міською радою ключових міст, в яких треба розвиватися - чи з Черкасами, чи з тим Чигирином? Як у вас виглядає діалог з обласною радою?

- Абсолютно нормально. Ми маємо демонструвати нормальні речі, не популістичні, а реальні речі. І говорити за те, що… якщо ми залучили інвестора, як інвестор комфортно себе відчуває.

- Добре, а як міська рада чи облрада, вони розуміють? Чи вони там свої теж політичні…

- Є проблема, наприклад, коли йдеться про надання містобудівних умов, то ми говоримо вже за процедурні речі, то починають блокувати депутати, тому що знову корупційна складова. І ми повинні на сьогодні запропонувати той алгоритм, який має змінитися на державному рівні. Оформлення земельної ділянки - не три місяці. Інвестор іноземний ніколи не вкладе кошти. А то й рік відбувається, як правило. А є звичайний алгоритм, і ми його запропонували на державному рівні - змінити систему, коли інвестор на генеральному плані в онлайн-режимі може побачити - тут є земельна ділянка для будівництва заводу з переробки сої, я маю можливість її за одну добу оформити і почати інвестиції.

- Так, а як ви пропонуєте ламати ту корупційну складову? У нас у будь-якій міськраді сидять люди, які хочуть на землевідведенні, на інших дозвільних процедурах заробляти.

- Просто, на державному рівні запровадити, змінити, все ж таки внести зміни до генеральних планів, професійно підійти, але повинно... Але ви сказали за центральні органи влади - немає загальної стратегії. Не займається, наприклад, Мінекономіки питаннями імпортозаміщення, питаннями саме макроекономічними. Ніхто не рахує собівартість нашої продукції порівняно зі світовою собівартістю. Коли є загальна стратегія, нам як виконавцям, головам держадміністрацій стоїть завдання: ми розраховували, наприклад, чому зубна паста виробляється в Росії, а не в Україні. І багато таких речей, це як приклад я говорю, а має вироблятися тут у нас. І ми маємо створити всі умови. І таких речей дуже багато, а ми починаємо локально займатися цими проблемами. Я як голова адміністрації вигадую, що мені необхідно саме тут переробні підприємства: підприємство з виробництва хімічних продуктів і тому подібне. Аналіз повинен загальний робитися, ми інтегровані...

- А для чого нам загальний? Ми ж тут говоримо: от почнеться процес децентралізації. Для чого нам з центру загальний аналіз?

- Загальний аналіз... питання децентралізації... Повинні місцеві громади зрозуміти, що на сьогодні є загальна стратегія розвитку нашої країни. Але ви маєте певні повноваження, завдання фактично створювати на загальному державному рівні і, в тому числі, на місцевому рівні, інвестиційну привабливість вашого регіону. Для цього необхідні повноваження, для цього необхідні ресурси. Повноваження - реальні речі вже розпочалися, наприклад повноваження вже з 1 вересня надання дозволів на будівництво. Вже громади міста, селища, села, вирішуватимуть питання, кому надавати такі дозволи.

- Але ще силами старої корупційної місцевої влади...

- Так, але силами старої корупційної влади. Тут є проблема.

- Окей, нам пояснював уряд, що принаймні те, що відбулося, - це фінансово-бюджетна децентралізація. Реально стало більше коштів. От ви можете реально зараз більшими розпоряджатися коштами на місцях?

- З точки зору динаміки, безумовно, коштів стало більше, але ж ми повинні говорити за інфляційні процеси, які є сьогодні в державі.

- Інфляція з'їдає?

- З'їдає, так. Але насправді такі питання виникають: громаду цікавлять найпростіші питання. Дороги, інфраструктура, ЖКГ і тому подібні. Йдеться про те - передаєте дороги місцевого значення, але ж ресурсів не дає держава. Цього ресурсу недостатньо для того, щоб показати, що децентралізація насправді дає переваги, тобто ми її відчуваємо, звичайна людина її відчуває.

- Я правильно розумію? Укравтодор ліквідується, дороги будуть на балансі вашому черкаському, а там є багато проблемних доріг. Дороги ваші, а ресурсів нема. І як ви будете вирішувати це питання? Турист не поїде на таких дорогах масово.

- Ми запропонували державі все ж таки на загальнодержавному рівні - даєте дороги, відповідно ресурс повинен бути. Ми в плані, який надав по об’єднанню територіальних громад уряд. Є загальний паспорт громад, які об’єднуються. Ми запропонували додатковий ресурс для того, щоб це мало ефект в кінцевому результаті. Відповідно, є по кожній громаді, ми запропонували, який ресурс необхідно…

- Тобто ви вже маєте перераховані, скажімо так, цифри...

- Ми вже маємо перераховані.

- Добре, але вам скажуть, чекайте, ми вам дали децентралізацію, що ви нам цифри малюєте в Київ, заробляйте.

- Ні, цього ресурсу недостатньо. На першому етапі недостатньо. Ми повинні показати переваги для звичайної людини. А якщо ми сьогодні говоримо про те, що - так, ми дали ресурс з одної кишені, з районного бюджету перенесли безпосередньо в новостворену громаду, - нічого не зміниться.

- Давайте все ж таки ще повернемося до таких моментів, які дуже знакові для України. Була така "солодка парочка" - Ганна Герман-Стеців, яка пролобіювала для своєї подружки Лариси Скорик, не до ночі буде сказано це ім’я, і в результаті було фактично знищено легендарний музей у Каневі, на могилі Шевченка. Залишилася, по-моєму, тільки хата першого... недоторканна. Музей перетворили фактично в якийсь офіс-центр для Тулуба, з алюмінієвими меблями і дивовижними речами. Що будете робити?

- Так, ви праві. Треба повертатися до Кричевського, до тієї історії, до тієї теплоти, тому що Кричевський якраз закладав саме ідею, українську ідею, саме закладав дух Шевченка у створення цього музею. І це було знищено.

- А що тепер робити?

- Ми вже елементи деякі провели, відбулася реставрація деяких елементів, наприклад, вітражі, які були сірі, затемнені. Зараз вітражі кольорові, з елементами нашої культури, ви можете подивитися.

- А всі експонати не пропали за цей час? Там була велика кількість експонатів…

- Всі є, так. Деякі треба повернути знову в зал, і вже розпочали цю роботу насправді. Це можна побачити вже сьогодні, але безумовно над цим треба працювати.

- Дивіться, ми згадали про ці цікаві місця - Чигиринщина, Холодний Яр, Трахтемирів - фактично там потрібно буде щось подібне до національно-культурних парків. Це у ваших повноваженнях як голови держадміністрації чи вам…

- Ми даємо пропозицію, і це вирішується на загальнодержавному рівні.

- А є такі ідеї?

- Є такі ідеї, ми запропонували, є національний парк. Пропонували Холодноярський національний парк. Почали працювати в минулому році, в цьому році якраз над відтворенням історичних місць холодноярських подій. Наприклад, місце, де свого часу освячували зброю холодноярці, ще раніше - козаки. От якраз там є вже, деяку інфраструктуру ми почали відтворювати.

- От коли я востаннє там був, там з’явилися вже люди, які могли щось розказати, тобто такі реальні екскурсоводи. Був, звичайно, фантастичний ресторан, в якому мені розповідали, як Тулуб з бандою гуляв. Там хороша козацька кухня. А що ще?

- Ми вже зараз працюємо на Канівщині над тим, щоб відтворити сам козацький чигиринський край, над відтворенням інфраструктури. Так само повинні бути готелі, так само повинно бути те, що на сьогодні залучить туристів. Дорога, якої насправді немає, тої якості дороги. Ми дали можливість зараз бізнесу створювати - ті самі будувати ресторани, готелі.

- Там будуть?

- Там вже є.

- Там якийсь генеральний план навіть вже є?

- Так, зараз ми долучилися, церква Київського патріархату. Буде якраз започатковане Філаретом військове паломництво, так як є у Франції…

- Наші солдати…

- Так, наші солдати, тобто це вже той початок. У цьому році якраз 90 років з холодноярських подій, якраз приїхали, практично зібралися усі добровольчі батальйони, які віддали шану тим героям, які боролися проти московитів.

- Там фантастичний момент. От ви заручилися підтримкою Філарета, Київського патріархату, він дуже багато робить для українського війська. Такі події в нас, війна на сході. З 18-го року одна й та сама ситуація. Я говорю, що біля холодноярівців стоїть Мотронівський монастир, де сидить Московський патріархат і який стукав ще в часи ЧК на наших героїв і зараз там, по-моєму, ситуація та сама.

- Це парадоксально.

- А що ви можете зробити? Церква завжди була поза межами українського законодавчого поля.

- Якраз мова йде про Єдину Помісну Церкву. І свого часу, коли така була історична можливість, коли запрошували Вселенського Патріарха, якраз тоді і була мова про те, щоб створити Єдину Помісну Церкву…

- Тобто, ви залежите від зовнішніх великих подій, ви не можете вирішити питання таких от локальних речей...

- На локальному рівні ні, тому що це повинно відбуватися не адміністративним тиском. Ми не маємо так діяти. Але час зробить свої корективи, я впевнений в цьому.

- Черкащина теж має хороші, цікаві місця, є непогані заводи, до речі, які непогану продукцію роблять у час військових дій, є там... у вас і нафтове серце б’ється, а от з цими всіма речами як у вас? Що міняється?

- Що міняється, у нас…

- Власне в промисловій зоні Черкащини?

- У промисловій зоні – безумовно, зупинився "Азот". Це пов’язано з питаннями сплати за газ самим Фірташем і компанією. І на сьогодні, як би це вражає, 5 тисяч сімей…

- Фірташ зупинив?

- Фірташ зупинив, так.

- Що стосується нафти, що стосується заводів складальних, як там ситуація?

- Ви розумієте, ми маємо працювати над сільським господарством, над переробною промисловістю. В нас є автомобілебудування, це наш завод "Богдан". І ми маємо тут і ми пропонуємо на загальнодержавному рівні - все ж таки повинні працювати ті програми, які б стимулювали.

- Ну поки що люди там як задіяні в роботі, в пошуку нових робочих місць?

- Задіяні, але в нас досить багато робочих місць, і спеціалістів, і професіоналів, яких треба залучити до роботи. Безробіття досить велике. І йдеться про те, якраз цей інвестфорум повинен залучити можливість нових інвесторів. Ми минулого року, коли розпочалися військові події, дали такий месидж для бізнесменів-підприємців з Луганської, Донецької областей, - вкладайте тут у нас, на Черкащині. У нас більше двох десятків таких підприємств уже розпочали роботу, і приємно те, що сьогодні це робочі місця. Нам дякують ці підприємці тому, що вони не очікували, що їх можуть зустріти на Черкащині із квітами і…

- І що ви хочете сказати: ці люди ці гроші не витрачають на дорогу нерухомість, не купують нові джипи, а почали інвестувати?

- Насправді почали інвестувати, тому що є попит на ринку. На превеликий жаль, ця робота знову повинна на загальнодержавному рівні... Все-таки ми повинні знайти цих підприємців.

- Дякую вам за розмову. Пропоную нам після інвестфоруму зустрітися і зрозуміти, чи ваші візії і мрії реально втіляться чи залишаться лишень історією в нашому інтерв’ю.

Роман Чайка, "5 канал"

Попередній матеріал
Міноритарії "Укрнафти" подали позов до Стокгольмського арбітражу проти України – Коломойський
Наступний матеріал
Київ застосує санкції щодо французьких парламентаріїв, якщо ті відвідають окупований Крим