5 канал

Олексій Павленко: Україна зараз годує не тільки сама себе, вона годує 140 мільйонів людей на планеті

Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, навіщо українським аграріям біржа, куди у 2013 році зникли 12 кораблів зерна, скільки аграрні держпідприємства принесли збитків і чому їх необхідно приватизувати, як вітчизняний АПК може допомогти в досягненні енергетичної незалежності, як у Криму відчули продовольчу блокаду, скільки, куди і якої агропродукції експортує Україна і скількох людей на планеті таким чином годує, що заважає і що допомагає українським продуктам бути конкурентними в Європі, а також наскільки недоінвестованою є українська земля.

ЗА ДОПОМОГОЮ НОВОЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ МИ ВІДКРИЄМО ДЛЯ СЕБЕ ДОДАТКОВІ РИНКИ, ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ ТОРГУВАТИ НАШОЮ ПШЕНИЦЕЮ, КУКУРУДЗОЮ ТА ІНШИМИ ТОВАРАМИ

– Давайте почнемо з новини сьогоднішнього дня, а саме того, що Мінагрополітики сьогодні анонсувало, що в Україні планують створити нову товарну біржу. Причому планують настільки, що вже йдуть прямі консультації з представниками Чиказької товарної біржі, до речі, однієї з лідерів за торгами. Більше того, вони навіть приїжджали, подивились і готові нам допомагати. По-перше, вони приїхали і подивились. Що побачили? По-друге, наскільки швидко цей проект може бути впроваджений? Головне, що він дасть Україні?

– Дійсно, приїжджали минулого тижня наші колеги з Чиказької товарної біржі, найпотужнішої у світі, котирування якої використовують усі великі трейдери. А маючи на увазі, що країна зараз номер три у світі за експортом зернових і не має своєї міжнародної котируючої товарної біржі, саме час створювати відповідну міжнародну площадку, яка може бути ліквідна. Яка також має бути в тому числі всесвітньо відома і її котируваннями користуватися і в Сінгапурі, і в Чикаго, і в Лондоні, і в тому числі на Euronext. Ми ведемо зараз перемовини в тому числі з Euronext, мали зустріч. Це європейська біржа, яка також зацікавлена в технічній допомозі – як саме створити біржу, буде працювати на міжнародному ринку.

– Що це дасть Україні? Тобто котирування – це, так би мовити, для людей профільних. А конкретно державі що вона дасть? І головне – строки, коли реалістично запустити цей проект, амбіційний, прямо скажемо.

– Я був у гостях у французького фермера, бачив, як він міг зайти в комп’ютер, зробити продажу своїх зернових. Продати свій урожай наступного року, тим самим отримати фінансування вже в наступному році – це ідеальна картина. Картина, скажемо так, більш поміркована, це те, що ми відкриємо для себе додаткові ринки, додаткові можливості торгувати нашою і пшеницею, і кукурудзою, і іншими товарами, які саме експортоспрямовані.

– Те, що це потрібно, безумовно. А тепер все ж таки про строки. Якщо зараз процес іде на рівні консультацій, то яка вірогідність, по-перше, що ці консультації увінчаються конкретним бізнес-планом? А по-друге, коли може запрацювати?

– Ми домовились, що створимо технічні консультації робочої групи і почнемо відпрацьовувати механізм, як це можна зробити. За нашими оцінками, щоб зробити запуск такого проекту, потрібно десь рік часу.

ЗА 2013/14 РІК НА ДЕРЖПІДПРИЄМСТВАХ АПК ВИЯВЛЕНО ЗЛОВЖИВАНЬ НА 12 МЛРД ГРН

– Ну що ж, будемо відстежувати. А тепер перейдемо вже від майбутнього до сьогодення. А сьогодення у нас не настільки оптимістичне. За даними вашого міністерства, обсяг виявлених у 2015 році зловживань на державних підприємствах агропромислового комплексу становить близько 15 млрд грн. Скажіть, будь ласка, які зловживання? Які випадки найбільш кричущі? І головне, що далі?

– Саме так, ми зробили спільну роботу, спільно з "великою четвіркою", спільно з правоохоронними органами виявили більше 12 млрд грн за попередні періоди, за 2013/14 рік зловживання. Одне з найбільших і кричущих, наприклад, – це 132 млн дол. США, це з ДП "ЗКУ" вивезено зерно, 660 тисяч тонн.

– Це все ж таки за 2013 і 2014 роки цифра?

– Так. Зерно, 132 мільйони, які вивозилися за кордон. І нема ні зерна, ні грошей. Уявляєте собі, це 12 величезних кораблів, просто зникли взагалі як такі. Зроблено більш ніж 160 звернень до правоохоронних органів, у тому числі МВС, у тому числі і до прокуратури, і моніторінг СБУ, щоб розшукати і гроші, і винних і все ж таки повернути фінально або зерно, або гроші державі.

– Зерно – найбільш кричущий випадок. Який ще, тому що низка державних підприємств, де ще було виявлено?

– Ми дали інформацію, є кілька підприємств, у тому числі були порушення були знайдені, наприклад, в Агрофонді. Наша цифра дуже серйозна – це майже 2,6 млрд грн були розміщені у Брокбізнесбанку, який потім збанкрутів, і нема ні власників, ні грошей. Є в інших банках проблеми з розміщенням,у тому числі були окремі порушення по “Укрспирту”, більш ніж 0,5 млрд грн. Ці цифри, які були порушені за всі періоди, також були подані. Керівництво є в розшуку, зараз їх немає. Тому це ціла низка підприємств, де є серйозні порушення. Крім того, для загального розуміння, рівень збитку державним підприємствам за минулий рік склав близько 3 млрд грн. Це дуже велика цифра, яка показує саме неефективність державної форми власності. Саме тому ми, МінАПК, постійно наполягаємо на повній приватизації.

– До речі, я про це теж у вас запитаю. Але повертаючись до того, що виявлено – а на 2015 рік подібна робота вже проводилася? Тобто свіжіші дані що виявили?

– Ми ведемо роботу, зараз дуже плотно. У тому числі з нами працюють компанії "великої четвірки". Я не можу сказати цифри порушення, поки що в нас нема за 2015 рік. Є робочі, скажімо, питання, пов’язані з тими чи іншими фактами. Наприклад, більш технічні, але саме по зловживаннях, з поданням до правоохоронних органів, фактів поки що в нас немає.

З УСІХ ДЕРЖПІДПРИЄМСТВ АПК ТІЛЬКИ ОДНЕ Є РЕАЛЬНО ПРИБУТКОВИМ, А РЕШТА ЗБИТКОВІ. ТОМУ НАШ ПІДХІД – МАКСИМАЛЬНА ПРИВАТИЗАЦІЯ

– Очікуємо. Тепер про приватизацію, про яку ми вже почали говорити. Міністерство готово передати фонду Держмайна на приватизацію понад 400 державних підприємств. Тут ціла низка запитань. По-перше, наскільки добрий зараз час для приватизації? Чи, можливо, просто виходу нема? І головне, яка ключова мета цієї серії приватизації, яку пропонує АПК? Це скинення неефективного баласту? Це намагання знайти ефективних менеджерів? Заробити на приватизації чи, можливо, вивести з тіні? Яка ключова історія в цьому?

– Давайте проаналізуємо загальну кількість підприємств. Їх близько 400, тільки 96 працює. З цієї цифри тільки 15 на папері є прибутковими. З цих 15, якщо проаналізувати, ми мали також досвід вже і аналітику компаній "великої четвірки", тільки одне підприємство є реально прибутковим, а решта за міжнародними стандартами є збитковими. Це показує неефективність даної роботи підприємств. Тому наш підхід – максимальна приватизація. Пропонувати продавати в приватні руки, приватним інвесторам. Я скажу, що більшість підприємств - це підприємства, які, наприклад, володіють тим чи іншим масивом землі, зараз під МінАПК майже 100 тис. га землі. І за законом щодо приватизації це означає, що майже 80 тисяч наших громадян через розпаювання отримають землю, яку вже чекають 23 роки.

– А щодо інвесторів, скільки серед них, на вашу думку, очікуєте наших, вітчизняних, а скільки іноземних?

– Один із таких серйозних активів – це буде "Укрспирт", який дуже політично заангажований, тому що ніхто не хоче його продавати. І відповідно наша позиція, щоб зробити компанію, цю галузь максимально прозорою, потрібно запропонувати інвесторам окремо алкогольну сферу, як це робиться на Заході. У нас це десь приблизно 15 заводів, які будуть працювати. Окремо біоетанольний напрям, дуже перспективний, тому що Україна має величезний потенціал виробництва біоетанолу, який також є експортним товаром. Наприклад, у Бразилії майже третина машин заправляється біоетанолом. Також питання енергетичної незалежності, енергоефективності. І решта підприємств, серед яких також дуже багато є цікавих для локальних українських інвесторів. Будувати під елеватори, сушки та іншу аграрну інфраструктуру.

– Ви згадали про те, що "Укрспирт" такий дуже оповитий, скажімо, скандалами і легендами. Чи вдасться, на вашу думку, його чесно і прозоро привазитувати після всього того "бекграунду"?

– Я думаю, що це якраз і є наша політична і громадянська мета – зробити максимально швидко таку прозору приватизацію, залучати інвесторів. Саме по інвестсаміту дуже великий інтерес від німців і французів, від американського бізнесу саме до біоетанольного напряму. Наприклад, у Сполучених Штатах виробляється майже 360 млн тонн кукурудзи. І більшість її йде саме на біоетанол. Це дуже потужне виробництво, також конкурує відповідно з паливом, нафтою.

У КРИМУ МАЙЖЕ ПОВНІСТЮ ЗРУЙНОВАНІ АГРОБІЗНЕС І ТУРИЗМ. ЗА НАШИМИ ОЦІНКАМИ, ЦЬОГО РОКУ КРИМ НЕ ДОРАХУЄТЬСЯ МАЙЖЕ 350 ТИСЯЧ ТОНН ЗЕРНОВИХ

– Зрозуміло. Сьогодні 20 жовтня у нас. І якщо згадати події минуломісячної давнини, то саме 20-го о 12:00 розпочалася продовольча блокада Кримського півострова, анексованого зараз. За цей час, напевне, і в тому числі ваше міністерство могло оцінити масштаби товарного потоку, який відбувався між материковою частиною і півостровом. Отже, зрозуміти і проаналізувати, скільки вивозилося і скільки завозилося і оцінити наслідки. Будь ласка.

– Сьогодні, крім того, 20 місяців анексії нашого півострова Крим, тому сьогодні ще одна відповідна кругла дата, її річниця. І Крим завжди є і залишається територією України і буде територією України. Саме в цьому позиція міністерства. Стосовно питання, що зараз робиться у Криму, тому що питання там продовольчої безпеки стоїть. За нашою інформацією, на жаль, дві галузі вже майже повністю зруйновані – це агробізнес і туризм. Це означає, що, за нашими оцінками, у цьому році Крим не дорахується майже 350 тисяч тонн зернових при збиранні. В тому числі проблеми з іригацією, зрошенням повністю зруйновані рисові чеки, а це 30 тис. га. Це дуже велика споруда капітальна, інвестиції, які майже повністю знищені.

– Це підлягає відновленню якимось чином і в які строки?

– Я переконаний, що як тільки ми повернемося у Крим і там буде українська, а не окупаційна влада, ми докладемо наші зусилля, щоб відновити те, що було зроблено за багато років у сфері аграрної діяльності. В тому числі питання, пов’язані з підприємствами. Ви знаєте, що біля 40 підприємств зараз анексованих у Криму залишилися, і саме МінАПК зараз ініціювало перед новоствореною прокуратурою Криму, у нас є такий підрозділ, – майже 59 осіб, які підняли російський прапор або перейшли під окупаційну владу, мають бути в розшуку. В тому числі ми зараз боремося за бренди. Наприклад, бренд "Новий світ" зараз переєрестрований в Україні. І в нас є українські підприємства, які будуть виробляти "Новий світ". Тому ми будемо дуже плідно і щільно дивитися за подальшою ситуацією і ми переконані, що в Криму живуть наші українські громадяни. І ми нікого не покинемо і будемо дуже багато чого робити, щоб Крим назад повернути.

– Повертаючись до продовольчої блокади, яка триває вже місяць. Що вона показала? Наскільки критичним був товаропотік, який йшов прозоро через перешийок між материковою частиною і Кримським півостровом, наскільки це були критичні обсяги? І, умовно кажучи, коли в Криму це особливо гостро відчується?

– Ми поки що в рамках нашого українського балансу, те що зараз є підконтрольним, ми не бачимо критичних обсягів ані падіння, ані зростання. Що це означає? Наприклад, у рамках зовнішньої торгівлі переміщення ми не бачимо суттєво зараз як такого, картини, що щось трапилося негативного в рамках нашого товарного балансу, чи, наприклад, щось не продається. Я вам скажу більше, іноді казали, що ми зараз робимо експорт на Росію, Росія потім годує Крим. То зараз саме наш експорт продуктів до Росії складає 2% всього-навсього. Він впав у чотири рази. Коли росіяни нам кажуть, що ми… Ви знаєте, що з 1 січня наша Угода про асоціацію вступає в силу. І вони кажуть – тоді буде ембарго. Ми готові, тому що, вибачте, нафту і газ на хліб не намажеш.

УКРАЇНА ЗАРАЗ ГОДУЄ НЕ ТІЛЬКИ САМА СЕБЕ, ВОНА ГОДУЄ 140 МІЛЬЙОНІВ ЛЮДЕЙ НА ПЛАНЕТІ

– Так у нас залишилося 2%, нас це вже не лякає?

– І ми повністю готові до будь-яких дій з боку Російської Федерації. Навіть скажу більше, Україна зараз годує не тільки сама себе, вона годує 140 мільйонів людей на планеті. Вже на сьогодні зібрано 50 мільйонів тонн зернових...

– Всесвітня житниця…

– Не тільки житниця, ми дамо не тільки… Всі кажуть ось там хліб, це зрозуміло, що експорт, кукурудза. Ми експортуємо готову продукцію. Відкриваємо нові ринки дуже активно, компенсуємо падіння з ринками СНД, з ринками Російської Федерації. Китай, Саудівська Аравія. Зараз ідуть перемовини по Ірану, як тільки знімуть санкції – дуже величезний ринок, дуже великий інтерес. Єгипет розкрив ринок, наприклад, по курятині, Ізраїль – ринок по яйцю. Тому наша мета – це максимально більше відкривати зовнішній ринок. І в рамках Євросоюзу від нас зараз дуже великий… на відкриття ринку молока, молочної продукції, тому що це дозволить давати зовнішні ринки збуту і компенсувати падіння збуту в Російську Федерацію.

– Тепер я детальніше про все це розпитаю у вас і, зокрема, про наш експорт. Що являє сьогодні, насправді, експортні обсяги з України? В яких сферах, в яких країнах ми є лідерами? А я знаю, що ми такими є. Де є просідання? Можливо очікували, що ринок буде більш сприятливим, а він виявився не таким, щось заважає. І ключове питання – чи не станеться так, що в гонитві за експертними показниками, валютною виручкою ми призведемо до того, що в нас дефіцит, наприклад, чогось всередині країни з’явиться?

– Дуже гарне питання. По-перше, хочу всіх переконати, що Україна виробляє в три рази більше, ніж споживає. Загальний рівень виробництва в цьому році очікується на рівні 59 з половиною млн тонн зернових. Ми споживаємо всередині країни тільки 24, за консервативними нашими розрахунками. Відповідно основні наші ринки… Знаєте, завжди думали, що це СНД, Росія. У СНД ми зараз експортуємо менше, ніж у країни Африки, майже в два рази. А у країни Африки ми в два з половиною рази менше експортуємо, ніж у країни Європейського Союзу. А це по року в ЄС – це майже 5 млрд дол.

– Експортуємо що?

– Експортуємо весь перелік. Причому, якщо подивитись на зернові, це тільки половина, а решта – це інша продукція. Взагалі експортуємо у 190 країн світу. А найбільший експорт у нас у країни азійські. Це 6,6 млрд дол. Один із наших найбільших партнерів – Китай. Ми почали годувати Китай.

– Ми витіснили звідти Росію, як кажуть деякі експерти…

– Ми не тільки Росію... Знаєте, навіть деякі країни, які завжди мали китайський ринок, як Сполучені Штати, втратили. Тому що українська продукція без ГМО, чиста, органічна. Відповідно китайський споживач дуже довіряє нашій якості. Ми пройшли дуже велику кількість тестів: санітари, фітосанітари і ветеринари. Тому відкрили китайський ринок. У нас збільшення в три з половиною рази зараз товарообігу по аграрній продукції з Китаєм. При тому всьому…

– Ключовий фактор – це якість чи ціна все ж таки?

– Ви знаєте, у нас ціна світова. Це є ринок. Якщо казати, що ви можете купити і аргентинську і українську. Але аргентинська буде з ГМО, а українська буде без ГМО, відповідно іншої якості. Наприклад, Сполучені Штати зараз не продають кукурудзу в Китай, бо там фактор ГМО. Я скажу ще приклад. Зараз 90% загального імпорту кукурудзи в Китай іде саме з України. 97% загального імпорту, що вони купляють, наприклад, соняшникової олії теж іде з України. Тому ми дуже активно хочемо розвивати нові ринки. Зараз дуже плідна розмова тому числі з Бангладеш. Ми хочемо таки поновити контракти, пов’язані з зерновими. Зараз у світі посуха, так званий ефект Ель-Ніньйо, який іноді з’являється. Останні були статті, наприклад, по африканських країнах очікується майже 3 мільйона людей, які будуть голодувати в цьому році через те, що була посуха і не вистачає продуктів харчування. До нас зараз звернулися представники Північної Африки, ПАР. В тому числі зацікавлені в купівлі як кукурудзи, так і зернових.

– Яка питома вага виручки від нашого експорту в загальній статті доходів нашого бюджету?

– Скажу так – 37%, кожен третій долар приходить від експорту агропродукції.

У НАС ОДНА З НАЙНИЖЧИХ СОБІВАРТОСТЕЙ, І ЦЕ ДОЗВОЛЯЄ НАМ КОНКУРУВАТИ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

– Оптимістично звучить. Ви згадали зону вільної торгівлі, яка має у нас запрацювати з 1 січня 2016 року. І, в принципі, люди, які цим займаються, впевнені, що нічого цьому не завадить, навіть позиція Росії, яка продовжує наполягати, що це якимось чином їй шкодить. Тепер ключове питання – чи готові ми до цього, тому що весь цей рік ми прожили в пільговому режимі. Ми наші товари в Європу поставляли без мит, що давало нам певні переваги в конкуренції. Тепер конкуренція буде здорова. Наскільки ми до неї готові? Маю на увазі, як держава в цілому, так і середній бізнес, малий бізнес.

– Є кілька основних ключових відповідей на дане питання. Перше питання, всі запитують – якість. Чи є українська якість така, що європейські країни нас будуть приймати? Ми вже в рамках квоти активно працюємо з величезною кількістю товарів, у тому числі по курятині, по зернових, по меду. Наприклад, український мед, ми використовуємо квоту за два тижні всього-на-всього, річну квоту. І по іншим, скажемо, категоріям: є ті чи інші квотні пропозиції, які потрібно відкрити, наприклад, молоко. Тому що квота є, але експорту нема…

– Це проблема зі стандартами?

– Це проблема з якістю виробництва. Тому що європейський споживач очікує, що молоко, яке виробляється, проходить певну технологічну ланку. Наприклад, при доїнні молока нема контакту з людською рукою, є охолодження. Є певні стандарти переробки, європейські стандарти. Ви знаєте, в Україні вже є такі компанії. За аналізом наших колег, майже 10 компаній вже пройшли такі тести. Ми очікуємо політичне рішення і фінальні перевірки для того, щоб до кінця року відкрити цей ринок. Далі питання про конкурентоздатність по ціновому фактору. Нам нічого боятися, знаєте, було б щастя та нещастя помогло. Тому що при девальвації, яка у нас сталася, якщо порівняти з курсом 8 курс зараз 22,5 – наша продукція на зовнішніх ринках стала майже в три рази більш конкурентною. Зараз Україну називають знаєте як? Європейським Китаєм. У нас одна з найнижчих собівартостей, і це дозволяє нам конкурувати з європейською продукцією. Відповідно продукція, яка виробляється в Польщі або в Італії, вона завозиться в євро, вона зараз неконкурентна по цінах з нашою українською продукцією. До нашої української продукції більше навіть зацікавленість у наших європейських партнерів.

– Тобто можна говорити, що питання рентабельності в даному випадку не стоїть. А от питання логістики, тобто того, щоб грамотно, правильно і технологічно, і може навіть у сфері реклами в тому числі, просувати наші товари на європейські ринки. Як тут справа?

– До української логістики зараз є великий інтерес саме від європейських колег. Я вам скажу приклад. Були перемовини у нас в Іспанії. Іспанія закуповує величезну кількість кукурудзи. Найбільший покупець кукурудзи – це Іспанія. Я був у портах, які зараз перевалюють майже 2 мільйона тонн української кукурудзи. Питання логістики по цих експортних позиціях не стоїть. Тому що порти розвинені і великі проекти зараз уже робляться. У тому числі французька компанія "Суфле" почала інвестиції в наші порти. Компанія "Каргіл" зараз підписує угоду також про інвестиції в порти. Якраз ми бачимо дуже великий гарний прогрес і запрошуємо інвесторів інвестувати не тільки в порти, а в тому числі і в річкову логістику, які можуть перевалювати майже 10 млн тонн зернових. А в Україні річки використовуються тільки на 2%. Наприклад, Франція – 25%, у Сполучених Штатах – 55%. І це дуже сильно розвантажить наші дороги, тому що ми розуміємо, що є залізниця, яка зараз бере на себе більше 60%, але є транспорт, який вибачте, перевантажений. Бачите іноді дороги, які повністю вбиваються. Тому що коли їде машина, а машина вдвічі більше перевантажена, тому що це просто дешевше, і вбиває повністю дороги в селах і траси. Є моменти…

– Мінінфраструктури дуже чітко розписували необхідність подібної реформи, але все ж таки розуміємо, що це не швидко. І мінімум рік піде на те, щоб якимось чином все це влаштувати. Наскільки готові ми бути представлені на європейських ринках з точки зору звичайного пересічного європейського покупця? Для того, щоб обираючи серед величезної кількості, а вона там є, різних товарів, орієнтувалися саме на українську продукцію, ведеться якась робота?

– Ви знаєте, ми зробили останній флешмоб, називалося Food.UA, я був дуже приємно вражений, коли цей флешмоб, промо для української продукції, підхопила величезна кількість країн. Ми бачили нашу продукцію в таких куточках, у тому числі й у європейських, що ніколи не думали, що там вона з’являється. І нашу олію, і наші консерви, і сіль нашого виробництва на Кіпрі, наприклад. Щоб ви розуміли, наприклад, наша сіль коштує майже 3 євро, наш цей пакетик солі кілограм. То було приємно бачити наші цукерки в тому числі, цукерки “Рошен”, інших виробників. Дуже велика представленість, тому я за вільну торгівлю, як казав Адам Сміт, "незриму руку конкуренції". Це означає те, що інвестори і бізнеси самі вирішують, що потрібно споживачу і відповідно куди інвестувати гроші. І це ми відчуваємо в тому числі в наших розмовах на бізнес-самітах. До України величезний інтерес, до аграрної сфери величезний інтерес. Тільки після американського саміту було підтверджено майже півмільярда доларів інвестицій, які зараз інвестуються в нашу країну, в тому числі насіннєвий бізнес, насіннєві заводи будуються, у перевалку, в тому числі у просту базову аграрну діяльність.

МИ ПРИБРАЛИ МАЙЖЕ 12 МЛРД ГРН КОРУПЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ, ЯКА РАНІШЕ ЗАВАЖАЛА БІЗНЕСУ. ЗАГАЛЬНА ЛОГІСТИКА ПОКРАЩИЛАСЬ БІЛЬШЕ НІЖ НА ТИЖДЕНЬ

– Найближчим часом відбудеться ще один форум, він відбудеться у Берліні. Ви на нього їдете 23 жовтня. Інвестиційний форум. Що від нього очікуєте і що від нього очікувати країні?

– Учора в інтерв’ю пані Меркель сказала, що великий інтерес німецького бізнесу і очікування до цього форуму, і те, що хоче почути бізнес – як ми боремося з корупцією. У нас є що показати. Наприклад, дерегуляція, коли ми скасували карантинний сертифікат. Зараз останній у нас минулого тижня було скасовано ветеринарний сертифікат. Спільний проект з Мінінфраструктури "єдине вікно". За нашими розрахунками, майже 12 млрд грн корупційної складової, яка раніше заважала бізнесу, було повністю знищене, скасоване, і загальна логістика покращилась більше ніж на тиждень. Це те, що ми зараз показуємо інвесторам – приходьте, ми вміємо, ми можемо і дійсно країна змінюється, реформи робляться, є що показати, куди інвестувати. Інвестуйте. Українська земля недоінвестована. У два з половиною рази менше інвестицій, наприклад, ніж у Європі. Тому приходьте з грошами, Україна буде не тільки з хлібом, а і весь світ буде з хлібом і продуктами харчування.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
"Київпастранс" запустить безконтактні платежі на лінії швидкісного трамваю
Наступний матеріал
Найпотужніший ураган за півстоліття "Патрісія" дістався берегів Мексики