ЗАРАЗ ЧЕРЕЗ САЙТ МІН’ЮСТУ МОЖНА ЗАРЕЄСТРУВАТИ КОМПАНІЮ "ПІД КЛЮЧ". ВОНА АВТОМАТИЧНО РЕЄСТРУЄТЬСЯ В ПОДАТКОВІЙ, В ПЕНСІЙНОМУ ФОНДІ, В ОРГАНАХ СТАТИСТИКИ - КУДИ ТРЕБА БУЛО РАНІШЕ БІГАТИ І СТОЯТИ В ЧЕРГАХ
– Висновки минулого року з точки зору юстиції в Україні. Ви обіцяли запустити серйозну глибоку реформу, привести нас до прозорих офісів у стилі Грузії – "єдине вікно". Що вдалося, що не вдалося? І коли всі почнуть радіти, що є "єдине вікно" послуг?
– Минулий рік був дуже насичений.
Міністр юстиції Павло Петренко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про реєстрацію бізнесу за 24 години через інтернет, перетворення приватних нотаріусів на сім тисяч міні-офісів з якісним сервісом, перепони для реваншу оточення Януковича, підтвердження Венеціанською комісією права України на декомунізацію, сотні індивідуальних заяв проти Росії у Європейському суді з прав людини у зв’язку з окупацією Криму і Донбасу та порушення Кремлем конвенції про боротьбу з тероризмом.
це такий рік різних вражень, тому що насправді ми багато чого зробили. Багато чого ще треба зробити. Що стосується Міністерства юстиції і органів юстиції, то те завдання, яке ми перед собою ставили, – це все ж таки прибрати стереотип бюрократії, черг і незрозумілого для українця взагалі цього відомства, яке було саме закрито. Тому що українці стикаються з Міністерством юстиції під час народження, одруження, розлучення, реєстрації своєї квартири чи бізнесу, і під час смерті, коли родичі отримують документи в Міністерстві юстиції. 20 мільйонів українців щороку звертались до Міністерства юстиції. Та машина, яка була створена, та, скажемо так, бюрократія, яка була, – це, напевно, найбільша була проблема. І поки що вона залишається для мене як людини, яка очолила це міністерство 20 місяців тому. Що вдалося зробити? Як я і обіцяв, ми запровадили дуже багато онлайн-сервісів. Тому що перевчити 20 тисяч людей, які працювали за старими правилами, практично неможливо. І тому ми прийняли рішення, що ми ліквідуємо найбільш корумповані підрозділи, які були в Мін’юсті – це реєстраційна служба. Напевно, кожен з українців, особливо підприємці, стикалися з державними реєстраторами, які за те, що потрібна довідка чи зареєструвати компанію, вимагали так звану "матеріальну допомогу" для себе: 500-1000 гривень. На початку минулого року ми прийняли рішення ліквідувати реєстраційну службу. До кінця року цей процес був завершений. Зараз можу сказати, що функцію реєстрації бізнесу в Україні можна зробити за 24 години – що було, у принципі, фантастикою. У це ніхто не вірив, коли я про це заявив на початку 2015 року, всі думали, що це піар. Але я пообіцяв, що до кінця року ми зробимо це реальністю. Зараз через інтернет, сайт Мін’юсту можна зареєструвати компанію, причому "під ключ". Автоматично реєструється вона і в податковій…
– І не лише з Києва?
– З будь-якої точки України. Вона реєструється автоматично в податковій, в Пенсійному фонді, в статистиці - це ті органи, куди треба було раніше бігати і стояти в чергах для того, щоб отримати свій реєстраційний номер і почати працювати. Друге, ми перевели в онлайн-режим комунікацію підприємців з органами юстиції. Ми прибрали дурацькі радянські звіти. Раніше була така от форма звіту, що кожен рік ви, як підприємець - у нас 3 мільйони підприємців - повинні були подавати підтвердження, що ви є підприємець. Черги, ті самі 500 гривень, щоб не стояти в черзі, - ми прибрали такі звіти взагалі як клас. І вже з 1 січня цього року всі наші підприємці нічого не повинні подавати.
В ІНШИХ КРАЇНАХ ПРОСТО НЕМАЄ ТАКОЇ КІЛЬКОСТІ НОТАРІУСІВ, ЯК В УКРАЇНІ. І З КІНЦЯ МИНУЛОГО РОКУ СІМ ТИСЯЧ НОТАРІУСІВ СТАЛИ ПОВНОЦІННИМИ РЕЄСТРАТОРАМИ
– А ще один такий був момент завжди – будь-які послуги, будь-яка довідка – обов’язково треба було йти сплатити обов’язковий, але "добровільний" внесок на якийсь невідомий....
– Це теж пішло в історію. Тому що вперше коли приходив в реєстраційну службу за цією паперовою довідкою, там були такі помічники, адвокати, які мали відношення до місцевого керівника реєстраційної служби, які надавали допомогу, і треба було сплатити певний внесок. Ми перевели отримання цієї інформації в онлайнрежим. Зараз на сайті Мін’юсту можна за 30 секунд отримати будь-яку інформацію, раніше це було декілька днів. Що можу сказати про те, що створені у нас міні-офіси чи офіси прозорих сервісів. Дуже багато міст - це і Одеса, і Вінниця, і Київ, який зараз почав підтягуватися, включилися в цей процес. Чому? Тому що міністерство юстиції віддало свої функції місцевим органам влади. Крім функцій, ми віддали ще мільярд гривень грошей, тому що просто так зробити зобов’язання для місцевих органів влади - ми повинні надати хороші послуги без грошей - так не працює. Ми перше міністерство, яке відмовилось від цих функцій, передали їх безпосередньо органам місцевої влади, зробили децентралізацію. Розуміючи, що не всі місцеві органи влади так само гарно працюють, тому що є ризики, є такі міста, де мер іншим займається, ніж тим, щоб надавати якісний сервіс, ми зробили демонополізацію і підключили до цього процесу сім тисяч приватних нотаріусів. Це унікальна ситуація по Україні, тому що в інших країнах просто немає такої кількості нотаріусів, як в Україні. Так склалося історично, що ми маємо дуже сильну інституцію приватних нотаріусів. І з кінця минулого року сім тисяч нотаріусів стали повноцінними реєстраторами, тобто ми отримали сім тисяч міні-офісів з гарним персоналом, з хорошим налаштуванням зробити сервіс, тому що в нотаріуса немає бажання з вас взяти хабар. Він хоче зробити якісний сервіс, отримати від вас легальну плату. І я вважаю, що у наступний рік фактично ми перейдемо в те, що в сфері реєстрації бізнесу нерухомості не буде корупції, тому що є конкуренція і немає монополії, що хтось один, в одному місці вам видає той чи інший документ.
– А ви будете підключатися до процедури переоформлення радянських українських паспортів на нові паспорти, так звані ID оці біометричні? Це функція МВС, але… Вона до вас не перейде?
– Вона до нас не переходить, але ми готові поділитися досвідом, тому що найбільша кількість електронних сервісів була запроваджена саме Мін’юстом. Я запропонував колегам із міграційної служби, з МВС – ми готові поділитися нашими напрацюваннями, коли можна отримати цей паспорт, подати документи через Інтернет. Навіщо приходити до чиновника, про щось із ним домовлятися, якщо зараз, наприклад, та сама реєстрація компанії – ти заповнюєш дуже просту аплікацію на сайті Мін’юсту через свою платіжну картку. Раніше треба було бігати в Ощадкасу, брати таку квитанцію радянського зразка про сплату держмита 85 копійок і 5 гривень ще за комісію банку. Зараз ти платиш зі своєї картки через Інтернет цю комісію і нікуди не ходиш. Тому ми хочемо поділитися. Я думаю, що МВС отримає від нас той досвід, ті напрацювання, які ми зробили за цей рік.
ПРОТЯГОМ 10 РОКІВ ПОНАД ДВІ ТИСЯЧІ ВИЩИХ ПОСАДОВЦІВ, ЯКІ БУЛИ НАЙБЛИЖЧИМ ОТОЧЕННЯМ ЯНУКОВИЧА, НЕ МАЮТЬ ШАНСУ ПОТРАПИТИ ДО ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
– Давайте від послуг до інших речей. У вас в міністерстві є люди, які відповідають безпосередньо за реалізацію закону про очищення влади, тобто про люстрацію. Щось з цією люстрацією не склалося, особливо з точки зору судової гілки влади. Ми знаємо їхні перешкоди, які були політичні з Вищою радою юстиції, з комісією. Але в чому, на вашу думку, причина пробуксовки реальної люстрації?
– А я б все таки був більш оптимістичним. З люстрацією склалося тільки тому, що оточенню Януковича, яке, - хтось з них правда ще потрапив до парламенту, тому що люстрація не розповсюджувалася на виборні посади, - немає шансів потрапити до виконавчих органів влади. Льовочкіни, Фірташі, Бойки, ті люди, які займали найвищі посади в уряді Азарова і Януковича, вони не мають шансів зараз повернутися до органів виконавчої влади. Люстрація є перепоною щодо реваншу в їхніх планах, які вони собі малюють. Тому що можна провести якісь перевибори до парламенту, можна ставити вимоги про те, що вони хочуть знову йти до органів влади, але цей закон їм цього не дозволяє. Протягом 10 років понад дві тисячі вищих посадовців, які були найближчим оточенням Януковича, не мають шансу потрапити до органів…
– А скільки може цей закон про люстрацію працювати? В Польщі він працює вже багато років.
– У нас система наступна: цей закон працює на постійній основі, просто процес перевірки закінчується в кінці 2016 року. Але ці люди, які потрапляють під заборону, вони протягом 10 років не можуть потрапити на державну службу. Я думаю, що це найбільший успіх цього закону. Що стосується суддів. Судді у нас специфічна каста, але вже зараз є низка суддів, які приймали рішення по Майдану, які були звільнені Вищою радою юстиції. І це було не швидко, це відбулося так, як я хотів зразу після революції, але через півтора року після цього, все ж таки, такі рішення пішли. Ми відновлюємо справедливість у судовому корпусі.
ПРОЦЕДУРА ЗАБОРОНИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ ВІДПОВІДАЄ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТАМ
– Це щодо люстрації. А ще був один важливий момент, ви обіцяли декомунізацію. Закон про декомунізацію працює, ми бачимо перейменування, ми бачимо, як ідоли падають. Була дуже довга тяганина із судовим позовом про заборону Комуністичної партії України. І от під Новий рік є такий подарунок. Єдине, що частина навіть інтелектуалів кажуть, що це добивання лежачого. Для чого Міністерство юстиції і так нікому не потрібну партію так демонстративно добиває, щоб потім отримати рішення Європейського суду, яке відновить у правах комуністів.
– Я з цим не погоджуюся. Насправді заборона комуністичного режиму, як і нацистського - це відповідь тим мільйонам загублених українців, які були знищені протягом 80 років. Мої родичі, які жили на Західній Україні, коли прийшла окупаційна радянська влада, теж постраждали. І ті люди, які загинули, які були закатовані, які були репресовані, мають право на таку історичну відповідь. Україна нарешті очистилася від комуністичного...
– Кажуть, ця Комуністична партія імені Симоненка немає нічого спільного зі злочинами попередніми.
– Ця Комуністична партія імені Симоненка, прикриваючись гаслами комуністичного режиму, перетворилася на таку комуністичнокапіталістичну партію. Тому що вони продавали, ви пам’ятаєте, свої голоси і були членами команди коаліції з Партією регіонів, але це окрема історія. Український суд за позовом міністерства юстиції прийняв рішення про заборону Комуністичної партії. Але я нагадаю, що відбулося перед цим: на парламентських виборах вперше за історію української незалежності наші громадяни дали чітку відповідь Комуністичній партії. Вперше в історії Комуністична партія не потрапила до парламенту. І це було рішення українських виборців через їхнє голосування. Так само на місцевих виборах, які відбулися в минулому році, комуністи не потрапили до органів місцевої влади. І міністерство юстиції, яке розпочало судовий процес в 2014 році, завершило цей процес - було прийняте правосудне рішення, яким була заборонена Комуністична партія.
– А якщо Симоненко прийде до вас з рішенням якогось європейського суду про те, що незаконно ви нас заборонили?
– Венеціанська комісія, яка є авторитетним органом Ради Європи, дала попередній висновок на один із цих законів, який саме стосується декомунізації. І основний меседж, який був зроблений в цьому висновку, полягає в тому, що Україна має право на декомунізацію і на засудження комуністичного і нацистського режимів. Це основне положення, яке, у принципі, ми будемо використовувати в разі, якщо Комуністична партія піде до Європейського суду. Скажу більше: процедура заборони Комуністичної партії відповідає європейським стандартам. Це ж не було рішення Мін’юсту заборонити Комуністичну партію. Ми пішли в суд, судовий процес тривав дуже довго, в цьому судовому процесі було досліджено сотні доказів - і письмових, і відповідних документів, відеозаписів, які подавалися як комуністами, тому що вони тривалий час подавали дуже багато доказів для того, щоб обгрунтувати свою позицію, так і Мін’юстом, яке подало цілу низку доказів. У цьому процесі приймали участь як третя сторона український омбудсмен, уповноважений із захисту прав людини. І я вважаю, що це рішення, яке прийняв суд, відповідає вимогам українського і міжнародного законодавства. Тому, крім юридичної сторони, тут дуже важлива історична сторона. Тобто ми звільнились нарешті від нашого комуністичного минулого і тих речей, які фактично знищували українців протягом останніх 80 років.
В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТРИ ВЕЛИКІ СПРАВИ УКРАЇНИ ПРОТИ РОСІЇ. УКРАЇНСЬКА СТОРОНА ПОДАЛА ДУЖЕ БАГАТО ДОКАЗОВОЇ БАЗИ. РОСІЙСЬКА НЕ ПОДАЛА ЖОДНОГО ДОКАЗУ І ПОЯСНЕННЯ
– Міністерство юстиції - саме те, яке подавало різні арбітражні, інші позови до російського окупанта щодо компенсації, оцінки і так далі. Але після таких повідомлень зазвичай потім нічогісінько невідомо: як далі, коли це, хто розглядає, хто приступив, що відкинули? От можете тут прояснити: скільки відповідей ми почуємо в цьому новому році?
– Насправді судова тяганина з точки зору інформаційної кампанії не дуже цікава. Тому що це бюрократичний процес, який здійснюється міжнародними судовими інстанціями. В більшості випадків цей процес є конфіденційний, тому що той самий Європейський суд з прав людини забороняє розголошувати докази, які подаються сторонами на стадії до винесення рішення суду. Тому ми з цього не робили принципово якихось там інформаційних шоу. Процес іде. Можу сказати одне, що ті справи, які є в Європейському суді з прав людини це три великі справи України проти Росії. Українська сторона подала дуже багато доказової бази. Російська сторона не подала жодного доказу і жодного пояснення.
– Навіть "Слєдственний комітєт імені Путіна"?
– Навіть Слєдственний комітєт, який є спеціалістами по різного роду інсинуаціям, типу Чечні і прем’єр-міністра Яценюка і тому подібне. Навіть по них поки що немає фантазії, яким чином відповісти на ті звинувачення, вимоги, які поставила Україна по Криму і по Донбасу. Крім того, ми пішли далі, тому що ми розуміємо, що міждержавні справи розглядаються довше. Тобто ця справа є більш складною, у принципі, в історії Європейського суду таких справ було 17 до України. Зараз Україна ініціювала ще плюс три справи. Тому ми зробили кампанію і через наші центри безоплатної правової допомоги, спільну справу із захисниками, всім українцям - це, як правило, переселенці з Донбасу і з Криму - дали можливість, щоб вони подали відповідні індивідуальні заяви проти Росії.
– Багато подали?
– Понад 700, і ця цифра щодня збільшується, тому що у нас діє 100 центрів безоплатної правової допомоги. Фактично в кожному з цих центрів є наступний механізм: ви приходите, вам дають анкету-опитувальник, ви відповідаєте на дуже прості запитання - втратили будинок, втратили таке майно, за яких обставин, чи вимагали від вас зміну паспорта, чи залишились у вас там родичі, чи когось там притягали до відповідальності за висловлювання чи певні думки щодо незгоди з анексією Криму. Після заповнення такого опитувальника за вами закріплюється адвокат, який оформлює цю безпосередню заяву проти Росії до Європейського суду. І направляється ця заява безпосередньо до суду.
– А в 2016 році ми почуємо хоч щось, хоч якісь відповіді від європейських суддів?
– Я думаю, що до кінця 2016 року є шанс, що перші справи уже будуть відкомуніковані і, можливо, - я не хочу загадувати, тому що Європейський суд, все ж таки, міжнародна інституція, - є шанс, що може бути винесене перше рішення саме в індивідуальній справі.
ЦЬОГО РОКУ БУДЕ ІНІЦІЮВАННЯ ВЕЛИКОЇ СПРАВИ В МІЖНАРОДНОМУ СУДІ ООН, ДЕ УКРАЇНА ЗВЕРНЕТЬСЯ З ВИМОГАМИ ДО РОСІЇ ПРО ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ ЩОДО ПІДТРИМКИ ТЕРОРИЗМУ
– І от тут дуже цікаво, бо саме під завісу року так званий парламент так званої Російської Федерації вирішив, що рішення міжнародних судів нічого не вартує порівняно з рішенням російських судів. От уявімо собі: буде рішення тих позовів на нашу користь, і де гарантія, що воно буде виконуватися?
– Члени парламенту Російської Федерації і судді Конституційного суду Російської Федерації просто погано читають міжнародне право. Діє примат обов’язковості виконання міжнародних договорів. І навіть якщо всередині Росії їх ніхто не виконує, то в інших країнах це імперативне право, тобто якщо буде рішення міжнародного суду і це рішення буде пред’явлене до виконання у будь-якій країні, яка визнає юрисдикцію Європейського суду з прав людини, ця країна має право відкрити провадження, вірніше зобов’язана відкрити провадження…
– Так як ЮКОС робить?
– Так як робить Франція, Німеччина і країни Європейського Союзу плюс країни, які входять до Ради Європи. Ми будемо рухатись так само. Крім того, є низка позовів, які подали наші комерційні і державні структури, державні підприємства. Державний Ощадний банк пішов у Стокгольм щодо компенсації збитків по Криму, "Нафтогаз" за "Чорноморнафтогаз". Вони ведуть ці справи самостійно, тому що це індивідуальні справи. Крім того, у нас наступний рік, я думаю, буде пов’язаний з ініціюванням великої справи в Міжнародному суді ООН, де Україна звернеться з вимогами до Росії і по порушенню Конвенції щодо підтримки тероризму. Докази зібрані, ми зараз закінчуємо досудовий процес комунікації з російською стороною і підемо в суд.
– На жаль, у нас дуже мало часу. Півхвилини, я все-таки індивідуальне запитання дам: під завісу року ви і Пашинський фігурували як рейдери. Здається, що вас до суду будуть тягнути? Як прокоментуєте це? Хоч про "Житомирські ласощі".
– Дивіться, я публічно це відкоментував: протягом двох років на посаді міністра я принципово не ставав на сторону жодного корпоративного конфлікту. Тому що я сам вийшов з правозахисної сфери, був адвокатом, я знаю, що це таке. І коли хтось зі сторін з всього цього конфлікту не сідає за стіл переговорів, або не йде до суду, а намагається тиснути на той чи інший державний орган через публічні звернення чи якісь мітинги, то це насправді їхня проблема. Я публічно звернувся до всіх правоохоронних органів, щоб вони перевірили ті заяви, які стосувалися мене особисто, направив відповідну заяву до Антикорупційного бюро і можу сказати тільки одне - Міністерство юстиції не мало жодного відношення до якихось подій, які стосуються цієї фабрики. А особи, які пробують маніпулювати, нехай це буде на їхній совісті.
Роман Чайка, "5 канал"