5 канал

Пінькас про скандал у ЗМІ щодо проблем із постачанням української армії (інтерв'ю)

Перший заступник генерального директора ДК "Укроборонпром" Сергій Пінькас дав інтерв'ю "5 каналу". Пропонуємо вашій увазі повний текст та відео розмови.

- Розпочнімо з найголовнішого. "Дзеркало тижня" в останньому номері опублікувало надзвичайно резонансну статтю Дмитра Мендєлєєва, яка називається "Черга в спину" - про проблеми в постачанні української армії. Наводиться лист керівника Генерального штабу Віктора Муженка до концерну "Укроборонмпром", де вказуються системні проблеми у постачанні, які стосуються фактично усіх оборонних підприємств. Водночас, нещодавно, "Укробронпром" заявляє про перевиконання плану на 30%. Проясніть ситуацію.

- Якщо дуже коротко, то, на мій особистий погляд, на погляд безпосередньо структури, яку я представляю - це спланована провокація щодо дискредитації іміджу "Укроборонпрому", яка направлена, мені здається, на підрив обороноздатності держави вцілому. Ми розуміємо, що будь-яке відхиляння від певних графіків чи проблеми із постачанням - це інформація, яку не можна приховати. Вона проходить скрізь дуже веліку кількість нарад, листів, переписок і т.д. Ви ж самі розумієте на практиці, скільки прес-турів, інформації, щодо нашої діяльності у пресу нами було подано. Ми абсолютно відкриті і стосовно волонтерів, і стосовно будь-яких перевірок - і Міністерства оборони, і Генерального штабу. Тобто, все відкрито - приїздіть і перевіряйте.

Є укладені договори, до договорів є певні укладені графіки, які сьогодні випереджаються "Укробонпромом" більше ніж на 30%. Тобто, те що повинно було бути поставлено до 30.06, вже поставлено. І наперед вже поставлена додаткова кількість техніки, що більше, ніж 30%. Чому кажу, що це спланована провокація.. дуже поважна структура, як Генеральний штаб… Ну, дивіться... Кожного тижня ми листуємося по десятках питань. Чому, якийсь лист, в якому йдеться мова про лютий, про березень, про квітень, якась там історія ще за часів Царя Хмеля, такий лист чомусь потрапляє до рук ЗМІ і публікується? У нас нема питань до "Дзеркала тижня", бо з посиланням на власне джерело вони публікують таку інформацію. Але такий витік.. Знаєте, я людина, що має великий досвід спілкування у таких ситуаціях.. Якось перший витік у нас був, коли були вибори до Верховної Ради. Тоді, до речі, ми подали до суду, всі суди виграли, "Дзеркало тижня" нібито вибачилося за неправдиву інформацію. Сьогодні ми бачимо, як тільки проголосували за закон до місцевих рад, знову якесь джерело каже, що щось відбувається не так, неправильно і т.д.

- Давайте узагальнимо. Тобто, Ви хочете сказати, що Віктор Муженко підриває обороноздатність української держави?

- Я хочу сказати, що будь-який витік інформації, що стосується питань обороноздатності держави, є неприпустимим. Особливо, всередині Генерального штабу. І мені здається, що за таку інформацію, яка є неправдива, ми з цього приводу домовились, що завтра буде спеціальне засідання нашого профільного комітету у ВР. Ми готові там надати всі підтверджуючі дані, що ми випереджаємо сьогодні графіки. Але ми не можемо запросити туди пресу, бо там буде йти мова про державну таємницю - повинні бути відповідні допуски. Будь-які депутати, не тільки члени відповідного комітету, мають право там брати участь, тому ми там все абсолютно чітко розглянемо і буде зрозуміло вже завтра все ж таки, хто правий, а хто - ні.

- Ну, все ж таки.. Ви ж розумієте, що і без доступу до державної таємниці, можна зрозуміти, що з постачанням зброї, обладнання, амуніції є системні проблеми. Рік війни - а солдати як добровольчих батальйонів, так і Збройних сил України, так і Нацгвардії досі забезпечуються багатьма речами волонтерами а не державою. Тому тут не обов’язково мати доступ до зливів, листів Генерального штабу до "Укрбромпрому", щоб зробити певні висновки. Як ви це пояснюєте?

- Я вже неодноразово казав у ефірах: давайте розуміти компетенцію кожного з нас. От якщо у нас щось захворіло, якась частина тіла, ми йдемо куди? Ми ж не йдемо до бухгалтера? Ми йдемо до медика. "Укроборонпром" - це структура, яка виконує чітко поставлену виробничу задачу від військових. Виробнича задача стосується конкретної техніки, за конкретних строків, за конкретну ціну. Якщо ми кажемо, що питання стосовно постачання амуніції, їжі, якихось інших речей - це питання Генерального штабу і Міністерства оборони, вони повинні їх вирішувати самостійно.

Наприклад, ми повині були за 6 місяців передати у війська 100 танків. Чи виконали ми цю задачу, чи не виконали? Я кажу сьогодні - всі задачі, які були поставлені "Укроборонпрому" за 6 місяців - перевиконані. Готовий це довести на будь-якому рівні. Ті звинувачення, які є в листі.. До речі, яка була реакція "Укроборонпрому"? Я був дуже здивований, коли його отримав! На той момент виконував обов’язки генерального директора, бо генеральний був у відрядженні. Зібрав одразу скайп-конференцію, одразу з усіма підприємствами, про які йдеться мова у цьому листі. І кожен з них мені повідомив, що на заводах присутнє військове представництво, тобто представники Міноборони, і Генерального штабу, які безпосередньо на власні очі мають можливість переконатись, що та чи інша техніка виготовлена і відвантажена, або чекає цього відвантаження. Нема проблем стосовно "Укроборонпрому" і виконання графіків.

- Гаразд. Конкретні речі. ДП "Житомирський бронетанковий завод" із запланованих для ремонту у першому півріччі цього року 80 двигунів УТД-20 для БМП, відправило у війська після ремонтних робіт лише 8. Це один висмикнутий мною з цього листа файл.

- Ну, насправді, якщо ви побачите там "Житомирський бронетанковий завод", там ще є, наприклад, БМП-2, яку сьогодні майже на 20 одиниць більше поставлено у війська. Якщо ми кажемо про двигуни, там дуже проста ситуація. Всі розуміють, чийого вони виробництва. Комплектуючих в Україні нема. Комплектуючі повинні були бути поставлені відповідно від замовника, від Міністерства оборони або Генерального штабу. Таких комплектуючих у них також не знайшлося.

- Проясніть, не всі розуміють, про що ми зараз говоримо. Ви говорите про те, що ці комплектуючі - це російського виробництва речі?

- Ми кажемо про те, що самі ці двигуни російського виробництва. Для того, щоб ремонтувати, не обов’язково що це російські комплектуючі. Це можуть бути комплектуючі зі Східної Європи, наприклад. Або залишки з радянських часів, які в тій же Східній Європі зберігаються. А в Україні запасних частин для відновлення двигунів нема, нам їх військові не передали. Тому ми повинні були їх шукати в оперативному режимі за межами України. Ми їх знайшли, значно скоріше, ніж можна було це зробити..

- Військові - це Міністерство оборони чи Генштаб?

- В даному випадку, це Генштаб України, бо вони є замовниками в даному контракті. Що стосується ремоту техніки - це Генеральний штаб.

- Іншими словами, у Вас є певний системний конфлікт із Генштабом?

- Я б не ставив питання, що у нас є певний системний конфлікт, бо коли в державі йде війна, про конфлікт мова взагалі не може йти.

- Гаразд. Ви щойно сказали, що такі витоки, а витік, очевидно, з Генштабу, або з концерну "Укроборонпром"…

- Ні, не з концерну... Там, якщо подивитись на всі реєстраційні дані цього документу, там чітко видно, що цей документ вийшов з Генштабу.

- Це витік з Генштабу. І Ви кажете, що це підриває українську обороноздатність?

- Абсолютно.

- То очевидно, що проблема уже є, в які б формулювання ми це зараз не обволікали, ми говоримо про те, що є проблема у Вашій комунікації з Генштабом. Чому вона виникла, на Вашу думку?

- Мені складно сказати. Ми абсолютно відкриті до Генерального штабу, ми виконуємо сьогодні усі їх забаганки, якщо можна так сказати. Ну, наприклад, я як перший заступник не можу приїхати до військової частини, просто перевірити, як вона працює. Генштаб має такі звички. Коли телефонують навіть наші керівники і кажуть: До нас уже приїхали представники Генштабу пересвідчитися, на якому світі там відбувається виробництво. Ми жодним чином ніколи, хоча мали на це право, не перешкоджали такій роботі. Бо ми розуміли, що додатковий контроль дозволяє нашим підприємствам бути більш успішними.

І ще одна дуже важлива деталь, яку не знають люди, що не є військовими. Як відбувається передача техніки. От ми з Вами відремонтували БТР. Є представник замовника, уповноважений Міністерством оборони та Генштабом, людина, яка ставить підпис стосовно того, що цей самий БТР готовий: він стріляє, він їздить, він експлуатуватися може і так далі.. І тільки після цього БТР приймається і має бути оплачений. Тобто, це не питання, що ми комусь щось виготовили і комусь передали, домовившись між собою. Сьогодні військові втручаються навіть у питання постачальників, хочуть зрозуміти природу виникнення запасних частин. Навіть при цьому, ніхто про це не каже. Що таке "військове приймання"? Це 3,5 тис. людей, які фінансуються з державного бюджету. Я ставлю тоді питання інакше. Якщо за невиконання державного замовлення буде кримінальна відповідальність керівників, давайте посилимо цю норму і введемо додаткову кримінальну відповідальність представників військових представництв. Тобто, пам’ятаєте, та історія, що волонтери у Фейсбуку написали, що нібито у якійсь там БМП не була прикручена головка блоків, вона там задимілася і так далі… Провели службове розслідування - виключно проблема експлуатації техніки військовими. Тобто людина, яка керувала цією БМП, не мала жодного досвіду. Вона не закрила повітрозабірники, тому двигуну не вистачило повітря, щоб він охолоджувався. Він задимівся. Це нормальна процедура.

І сьогодні ми кажемо, що "Укроборонпром" має чотири чи п’ять ступенів перевірки якості техніки. Ну як при цьому можна не виконувати графіки, мені не зрозуміло? Якщо це конфлікт, давайте так це будемо називати. Якщо це різний погляд, то я не розумію, в чому він може бути. Якщо це потреба в об’єктивній інформації, ми її готові надавати. Кожного тижня ми звіряємося.

- Гаразд. Щодо неякісного ремонту, зокрема, і бронетехніки. Що Ви на це відповідаєте? Оскільки будь-хто в армії Вам скаже про те, що приходять вже в поганому стані відремонтовані танки, БТРи і багато іншої техніки. Що Ви на це можете сказати?

- Дуже просто. Є статистика, яка відповість на всі питання. Як відбувається контроль якості? Той же БТР. Якщо є якась проблема, відповідні військові пишуть листа до заводу, що його виготовив. Створюється спеціальна комісія, яка повинна вивчити, чи це проблема виробництва і проблема "Укроборонпрому", чи проблема експлуатації. Так от, менш ніж 5% від загальної кількості - це проблеми, що стосуються виробництва. Все решта - це проблема експлуатації техніки. Про що йдеться. Людина, яка не вміє керувати автомобілем, не знаю, хто їх допускає, вона сідає до БМП, відповідним чином не включивши масляний насос. Вони роблять так, що ця БМП більше не працює. Не розуміють, як використовувати гармату, вона заїдає, не працює. Це не питання поганої якості "Укроборонпрому". Ми ж розуміємо, якщо кинемо мобільний телефон у воду, він не буде працювати далі. Він повинен працювати у тих умовах, для яких він створений.

- Тобто, Ви хочете сказати, що всі проблеми постачання неякісного кінцевого продукту - це проблема некоректного використання, правильно?

- Я кажу, що в більшості випадків, а це 95% - це те, що стосується неправильної експлуатації. Про це доповідали абсолютно усім керівникам, про це ми спілкувались і з керівником Генштабу, і міністром оборони. І є розуміння. Ми їх повинні зрозуміти, що не вистачає навчених людей, що сіли і поїхали. Але ж треба не підміняти поняття. Потрібно розуміти, що є проблема. Ми запропонували 24 освітні програми. Якщо хочете, за тиждень до передачі техніки, приїздіть на завод, приймайте техніку і експлуатуйте її. Навчайтеся.

- Навчаються?

- Є підприємства, на яких навчаються, є підприємства на яких не навчаються. Ми запропонували. А це вже компетенція Генштабу і Міноборони.

- Є ще одна історія. Багато спекуляцій довкола танків "Оплот", якими завантажений Харківський завод імені Малишева. Це надзвичайно дорога машина для сучаснї армії. Вам закидають, що Ви завантажили цей завод виробництвом цих танків і всі його потужності у цьому задіяні. Це експортний проект з відправлення танків в Таїланд.

- Не закидають з цього приводу. Будь яке питання щодо відвантаження техніки на експорт - це питання державне. Тобто ми можемо запропонувати реалізацію техніки, якщо є можливість на експорт, а виключно за рахунок механізмів держави визначається, чи це потрібно, чи не потрібно. Наприклад, БТРи, які були виготовлені для експортних контрактів, відправлені в Нацгвардію. Що стосується "Оплотів" - це вже дискусія, яка всім зрозуміла. Вартість "Оплоту" еквівалентна вартості 30 відремонтованих танків Т-64. І коли питання постає, що краще для нашої армії, всі розуміють, що краще нам мати 30 Т-64. Експортний контракт, чому за нього треба триматися. Це ринок, на якому ми конкуруємо з Росією. Ми можемо зробити так, щоб Росія не отримала додаткові зиски від нашої проблеми всередині. Друге - це додаткова валютна виручка всередину країни. Це кошти, які можуть бути використані на реалізацію військових задач, які перед нами сьогодні стоять. Третє - це завантаження, яке локомотивом рухає інші проекти. На заводі Малишева є танк "Булат", який став дуже популярний минулого року. Хто повинен ці танки робити? Люди, які мають певний досвід. Де вони цей досвід отримують? Безпосередньо виконуючи цю роботу. Різниця між "Оплотом" і "Булатом" - дуже незначна. Але різниця в ціні - в рази.

- Які ще є експортні проекти?

- Ми ніколи не викривляли інформацію стосовно того, що у нас є експортні контракти, які сьогодні заморожені.

- Тобто, у нас є амбітна мета ввійти у 5-ку ключових постачальників зброї.

- Мета - це коли ми з Вами на кухні, попиваючи каву, говоримо, куди ми поїдемо влітку. Президент ставить задачу ввійти у 5-ку експортерів зброї світу. Ми розуміємо, що усі наші контракти мають певну кількість щодо виконання. Потреба армії має кількість. Математика дуже проста. Якщо сьогодні армії потрібно 70 БТР, ми кажемо - ми 70 виробили і віддали у війська, виробили ще 10 - дайте нам їх поставити на експотрт. Ми маємо можливість ці контракти не втратити, отримати валютну виручку всередину країни, а кошти використати як обігові для модернізації виробничих можливостей. Той же самий Київський бронетанковий завод робить. Нема жодного іншого шляху окрім того, щоб отримувати від когось кошти. Бо держава - не бездонна бочка. Один завод Малишева потребує близько 700 млн грн щодо капітальних вкладень в модернізацію виробництва. Де такі гроші знайти сьогодні в державі? Тому жодного контракту сьогодні за рахунок інтересу військових не виконано - це я можу офіційно зазначити. 

- Щодо завищених цін, які виставляє концерн волонтерам, які ремонтують техніку як Збройним силам, так і добровольчим батальйонам.

- Про факти завищених цін волонтерам мені невідомо, я не буду це коментувати. Є проблематика яка. Стосовно попередніх цін, які укладаються з державним замовником. Вдумайтесь: ми ще не бачили танк, а ми вже повинні скласти попередню вартість ремонту. Звісно, цей розрахунок стає, ну, 1 млн. Коли ми цей танк побачили, коли додаткову комплектуючу надали безпосередньо військові, то вартість такого ремонту значно зменшується. Контролюється на кожному етапі військовим представництвом. Коли акт виконаних робіт подається наприкінці закінчення роботи, то ремонт став 300 тис грн. Решта коштів дійсно повертається до бюджету. Недосконалий механізм абсолютно. Ми вже знайшли можлівість робити не розрахунково-калькуляцийний матеріал, а так званий - попередній розрахунок. Наприклад, якщо ремонт "Булату" коштує 600 тис., то нащо нам складати калькуляцію на 1 млн?

- Але якщо волонтеру виставляють близько 300 тис. грн за б/у-шну башту для бронемашини - це велика сума, яка не є адекватною. І волонтер, який закуповує зброю, розуміє це. Звідки ця сума береться?

- Якщо є певні факти, я готовий їх особисто розглянути. Є факти, коли волонтери звертаються і порівнюють ціну, яку дає приватний підприємець, який у гаражі щось ремонтує і державне підприємство. Хто знається на економіці, той зрозуміє.

- Можна порівняти з цінами у Східній Європі, наприклад.

- Якщо ми будемо порівнювати ціну ремонту у Східній Європі - це абсолютно некоректне порівняння. Вузол у Східній Європі коштує $ 30 тис., в Україні - може $ 300 тис. Це питання до тих, хто такими комплектуючими торгує. Ми не можемо працювати з підприємствами з незрозумілою репутацією. Коли ми робимо державну справу, коли це відбувається за державні кошти, ми не можемо собі дозволяти таких речей. І тому на сьогодні є військовий спостерігач, який цю техніку супроводжує і якщо є завищення ціни, то ми задаємо питання і проводимо службове розслідування.

- Були такі розслідування? Скільки?

- Декілька звільнень керівників заводів відбулися на підставі, в тому числі, такої інформації.

- Харківський бронетанковий...

- Давайте це залишимо за межами ефіру.

Тетяна Даниленко, "5 канал"

Попередній матеріал
Картину Воргола "Один долар" купили за $32,6 млн
Наступний матеріал
Рада не змогла повернутись до розгляду закону "про прокуратуру"