5 канал

Віктор Муженко: Якщо буде сьома хвиля мобілізації, то вона буде набагато менша за чисельністю

Начальник Генерального штабу Віктор Муженко у програмі "Час. Підсумки тижня" на "5 каналі" відповів на запитання про мобілізацію і демобілізацію, плановану зарплату військовослужбовців, скандал щодо Сил спеціальних операцій, реорганізацію структури армії, кадрові проблеми і здобутки у війську, нагороди і дисциплінарні покарання, речове забезпечення, а також проблеми ідеологічної та інформаційної роботи серед військових.

ЯКЩО ЦЕ БУДЕ У ПЛАНОВОМУ ПОРЯДКУ, ТО ДЕМОБІЛІЗАЦІЮ ПЛАНУЄМО НА БЕРЕЗЕНЬ-КВІТЕНЬ НАСТУПНОГО РОКУ. ЙДЕТЬСЯ ПРО ЧЕТВЕРТУ ХВИЛЮ

– Зі святом! Позаяк будуть і під час свята не тільки урочистості, а й обговорення різних поточних проблем зокрема, давайте опосередковано, можливо, торкнемося їх зараз. Вояки на фронті, мобілізовані, їх цікавить питання, коли буде демобілізація і відповідно наступна мобілізація. Себто коли четверта хвиля буде відпущена додому? Якщо є інформація, давайте уточнімо, бо їм це важливо.

Що стосується мобілізації і демобілізації, по-перше, це буде залежати від тих умов і обстановки, яка буде складатись. Ми розуміємо, що 31 грудня завершується термін виконання Мінських домовленостей, і коли ми будемо розуміти, яка ситуація буде складатись після 31 грудня, тоді уже можна буде вести мову про конкретні терміни мобілізації і демобілізації. А взагалі, якщо це буде проходити у плановому порядку, то демобілізацію ми десь плануємо, розраховуємо на березень-квітень наступного року. Мова йде про четверту хвилю.

– Так, четверта хвиля, якщо все стабільно, умовно стабільно, як це є зараз, то десь навесні четверта хвиля йде додому. Чи слід розуміти, що натомість почнеться сьома хвиля мобілізації?

– Рішення ще немає, на сьогодні таких передумов щодо проведення сьомої хвилі мобілізації теж не існує, хоча відповідні підготовчі заходи проводяться. Відповідно буде прийнято рішення, виходячи з вимог, що складаються в тому числі по обсягу цієї мобілізації. У нас четверта хвиля мобілізації була наймасовішою з усіх шести. Думаю, якщо буде сьома, то вона буде набагато менша за своєю чисельністю.

– Це контрактники прийшли?

– Це пов’язано зі зміною штатної структури військових частин, набуттям відповідних спроможностей, наявністю озброєння, військової техніки. Тобто кількість особового складу не так впливає на зниження чи збільшення бойових потенціалів військової частини.

ЗАРПЛАТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ БУДЕ ПОРЯДКУ 7 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, КОМАНДИР БРИГАДИ – НА РІВНІ 14 ТИСЯЧ, КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ – 12 ТИСЯЧ, КОМАНДИР РОТИ – 10 ТИСЯЧ, КОМАНДИР ВЗВОДУ НА ТИСЯЧУ МЕНШЕ

– По грошах. Якщо буде затверджено той бюджет, який зараз пропонується, чи є розрахунки, чи є розуміння, наскільки зросте зарплата як мобілізованого рядового, так і контрактника? Ви можете якісь там, бодай попередні, фіксовані цифри назвати?

– Є попередні розрахунки. Ми плануємо, що зарплата військовослужбовця мобілізації або контрактника, беремо по мінімуму, це буде порядку 7 тисяч гривень…

– Це рядовий?

– ...виходячи з цього, диференційований підхід до, відповідно, оплати інших посадових осіб. Наприклад, командир бригади планується десь на рівні 14 тисяч, командир батальйону – 12 тисяч, командир роти – 10 тисяч, командир взводу на тисячу менше і відповідно так по всіх категоріях.

– А мобілізовані?

– Думаю, що в нас на сьогодні не відрізняється зарплата мобілізованого від контрактника. В деяких випадках мобілізований отримує більше грошове забезпечення з урахуванням заробітної плати за місцем попередньої роботи, ніж військовослужбовець кадровий або військовослужбовець служби за контрактом, мається на увазі.

– Ну просто такі штуки треба проговорювати, бо..

– Так, треба нам, щоб дійсно грошове забезпечення, виходячи з цього було на одному приблизно рівні. Тому що виконання завдань спільне, ризик у кожного свій, теж ризикує своїм життям. До речі, як варіант, ми пропонуємо... На сьогодні діють надбавки в зоні АТО з коефіцієнтом 2. Тобто, якщо, наприклад, 3-3,5 тисячі грошове забезпечення, то в зоні АТО військовослужбовець отримує відповідно 6 або 7 тисяч. Тобто коефіцієнт 2 і так відповідно по всіх посадових окладах, по всіх посадових особах щодо їх грошового забезпечення. Ми пропонуємо трошки змінити цю норму і виплачувати фіксовану суму, незалежно від посад і грошового забезпечення посадових осіб, а рівну для всіх. Наприклад, 7 тисяч отримує, мінімально, військовослужбовець служби за контрактом – це найменший посадовий оклад і найменше грошове забезпечення. Відповідно 5 чи 6 тисяч надбавка, і вона йде хоч рядовому, хоч офіцеру, хоч генералу. Тобто однаково, ризик для життя однаковий, життя у всіх одне, я думаю, що це буде, мабуть, справедливо.

– А  були нарікання – затримка з об’єктивних причин, немає оперативно де дістати гроші, затримка виплат за підбиту техніку, всі додаткові виплати, наскільки зараз тут навели лад? Бо, наскільки мені відомо, був і бардак в документах, тобто не вся документація вчасно доходила.

– Проблем не було, скажімо, з виплатою грошового забезпечення і відповідних винагород. Проблеми були з оформленням відповідних документів.

– Зараз все нормально?

– Зараз практично ми виходимо на нуль по цьому питанню, тому що, по-перше, перемир’я, активність бойових дій знизилася.

– Борги всі віддали?

– Так, борги ми зараз завершуємо віддавати.

ВИЙШЛИ З ПРОПОЗИЦІЄЮ – ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ ПРИБУВАЮТЬ У ЗОНУ АТО У СКЛАДІ ШТАТНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ, ОДНОЗНАЧНО ВЖЕ НАДАВАТИ СТАТУС УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ

– А стосовно виплати, зараз обговорюється питання статус учасника АТО і учасника бойових дій. Є розуміння, що це там буде розведено, бо були приклади по інших відомствах, коли людина на три дні доїжджала там до умовної, навіть не до першої лінії, собі мала "корочку" і відповідно статус і певні грошові преференції?

– Так, дійсно були і вони на сьогодні на законодавчому рівні так і залишились. Тобто людина, яка прибуває в зону АТО і вибуває з цієї зони АТО, зафіксовано факт її перебування: 3, 4, 5, місяць і більше – він має право на отримання статусу учасника бойових дій…

– Це несправедливо.

– Це несправедливо. Тому ми вийшли – мається на увазі Генеральний штаб, Міністерство оборони – з пропозицією для того... До речі, військовослужбовці, які прибували в зону АТО, до моменту виходу не мали такого права, тому що не було зафіксовано термін перебування в зоні АТО – місяць, два, півроку і таке інше. Ми вийшли з пропозицією – тим військовослужбовцям, які тільки прибувають у зону АТО у складі штатних підрозділів для виконання завдань, однозначно вже надається статус учасника бойових дій. Я думаю, що це справедливо.

– А коли буде це вже де-юре? Пропозиція від вас є…

– Пропозиції від нас пішли, повинна бути відповідна постанова Кабміну або відповідні зміни в законодавстві. Це трошки вже знаходиться за межами повноважень Генерального штабу. Ми таку процедуру, пропозиції надали.

ПРО ОСОБИСТІСНИЙ КОНФЛІКТ НЕ ЙДЕТЬСЯ. КРИВОНОС Є МОЇМ ПІДЛЕГЛИМ, МАЮ РЯД ЗАУВАЖЕНЬ ДО ЙОГО СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, І ТІЛЬКИ. ВІН ДОСТОЙНИЙ БОЙОВИЙ ОФІЦЕР, НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

– Стосовно гучних скандалів останнього часу. Медіа всі розірвало історією з Силами спеціальних операцій. Природно, це іміджеві втрати, як ваші, так і іміджеві втрати Кривоноса, так і іміджеві втрати України, бо такі речі перед партнерами, в першу чергу, не красять. Наскільки ви готові вийти з цього скандалу компромісним шляхом, так, щоб зберегти обличчя? В першу чергу, мається на увазі обличчя держави.

– На рахунок скандалу, який стосується Сил спеціальних операцій – це дійсно тема, яка на сьогодні набула такого резонансного розголошення в засобах масової інформації, в соціальних мережах, перш за все. Дуже багато з’явилося експертів, критиків і тих людей, які показують своє розуміння даної проблеми і, скажімо, необхідності створення Сил спеціальних операцій. Я думаю, що це трошки не так, це перебільшено щодо тих чи інших моментів…

– Що саме перебільшено?

– ...по створенню Сил спеціальних операцій. Зараз Сили спеціальних операцій в уяві всіх асоціюються тільки зі спецназом. Але це не тільки спецназ, це кілька складових, які повинні мати ці Сили спеціальних операцій – це по-перше. Це не всі розуміють і не всі знають на сьогодні. По-друге, питання скандалу, і я скажу, що там не було особливих проблем і це питання вирішувалось в робочому порядку. Дійсно було прийнято свого часу рішення за підсумками роботи відповідної робочої групи і командуючого Сухопутних військ щодо перевірки готовності навчально-матеріальної бази, умов проживання, умов харчування особового складу в Хмельницькому, щодо неготовності даних об’єктів. І тоді було запропоновано…

– І навчання?

– ...так, по цих навчаннях, перед навчаннями. Це було перед навчаннями, було запропоновано як варіант розглянути питання щодо підготовки цих військовослужбовців на Яворівському полігоні.

– Але ж американці наполягали на Хмельницькому.

– Так, питання, скажемо, відповідні протиріччя з американцями, тому що вони там уже провели певні процедури підготовки, на жаль, вони були готові, а ми не були готові. Це відповідальність відповідних посадових осіб в тому числі, можливо і моя, що був недостатній контроль за ходом цього процесу. Але коли стало питання, ми підійшли вже з точки зору правової, дійсно на усіх угодах було визначено місто Хмельницький. Я своє рішення скасував, ми підготували у Хмельницькому, зараз там здійснюється підготовка відповідної категорії відповідних підрозділів спеціального призначення.

– А назагал ситуація щодо створення Сил спеціальних операцій. Досі керівник управління Спеціальних операцій не має у підпорядкуванні конкретних підрозділів, вони досі під Пушняковим знаходяться. Навіщо? Чому?

– Вони знаходяться не під Пушняковим, вони знаходяться в підпорядкуванні командування Сухопутних військ і відповідних оперативних командувань.

– Але не в нього. Король без королівства виходить.

– Це частини армійського спецназу. У нас є морський центр спеціального призначення, який підпорядковується Військово-морським силам, так що ми не можемо вести мову тільки про те, що вони підпорядковуються Пушнякову. Є своя видова підпорядкованість відповідних структур, відповідних частин спеціального призначення. Управління спецоперацій повинно охоплювати весь спектр завдань і воно має у своєму підпорядкуванні на сьогодні підрозділи, частини інформаційно-психологічних операцій.

– І все? Ну це якось малувато?

– Так. І 140-й центр підготовки, 140-й центр спеціального призначення.

– Ну це також мало. За досвідом країн, тих же натівських…

– Мало. Але наскільки на сьогодні Управління спеціальних операцій спроможне здійснювати управління, планування і управління відповідними силами і засобами. Я, на жаль, зараз констатую факт, що Управління те робити неспроможне в силу і слабкості кадрового складу, який підбирався свого часу, мабуть, виходячи трошки з інших критеріїв, ніж це необхідно для такого управління. Якщо я вам назву цифри такі, наприклад, що із загальної кількості людей, це кілька десятків людей, всього 14 чоловік, які мають відношення до спецназу і розвідки, а безпосередньо спецназу всього 7 чоловік. Наскільки це управління на сьогодні спроможне здійснювати керівництво такими силами і засобами і такими частинами. Тут у цьому проблема. І, аналіз відповідної службової діяльності, відповідного адміністрування в тому числі, показує, що у нас немає повної інформації про дії спецназу, вона в нас з’являється від безпосередньо командирів частин при безпосередньому спілкуванні. А оті всі процедурні питання звітності і все інше, на жаль, є проблема саме з організаторською роботою цього Управління. Виходячи з цього і плануючи те, що ми повинні були до кінця року створити командування Сил спеціальних операцій, і вважалося, я дотепер вважаю, що недоцільно було підпорядковувати відповідні частини спецназу цьому Управлінню. Вони були підпорядковані не Сухопутним військам. У зоні АТО вони виконували завдання у відповідних секторах, кому вони були підпорядковані, і в інтересах штабу Антитерористичної операції.

– А як наші партнери оцінюють цю всю ситуацію, бо виходить, що з одного боку ви зараз кажете, у принципі, логіка у ваших словах є. А з іншого боку, я себе ставлю на місце керівника, котрий має з 5-6 структур у своєму підпорядкуванні одну структуру, а мені кажуть, що чому я не організував роботу 5-6 структур. Тобто, знову ж таки, за логікою і реальним принципом дій у країнах НАТО, Управління спеціальних операціймає у своєму розпорядженні конкретні підрозділи. Навіть, якщо вони там…

– Управління само не може бути, не може мати...

– Впливає на організаційні роботи.

– ...може мати командна структура, якою є командування цих спеціальних апаратів, тому якраз ми і плануємо створити командування Сил спеціальних операцій як командну структуру, яка здатна була б здійснювати планування і оперативне управляння, із застосуванням відповідних підрозділів і військових частин. А от Управління – це трошки інша структура, це інструмент керівника Генерального штабу для організації відповідних заходів. І планування цих заходів, з участю цього Управління, покладені на трошки інші структури. Я не хочу зараз…

– Це так, це може бути для людей, які далекі від війська з вищою математикою, але якщо подивитися на ситуацію збоку, то зараз виходить, що, з одного боку, ми можемо сказати, що Кривонос має довіру особового складу, оскільки бойовий офіцер з успішним досвідом і так далі. Є великий ризик, якщо цей скандал дійде до питання руба і зміни: ви сваритесь з ним, він свариться з вами, якщо його навіть прибирають з посади, де він зараз є, але в нього є хороший контакт з особовим складом – є великий ризик, що Сили спеціальних операцій, спеціальний підрозділ почнуть втрачати грамотних фахівців, які скажуть: "Та нащо нам цей бардак треба. Ми підемо в Нацгвардію. Там грошей більше платять". І особисті конфлікти на рівні – ви і підлеглі – призведуть до того, що Спеціальні сили втратять велику кількість якісних фахівців. Це проблема буде набагато більша, ніж ваш скандал.

– У мене запитання зустрічне: а звідки ви знаєте, що в мене є особистий конфлікт з Кривоносом?

– Якщо його нема, чи готові ви…

– Мова не йде про конфлікт особистісний. Кривонос є моїм підлеглим, в мене до нього є ряд зауважень до його службової діяльності, і тільки. Достойний офіцер, бойовий офіцер, нагороджений орденом Богдана Хмельницького, я знаю, я сам підписував подання на його нагородження. Але як організатор оцих всіх процесів, тут до нього в мене є певні, скажемо, претензії, м’яко кажучи. У чому полягають? Наприклад, в кінці минулого року було визначено завдання для Управління сил спеціальних операцій, керівником яких був Кривонос і є на сьогоднішній день, відпрацювання проектів і відповідно нормативних документів. Мова йде про концепцію і про закони, проекти і так далі. Станом на вересень таких документів не існувало. Наразі, коли я прибув у Брюссель, у штаб-квартиру НАТО, мені запропонували як варіант провести засідання військового комітету з питання створення Сил спеціальних операцій і обговорення концепції. Я запитав: "Яка концепція? Я такої концепції не бачив". Яким чином ця концепція могла потрапити у штаб-квартиру НАТО? Хто її створив, якась ініціативна служба волонтерів чи, можливо, ще хтось? Я навіть далекий від того, що цю концепцію створило Управління спецоперацій і, оминаючи всі командні структури, я маю на увазі Генеральний штаб, Міністерство оборони, без погодження відповідного, могли переправити у Брюссель. Тобто я так розумію, що це була якась концепція, створена якоюсь ініціативною волонтерською групою, їх до речі, була не одна і не дві. Були певні презентації. Жодна з них не погоджувалася з Генеральним штабом. Якщо хтось думає, що є зі сторони кращим фахівцем, ніж ті люди, які виконують завдання, ставлять завдання, відповідають за виконання цих завдань, то це, мабуть, не зовсім правильно. І я тоді їх попередив, – це було буквально вже у вересні, наприкінці серпня – на початку вересня – якщо до жовтня ви не відпрацюєте всі ці документи, тоді з 1 листопада я особисто займусь цим питанням. І мені прийшлося ним зайнятися. Була створена робоча група, зараз ми розширили кількість членів цієї робочої групи, включивши туди і командирів частин спецназу, і частин, які займаються інформаційно-психологічними операціями, щоб дійсно з фахівцями разом розібрати. Така концепція створена, зараз проходить погодження з відповідними нашими радниками. Йде напрацювання інших нормативних документів. Уже є відповідна організаційно-штатна структура майбутнього органу управління, я маю на увазі командування сил спецоперацій. І ми його зараз напрацьовуємо, погоджуємо і, я думаю, що в ті терміни, які у нас визначені, ми проведемо основні заходи щодо створення і такого органу управління, і відповідно Сил спецоперацій.

– Які це терміни? Якщо про це можна говорити, це тиждень, десять, два, до нового року, коли?

– По термінах я можу вам сказати: ми плануємо найближчим часом сформувати командування і найближчим часом, це початок наступного року, не буду казати коли – перший, другий квартал, але не пізніше, плануємо, щоб це командування набуло вже перших оперативних спроможностей щодо управління. І тоді може стати питання при наборі з відповідних спроможностей передачі їм у підпорядкування відповідних частин, згідно їхнього бойового призначення. Тоді дійсно може йти мова про те, що створені Сили спецоперацій керуються однією командною структурою, виконують завдання і таке інше. Хоча специфіка застосування Сил спецоперацій передбачає, я маю на увазі спецназу в тому числі, і передачу їх в підпорядкування тим чи іншим органам управління, я маю на увазі оперативним командуванням…

– Це вже механіка…

– …це вже механізм виконання завдань цими підрозділами.

– Чи можете ви, ну така "лірика" умовна, чи можете ви з Кривоносом, низкою безпосередньо бойових офіцерів у найближчий тиждень, аби поставити крапку в медійному скандалі, аби відсікти цей момент, коли фейсбук впливає на кадрові в тому числі питання, роздуваючи все це діло у шкандаль, чи можете ви так само публічно, як цей скандал розпочався – ваша заява, його заява – узгодити в робочому питанні всі ці моменти, публічно потиснути один одному руки, заспокоїти особовий склад полків спецпризначення і сказати: "панове, проблеми були, ми їх штатно вирішуємо, ми всіх поважаємо" і так далі. Чому питаю? Якщо наші західні партнери будуть бачити такі скандали у тих структурах, про котрі навіть знати не всім дано, це буде несерйозне ставлення до держави, а значить ми втратимо інструкторів, які якимось чином з’являються навіть на фото у Хмельницькому, незрозуміло, хто їх фотографує. Ми втратимо фінансування, ми втратимо допомогу в людей, які можуть власне і створити нам те, чого в нас ніколи не було? Протягом тижня ви здатні на це піти – на публічне замирення і локалізацію скандалу?

– Без проблем. По-перше, я якоїсь публічної заяви з приводу Сил спеціальних операцій не робив. Наскільки я знаю, в мене немає інформації, що Кривонос зробив якусь публічну заяву. Я знаю, що це питання обговорюється за рахунок волонтерів, за рахунок соціальних мереж…

– ... депутати є вже, безумовно…

– ...у ЗМІ з’являються певні коментарі від певних людей, від певних осіб. Але щоб десь чітко прозвучала позиція Кривоноса, що він з чимось згоден чи не згоден, чи допустимо моя якась публічна позиція була – в нас такого не було.

– Вийдіть вдвох і закрийте питання…

– Апріорі це не може бути. Я начальник Генерального штабу, а Кривонос підлеглий. Це керівник одного із структурних підрозділів. Не може бути взагалі апріорі якогось конфлікту між підлеглим і підпорядкованим у питаннях службової діяльності. Можливо буде якийсь особистісний конфлікт, десь він там на стороні. Але щоб він був у службовій діяльності, військова ієрархія і специфіка військової служби і відносин цього не передбачають взагалі.

Але погодьтеся, якщо перед камерами або не перед камерами, але за великої кількості свідків, тих же офіцерів, ви потиснули одне одному руки, перейшли в конструктив, сказали: "о’кей, ми сперечалися, погарикалися"…

– У чому проблема потиснути руки, якщо я кажу – у нас не було ніяких...

– Громаді показати.

– Це одне і друге. Я до речі, був у Хмельницькому, де збирався керівний склад військових частин, офіцери управління Сил спецоперацій Генерального штабу, і ми вели розмову протягом 2,5 годин по всіх цих проблемних питаннях. Ми згадали про новітню історію українського спецназу, те, що я знаю, те, що було на моїх очах і в деяких випадках з моєю безпосередньою участю, і про застосування за призначенням, не за призначенням. І про успішні і навпаки, м’яко кажучи, неуспішні, де в нас були поразки. В тому числі, на жаль, і з втратами особового складу. Ви знаєте, от загибель групи, яка йшла на евакуацію льотчиків, в районі Латишева – є такий населений пункт, це район Савур-Могили, Степанівка. І одна з найбільш успішних операцій, але теж, на жаль, з втратами 140-го центру спеціального призначення в районі Попасної, коли вони знищили там верхівку бойовиків і кілька десятків самих бойовиків, але понесли втрати. То була одна з найуспішніших операцій у плані результатів. Але втрати трошки змістили акценти у плані успішності, якщо так можна сказати. І ще я знаю багато прикладів, де безпосередньо був і учасником всіх цих подій, і те, що було на моїх очах і з моєї безпосередньої участі, і те, що мені доповідалось. І ще раз кажу, що на сьогодні ми не можемо вести мову про загальну оцінку і аналіз всіх дій, тому що в нас багато документів, звітних, які повинні були бути надані, на сьогодні відсутні. Це є проблема. Ми це все згадали, провели маленький екскурс у новітню історію, починаючи з березня минулого року і завершуючи ось…

– Це конструктивно закінчилося?

– Так, закінчилося. У нас не було ніяких розбіжностей у плані розуміння всіх цих моментів. Було здивування деяких командирів, які були присутні, про те, що дійсно так мало інформації приходить у відповідну структуру, я маю на увазі Генеральний штаб, хоча вони надають відповідні звіти. Це теж питання адміністрування, це теж одна з претензій, яка є до Управління сил спецоперацій.

– До речі, так, щоб закрити цю тему. А чия провина, що ваша розмова з офіцерами, фотографії опинилися в соцмережі, і там були обличчя? Ну це не практикується.

– Я скажу, що за великим рахунком це дійсно є така технічна помилка, тут питань нема. Це фотографії, можливо, для мого особистого архіву, для особистого вживання, на згадку. Яким чином вони попали, ну я, наприклад, знаю, яким чином... Це є певні недопрацювання, є технічна помилка, але на цьому фото тих людей, які чітко проглядаються, їх висвітлення не несуть ніякої загрози…

– Висновки зроблені. Це не оператори, це офісні, штабні…

– Це офіцери й управлінці спецоперацій, це не ті, хто у складі груп виходить на лінію або за лінію розмежування, або виконує якісь спеціальні завдання.

ПІДГОТОВКА 10-Ї ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЇ ТА 128-Ї ГІРСЬКО-ПІХОТНОЇ БУДЕ НАПРАВЛЕНА НА ЗДОБУТТЯ ГІРСЬКО-ШТУРМОВИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ

– О’кей, ще про структурні плани, оскільки ми вже зачепили там пертурбації із ССО. 10-ту бригаду створюють гірсько-штурмову. У нас є умовно гірська 128-а. Це тільки в назвах будуть нові підрозділи, чи вони будуть по суті із навичками, практикою скелелазання, альпійською підготовкою. Як там італійське "Альпіні", як гірськострілецькі частини США. Просто це фактично окремий такий осередок таких структур військових, яких раніше у нас не було. "Тіні" здається колись були, але це ще до Криму, так? І це взагалі в структурі МВС.

– У самій назві "10-а окрема Гірсько-штурмова" вже закладена, скажемо так, специфіка її застосування.

– В назві буде чи це і в навичках?

– Сутність цієї підготовки, зміст підготовки, якраз буде направлена на здобуття оцих спроможностей гірсько-штурмових.

– А 128-а тоді що?

– В тому числі і 128-а гірсько-піхотна, ми теж плануємо її переформувати в гірсько-штурмову бригаду. Я думаю, що нам це потрібно. Передбачається і отримання відповідних навичок і гірської підготовки. Вояки кажуть – альпійської або альпіністської підготовки. Я з цим безпосередньо знайомий, я свого часу проходив 3 роки службу ще в Радянській армії, у військах Закавказького округу, саме в одному з гірських батальйонів. Так що певні є навички, певні вміння і навіть був розряд з альпінізму. Так що я розумію цю специфіку і, в тому числі, є ініціатором створення такої бригади. Я думаю, що не тільки бригади, а ми ще плануємо створити відповідний гірський центр. І сподіваємося на допомогу наших близьких сусідів, наших партнерів.

– Мається на увазі чехи і поляки,там осередок у Карпатах?

– Не буду зараз розповідати про конкретні країни, я скажу, що близькі сусіди, партнери.

МИ ПРИЗНАЧИЛИ НА ГЕНЕРАЛЬСЬКІ ПОСАДИ КОМАНДИРІВ З БОЙОВИМ ДОСВІДОМ

– По кадрових речах за цей рік було зокрема і в соцмережах, і серед експертного середовища, і серед самих військових чимало нарікань. Якісь з підставами, якісь були не зовсім аргументовані, стосовно керівників різного рівня: від оперативного до рівня Генерального штабу. Але не було якоїсь резонансної реакції, ну там "притча во язицех" той самий Пушняков, коли зауважень багато, а якогось там поступу вперед – не дуже.

– Я би не сказав, тому що вже за рік ми зробили кілька кроків щодо зміцнення кадрового складу саме в органах військового управління. Уже те, що стосується вищих посад чи посад, які комплектуються особами з вищими офіцерськими званнями, так в армії це звучить, конкретно на генеральські посади, – командирів з бойовим досвідом. Це командири бригад, які зараз стали заступниками Командуючого оперативних командувань, які очолили командування ВДВ. Це і сам Командувач і його заступники – це всі офіцери.

– Нові, на День Незалежності нові генерали, так.

– Не тільки. У нас в управлінні Генерального штабу такі офіцери є, і вже генерали, є з бойовим досвідом, які вже після цього були підвищені у своїх посадах і вже отримали військові звання, які були присвоєні військові звання вищого офіцерського складу, генеральські звання. Ми рухаємося, але, на жаль, не так швидко відбувається цей процес. Чому? Тому що для перебування на будь-якій посаді потрібен відповідний досвід, освоєння цієї посади, відповідно потім уже максимально ефективна реалізація своїх можливостей. І якщо в мирний час цей термін рахували – це перший рік взагалі давали на освоєння посади, потім другий рік, скажемо так, на процес встановлення і керівництва, а третій рік уже цей термін, коли була найбільша ефективність діяльності керівників того чи іншого рівня, то, на жаль, в ситуації сьогоднішнього дня ми не можемо дозволити такі великі терміни. Але і через кожен місяць офіцерів підвищувати і таким чином створювати проблему в їхньому становленні, і наражатись на низьку ефективність керівництва і управління ми не можемо. Тому потрібен певний час. Але цей процес іде. Що стосується генерала Пушнякова, то я особисто вважаю, що це високопрофесійний військовий і ми, перш за все, оцінюємо його професійні навички, він достатньо досвідчений, у нього достатньо бойового досвіду, він приймав участь і в афганській війні, він був керівником і українського контингенту в Іраку. Він має досвід участі в бойових діях і на Сході нашої держави. Це достатньо, ще раз повторюсь, високопрофесійний, підготовлений генерал з великим бойовим досвідом і життєвим досвідом у тому числі. Є проблема спілкування. Наскільки я знаю, що та проблема була, були певні, мабуть, такі не зовсім толерантні…

– Ну це ознака генералів старої радянської закалки, бачите?

– …нетолерантні вислови на адресу волонтерів, але, наскільки я знаю, він після цього вибачився і більше цього не повторювалося. Але чомусь це клеймо ще за ним так і висить, не знаю чому.

– Це громадянське суспільство, воно все пам’ятає.

– Можливо, тому що він людина непублічна, він мало виходить, мало пояснює свою ситуацію, мало пояснює своє відношення, своє бачення всіх цих моментів, можливо, від того такі стереотипи зберігаються.

НА СЬОГОДНІ НАГОРОДЖЕНО БЛИЗЬКО 25 ТИСЯЧ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

– Стосовно нагороджень. Є проблема, два ракурси навіть цієї проблеми. Велика заборгованість, це абсурдно навіть – заборгованість нагороджень, це навіть проговорювати дико. Не надходять вчасно документи з частин. Офіцери, які мають подавати, збирати інформацію, вони не роблять це якісно – перший момент. Другий момент – є випадки коли на нагороду подається не той боєць рядового чи офіцерського складу, який зробив геройський вчинок, а подається людина, яка просто близька до командира. Банальний типовий "подхалімаж". І далі ситуація у підрозділі: є люди, які реально бійці, реально там є звитяга, є мужність, є геройство – вони не нагороджені. А є люди, які просто вчасно вміють підмазати командира, і вони мають нагороду. Що з цим робити?

– У нас на сьогоднішній день нагороджених, якщо не помиляюся, близько 25 тисяч військовослужбовців.Достатньо велика кількість, достатньо такі значні показники, велика цифра. Але. Дійсно є проблеми і, мабуть, присутній при цьому суб’єктивний фактор – подання до нагород тих людей, які, можливо, цього не заслужили. Але перший етап відбору проходить на рівні командира підрозділу, який подає свого підлеглого до тієї чи іншої героїчний вчинок, за ту чи іншу проявлену ініціативу до нагороди. Можливо, на тому рівні вже існує певний суб’єктивізм.

– Мова передовсім про це.

– Ми стараємося максимально об’єктивно до цього підходити, на всіх рівнях проводити аналіз цих всіх подань і визначати, хоча дуже важко, знаходячись в Києві, наприклад, чи в Дніпропетровську, чи в Чернігові, чи в Одесі, визначити ступінь заслуг чи оцінити геройський вчинок того чи іншого військовослужбовця, якщо він описаний в поданні. Тут є такий момент…

– Абсолютно ви справедливо говорите, бо з Києва не видно ситуації в окопі. Якщо перенести нагородження медалями, певними орденами, скажімо ІІІ ступеня, те, що може вирішуватись на рівні бригади. У Другу світову війну так було, нагороджували на фронті. Якщо просто перенести відповідальність за конкретне нагородження, нехай навіть нагороди будуть у сейфі там, на передовій. І це буде тепер не клопіт Генштабу, це буде клопіт комбата і комбрига. Оперативність нагородження буде швидше. Сьогодні він здійснив геройський вчинок, завтра можна просто зателефонувати, а не писати кучу писульок, і вояк отримає свою нагороду через три дні, через тиждень, а не через півроку і чекає, чому досі ні. Можливо, про це подумати?

– Як варіант, чому би ні, так? Це дійсно так, ми готові. Наприклад, я свої відзнаки як начальник Генерального штабу готовий делегувати для того, щоб командири відповідного рівня могли нагороджувати свій особовий склад. У нас невеликий перелік державних нагород, і ми виступимо з ініціативою, щоб розширити цей перелік, щоб дійсно можна було об’єктивно оцінювати дії тих чи інших військовослужбовців, їхні героїчні вчинки і відповідно вклад кожної посадової особи. Наприклад, є нагорода для командира взводу, за хоробрість може бути. Але для керівника вищої ланки управління це повинна бути нагорода за проведення або однієї операції, або комплексу таких операцій. Тобто за планування, за застосування і управління на рівні там оперативного, рівні оперативно-стратегічному і таке інше. Виступимо з такою ініціативою, зараз у нас є робоча група, напрацьовані відповідні пропозиції, відповідні варіанти і попередньо це питання було погоджено з Адміністрацією Президента.

– Ви про робочу групу Федічева? Це те, що полковник Федічев, там вони розробляли?

– Федічев, Чубенко, там ціла група працює, ви в курсі цієї ситуації.

П’ЯТЬ РАЗІВ ПРОПОНУВАЛОСЯ РОЗГЛЯНУТИ ЗАКОН ПРО ВІЙСЬКОВУ ПОЛІЦІЮ І ЖОДНОГО РАЗУ НЕ БУЛО КВОРУМУ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ЦЬОГО ДОКУМЕНТУ

– Ви в курсі скандалу, який виник цього тижня, що якась з’явилася медалька, на котрій зображений "зельоний чєловєчек" з вінторезом. При тому всьому, що напрацювання цією робочою групою були на певному рівні проігноровані. Вони просто десь загубилися, і група ніби є, і напрацювання є, але результату нема. Є якась незрозуміла історія, яка пахне корупцією. Стосовно відібрати нагороду, відібрати звання, понизити в званні, дисциплінарні покарання. Генштаб оголосив кількість небойових втрат – пораненими і вбитими – третина, на голову не налазить. Як так? Всі знають проблему з "аватарами", всі знають багато інших проблем. Яким чином? Зараз армія не веде активних бойових дій, з’являється розхлябаність. Як можна підвищити рівень порядку? Чим можна навантажити частини, які не ведуть бойових дій? Як можна і варто карати тих, хто порушує статути і навіть закони? Відбирати погони, відбирати нагороди, вводити штрафбати – як?

– З чого розпочнемо? Мабуть з дисциплінарних стягнень. Позбавлення військових звань, пониження військових звань, пониження посади – це і є прерогатива відповідних командирів і командуючих. Таке право на сьогодні статутом дано відповідним командирам.

– Використовується воно? Є випадки?

– Використовується, є приклади, якщо вам потрібно я можу показати статистичні показники по цьому всьому.

– Просто важливо про це говорити. Якщо суспільство не знає, воно вважає, що цього немає.

– Те, що стосується позбавлення нагород, те, що стосується позбавлення статусу учасника бойових дій, то на сьогодні у нас відсутня законодавча база, хоча нагороди, за рішенням суду, може бути позбавлено. Статус учасника бойових дій – у нас нема таких прецедентів, але ми теж ініціювали цей процес позбавлення, як ви кажете "аватарів", тих людей, які не виконують або відмовляються від виконання завдань. Але потім чомусь отримують оці "корочки". Щодо позбавлення їх статусу учасників бойових дій. Те, що стосується більш жорсткого покарання і відповідно надання права відповідним командирам здійснювати ці покарання, особливо дисциплінарного впливу, тут ми теж ініціюємо питання, в тому числі щодо арешту на гауптвахті як права командира відповідного рівня таке стягнення накладати. На сьогодні тільки за рішенням суду можемо це робити. Це не є право командира, тільки суд може визначити перебування або арешт військовослужбовця на гауптвахті. Підтримує нас в цьому і Президент. Питання створення спеціалізованих військових судів і трибуналів, вони мали місце під час бойових дій. Я думаю, що найближчим часом, ми так сподіваємося, це питання буде вирішено на законодавчому рівні.

– Це в парламент? Кому ви зараз перепасовуєте? Ви кажете, ми ініціюємо…

– Ми ініціюємо, ми напрацювали ряд документів, ми передаємо їх в парламент або в Адміністрацію Президента і вони теж напрацьовують відповідно своє бачення цих моментів, і відправляється в парламент для того, щоб вони прийняли відповідне рішення.

– Об’єктивно ви розумієте ситуацію підготовки документів, коли ви передбачаєте, при хорошому варіанті розвитку подій, має бути результат? До кого мені через тиждень, два, три прийти і сказати: результату нема, Муженко казав, що результат має бути. Хто винен? Дайте його сюди.

– Я буквально два дні тому проводив зустріч з депутатами Верховної Ради, членами комітету з питань національної безпеки і оборони. Ми там якраз ці питання обговорювали, про перспективу тих законопроектів, які вже знаходяться у Верховній Раді, які повинні були розглянуті і комітетами і… До речі, теж немаловажний законопроект, який там уже знаходиться, – про військову поліцію. 5 разів пропонувалося його розглянути і жодного разу не було кворуму для розгляду цього документу. Це те, що стосується законодавчої бази. Те, що стосується того, що в наших можливостях щодо стабілізації ситуації в питанні військової дисципліни. Це дійсно на сьогодні проблемний такий блок, який існує в нас і в зоні АТО, і взагалі у Збройних силах. Але в більшій своїй частині, це в зоні АТО, тому нами, мною прийнято рішення щодо проведення інтенсивних заходів бойової підготовки для того, щоб особовий склад був зайнятий, підвищував свою майстерність, щоб він професійно ріс, щоб частини підвищували свої бойові спроможності. І ми такі заходи проводимо. Ми за цей рік провели більше десятка, думаю, що до кінця року буде ще більше десь, півтора десятка бригадних тактичних навчань. Це комплексні навчання бригадного рівня. Якщо для порівняння, для розуміння, то таке навчання в мирний час ми проводили раз на рік з однією бригадою, а то і раз на 2-3 роки. За один рік ми провели більше десятка таких бойових навчань на підняття бойових спроможностей, набуття бойових спроможностей відповідний військових частин бригадного рівня. Причому це навчання комплексні, куди залучаються підрозділи і частини не тільки механізованої танкової бригади, а й інших видів і родів військ і видів Збройних сил. І це теж позитивно впливає на питання військової дисципліни. Повинен бути комплекс заходів. І ще як один варіант питання впливу на мобілізованих військовослужбовців – можливість позбавляти їх пільг, які вони мають, у тому числі втрата гарантованого розміщення на своєму робочому місці після демобілізації. Ну і там є ряд відповідних... Штрафи теж, до речі, як елемент дисциплінарного впливу, матеріального впливу. Але командири не мають права приймати таких рішень самостійно. Вони тільки на ці всі рішення дають відповідні документи, протоколи до судів. Тільки суд приймає рішення щодо накладання таких штрафів на військовослужбовців. А це займає певний час, відповідно, є певна процедура і таке інше. На жаль, не так швидко це все проходить, як би нам хотілося.

МИ ПРАКТИЧНО ВИЙШЛИ НА 100% РЕЧОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ В ЗОНІ АТО

– Стосовно адекватності доходження речового забезпечення на фронт. Ситуація – людина, яка відповідає в підрозділі за вчасну поставку берців, шкарпеток, штанів і так далі. Вона каже – а я не буду писати папірців, на бригаду, на склад, волонтери приїдуть, все привезуть. Хоча на складі речі є. По фіналу: у пресі скандал, вояків знову не вдягнули. І виходить одна бригада – в одній частині цієї бригади все нормально, бо там господарник нормальний, він вчасно заповнює всі папірці, вчасно замовляє, вчасно завозять. Поруч, в іншому підрозділі, господарник не робить своєї роботи: голі, босі, холодні, голодні. Цю проблему можна було вирішити вже давно. Чому вона не вирішується?

– На сьогодні, я скажу, що стосується питань речового забезпечення, то ми практично вийшли на 100% забезпечення підрозділів і частин, які знаходяться в зоні АТО. Якщо все так буде планово йти, поступлення відповідних предметів речового майна, то ми до кінця року повинні забезпечити і решту Збройних сил.

– Це на склад чи конкретному воякові?

– Є проблеми суб’єктивного характеру щодо доставки цих всіх предметів речового майна, форми одягу безпосередньо в бойові порядки, до тих військовослужбовців, які виконують завдання. Я знаю пріоритет військових частин, де ще ці питання не вирішені, вірте, ми їх тримаємо на контролі дуже жорстко.

– То може оргвисновки якісь?

– Так. Я просто не хочу називати номери цих військових частин. Я їх знаю, і ми досить оперативно на всю цю ситуацію вплинемо для того, щоб найближчим часом – тиждень, півтора – ми забезпечили всіх 100%. Є там деякі проблеми по так званих "ростовках", тобто невідповідність розміру одягу. Або, скажімо, форма одягу є, військовослужбовець потребує меншого розміру або навпаки більшого розміру, як правило меншого. Зараз є така проблема. Ми, до речі, повинні до кінця цього місяця завершити перевзування особового складу в берці, в тому числі ті військовослужбовці кадрового складу, тому що ми забезпечили в першу чергу мобілізованих, а зараз ми забезпечуємо всіх військовослужбовців, службу за контрактом і офіцерський склад у тому числі. Так що процес йде, динаміка позитивна, але такі випадки трапляються. І якщо є така інформація, будь ласка, я особисто готовий на це реагувати.

– А як? Як дають? Через що?

– У нас є безліч комунікацій, мій номер телефону знають, мабуть, сотні волонтерів і сотні бійців. Якщо не більше, так.

– Тобто просто…

– І повірте, я стараюсь на всі ці дзвінки, на всі ці запити відповідати. Знаєте, як кажуть? Якщо твій підлеглий перестав до тебе звертатись для вирішення твоїх проблемних питань, тоді виникає питання, який ти керівник, чи достойний свого місця.

– На своєму місці. О’кей, якщо є телефон, значить одразу телефоном на НГШ..

– Не тільки телефоном. Зараз соціальні мережі є, фейсбук, будь ласка, хай виходять, і є така практика, до речі.

– Ви ж нещодавно у фейсбуці зареєструвалися.

– Думаю, місяці півтора-два, десь так. Хай виходять, без проблем, всі питання будемо вирішувати оперативно. І не тільки на мене. Є ж ряд посадових осіб і якщо не приймаються відповідні рішення, ми готові впливати в тому числі дуже жорстко і в дисциплінарному порядку в тому числі.

НЕ ХОТІЛОСЯ Б, ЩОБ ВАКУУМ ІНФОРМАЦІЇ В АРМІЇ ЗАПОВНЮВАВСЯ КИМОСЬ ІНШИМ

– Наостанок ідеологічне запитання. Зараз чимало знайомих, які мобілізовані у військо, зокрема із журналістики йшли, і вони служать офіцерами роботи з особовим складом. З радянською ніхто не хоче порівнювати, це правильно, за радянським мірилом – це умовно нові політруки. Кажуть, що велика є проблема у війську, що армія не знає історію України, армія лишається, переважно офіцери, які ще пам’ятають Радянський Союз, у стереотипах, символіці, стереотипах міфів Радянського Союзу. І це насправді велика проблема – армія не знає свого українського коріння, ніби ще як пострадянська. Що з цим робити? Робити освітні курси, це мають бути, не знаю, "передвіжка", коли лектори будуть приїжджати в підрозділи. Це має бути роз’яснення, чому ми не маємо бути постсовковим військом, а маємо вести свій спадок з перших визвольних змагань. Бо задаються часом запитання такі, які на голову не налазять. Ну як так? І стосовно і УПА, і Скоропадського часів, і Петлюри і так далі. Відсутність знання, а це значить відсутність ідеологічного підгрунтя, чому армія і Україна – це єдине ціле. Як швидко вирішити проблему? Хто відповідальний за те, що вона буде вирішена чи не вирішена?

– Я думаю, що незнання історії – це не тільки проблема Збройних сил. Це, перш за все, проблема нашої освіти, за великим рахунком, тому що уже з 1991 року, з моменту незалежності України, проголошення відповідних актів пройшло 24 роки. Практично одне покоління вже виросло в незалежній Україні. А якщо брати тих, хто пішов у школу, то вже цим людям на сьогодні 30-35 років, якраз складають основний кістяк Збройних сил. І зараз ставити питання, чому армія не знає. Так, є така проблема і вона потребує уваги і вирішення. Це повинен бути комплексний підхід не тільки Збройних сил, а й взагалі в державі. В тому числі, в питаннях, перш за все, освіти.

– А чим вам можна допомогти в цьому?

– Що ми робимо? Дійсно ми зараз сформували, завершуємо, я думаю наступного тижня ми вже почнемо свою роботу. Мобільні групи, які будуть працювати саме у військах у питаннях вивчення морально-психологічного стану підрозділів військовослужбовців, надання відповідних рекомендацій і практичної допомоги, в тому числі відповідно ведення ідеологічної роботи, в тому числі в питаннях патріотичного виховання, в тому числі і елементи або деякі розслідування подій історії. У "Народній армії" у нас є рубрика: теж публікуються відповідні історичні події, поводяться паралелі. Робота така йде. На жаль, не так ефективно і не так швидко все це вирішується, як би нам хотілося б, але такий процес іде.

– Що заважає?

– Ми потребуємо допомоги всього суспільства.

– Яку? Називайте.

– Яку? Ті самі волонтери, ми готові, у нас недостатньо людей, які могли б кваліфіковано доносити це все до особового складу. Я маю на увазі, структура виховної роботи. Дуже багато тих, які пройшли по мобілізації, і не всі з них спроможні виконувати професійно свої ці обов’язки. Те, що стосується взагалі посилення кадрового складу, то зараз, буквально через кілька днів, буде здійснено перший випуск короткострокових курсів підготовки офіцерів, це кілька сотень людей. Через певний час ще кілька сотень людей. І потім ми все ще посилимо кадровими офіцерами, які випускники вищих військових навчальних закладів і академії. Тобто ми теж ці заходи плануємо і проводимо. До речі, короткострокові курси – це була ініціатива Президента, і ми цю ініціативу вже реалізували.

– Може в допомогу вам, щоб ця проблема вирішувалася швидше, запустити... Ну от є активісти, які там по цивільних речах вирішували аналогічну проблему. Їздили зокрема по Сходу, наприклад, Оксана Левкова, вона возила на Схід там по школах, по університетах нові документальні фільми про українську історію. Так можливо, залучити цих людей. Щоби ви, військове керівництво дало добро. Три дні тому була прем’єра фільму "Легіон" про історію українських Січових стрільців. Фільм є, він вийде у прокат, його можна пустити по військових частинах, щоб... Тут чисто організаційно дозволити людям, які мають що розповісти, показати. Спланувати графік їх по військових частинах, можливо, десь транспортом допомогти, і велика кількість цієї проблеми буде вирішена. Не силами війська, а силами сторонніх лекторів, які можуть це зробити.

– І в тому числі сторонніх лекторів, і в тому числі силами військ. Тобто комплексний підхід. Я тільки за.

– Тобто якщо що, то їх можна до вас направляти.

– Питань немає, так. Ми дамо відповідне доручення – хай працюють. Армія цього потребує на сьогоднішній день. Є проблема з донесенням інформації, ми цю проблему знаємо і стараємося її вирішити.

– А як?

– Ну, наприклад, існує проект – військове радіо. Наскільки він буде швидко реалізований, це вже інше питання. Але є такий проект, і ми теж думаємо, що це нам надасть таку суттєву допомогу у вирішенні всіх проблемних питань.

– Ви знаєте про проблематику, що солдати на фронті, до них повільно доходить інформація про різні проблематики держави, і цим користуються маніпулятори, які можуть вкладати у вуха військовим хибну інформацію або навмисно її спотворювати. Тобто ви в курсі?

– Ми знаємо цю проблему, за моєю ініціативою були проведені і збори і командирів рот, і командирів батальйонів, а перед цим були проведені збори офіцерів структур виховної роботи, на яких Президент у тому числі був присутній. Це було у жовтні саме в питанні доведення інформації. Є вакуум інформації, дійсно, не хотілося б, щоб він заповнювався кимось іншим, крім структур…

– Коли результати у виконанні цієї роботи будуть?

– Я хотів би, щоб ці результати були якомога швидше. У нас зустрічі з командирами рот, з командирами батальйонів, практично там були всі командири батальйонів. Десь була третина командирів рот, тому що ми не могли всіх одразу звідти, з зони, вивести. І вони були делеговані від відповідних підрозділів, була третина командирів рот від загальної кількості. І було практично 100%, 95% командирів батальйонів. Саме ця тема обговорювалася і ставилося таке завдання щодо інформування особового складу.

– Ми можемо умовно 1 березня в цьому кабінеті знову з вами зустрітись, підняти всі ці найближчим часом, які ви сьогодні сказали, що ви розраховуєте, що буде результат. Проаналізувати, зрозуміти, що відбулось, що не відбулось, і ви розкажете хто покараний за відсутність результату, кого преміювали за те, що результат відбувся вчасно, а, можливо, раніше.

– Я не бачу ніяких проблем щодо нашої зустрічі. А щодо покарання і нагород, то я думаю, що ми не будемо чекати березня, це буде набагато швидше.

Віталій Гайдукевич, "5 канал"

Попередній матеріал
У промові Байдена ми не почули слова "НАТО" – нардеп
Наступний матеріал
Шестеро дітей-мігрантів потонули в Егейському морі