5 канал

Тетяна Ричкова: Цього року почнемо переодягати в нову форму сили спеціальних операцій і ВДВ

Помічник міністра оборони України Тетяна Ричкова у програмі "Експертна тема" на "5 каналі" розповіла про щоденну бюрократичну роботу волонтерського десанту в Міноборони, коли українських бійців вдягнуть у нову форму, про реформи закупівель, децентралізацію харчового забезпечення армії та концепцію психологічного супроводу військовослужбовців.

НА НАС ЛЕЖИТЬ РУТИННА ЩОДЕННА БЮРОКРАТИЧНА РОБОТА, З ЯКОЮ МИ РАНІШЕ НЕ СТИКАЛИСЯ

– Давайте розпочнемо з того, що ще одним волонтером у владі більше. Георгій Тука, "Народний тил", знакова особистість у волонтерському русі, тепер очолює Луганську військово-цивільну адміністрацію. Ви казали, що перша реакція в нього була – шок, а зараз він уже відійшов від шоку і як оцінює фронт робіт?

– Він відійшов, буквально години за дві він почав з нами розмовляти. Його спочатку цікавили волонтерські питання, чогось ще, що раніше його стосувалося. Ми з Юрієм говоримо: "Георгію, стоп, зачекай, ти вже не про те думаєш, думай наперед вже про те, як ти будеш опалювати приміщення, годувати людей і так далі". Він тоді трішечки знову засмутився, замислився. Нічого, зараз вже він включився. У нього там буде поповнення, нова команда, хтось зі старої можливо перейде, я читала, з соцполітики жінка з попередньої команди буде. І днями я збираюся їхати туди і трохи розібратися в обстановці, допомогти йому, можливо привезу одного з людей, це людина, яка працює у прокуратурі, ніби на посаду помічника. Бо все ж таки потрібні якісь свої люди, яким він міг би довіряти.

– Безумовно, потрібна команда для того, щоб якось активно робити.

– Збираємо команду, так.

– Я ось про що хочу запитати. Це наша така українська ментальна звичка, що поки ти волонтер і поки ти, так би мовити, з народу, то всі тебе люблять, хвалять і підтримують. Щойно ти потрапляєш у якісь владні коридори (це при тому, що і про владу теж багато говорять, що от "вариться у власному соку", закрита тощо, ну от тепер влада запрошує волонтерів, активістів), але щойно ти потрапляєш у ці владні коридори, на тебе одразу ж сиплеться шквал критики. Так було з Юрієм Бірюковим, так із вами, так і з Георгієм Тукою. Як ви до цього всього ставитеся, зважаючи на те, все ж таки, що у волонтерів і людей з передової – у них загострене відчуття справедливості.

– Я скажу так: це, мабуть, наш менталітет український. У нас чим гірше у сусіда, тим краще мені. Але сказати, що особисто нам при цьому стало краще, мені, Юрію та Георгію, я б не сказала. Бо на нас лежить величезна відповідальність, величезна рутинна щоденна бюрократична робота, та, з якою ми, будучи в бізнесі або десь ще, не стикалися, з цією бюрократичною машиною держави.

ЦЬОГО РОКУ ПОЧНЕМО ПЕРЕОДЯГАТИ В НОВУ ФОРМУ СИЛИ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ І ВДВ

– Давайте тоді поговоримо про ініціативи волонтерського десанту в Міноборони і, власне, ініціативи, які вже перетворилися на реальні речі. Про новий образ війська – він був масштабно презентований, нова форма, як парадна, так і польова, так і та, яка безпосередньо має бути в бійців на передовій. Красива, солідно виглядає, але ключове питання – коли вона, власне, буде у бійців? У першу чергу тих, які там, на лінії розмежування?

– Про парадну і геральдику ми поки упускаємо, поки розробляємо, працюємо. Якщо чесно, грошей немає і немає такої необхідності в цьому. Тобто треба прийняти загальну концепцію, ввести нову парадну форму, повсякденну. Представлена була повсякденна форма, а там міняється лише сорочка. Власне, цим вона відрізнятиметься – повсякденна від парадної. Але зараз не до цього. Якщо говорити про польову форму, то польова форма вже з нової тканини за новою т/у шиється, це саме "піксель" забарвлення, було також представлено забарвлення "варан". Зараз вона проходить носіння експериментальне в одній з військових частин. Після того як пройде це експериментальне носіння, ми намагатимемося цього року почати переодягати сили спеціальних операцій і ВДВ. Але це тільки після проходження експериментального носіння.

– Але експериментальне носіння має бути сезонним. От зараз у нас серпень. Попереду в нас зима, відповідно ми вже зараз маємо думати про те, що буде взимку. І про які експерименти в серпні може йтися?

- Це я говорила про форму "варан", тобто забарвлення. Там саме за т/у пошив буде той самий, як і зараз шиється за новим т/у. Тобто там роль відіграє забарвлення - підійде воно чи ні і як воно працює. Якщо говорити про зимову форму, то розроблений комплект з п'яти шарів, прописується т/у, вже деякі на фінальній стадії, багато вже підписано, там шапки, фески теплі, рукавички. І це вже буде закуповуватися найближчим часом за новою т/у, а зимову форму старого зразка п'ятій-шостій хвилі вже видавали, тобто її вже видають. Оскільки служба тилу нам сказала, що нічні чергування, холодно, вже почали видавати їм зимову форму. Я, звісно, сумніваюся, що вона до зими буде в нормальному стані. І нам доведеться, мабуть, знову перевдягати, тому я очікую нову хвилю "все пропало, ми роздягнені". І зараз є закуплені запаси зимової форми, зимових штанів і бушлатів. Тобто якийсь запас є і буде закуповуватися. У принципі, я думаю, що всі абсолютно будуть одягнені.

ЦЕНТР РОЗВИТКУ ЗСУ ЗАЙМАТИМЕТЬСЯ РОЗРОБКОЮ НОРМ СТАНДАРТІВ РЕЧОВОГО ТА ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЄЮ І ПІДГОТОВКОЮ ПЕРЕХОДУ ДО НОВОЇ СИСТЕМИ ЛОГІСТИКИ

– Чи ви плануєте, може, вже навіть розпочали роботу центру розвитку Збройних сил України? Принаймні задекларовано, що така структура працюватиме. Що це таке, які повноваження, як воно працюватиме чи, можливо, вже працює, і який результат ви ставите перед собою?

– Сама ідея реформи закупівель. Зараз існує департамент держзакупівель у Міністерстві оборони. Кінцева мета реформи департаменту – департамент займатиметься тільки закупівлями. Це будуть електронні торги, це підписання договорів, контрактів, це закупівля готового житла, закупівля паливно-мастильних матеріалів, у підсумку, після закінчення – закупівля всього на світі. Тому що байдуже, що купувати, є прописані т/у, прописана нормативна документація, за якою можна закуповувати, також на електронному майданчику. Це центр, як існує скрізь у світі. Ось ми повернулися зі Сполучених Штатів Америки. Ми там відвідували центр PEO Soldier (ProgramExecutiveOfficeSoldier)… Це така організація, яка розробляє стандарти і норми речового забезпечення, розробляє типу (але вже краще) "солдат майбутнього", є така програма. Вони розробляють також, крім екіпіровки, ще бронепластини, каски і все, що є на бійці під час бою, тобто до зброї, яка на бійці – приладів нічного бачення. Ну поки прилади нічного бачення – це не наша прерогатива, і озброєння теж. Тому цей центр займатиметься розробкою норм стандартів речового забезпечення, продовольчого забезпечення, також автоматизацією і підготовкою переходу до нової системи логістики. Там є ще юридичний відділ, який вестиме претензійну роботу, і є відділ, який розвиватиме електронні торги. Яка сама концепція? Центр розробив, департамент закупив, центр перевірив якість. Якщо якість не відповідає, ми прописуємо таким чином договори – або міняють партію, або подаємо до суду.

А от щодо цього центру.Чи не спіткає його доля, скажімо, як наприкінці минулого року із департаментом. Ідея ж була потрібна і хороша, але ви ж самі сказали, спротив був неабиякий. Чи не станеться цього разу так? Чи вже зелене світло є з усіх інстанцій?

– У нас фінальна стадія підписання документів. Усі узгодження і величезна кількість стосів погоджень по всьому Генеральному штабу Міністерства оборони зібрано. У нас фінальна нарада в понеділок, на якій буде присутній міністр оборони и заступник начальника Генерального штабу з тилового забезпечення, начальник служби тилу Генерального штабу и воєнприйомка, яку скорочують.

– У понеділок ми вже можемо побачити остаточні документи?

– У нас у понеділок має бути підписана директива про його створення, його структура и штатний розклад.

– Чи означає це, що цей центр починає працювати буквально одразу після цього або ще потрібен певний час (а іноді в нас це до півроку або року), щоб усе сформувати, укомплектувати, розробити нормативи, стратегії тощо?

– Стратегія, нормативи, посадові інструкції, положення – вся нормативна документація, якою, власне, я займалася, це було моє від початку – від структури до прописування всіх змін наказів, законодавчої бази, це все вже готове.

– Про електронні торги давайте ще поговоримо, тому що Міністерство оборони якраз одне з передових міністерств, які користуються саме електронними майданчиками для закупівель. Але я пам’ятаю, що багато було, в тому числі й від представників волонтерського десанту, нарікань на те, що дуже багато недобросовісних постачальників. Тобто декларується одне, а потім, коли бачиш зразки, наприклад, то розумієш, що це зовсім інше. Ну вже досить таки достатньо часу минуло, щось змінилося якимось чином? Постачальники стали чеснішими?

- Постачальники у нас різні. Але в основному зараз… По-перше, для чого нам треба зараз прописувати нові договори, де буде чітко все виписано, вся процедура, з контролю якості, за зразками-еталонами? Костянтин Лєсник постійно збирає наради, працює з усіма виробниками, які виграли торги, пояснює аж до того, куди пришивати липучку, чого ніде в світі немає, і він, якщо чесно, дуже злиться на це. Але поки, спершу, нові т/у, треба навчити, всім розповісти, бо виникають питання. Були питання там по стрічках якихось, по чомусь ще, там внесли зміни до т/у зараз, у принципі, там проблем немає. І чітко прописуватися будуть, мінятися договори, аж до великих санкцій, якщо недопоставка. Дуже багато хто декларує одне, а потім не виконує умови поставки і час, дати тощо.

– Зараз ніяких санкцій за це не передбачено? Зараз це буде лише розроблятися?

– Вони були передбачені, але, на жаль, ці гроші від них не вимагали. Претензійної роботи до цього практично не велося. Зараз порядку одного мільйона гривень постачальники заборгували Міністерству оборони.

– Чия це компетенція – добитися від них цих грошей?

– У нас є правовий департамент. Чому ми робимо в центрі юридичний відділ? Багато хто може сказати – це дублювання функцій. Але правовий департамент у нас невеликий за чисельністю. У нас міністерський апарат як такий розмазаний, і багатьом ключовим департаментам просто банально не вистачає людей, роботу вони ведуть, всі юридичні питання, по всьому Міністерству оборони. Тому, щоб зняти з них навантаження і вести строго наш напрямок, тобто обслуговувати департамент, вести претензійну роботу з постачальниками, власне, і створюється цей відділ при центрі.

З НАСТУПНОГО РОКУ ВІЙСЬКОВІ ОТРИМАЮТЬ СУХПАЙКИ ЗА АМЕРИКАНСЬКИМ ЗРАЗКОМ

– Щодо знову ж таки наших військовослужбовців, повертаємося до розмови про них. І, зокрема, про харчове забезпечення. Теж болісна тема. Знаю, що планується пілотний проект на базі трьох військових частин, у якому будуть якраз опрацьовані, випробувані зміни до харчового забезпечення, причому вже досить таки швидко, здається, з 1 вересня. Правильно? Що собою представляють ці зміни? Що буде собою представляти раціон або, можливо, схема, за якою це все буде відбуватися? І чому тільки три військові частини, коли решта?

– Отже, концепція така. У начпрода є такий каталог, меню, грубо кажучи. У нього є комп'ютер, він замовляє собі на тиждень, планує за меню, що буде їсти військовослужбовець в який день. Там буде на вибір три страви на день. Три супи, три других, ну як в американській армії. Все включено. Все одно більше, ніж ти захочеш, ти не з'їси. Ну є індивідууми, але це таке, окремі випадки. Ось він вибирає собі меню на тиждень, з цього меню вбиває в комп'ютері – там розкладка по грамах, по всьому на одного бійця – кількість військовослужбовців. Ну це я так, у загальних рисах. Йому привозять запас на тиждень, більш ніж тиждень. Він не зберігає ні картоплю, нічого, постачальники, які виграли тендер, зобов'язуються зберігати у себе ці продукти харчування. Привозять, у нього є бюджет на цей тиждень. Якщо він його не витратив, то в кінці місяця він зобов'язаний витратити. Тобто він може закупити або більше фруктів, або інші продукти харчування в рамках цього каталогу, дорожчі. Або не трилітровий сік, якщо вони у військовій частині, вони йдуть на вихід, він бере сік у маленьких пачках. Тобто він розподіляє сам цей тижневий бюджет. І це все за картками.

– Така собі децентралізація виходить?

– Так. Приходить військовослужбовець, він провів у себе по картці, зафіксував, що він поїв. І рахується, скільки військовослужбовців відвідало їдальню за добу. І одразу видно, чи вкрав начпрод або не вкрав, і скільки у нього має залишитися продуктів.

– З точки зору теорії воно виглядає переконливо, ну а як покаже практика?

– У нас пілот, після двох місяців цього пілота порахують бюджет, подивляться, що у нас з програмами і як це працює. Далі, можливо, внесуть якісь корективи. Подамо на новий бюджетний рік, щоб закупити це обладнання.

– А програмне забезпечення, до речі, розроблене вже?

– Так.

– Тобто вже принаймні це готове?

– Так.

– Ну тоді давайте про більш швидкі й короткі перспективи. А саме про, наприклад, сухпайки для бійців на передовій, тому що там це взагалі критично важливо, щоб боєць там отримав нормальний раціон, а не те, з чим довелося стикатися у перший рік війни. Які зміни там? Що бійці будуть їсти у цих пайках?

- Там, якщо ви бачили на презентації, яку ми показували, такий спеціальний тетрапак. Там є спеціальний хімічний, як в американських сухпайках, пакетик. Наливаєш воду до певної мірки, кладеш туди цей продукт в тетрапаку, і за п'ять хвилин він нагрівається. Це стерильно, в сенсі — безпечно, і термін зберігання довше, хоча там хімії немає, просто спеціальна упаковка. Там будуть супи, борщі, різноманітні каші з м'ясом, навіть пропонували свинину з ананасом. Відмовилися, бо це не властивий для нас продукт, і можливі алергічні реакції. Там будуть і карамельки, і родзинки, і кава, і чай, і спеції.

– Будуть коли?

– Ой, ну зараз готується документація. Там теж не так все просто, знову ж таки бюрократія. Думаю, що тільки, мабуть, з наступного року.

ДО ЧОТИРЬОХ МІСЯЦІВ ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СИНДРОМ НЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ

– Ми всі розуміємо, що війна – це крім всього того жаху, який ми бачимо, це ще й певна проблема в майбутньому, це психологічний аспект. Багато розмов про посттравматичний синдром, про в’єтнамський синдром, так чи інакше. Ви, у свою чергу, теж говорили про те, що це питання розумієте, усвідомлюєте, запросили навіть фахівців з Ради Європи, які могли би якимось чином нам допомогти. Ви отримали розуміння з їхнього боку? Якщо так, то в якій формі ця підтримка буде відбуватися і чи не перебільшені ці розмови про посттравматичний синдром?

- Я займаюся повністю концепцією психологічного супроводу військовослужбовців. У військкоматах у нас проходить пілотний проект, вже у вересні він закінчується і буде прописуватися в нормативну документацію. Там ми проводимо двоетапне тестування при шести облвійськкоматах та відсіюємо людей, схильних до суїцидальних проявів, шизофренії – навіть такі є, пропускають, ну, природно – алкоголізм, наркоманія, плюс явні відхилення і можливі відхилення в майбутньому. Створено такий тимчасовий відділ (але він вже результати показує гарні): двоє психологів, троє офіцерів з роботи з особовим складом і двоє статистиків. Також при районних військкоматах – один соціолог і один психолог для оцінки призовників.

– Це є вже?

– Це є вже. Уже проходить пілот. У вересні він закінчується, і, я так думаю, що він буде в мармурі. Другий етап – це зараз проходить теж пілотний проект на базі всіх полігонів навчальних центрів, це програма, як увійти правильно, грубо кажучи, в бойову обстановку і як вийти з неї правильно. Там зачіпаються такі моменти, як якщо ти потрапив у полон. Там дуже велика програма, починаючи від рядового закінчуючи офіцерським складом і окремо психологом. Що стосується посттравматичного синдрому. Був один професор дуже відомий, я зараз не назву прізвище, він ізраїльський професор психології. Він з 2005 по 2015 рік працював над різними методиками допомоги при посттравматичному синдромі. Він сказав одне, і це дійсно так, що впродовж чотирьох місяців жодного військовослужбовця не можна чіпати, бо можна завдати тільки шкоди. Розповідаючи про те, що давай тобі допоможемо. Людина починає на цьому зациклюватися, і дійсно можливий посттравматичний синдром. До чотирьох місяців він не проявляється. Є такі фази: два місяці, потім сплеск, потім це все проходить, після чотирьох місяців якщо він не приходить у нормальний рівноважний стан, то тоді – так, йому потрібна допомога. Тоді там родичі звертають на це увагу або соціальні працівники, поки це сильно перебільшено.

– Тобто чотири місяці – це той час, який має вилікувати, якщо…

– Вірно. І причому – не в бойових умовах. Не в умовах ротації, а коли людина прийшла додому після демобілізації.

– Дякую. Надзвичайно цікаві і подробиці, і моменти є, які ще варто осмислити. Дякую вам і за роботу, і за цю розмову.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
В Одесі тролейбус врізався в дерево
Наступний матеріал
Конгрес кримських татар закликав світ визнати дії Росії відносно кримськотатарського народу геноцидом