5 канал

Павло Розенко: Всім людям, які сьогодні отримують субсидії, не треба нікуди йти нічого переоформляти

Міністр соціальної політики Павло Розенко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, що: нинішній держбюджет – один із найважчих за всю історію України; податкова реформа призведе до тимчасового скорочення доходів бюджету; наступного року двічі підвищуватимуть соцстандарти; різкого підвищення вартості житлово-комунальних послуг не очікується; на сьогодні вже понад 5 млн українських родин отримують субсидії; зараз на казначейському рахунку близько 90 млрд грн; в майбутньому планується переоформлення субсидій на нові періоди в автоматичному режимі; неприйняття Держбюджету-2016 призведе до зниження соцстандартів; попри імовірне зниження доходів Пенсійного фонду на майже 110 млрд грн, держава в повному обсязі виконає всі зобов’язання перед пенсіонерами; скорочення соціальних програм для тимчасово переміщених осіб не буде.

В УКРАЇНІ З 1 ТРАВНЯ І З 1 ГРУДНЯ 2016 РОКУ ЗРОСТУТЬ ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, РОЗМІР МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ І ПЕНСІЇ

– Давайте почнемо з драматичного процесу розробки нашого Державного бюджету на 2016 рік, точніше, його тепер уже узгодження та ймовірного ухвалення у стінах Верховної Ради. Але почнемо з того, що Кабінет міністрів дуже активно засідав з приводу того, якими ж там мають бути ключові цифри. Ваше міністерство, давайте почнемо з нього. Які цифри ви заявляли як необхідні витрати і які зрештою отримали? Тому що те, що говорять, інсайди з Кабміну, це те, що зарізали все і всім.

Справді, я участь у бюджетному процесі беру щонайменше останні 10 років, у різних іпостасях – чи то колись заступника міністра, чи експерта, який аналізував проекти бюджету при урядах Януковича, Азарова. Я хочу сказати, що насправді нинішній бюджет, вважаю, один із найважчих державних бюджетів держави за всю історію України. Це без перебільшення я кажу ці слова, тому що сьогодні зійшлися ключові виклики перед Україною. З одного боку, економічне зростання в нашій державі – скажемо так, ми досягли свого дна в економічному падінні, і вже з’явилися перші паростки економічного зростання, які ще не дають належних коштів у Державний бюджет України. З іншого боку, ми стоїмо перед крайньою необхідністю проведення реформ в Україні, в тому числі податкової реформи. А податкова реформа, принаймні, ми про це будемо говорити пізніше, в перші кілька років дає різке скорочення доходів до Державного бюджету України, тобто доходи зменшуються у Державного бюджету. З іншого боку, суспільство знаходиться у вкрай незадовільному соціальному плані. Очевидно, що купівельну спроможність наших громадян треба підтримувати. Рівень життя українців треба покращувати. Треба показувати, і ми робимо все, щоб довести суспільству, про те, що всі ці результати реформ і результатом реформ має стати покращення якості і рівня життя наших громадян. Тому ключова, я не хочу сказати, що це вимога була міністра соціальної політики чи нашого міністерства, але ключове отаке зобов’язання, яке ми перед собою ставимо, – щоб у наступному році люди все-таки побачили і відчули зростання соціальних стандартів у нашій державі. Якщо ви пам’ятаєте, останні два роки не відбувалося жодного підвищення соціальних стандартів – ні прожиткового мінімуму, ні мінімальної заробітної плати, ні мінімальної пенсії. Ми вперше за два роки це зробили у вересні. І ми поставили собі таку амбіційну мету, щоб у наступному році вже щонайменше двічі протягом року зростали соціальні стандарти в Україні.

Поки що декларація. Як складеться – подивимось. Тоді я коректніше…

Не декларація, вже конкретно у проекті бюджету зафіксовано, що з 1 травня 2016 року і з 1 грудня 2016 року, двічі протягом року будуть зростати і прожитковий мінімум, і розмір мінімальної зарплати, і пенсії в Україні.

З УРАХУВАННЯМ ТОГО, ЩО ЦІНИ НА ГАЗ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ПАДАЮТЬ, ОЧЕВИДНО, ЩО ЯКИХОСЬ РІЗКИХ СТРИБКІВ ПЛАТИ ЗА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ НАСТУПНОГО РОКУ НЕ БУДЕ

Проект бюджету – на те він і проект, що він поки що не є законом. І те, як він буде ухвалюватись, – ще велике питання. Але тоді я конкретніше запитаю про цифри, які, скажімо, заявляли як необхідні Мінсоцполітики і які зрештою ми бачимо, принаймні, у нинішньому документі. Візьмемо хоча б ту реформу, яку ви вважаєте чи не найуспішнішою – мається на увазі реформа системи субсидій. Починалася історія з 43 мільярдів на 2016 рік саме на субсидії. Тепер ми бачимо цифру 38. І чи є вона такою насправді або ще менша?

Коли ми започатковували реформу субсидій, ми справді мали лише прогнозні цифри. Як використання коштів у 2015 році, так і, безумовно, плани на 2016 рік. Я хочу сказати, що за кількістю родин, які ми планували залучити до програми субсидій, ми навіть трохи, так би мовити, внутрішній план перевиконали. Адже ми планували, що приблизно 4,5 млн українських родин нам вдасться залучити до програми субсидій. На сьогодні вже понад 5 млн українських родин отримують субсидії в новій реформованій системі в Україні. Тобто якщо порівняти з попереднім роком, коли було лише 1 млн родин, тобто ми фактично в п’ять разів підвищили ефективність програми субсидій і залучили більше людей, які сьогодні абсолютно не відчувають, скажімо, негатив від підвищення цін на житлово-комунальні послуги і тарифи в Україні. Тому ми говорили: люди, приходьте, отримуйте субсидії, щоб ви цього не відчули.

Люди, напевне, задаються питанням: а що ж буде в наступному році і чи збережеться у них ця можливість не відчувати тиск щодо комунальних послуг?

Абсолютно. І ми сьогодні говоримо про те, що сьогодні, вибачте, програма субсидій не закривається. Вона продовжується і буде діяти далі. І тому якщо люди бачать, вони отримують нові платіжки і бачать, що вони не здатні в повному обсязі заплатити за житлово-комунальні послуги, вони повинні продовжувати і далі, ті люди, які не оформили субсидії, подавати на оформлення субсидій. Тому на сьогодні у нас було заплановано 24,5 млрд використати для програми системи субсидій. За підрахунками Міністерства фінансів, вони збігаються з нашими, реальний фінансовий ресурс цього року буде приблизно на рівні 17-18, до 20 млрд грн. Таким чином уже…

Тобто менше, ніж цього року?

Ні, в цьому році, реальний…

Тобто у вас, скажімо, залишається ще ресурс вільний?

Так, це означає, що коли ми побачили кількість сімей і реальний розмір субсидій в Україні, які отримують сім’ї, от десь приблизно такий ресурс. Очевидно, що ми скоригували плани на наступний рік, і за нашими підрахунками 35 млрд грн, які закладаються сьогодні в Державному бюджеті України на 2016 рік, з урахуванням того, що ціни на газ на світовому ринку падають і, очевидно, що якихось різких стрибків плати за житлово-комунальні послуги в наступному році все-таки не буде. Можливо, будуть якісь там підвищення, це буде НКРЕ вирішувати, але різких підвищень плати за газ не буде. Цього ресурсу нам буде достатньо. Але ми завжди говорили: 35 млрд – це умовна цифра, вона нічим не обмежена. Якщо ми побачимо, що більше людей прийде чи буде більший розмір субсидій, нам треба буде більше коштів. Повірте, ми дуже оперативно, швидко внесемо зміни до Державного бюджету України, і система субсидій отримає стільки ресурсу, скільки нам буде потрібно.

Джерела? Ключове питання.

Джерела – це Державний бюджет України, це єдине джерело фінансування програми субсидій. Це означає, що це витрати гарантовані, що вони не мають права не бути проплаченими, що це гарантія держави для всіх. Для громадян, що вони отримають субсидії, і для підприємств, які надають послуги, що за ті втрати, які несуть вони через часткову сплату громадянами житлово-комунальних послуг, їм буде відшкодовано.

ПРОГРАМА СУБСИДІЙ БУДЕ ПРОФІНАНСОВАНА В ЦЬОМУ РОЦІ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ І В НАСТУПНОМУ РОЦІ ТАКОЖ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ

До речі, тоді одразу кілька запитань. Про компенсацію відшкодувань постачальникам комунальних послуг у вас запитаю. Можливо, це не зовсім ваш профіль, але, тим не менше, ви присутні на засіданні Кабміну, там обговорюються колегіально всі ці питання. Як з постачальниками розрахунок іде? Чи є заборгованість? Наскільки дисципліновано цей розрахунок відбувається?

Ви чули, нещодавно прем’єр-міністр про це говорив. Про те, що порівняно з попереднім роком, коли на казначейському рахунку в Україні було лише 100 тис. грн, на сьогодні на казначейському рахунку акумульовано близько 90 млрд грн, якщо я не помиляюся. А це означає, що кошти для розрахунків є. Очевидно, що підстав хвилюватися немає нікому. Програма субсидій буде профінансована в цьому році в повному обсязі і в наступному році також у повному обсязі. Ресурс для взаєморозрахунків, для покриття всіх втрат із газопостачання, електропостачання у держави є. І ми намагаємося без затримок виконувати свої зобов’язання.

Коли я запитувала про джерела для програми субсидій, то, очевидно, очікувала відповіді – не просто з Держбюджету, а саме тої відповіді, яка б говорила, з яких ресурсів бюджет поповниться? Звідки потім можна буде брати гроші на цю програму?

Державний бюджет поповнюється з різних джерел. Це і податки громадян, це податки, які…

Газова рента?

...газова рента. Це податки, які платять кожні підприємства. Тобто це комплекс, який формує Державний бюджет України.

Конкретної якоїсь статті, яка є ключовою, яка є визначальною, ви не назвете?

Звичайно. Тому що в Державний бюджет стікаються різні джерела надходжень. І немає такого, що, наприклад, від ренти йде виключно на субсидію. Тобто це єдиний кошик Державного бюджету України, куди стікаються потоки з різних бюджетних програм фінансування. І це дуже добре з того боку, що завжди є страховка. Якщо десь одна програма надходжень до Державного бюджету не спрацьовує, або плани по ній не виконуються, є інші програми, за рахунок яких усе-таки баланс Державного бюджету нам вдається зберігати і виконувати всі бюджетні призначення.

ВСІМ ЛЮДЯМ, ЯКІ СЬОГОДНІ ОТРИМУЮТЬ СУБСИДІЇ, НЕ ТРЕБА НІКУДИ ЙТИ НІЧОГО ПЕРЕОФОРМЛЯТИ. У НИХ ОФОРМЛЕНА СУБСИДІЯ НА КАЛЕНДАРНИЙ РІК

І суто побутове запитання для громадян, зокрема для тих сімей, вже понад п’ять мільйонів, про які ви згадали, вже є учасниками програми субсидій. Їм треба робити якісь кроки, рухи, узгодження, підтвердження свого права на цю субсидію у зв’язку з 2016 роком?

Ми для того і проводили реформування системи субсидій, щоб людей позбавити цієї марудної необхідності постійно переоформлювати систему. Попередня програма субсидій передбачала, що кожні півроку людині треба переоформляти документи і переоформляти субсидію. Все. Ми реформували програму субсидій і з травня у нас чітко встановлено, що субсидія призначається на рік від моменту подачі заявки. Тобто всі люди, які сьогодні отримують субсидії, їм не треба нікуди йти, нічого переоформляти. У них оформлена субсидія на рік, на календарний рік.

Тобто їм за цим стежити, коли вони оформили, і відповідно вчасно звернутися до відповідних структур, коли прийде час.

У нас, більше того, написано в постанові уряду, я думаю, ми це реалізуємо, що переоформлення субсидій на нові періоди буде відбуватися в автоматичному режимі. Тобто ми не будемо знову від людей ні здачі декларацій, ні здачі якихось…

Але за цей час у людей може змінитися фінансовий стан?

Правильно, тому ми й передбачили, що ми не вимагаємо зараз у людей довідки. Ми в автоматичному режимі беремо сьогодні інформацію про доходи від Пенсійного фонду України, від Державної фіскальної служби, і таким чином перевіряємо зміну в фінансовому, майновому стані людей. Ми це робимо автоматично, намагаємося робити автоматично. Безумовно, я не можу сказати, що на сьогодні система працює ідеально, але все-таки, повірте мені, п’ять мільйонів родин, які сьогодні отримують субсидію України, це на мій погляд, дуже добрий показник ефективності тих реформ, які проводить і уряд, і Міністерство соціальної політики зокрема.

НЕ ПРИЙНЯТИ ДЕРЖБЮДЖЕТ-2016 НЕПРИПУСТИМО, БО ТОДІ МИ БУДЕМО ПРАЦЮВАТИ ПО 1\12 ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2015, ДЕ НЕ ВРАХОВАНІ ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ З 1 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

Давайте поговоримо про реформу, яка зараз викликає зараз і резонанс, і досить такі активні дискусії – податкова реформа. Наступна серія її обговорення може відбутися вже завтра, у четвер. Які у вас дані? Чи буде це питання розглядатися, тому що у відкритих джерелах є те, що профільний комітет не зміг добитися того, щоб це питання було в порядку денному? Чи буде розглядатися завтра в сесійній залі податкова реформа? І наскільки конструктивно?

Думаю, що сьогодні вже доля і податкової реформи, і Державного бюджету України, ці два питання не можна розривати. Тому що проект Державного бюджету України на 2016 рік вже розрахований на новій податковій базі, з урахуванням податкової реформи, які вніс уряд. Але вся ця конструкція – це шість законопроектів, внесених урядом у Верховну Раду України – знаходиться в руках, безумовно, народних депутатів України, ВР. І тому очевидно й інше, що в новий 2016 рік Україна не повинна увійти без Державного бюджету. Це, на мій погляд, неприпустимо, особливо з точки зору соціальних виплат, тому що тоді ми будемо працювати по 1\12 Державного бюджету 2015 року. А там не враховані, на жаль, підвищення соціальних стандартів у 1\12, які відбулися з 1 вересня 2015 року. Щоб уникнути якихось соціальних потрясінь, ми, звичайно, цього не допустимо. Ми зробимо все, щоб люди отримували вчасно зарплати і пенсії. Але все-таки треба ухвалювати проект Державного бюджету, в тому числі разом з іншими 6 законопроектами, які внесені у Верховну Раду. Безумовно, ніхто не каже про те, що уряд не хоче співпрацювати з депутатами, і ці всі проекти мають бути ухвалені в такому вигляді, в якому подав уряд – ні. Кабінет міністрів відкритий повністю до співпраці з народними депутатами для дискусій, для внесення певних змін, уточнень, корекцій. Ми знаємо, що є дуже багато пропозицій народних депутатів до цих законопроектів, які ми подали. Тому все-таки ми сподіваємося, що завтра у Верховній Раді це буде, скажемо так, перший день відкритої публічної дискусії навколо тих законопроектів, які внесені урядом у Верховну Раду, і до нового року ми все-таки отримаємо повний пакет проголосованих законопроектів і закону про Державний бюджет на 2016 рік.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА У БУДЬ-ЯКОМУ ВАРІАНТІ ПЕРЕДБАЧАЄ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ НАВАНТАЖЕННЯ НА ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ. ДЛЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ЦЕ ОЗНАЧАЄ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ДОХОДІВ

Щодо гарантованого отримання пенсій. У зв’язку із податковою реформою – причому навіть неважливо, чи ця податкова реформа запропонована Мінфіном, чи запропонована депутатами – тиск на Пенсійний фонд збільшується карколомно. Фактично дефіцит у 125 млрд грн? Це правильна цифра?

Безумовно, податкова реформа у будь-якому варіанті передбачає різке зниження навантаження на фонд оплати праці. Це означає, в першу чергу, для Пенсійного фонду різке зниження доходів порівняно з попереднім роком. Зниження доходів Пенсійного фонду очікується на рівні приблизно 110 млрд грн. Але це не простий момент…

Це зниження доходів чи дефіцит? Це важливо.

Ні, зменшення доходів як наслідок збільшення дефіциту. Це однозначно, тому що…

Дефіцит, воно звучить якось зрозуміліше.

...навпаки, у зв’язку з тим, що соціальні стандарти будуть збільшуватися, і видатки Пенсійного фонду, порівняно з 2015 роком, будуть збільшені. І для соціальної сфери взагалі податкова реформа – дуже важкий крок, але ми чудово розуміємо, що треба запускати економіку. Треба давати бізнесу можливість працювати, створювати нові робочі місця, треба, щоб ожила економіка. І тому треба зменшувати навантаження на бізнес, на економіку, в тому числі зменшення податків. Тому оці всі ризики, які сьогодні виникають у тому числі перед Пенсійним фондом, ми, безумовно, взяли на себе. Але чітко я хочу сказати, що незважаючи на те, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду зросте, у проекті Державного бюджету передбачено видатки на Пенсійний фонд 172 млрд грн. Це означає, що держава бере на себе в повному обсязі виконати всі свої соціальні зобов’язання перед пенсіонерами. Таким чином, незалежно від того, яким чином буде здійснюватися податкова реформа в наступному році, пенсії будуть виплачені вчасно в повному обсязі. Всі соціальні виплати будуть виплачені вчасно в повному обсязі. Більше того, ми передбачили, що двічі протягом наступного року ці соціальні виплати - прожитковий мінімум, мінімальні пенсії – зростуть у середньому на 12,5% протягом року. Тобто таким чином ми не просто заморожуємо ситуацію, ми робимо кроки для підвищення якості і рівня життя наших співгромадян.

У 2016 РОЦІ НЕ БУДЕМО СКОРОЧУВАТИ ЖОДНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, ЯКІ ВИКОНУВАЛИСЯ У 2015 РОЦІ

Ще одна соціально надзвичайно важлива категорія – це тимчасово переміщені особи, люди, яким доводиться буквально з нуля починати своє життянаскільки я знаю, передбачена отака фінансова допомога для тимчасово переміщених осіб. Ця програма потребує, порівняно з минулим роком, додатково 2,3 млрд грн. Це те, що знову ж таки, озвучив Мінсоцполітики. Наскільки вас почув Мінфін? Чи справді ці гроші будуть виділені?

У нас в уряді точилися надзвичайно важкі дискусії навколо Державного бюджету. Повірте, вони були більш бурхливі, ніж зараз відбувається у Верховній Раді. Але ми можемо сказати про те, що програма щодо тимчасово переміщених осіб і всі соціальні програми, які виконувалися в цьому році, будуть виконуватись і в наступному році. Таким чином, нам виділили необхідні кошти для продовження програми виплат тимчасово переміщеним особам і будуть у наступному році далі продовжувати виплати і пенсіонерам, і непрацюючим, і відповідні виплати на дітей тимчасово переміщеним особам. Таким чином, ми в 2016 році не будемо скорочувати жодні соціальні програми, які виконувалися в 2015 році.

А от підвищувати, про 12,5% ми почули, двічі на рік. А щодо переселенців, знову ж таки, чи планується їм підвищувати якимось чином фінансову допомогу?

Я скажу загальну фразу, що в цілому ми в 2016 році будемо підвищувати ефективність використання бюджетних коштів,у тому числі які виділені на соціальний захист. Тобто кошти гарантовані, програми будуть реалізовуватись, але по кожній соціальній програмі ми будемо проводити досить серйозну інвентаризацію особових справ тих людей, які отримують допомогу. Ми будемо проводити верифікацію соціальних виплат, щоб ми чітко знали, що соціальну допомогу, в тому числі виплату тимчасово переміщеним особам, отримають саме ті люди, які є реальними переселенцями, а не живуть у Донецькій, Луганській так званих "народних республіках", а отримують кошти тут. Тому соціальну сферу чекає досить серйознийаудит цих виплат, який підвищить ефективність соціальних програм в Україні.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Покупці російської нафти скаржаться на різке зниження її якості
Наступний матеріал
Велика Британія вирішила провести референдум щодо виходу з ЄС