5 канал

Володимир Демчишин: Для України ціна на російський газ має бути нижчою, ніж у Європі

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин у програмі "Експертна тема" на "5 каналі" розповів про підготовку до опалювального сезону, відстоювання інтересів України на переговорах з російським "Газпромом", а також про причини ажіотажу навколо майбутньої приватизації "Центренерго".

ЦІНА НА РОСІЙСЬКИЙ ГАЗ ДЛЯ УКРАЇНИ ПОВИННА БУТИ НИЖЧОЮ, НІЖ У ЄВРОПІ

- Сьогодні вже більше півмісяця, як ми без російського газу. З 1 липня закінчився попередній контракт, умови, які запропонував "Газпром", Україну не влаштували. Зрештою, ми відмовилися від імпорту російського газу. І як нам без нього живеться?

- Протягом останніх двох тижнів ми не отримуємо газу для нашого власного споживання чи використання. Росія транзитує збільшений об'єм газу, тому через українську ГТС прокачується газ, але ми його не залишаємо для себе. Ми на даний момент закачуємо газ у сховища в об'ємі десь приблизно 30 млн кубів щоденно, тобто запас у нас збільшується. Частину, приблизно 14-15 млн, ми отримуємо зі Словаччини, 15 залишається нам свого, власного видобутку, який ми закачуємо у сховища. Саме таким чином останні два тижні ми живемо без російського газу. Тобто запас поповнюється. Звичайно, не таким темпом, яким би хотілося. Бо щоб збільшити темп закачування, потрібні кошти. На жаль, на даний момент це є основною проблемою.

- Про кошти ми ще поговоримо, тим більше, в нас є позитивні новини з-за океану, які ви привезли, адже ви були у складі української делегації на українсько-американському інвестиційному форумі у Вашингтоні. Але перед цим я процитую міністра енергетики РФ. Свіжа заява: "Росія створила всі умови для того, щоб Україна і ЄС закуповували російський газ, і ніяких додаткових протоколів і паперів підписувати не треба". Це як сприймати, що вони більш зацікавлені, ніж ми?

- Ми з самого початку говорили про те, що готові працювати в подібному форматі, як це було минулого року. Мені здається, що цей формат був ефективним. У випадку, коли виникали якісь питання чи претензії між сторонами, ми могли винести на обговорення трьох сторін. І Європейська комісія була певним арбітром. Було досить комфортно, і ми успішно пройшли минулий опалювальний сезон. Тому, починаючи переговори, ми одразу сказали, що хочемо зберегти концепцію попереднього зимового пакету. Ми готові сформувати принцип формування ціни на весь опалювальний сезон. Російська сторона на певному етапі погоджувалася з цією ідеєю, хоча вже на початку другого кварталу, коли вони не погодили формулу на весь рік, як ми цього хотіли, вже почало приходити розуміння, що їм це не зовсім вигідно. На тому етапі це ще було не принципово, тому що було два літні місяці, ми на це не дивились негативно. А тепер ми розуміємо, що залишився останній квартал, і підходити до опалювального сезону з тим, що ми не домовились, було би неправильно і ризиковано. Тому ми не домовились, але сподіваємось, що найближчим часом зуміємо сформувати принципи на весь опалювальний сезон.

- Тобто залишається варіант подальших перемовин, єдине - ми принципово відстоюємо наші позиції?

- Як я вже неодноразово говорив, у нас є певні претензії щодо ціни. Ми вважаємо, що для України ціна, враховуючи транспортне плече, повинна бути дещо нижчою, ніж у Європі. Більше того, нам здається, ми не просимо нічого неправильного, коли намагаємося встановити принцип, не саму ціну, а принцип формування ціни на кілька кварталів, щоб у грудні, коли температура буде зовсім іншою і споживання буде зовсім іншим, не стати перед фактом того, що один із партнерів почне перетягувати ковдру на себе.

КРЕДИТИ НА ЗАКУПІВЛЮ ГАЗУ ВАЖЛИВО ОТРИМАТИ НЕ ПІЗНІШЕ СЕРПНЯ

- У кращих традиціях, як це робить Російська Федерація. А тепер давайте поговоримо про те, що вдалося привезти з інвестиційної конференції у Сполучених Штатах, у Вашингтоні. Міжнародні фінансові організації можуть виділити Україні $1 млрд на закупівлю природного газу у сховища. Це лише декларація, чи є конкретні напрацювання?

- Напрацювання є. Мені вдалося зустрітися з потенційними кредиторами. Це IFC (Міжнародна фінансова корпорація – ред.), це OPEC, це Світовий банк. Ми з ними говорили про можливість отримання цих коштів раніше, і на даний момент переговори тривають, але матеріальних результатів наразі немає. Це досить серйозна проблема, тому що отримати кошти в жовтні не настільки ефективно. Чому? Тому що потужності із закачування все ж таки обмежені. Нам дуже важливо отримати кошти не пізніше серпня.

- Яка імовірність?

- Напрацювання є. Результатів немає. Ми вже провели за останні тижні конференц-дзвінки і за участю американського Держдепу, і МВФ, Мінфіну, Нацбанку. Тобто всі потрібні люди вже залучені у процес. Поки що немає результату.

- Зрозуміло. А оці 30 млн, щодоби вони закачуються в наші сховища, ви говорили...

- Так. Цього недостатньо. Такими темпами ми можемо дійти до опалювального сезону не більше, ніж до 15 млрд кубічних метрів. Минулий рік ми почали зиму з 16,5 млрд, увійшли в опалювальний сезон. Вийшли із зими із запасом 7 млрд. Тобто якщо будуть такі температурні режими, як минулого року, може вистачити і 15 млрд. Але ми розуміємо, що вгадувати - неправильно, потрібно до опалювального сезону підготуватися адекватно. Цього року міністерство дуже багато зусиль доклало до того, щоб підготуватися до опалювального сезону. Ми протягом останніх двох місяців додатково бачимо 600 тисяч тонн вугілля на складах, які було все-таки привезено, тобто це досить позитивний крок. Сподіваємося, що ми будемо мати в запасі на складах 1,55-1,6 млн. Якщо рахувати в днях, то це всього 20 днів. Звучить досить загрозливо. Але насправді кожен день надходить не менше 75. На сьогодні ми 75 спалюємо, а отримуємо 80-85, 90, залежно від дня. Ми поповнюємо.

- А наскільки стабільний цей процес поповнення?

- Цей процес був стабільним протягом років. Звичайно, якщо шахти з якихось причин зупиняться - цей процес ускладниться, поміняється. Але на даний момент це робочий процес, шахти видобувають, їм потрібно кудись це вугілля відвантажувати.

- А який відсоток нашого виробництва та імпорту?

- На даний момент в основному це все наше виробництво. Із Росії завозиться дуже невеликий об'єм. Я знаю, що підприємства вже домовились, - і "Центренерго", і інші - про імпорт вугілля із Росії, також із Південної Африки, з інших країн. Тобто я знаю, що такі домовленості вже є. Вугілля поки що надходило з-за кордону в невеликих об'ємах. В основному це українське вугілля.

ПОКУПЕЦЬ "ЦЕНТРЕНЕРГО" БУДЕ ЗМУШЕНИЙ ПІДПИСАТИ ДОГОВІР НА ВИКУП ВУГІЛЛЯ З ДЕРЖАВНИХ ШАХТ

- "Центренерго", якщо ви вже згадали про нього, воно стоїть у планах приватизації, причому навколо цих планів...

- Ажіотаж.

- Так. Планується на грудень, але до цього буде багато дискусій. Серед свіжих ініціатив, зокрема вашого міністерства - це проведення аудиту для того, щоб оцінити фінансовий стан.

- Цей аудит так чи інакше потрібен, тобто він іде паралельно. Підготовка до продажу - це більш комплексний процес. Це, скажімо, не тільки аудит, це і підписання договорів, це і владнання претензій з кредиторами, це і формування концепції постачання вугілля. Тобто, насправді, мені як міністру важливо не тільки, щоб станції "Центренерго" працювали, щоб не тільки вони модернізовувалися, не тільки вирішувати соціальні питання "Центренерго" щодо звільнення людей чи, навпаки, їх залучення - щодо працевлаштування людей. Але і щодо використання вугілля, яке видобувають на державних шахтах. На даний момент станція Вуглегірська, яка є в "Центренерго", є основним споживачем вугілля з державних шахт. Тому покупець "Центренерго" - я просто не зможу погодитись на будь-яку іншу концепцію - буде змушений підписати договір на викуп вугілля з державних шахт. Це, власне, і є однією з проблем, тому що такі інвестиційні зобов'язання досить складні, бо на сьогодні досить складно передбачити ціну цього вугілля, об'єми, які будуть видобуватись, якість цього вугілля. Тому це буде досить умовний договір, але він повинен бути зобов'язуючим, бо я хочу бути певним, що це вугілля буде споживатись. Більше того, ця компанія, цей інвестор повинен забезпечити виконання своїх зобов'язань чимось - банківською гарантією або іншим методом. На нього буде накладено досить багато зобов'язань.

- Якщо так багато ризиків, чому такий ажіотаж?

- Насправді самі активи досить цікаві. Я з цим погоджуюсь. Вони, можливо, технічно трохи застарілі, але з невеликими інвестиціями... Великі чи невеликі - складне питання, але при певному інвестуванні їх можна досить ефективно використовувати. На сьогодні ми бачимо, що вони можуть працювати з навантаженням у 2 гігават. 2 тис. мегават з 10 всієї теплової генерації, які працюють, плюс-мінус, або з 9. Тобто вони 20-25%, 30% ринку усієї теплової генерації можуть займати. Тому це досить цікавий актив.

- А ви кого більше бачите майбутнім інвестором - вітчизняного чи іноземного?

- Мені досить важливо, щоб, по-перше, ці люди мали чіткий план використання цього активу, щоб він працював, щоб вони могли на себе взяти зобов'язання приведення потужностей у той технічний стан, який буде відповідати вимогам, що вони зможуть завантажити всі станції вугіллям, погодяться на викуп вугілля із державних шахт. Мені здається, що це вже досить багато вимог і очікувань. Але я думаю, що така людина... Звичайно, якщо це будуть іноземці, буде набагато цікавіше. Я впевнений, що вони будуть здатні привести капітал на модернізацію. Протягом 23 років ми не побачили будівництва жодної станції, жодного блоку. Так, були там певні реконструкції, але насправді там нічого не побудовано. В Україні вже є приватні власники, вони, на жаль, себе поки що не проявили. Тому, можливо, це повинні бути інші власники, або, можливо, іноземці. Але з іноземцями також є питання. Ми розуміємо, що дуже багато іноземців - це ті самі наші, які за кимось ховаються.

- Все непросто.

- Насправді, дуже багато складних питань. Мені здається, якщо будуть люди, які зможуть дати відповіді на ці питання, цю транзакцію треба робити. Ще є одне важливе питання - це ціна. Мені здається, що це дуже цінний актив і для системи, і для інвестора.

- Навіть з усією своєю проблемністю?

- Так, уявіть собі. Буде дуже цікаво подивитися на оцінки. Я думаю, що ми перед приватизацією проведемо оцінку, залучимо професійних оцінників, потім подивимося, які будуть пропозиції від інвесторів. Думаю, це буде дуже цікавий процес.

ВАЖЛИВО ЗРОБИТИ ТЕНДЕРНУ ПРОЦЕДУРУ ПРОЗОРОЮ І ПУБЛІЧНОЮ, А НЕ ПОРІВНЮВАТИ ЯБЛУКА З ГРУШАМИ

- Давайте поговоримо про прозорість і, зокрема, прокоментуємо той скандал, який розгортався навколо "Укренерго". Всі ми пам'ятаємо дуже сакраментальне словосполучення "вишки Бойка", а тепер з’явилося продовження - називається "трансформатори Григоришина". Журналісти виявили, що у тендерних закупівлях ці трансформатори вдвічі дорожчі, ніж вони коштують. Ми прозорість коли побачимо?

- Це питання дуже актуальне, цікаве. Мені незрозумілі певні речі. На даний момент тендер із визначення того, хто буде поставляти ці трансформатори, поки що не проведений. Тому ці коментарі про те, хто що купляє, на скільки відсотків дорожче, поки що незрозумілі.

- Процес тендеру ще іде?

- Тендер ще не розпочато. Тобто говорити про переможця, чи про якісь цінові параметри... Ви розумієте, в рамках підготовки інвестиційної програми, звичайно, робляться певні припущення щодо кількості і ціни. Але до того, поки не пройде тендер, поки не визначиться переможець, рано говорити.

- Тоді зорієнтуйте щодо строків, коли пройде тендер. Коли очікувати результат?

- Тендер пройде найближчим часом. Я точно не знаю, це проводить все ж таки "Укренерго", не міністерство. Результати будуть, я не знаю, протягом 30 днів. Я поки що не уточнював тендерну процедуру. Але протягом найближчого часу вона буде. Мені здається, більш важливо зробити цю тендерну процедуру прозорою і публічною. Можливо, залучити журналістів, можливо, спеціалістів, які дійсно можуть порівняти, а не порівнювати яблука з грушами. Розумієте, говорять про якісь ціни, якісь показники, але ж автомобілі на кілограми ніхто не купляє, розумієте? Вони мають свою вартість як одиниця, унікальну вартість. Але їх можна порівняти. Volkswagen можна порівняти з іншими машинами. Mercedes нам не потрібні.

- Журналісти розраховують, що ми дізнаємося про тендер і його результати не постфактум. І наостанок ще встигну дізнатись у вас, як відбулася та сама інвестиційна конференція у Вашингтоні. Там українська делегація подала нову податкову політику у газовій сфері. Наприклад, стимулювати збільшення газовидобутку. Яка реакція? Як там сприйняли це?

- Реакція дійсно позитивна. Я сподіваюся, що ми дійсно ці декларації реалізуємо. Це дуже важливо. Я два тижні тому зустрічався з основними учасниками ринку, які добувають порядку 3 мільярдів кубічних метрів на рік. І вони декларували, напевно складно назвати "гарантували" чи "обіцяли", але декларували свою готовність збільшити видобуток газу протягом двох років на 1 млрд кубічних метрів. Тобто це досить серйозний об'єм, який також потрібен для України. Можливо, є додаткові інвестори, крім тих, хто є на ринку. На даний момент видобуток, як я бачу за звітністю, був збитковим, чи близьким до збиткового. Тому очікувати, що приходитимуть нові інвестори, було, напевно, нерозумно. На даний момент такі умови ми сформували. Я думаю, тепер дуже важливо показати, що ми не будемо знижувати, що ці умови діятимуть на довший період. Більше того, є інші питання. Інвесторам повинні повертати ПДВ, який вони інвестують на ранньому етапі, який вони несуть, завозячи обладнання. Це також дуже велике питання, тому що, не повертаючи ПДВ їм, ми завищуємо собівартість на першому етапі, коли він найбільш ризикований, на 20%.

- Це питання - повернення ПДВ, я так розумію, відкрите.

- Поки що і рентна плата не знижена. Поки що це тільки план. Я сподіваюся, що він реалізується і дасть можливість залучити нові кошти, нові технології, дати робочі місця і надходження в бюджет.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Поліпшення медійного середовища в Україні: представник ОБСЄ заявив про "новий день у демократії"
Наступний матеріал
Призначено дату виборів президента ФІФА