5.ua

Віталій Ковальчук: У результаті об’єднання громад в рази зменшиться кількість депутатів місцевого рівня

Перший заступник глави Адміністрації Президента України Віталій Ковальчук у програмі "Експертна тема" на "5 каналі" розповів про те, яка мета об’єднання БПП "Солідарність" та УДАРу, чи приєднається до нової політсили "Народний фронт", як децентралізація допоможе відповісти на російську агресію, яким чином пов’язані звільнення Савченко і вибори на Донбасі, як створення територіальних громад зменшить кількість місцевих депутатів, а також про те, які питання залишаться після децентралізації в компетенції центральної влади.

ЯКЩО "СОЛІДАРНІСТЬ" З УДАРОМ ОБ’ЄДНАЮТЬСЯ З "НАРОДНИМ ФРОНТОМ", ТО БУДЕ СТВОРЕНА ОДНА ПОТУЖНА ФРАКЦІЯ В ПАРЛАМЕНТІ

– Президент сьогодні, вітаючи країну з Днем Прапора, закликав політичні сили до єднання. У цьому контексті згадується нещодавня заява Юрія Луценка про об’єднання Блоку Петра Порошенка "Солідарність" з УДАР Віталія Кличка. Навіщо це робиться і якого ефекту можна цим досягнути?

– Я хочу нагадати, що ще в березні минулого року була підписана декларація про єднання між Президентом України Петром Порошенком і Віталієм Кличком з приводу того, що всі майбутні дії в політичній сфері ці два політики і політичні сили, які вони очолюють, координують свої зусилля для вирішення тих чи інших нагальних питань суспільства. Думаю, що цілком очікувано, що наступного тижня відбудеться об’єднавчий з’їзд двох політичних сил. У майбутньому вони будуть разом, уже в межах однієї потужної політичної сили, реалізовувати відповідну політику. І БПП "Солідарність" і партія УДАР Віталія Кличка мають схожу ідеологічну платформу, вже протягом майже півтора року спільної діяльності довели свою спроможність і здатність спільно працювати. Думаю, цілком логічним є такий крок, який надасть якраз можливість досягти додаткових сил і енергії, покаже суспільству, що заяви політиків ще минулого року не розходяться з ділом. Хочу нагадати, що під час дострокової парламентської кампанії Блок Петра Порошенка "Солідарність" і партія УДАР Віталія Кличка йшли вже єдиним фронтом на вибори. Зараз це наступний етап, який завершує процес об’єднання двох політичних сил.

– Чи відповідає дійсності інформація про те, що аналогічної домовленості досягнуто з "Народним фронтом"?

– На сьогодні можу прокоментувати тільки те, що з боку "Народного фронту" є бажання приєднатися до Блоку Петра Порошенка "Солідарність". Наскільки мені відомо, такі перемовини йдуть. Але якихось заключних заяв ще з цього приводу не було.

– Чи взагалі відповідають дійсності плани про створення єдиної фракції, мегафракції з "Народним фронтом"?

– Створення єдиної фракції напряму пов’язане з тим, чи будуть готові дві політичні сили об’єднатися в одну політичну партію. Якщо таке об’єднання відбудеться, то безумовно, – що і цілком логічно, і природно, – що буде створена одна потужна фракція в парламенті.

– Як ви вважаєте, це дасть певну синергію на місцевих виборах? Маю на увазі, в плані результату.

– Сьогодні Петро Олексійович Порошенко закликав всі політичні сили, які створили коаліцію, об’єднатися, в тому числі об’єднатися і під час майбутніх місцевих виборів. Я думаю, що будь-яке об’єднання – це вже не один раз доводила наша історія, розвиток нашого суспільства – дає безумовно додатковий політичний ефект і позитивний ефект в першу чергу.

– Ви людина, яка розбудовувала штабну структуру партії УДАР; свого часу керували штабом. Вам не здається, що це певне поглинання цієї партії, яка в принципі мала свої великі політичні перспективи?

– Я хочу сказати про те, що будь-яке об’єднання є позитивним процесом у будь-якому випадку. І ні про яке поглинання не може бути мови, тому що об’єднуються дві команди в одну. Безумовно зрозуміло, що ми таким об’єднанням досягаємо більш ефективної реалізації можливостей кожного члена команди. Тому що ми позбавляємо, принаймні, штучної конкурентності ці дві команди. І з моменту фактичного об’єднання зрозуміло, що представники однієї та іншої політичної сили зможуть уже спільно і більш злагоджено, більш ефективно реалізовувати ті напрацювання, які є в кожної з політичних сил.

– Покаже час, безумовно, наскільки це зніме внутрішню конкуренцію.

– Я можу сказати з приводу внутрішньої конкуренції. Якраз внутрішня конкуренція – це внутрішній двигун для розвитку. Тому, я думаю, що це теж надасть додаткові можливості більш ефективного використання внутрішнього ресурсу, людського в першу чергу.

– Якщо об’єднання з "Народним фронтом" відбудеться, чи означає це переформатування уряду в найближчій перспективі?

– Я не думаю, що треба пов’язувати питання створення потужної політичної сили на теренах України напряму з питанням переформатування уряду. Крім того, хочу нагадати, що прем’єр-міністр Яценюк наголосив на тому, що він готовий до переформатування уряду, але не тільки змінюючи якісь конкретні персоналії, а й хоче запропонувати зовсім іншу структуру Кабінету міністрів. Думаю, треба дочекатись, хоч з цього можуть бути і певні зміни у складі самого уряду.

– Це плани на найближчий час, довиборний, так?

– Я думаю, так, це плани на найближчий час. Крім того, я хочу нагадати, що коаліція взагалі у нас формує уряд. Тому питання формування уряду залежить не тільки від створення однієї політичної сили, а й від того, наскільки злагоджено й надалі буде коаліція працювати.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ ВІДПОВІДЬ НА СЕПАРАТИСТСЬКІ ЗАКЛИКИ З БОКУ ПЕВНИХ ПОЛІТСИЛ І НА ЗОВНІШНЮ АГРЕСІЮ РОСІЇ

– Як, за вашими оцінками, зараз коаліція працює? Найближчим часом має відбутися голосування щодо змін до Конституції, пов’язаних з децентралізацією. Деякі учасники коаліції говорять про те, що слід говорити не про те, щоб збирати голоси для голосування за Конституцію, а збирати голоси проти цієї Конституції та конституційних змін. Чи не запускається процес дезінтеграції в коаліції?

– Я думаю, що політики повинні бути взагалі послідовними, і в межах коаліції в тому числі. Тому що, хочу нагадати, що переконливою більшістю голосів проект змін до Конституції щодо децентралізації було направлено до Конституційного Суду. Конституційний Суд надав позитивний висновок. Я хочу та бажаю всім нашим політикам, щоб вони свої власні амбіції все-таки вгамували, для того щоб забезпечити майбутнє України. Тому що питання децентралізації – це одна з ключових реформ України. Ми розуміємо, що ми передамо владу на місця реально, тому ми можемо створити потужні місцеві громади, які забезпечать зовсім інший темп розвитку країни в цілому. І на сьогодні це нагальне питання для України і це питання, в тому числі і відповіді на сепаратистські заклики з боку певних політичних сил. І це відповідь на зовнішню агресію з боку Росії, яка якраз теж основана на тому, що начебто необхідно захищати права там певної категорії людей на Донбасі, або забезпечити їх додаткові повноваження. Децентралізація надає можливість реалізовувати всі питання і вирішувати переважну більшість всіх проблем громадян безпосередньо на території громади, де такі громадяни проживають.

– Вони матимуть вирішувати мовне питання, питання геополітичної орієнтації?

– Знаєте, я думаю, що питання мови, за всіма соціологічними дослідженнями, стоїть серед проблем для громадян України там на 10 чи 21 місці.

– Безумовно, але процеси на Донбасі були запущені, точніше навіть у Криму, з мовного питання, з питання геополітичного орієнтації…

– Зрозуміло, процеси на Донбасі і в Криму були штучно запущені з боку зовнішнього агресора і ми це розуміємо, так? І децентралізація, в першу чергу, повинна вирішити питання передачі реальної влади конкретному громадянину. За принципом, що влада повинна бути на відстані витягнутої руки. Для того щоб вирішити, на якій вулиці робити ремонт, чи яку лікарню будувати, чи закривати чи відкривати школу – не буде потреби звертатися до Києва чи до обласного центру. Це питання повинно вирішуватися на місцевому рівні. Люди самі повинні приймати рішення з приводу того, що необхідно будувати, які інфраструктурні об’єкти, на які програми направляти кошти. Оце все повинно вирішуватися на місцях.

ПРОЕКТ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ БУДЬ-ЯКОГО ОСОБЛИВОГО СТАТУСУ ДОНБАСУ

– Але ваші партнери по коаліції критикують проект конституційних змін не стільки за те, як прописані норми децентралізації, скільки за один пункт, який стосується особливостей місцевого самоврядування на Донбасі. Вони вважають, що це відкриє певну можливість для того, щоб Україну й далі змушувати йти на низку поступок, так? І це заморожує конфлікт, відкриває певну таку виразку на карті України. Безумовно, ваші відповіді на цю тему зрозумілі, але можете пояснити, що буде відбуватися на Донбасі цієї осені? На всій території України будуть вибори. Чи будуть вибори на неокупованій частині Донбасу? Що буде на окупованій частині Донбасу? Чи можливі синхронні вибори, про які говорили раніше?

– Хочу все ж таки наголосити на тому, що проект змін до Конституції не передбачає будь-якого особливого статусу Донбасу. У перехідних положеннях вказано тільки єдине, що особливий порядок місцевого самоврядування на окремих територіях Донецької і Луганської областей визначається окремим законом. Крім того, хочу нагадати, що такий закон проголосований Верховною Радою восьмого скликання, тобто поточного скликання, і за його підтримку віддали голоси, якщо не помиляюся, представники всіх фракцій коаліції.

– Так, безумовно, але цей закон…

– Тому дивно, чому сьогодні вони це критикують. І по-друге, цей закон жодним чином не надає якихось додаткових преференцій місцевим радам на цих територіях, порівняно з тим, які передбачені в законі про проект змін до Конституції щодо децентралізації. За виключенням певних моментів, які вказані чітко в законі. І всі новели в законі були підтримані.

Тепер щодо виборів. Безумовно, 25 жовтня вибори відбудуться на всій території України. Безумовно, Верховна Рада при цьому прийняла рішення, що ми не вбачаємо за можливе проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, тому що відповідно до того ж закону про особливий порядок місцевого самоврядування вказано, що на цих територіях вибори будуть проведені після того, коли ми отримаємо контроль над україно-російським кордоном, коли вся влада буде здійснюватись, реалізовуватись відповідно до українського законодавства, коли ми зможемо забезпечити проведення виборів відповідно до стандартів ОБСЄ. І найголовніше, коли будуть виведені всі незаконні збройні формування, крім того, будуть звільнені всі полонені, в тому числі Надія Савченко. От які умови проведення виборів на тих територіях. Тому питання проведення виборів на тих територіях – вони повинні відбутися відповідно до закону, який прийнятий Верховною Радою, при досягненні тих умов, які в цьому законі визначені. Щодо проведення виборів на інших територіях України, то зрозуміло, що такі вибори повинні відбутися. Верховна Рада прийняла постанову про проведення чергових місцевих виборів 25 жовтня 2015 року. З приводу дискусії, яка начебто зараз розгорається щодо проведення чи непроведення виборів на контрольованій українською владою території Донецької, Луганської областей, то в постанові Верховної Ради чітко визначено, що у випадку зовнішньої агресії, військової агресії з боку Російської Федерації, у випадку неможливості забезпечення безпеки громадян чи неможливості проведення виборів відповідно до стандартів ОБСЄ, або у випадку терористичної загрози, Центральна виборча комісія може прийняти відповідне рішення і надати його на остаточне затвердження до Верховної Ради України. При цьому хочу наголосити, що таке рішення повинно бути прийняте не пізніше 5 вересня, коли офіційно стартує виборча кампанія до місцевих органів самоврядування. Тому, я думаю, треба дочекатись остаточного рішення Центральної виборчої комісії і Верховної Ради, яка повинна прийняти, тому що тільки Верховна Рада, відповідно до Конституції визначає дату проведення чергових і позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.

РІШЕННЯ ПРО ВИБОРИ НА ДОНБАСІ БУДЕ ПРИЙМАТИ ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ І ЗАТВЕРДЖУВАТИ ВЕРХОВНА РАДА

– Павло Жебрівський, голова військово-цивільної адміністрації Донецької області, спочатку створив низку громад, назначив у них вибори дещо пізніше, ніж на 25 жовтня, водночас він стверджує, що вибори проводити на більшій частині українського Донбасу зараз недоцільно. Так само пан Тука в Луганській області стверджує, що він категорично проти виборів там. Згодом, до речі, Жебрівський скасував власне своє ж рішення. То чи будуть, по-перше, громади в цих областях і чи будуть в них вибори?

– Жебрівський прийняв рішення, потім скасував рішення про створення громад у результаті започаткованого процесу добровільного об’єднання територіальних громад. Це не має ніякого відношення до проведення чи непроведення виборів на цих територіях. На жаль, у законі про військово-цивільні адміністрації не передбачено право військово-цивільних адміністрацій зараз, коли там фактично не працюють обласні ради, приймати рішення про добровільне об’єднання. Якщо Верховна Рада внесе зміни до закону і надасть право військово-цивільним адміністраціям також приймати рішення про створення об’єднаних територіальних громад, тоді й на території Донецької і Луганської областей такі громади будуть створені. І там будуть призначені перші вибори. З приводу заяв голів Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій я можу порекомендувати наступне – що безумовно, у них є певне занепокоєння тим, що зараз, протягом останніх двох тижнів... От ми з вами є свідками певної ескалації з боку бойовиків "ДНР", "ЛНР" на лінії розмежування. І безумовно і пан Тука, і пан Жебрівський як особи, які в тому числі повинні забезпечити громадський порядок і безпеку для громадян України, які проживають на цій території, заявляють про своє занепокоєння щодо можливості проведення таких виборів. Але в будь-якому випадку, вони таку думку вже виклали і направили офіційні документи до Центральної виборчої комісії, але рішення все-таки буде приймати Центральна виборча комісія і остаточно затверджувати Верховна Рада. Я маю надію, що на переважній більшості територій Донецької, Луганської областей, які контролюються на сьогодні українською владою, місцеві вибори будуть проведені.

У РЕЗУЛЬТАТІ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД В РАЗИ ЗМЕНШИТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВОГО РІВНЯ  

– Як людина, яка опікується регіональною політикою в Україні, чи можете сказати кількість вже створених громад у рамках децентралізації і чи будуть там проводитися вибори, у принципі, за якими правилами? Це те саме, що вибори там в населених пунктах чи…

– Те саме, ці вибори нічим не відрізняються від інших виборів до органів місцевого самоврядування. Хочу сказати про таке. Станом на 15 серпня, – це був кінцевий строк прийняття рішень щодо створення об’єднаних територіальних громад, які б дали можливість проведення виборів саме 25 жовтня, – у 75 об’єднаних територіальних громадах будуть проведені перші чергові вибори. При цьому хочу сказати, що ці 75 об’єднаних територіальних громад створені з порядку 500 сільських, селищних і міських рад. Тобто, ми з вами уже є свідками того, що розпочався реальний процес реалізації закону про добровільне об’єднання територіальних громад. І якщо б вони не були створені, то вибори призначались там десь близько у 500 населених пунктах сільських, селищних і міських рад. Наразі будуть обрані депутати до 75 об’єднаних територіальних громад.

– Замість 500 населених пунктів, так? Тобто депутатів буде відповідно менше?

– Можна порахувати, що це не на відсотки менше, а в рази менше. При цьому ми переконані, що ефективність діяльності цих органів місцевого самоврядування буде не нижчою, а більшою. Тому що закон передбачає певну фінансову мотивацію при створенні об’єднаних територіальних громад і отримання додаткових ресурсів, які дадуть можливість вирішити конкретні питання на тій чи іншій території.

– Чи задоволені ви взагалі тим, як, по суті, вже стартувала вже децентралізація, незалежно від того ухвалений закон чи не ухвалений, іде створення громади і так далі? Чи задоволені ви цим процесом, наскільки, і як ви плануєте, коли він має закінчитися?

– Я хочу нагадати, що в перехідних положеннях Конституції щодо змін до Конституції щодо децентралізації вказаний дворічний період, протягом якого необхідно завершити всі процедури. І ми маємо надію, що вони будуть завершені. Це не тільки прийняття змін до більш ніж 500 законів, а це і завершення процесу добровільного об’єднання територіальних громад. Динаміка позитивна, і на сьогодні вже, якщо не помиляюсь, 21 обласна рада затвердила перспективні плани створення добровільних об’єднаних територіальних громад. Тому процес цей іде, він іде нормально. Безумовно хочеться, щоб все було краще, але тенденції суто позитивні.

– Наскільки я розумію, ви не сумніваєтеся в тому, що Конституційні зміни будуть ухвалені?

– Україна не має іншого шляху. Тому що ми повинні зрозуміти, що після прийняття змін до Конституції щодо децентралізації влади ми наочно продемонструємо, що ми вже перейшли рубікон тоталітарної системи, яка нам залишилася від радянського минулого, до європейської системи управління і побудови, в тому числі, місцевого самоврядування. Це необхідно зробити. І ще раз хочу наголосити, що ми повинні забезпечити, щоб всі проблеми громадян вирішувалися там, де вони проживають. Окрім питань безумовно, стратегічних для країни, які забезпечують цілісність держави – це питання оборони, безпеки, зовнішньої політики і захисту прав і свобод громадян.

Тетяна Даниленко, "5 канал" 

Попередній матеріал
У Запоріжжі пройшли маршем кілька тисяч громадян на чолі з бійцями АТО
Наступний матеріал
Варшава усвідомлює, що без незалежної України не буває незалежної Польщі – Медведєв