5.ua

Наталія Севостьянова: В російському Мін'юсті дивляться "5 канал" українською мовою

Перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова у програмі "Погляд" розповіла про перспективи судових позовів проти РФ, про те, навіщо в російському мін'юсті дивляться "5 канал", чому іноземні журналісти мають в'їжджати до окупованого Криму через Київ, а не Москву, через що комуністи втратили можливість піти на вибори, скільки часу можуть розглядати апеляції Віктора Януковича, а також - як подати документи на одруження без візиту до ЗАГСу.

РФ НАПИСАЛА ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ, ЩО НЕ МАЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ПОДІЙ У КРИМУ

– Власне "порядок денний" у нас широкий, почнемо одразу, напевне, з глобального, тому що Україна вже найближчим часом готується подати до Європейського суду з прав людини позов проти Росії. Це вже буде четвертий позов. Я хочу одразу запитати, чи буде в цьому позові відображено порушені права наших громадян не тільки в Криму, де вони очевидні і давно вже продемонстровані, а й на Донбасі теж? Чи достатньо вже для цього доказової бази?

– Так, дійсно Міністерство юстиції вже напрацювало четвертий міждержавний позов проти Російської Федерації. Хочу нагадати, що за всю історію Європейського суду з прав людини взагалі було 16 міждержавних заяв. Три останні були грузинські, у зв'язку з тими негативними подіями, які відбувалися на їхній території – нещодавно була річниця, 8 серпня. І дійсно чотири позови вже готові у нас. Насамперед хочу підкреслити, що і перший позов "Україна проти Росії", вже містив згадки про Донбас і ті негативні події. Тому що ми писали його як хронологію війни, починаючи від 13 березня минулого року, ще за три дні до так званого, нелегітимного, якщо можемо взагалі назвати його референдумом, який відбувся в АРК і до того періоду, доки заява вже не розрослася до таких масштабів, до вересня минулого року, що Європейський суд запропонував нам почати її розглядати, а всі подальші порушення групувати в наступні заяви. Тому перша і друга заява вже комуніковані Російській Федерації, поставлений перелік запитань, і насправді Російська Федерація продовжила термін розгляду заяви. У них був строк до 25 березня відповісти на ці питання. Вони на півроку взяли відстрочку. І до 25 вересня ми чекаємо від них уже позиції по цих заявах. Хочу розказати таку цікаву історію, що за весь цей період – більше року – до Європейського суду Росія написала лише два листа. Перший лист про те, що вони не розуміють, чому до них приходять документи з України, бо вони не мають відношення до подій у Криму.

– Бо їх там немає.

– Так, досі їх там немає. Це взагалі ситуація, яка виходить за будь-які межі розумного. А другий лист нас із вами стосувався – це що вони дивилися на "5 каналі" наше з вами інтерв'ю. І я там казала про те, що заяви доповнювалися, і вони тепер переживають, що треба їм, мабуть, більше часу, щоб опрацьовувати. Тому дивляться українською мовою наше українське телебачення в російському Мін'юсті, цікавляться.

– Я сподіваюсь, ми їм додамо занепокоєнь нашими наступними запитаннями і відповідями. Але все ж таки, 25 вересня вони мають дати відповідь. Якщо вони знову її продовжать або не дадуть, що далі?

– Насправді, я не очікую, що Європейський суд дасть наступну відстрочку. Відповіді ми від них отримаємо, можливо якісь загальні і ні про що, але будемо зі свого боку максимально надавати дедалі більше доказів. У нас є таке, скажімо так, дистанційний зв'язок з Європейським судом, такий хмарний сервіс, на який завантажуємо всі відео-, фотодокази, які ми маємо від цих органів. Ну там же гігабайти інформації, які Європейському суду треба опрацювати. І наступна заява вже готова – вона містить нові факти порушень у Криму, які в першу чергу стосується того факту, що дискримінація кримських татар набуває вже шалених масштабів. Це ризики втручання в право на життя – базові права людини. І ми доводимо, що це політичні дії Російської Федерації з утисків корінного населення Криму. І не лише кримських татар, а й тих українців, які там залишилися.

– Питання геноциду, який вже ставиться, наскільки воно далі матиме розвиток?

– Насправді з точки зору міжнародного права, якщо аналізувати, то на сьогодні і поняття злочину геноциду, і злочинів проти людяності, військових злочинів та агресії – це юрисдикція міжнародного кримінального суду в Гаазі. І на сьогодні, на жаль, ні нашою стороною, ні Російською Федерацією Римський статут кримінального суду не ратифіковано. Тому говорити про те, що буде розгляд по суті даних фактів для того, щоб визначити винних осіб в керівництві Російської Федерації – це буде безпосередньо персональна кримінальна відповідальність у відповідності до міжнародного права, – ми поки що не можемо. Але політична заява, постанова Верховної Ради з цього приводу, вважаю, що це дуже добрий сильний сигнал для наших міжнародних партнерів.

– Щодо Криму тоді давайте продовжимо розмову. Мінагрополітики створило робочу групу, яка займатиметься управлінням державними підприємствами, що залишилися на анексованому півострові. Я пам’ятаю, можливо, під час того самого інтерв'ю, ще одна позиція, яка занепокоїла росіян, – це було те, що Україна вимагає від Росії один трильйон гривень компенсації за ті підприємства, які залишились там, а це 4 тисячі підприємств. Ці процеси робоча група Мінагрополітики і позови – вони йдуть якось паралельно чи вони координуються?

– Хочу підкреслити, що ми синхронізуємо всі процеси з усіма міністерствами, тому що це шалений обсяг інформації. Це 4 тисячі підприємств з усім майном, яке вони мають на території, з усіма документами, які підтверджують право власності на кожен об'єкт цього майна. Тому дійсно кожному міністерству треба опрацювати її детально для того, щоб ми могли підсилити заяву деталями, документами. І хочу підкреслити – сума буде ще уточнюватися, тому що це була проведена попередня оцінка. Сьогодні в Міністерстві юстиції також створено міжвідомчу робочу групу, яка займається розробленням більш детальної, конкретної методики оцінки втрат, які були завдані. Тому що на першому етапі ми попередньо їх оцінили, але тепер із залученням міжнародних експертів ми зможемо вже встановити конкретні цифри, які будуть сприйняті і в Європейському суді з прав людини, і в наших майбутніх судових позовах в інших установах. Ви знаєте, що окремі юридичні особи звернулися до міжнародних арбітражних установ. Це і "ПриватБанк" і Ощадбанк. Ми, зі свого боку, підтримуємо їх доказову базу для того, щоб були встановлені коректні факти, які відповідають дійсності, що Росія є окупантом території України.

ВАЖЛИВО, ЩОБ ЖУРНАЛІСТИ І ПРАВОЗАХИСНИКИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ НАШИМ ГРОМАДЯНАМ, НЕ З РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, НЕ З МОСКВИ В'ЇЖДЖАЛИ У КРИМ

– Мін'юст також збирається спростити доступ до Криму іноземним журналістам і правозахисникам, логічно і розумно пояснюючи, що неправильно, якщо вони будуть їздити через Москву, через Росію, а треба, щоб вони їздили через нас. Ми їм створимо для цього всі умови. На якому етапі процес і наскільки зацікавлені закордонні юристи і медійники в тому, щоб потрапити на окупований півострів, побачити і дати оцінку тому, що там відбувається?

– Дійсно, для нас важливо, що Міністерство юстиції, яке є міністерством справедливості, насправді, повинно стати тим майданчиком, де ми об’єднаємо усіх правозахисників, які є голосом тих людей, наших громадян України у Криму, які розповідають про свої проблеми і комунікують їх нам. А ми, зі свого боку, можемо вже зібрати інші органи, якщо вони безпосередньо відповідальні за окремі акти. Наприклад, прикордонну, міграційну служби, бо якщо це стосується порядку в’їзду-виїзду з Криму. І розробити нормативно-правові акти, які ці питання врегулюють. Сьогодні це наша політична позиція. Журналісти, правозахисники, які допомагають нашим громадянам на окупованій території, ще й не можуть туди конкретно потрапити. Тому для нас важливо, щоб не з Російської Федерації, не з Москви вони в'їжджали у Крим. І ми опрацювали вже окремі зміни, який спростять цей порядок. Нещодавно у нас відбувався розширений круглий стіл з питань захисту прав громадян на окупованій території. По всій країні на сьогодні вже відкрито 100 центрів надання безоплатної правової допомоги, де 5 тисяч дуже кваліфікованих адвокатів, відібраних на відкритому прозорому конкурсі, безкоштовно готові допомагати громадянам, в тому числі індивідуально звертатися до Європейського суду з прав людини з позовами проти Росії. Тому, якщо ви втратили своє майно в результаті окупації в Криму, або в результаті антитерористичної операції проти терористів Російської Федерації, звертайтесь до наших центрів. І ця інформація є на веб-сайті Міністерства.

– А активно звертаються чи це лише так, поки що лише перші кроки?

– Насправді з 1 липня ці 100 центрів запрацювали. Це вже наступний етап, тому що до цього ми надавали і первинну правову допомогу. На сьогодні це масштабний соціальний проект. З 1 липня близько 7 тисяч громадян вже звернулися до наших центрів за допомогою. Більшість питань – це соціальні питанні і житлові, але, звичайно, і питання внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок проведення АТО. Це і члени сімей загиблих воїнів АТО, тому наші центри відкриваються для того, щоб їм допомогти.

УКРАЇНА В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ВИЗНАЄ ЖОДНОГО ДОКУМЕНТУ "ДНР" І "ЛНР"

– От, власне, і глядачі зараз почули, напевне от ті, хто зацікавлений і скористається такою можливістю. Ще одна ініціатива Міністерства юстиції – це поки що анонс, поки що декларація – запровадження механізмів для отримання українських документів: свідоцтво про народження, про смерть, про право власності, про шлюб тих людей, тих громадян, які зараз перебувають на анексованій території півострова, тобто, як це оголошується, буквально протягом 24 годин. Людина зможе легалізувати народження дитини, або смерть родича, або зареєструвати шлюб. Як це працюватиме і коли декларація стане реальним механізмом? Що для цього потрібно? Я так розумію, парламент потрібен.

– Звичайно, зміни до законодавства. Питання є також політичним, тому що, звичайно, Україна в жодному разі не визнає жодного документу цих нелегітимних республік "ДНР" і "ЛНР" і також, звичайно, окупаційної влади, які видають рішення судів нібито, які не мають жодної юридичної сили ніде в світі, і ми бачимо на сьогодні навіть позиції наших країн сусідів. Наприклад, у Литві нещодавно відмовили у візі громадянину, який з паспортом, який був виданий у Криму Російською Федерацією, хотів отримати візу. І це наша послідовна політика, ми будемо і на дипломатичному і на юридичному рівні відстоювати те, щоб дану окупацію ніхто ніколи не визнав. Але з приводу легалізації документів, ми розуміємо, що потрібна підтримка нашим громадянам, і тут ми взяли досвід від Грузії, тому що вони довгий час мають на своїй території окуповані частини. Є юридичний факт, ми можемо визнавати не документ даної нелегітимної влади, а юридичний факт народження чи смерті. Для цього необхідно звернутися до українського суду, який протягом 24 годин підтвердить даний факт, це зміни до процесуально-цивільного кодексу, який вже напрацьовані разом із захисниками. Якраз ми нещодавно робили їх презентацію і обговорення, і сьогодні вони знаходяться на погодженні у всіх зацікавлених органів для того, щоб до кінця серпня, до початку роботи Верховної Ради, вони вже знаходилися там і першочергово були проголосовані.

– Але механізм, виявляється, передбачає звернення в український суд? А це можна якось дистанційно робити? Уявіть, людина там, людині перетнути лінію розмежування або кордон з Кримом, ну це як?

– Ми максимально спрощуємо цю процедуру, щоб не треба було двічі чи тричі виїжджати з території. Це одноразовий виїзд для того, щоб протягом 24 годин вже отримати рішення. Звернутися і одразу його отримати. Дійсно, щоб побачити людину, встановити, що цей факт відбувся, необхідний хоча б одноразовий контакт.

– І якщо це народження дитини, то з дитиною?

– Звичайно.

КОМУНІСТИЧНІ ПАРТІЇ МАЛИ ЧАС, ЩОБИ ЗМІНИТИ НАЗВУ, ВНЕСТИ ЗМІНИ ДО СТАТУТІВ, АЛЕ НЕ ВИКОНАЛИ ВИМОГИ ЗАКОНУ

– Зрозуміло. Першочергово це може бути у вересні вже. Добре, давайте тоді далі поговоримо про наші справи, певною мірою і політичні теж. Вони стосуються майбутніх місцевих виборів. Павло Петренко направив до ЦВК офіційного листа, закликав вжити необхідних заходів щодо недопущення трьох політичних партій, скажімо так, комуністичного спрямування, до участі в місцевих виборах. Петро Симоненко говорить, що – ми будемо брати участь, якось там у мажоритарних округах, як завгодно. На якому, не етапі напевно, а в якій формі зараз існують партії комуністичного спрямування в Україні і який шанси у них взяти участь у місцевих виборах? І, знову ж таки, в якій формі?

– Ці три політичні партії, по яких уже винесено рішення комісії з декомунізації, не приймуть участь у місцевих виборах. Можу вам стверджувати це точно. По-перше, норма закону є прямою і тут немає жодної дискретації у голів даних партій – чи приймати, чи не приймати. Третя стаття закону про засудження комуністичних та тоталітарних режимів, їх символіки чітко визначає, що орган, який здійснює реєстрацію, легалізацію даних політичних партій, в першу чергу визначає, створює комісію, яка розглядає питання - чи символіка, чи статутна діяльність відповідає даному закону. Дана комісія – її спеціальний порядок був прийнятий Кабінетом міністрів – провела не одне засідання. Там є представники громадськості і представники Міністерства юстиції, в цій комісії, і вони визначили, що у цих трьох політичних партій, здається в усіх трьох, по всім трьом пунктам вони не внесли жодних змін. Вони мали час, щоби змінити назву, внести зміни до статутів. Ми надсилали до них листи, питалися, можливо, були якісь поважні причини, чому не виконали вимоги закону. Таких поважних причин вони нам на сьогодні не зазначили, і тому було винесено правовий висновок, який був затверджений наказом міністра юстиції. І пряма норма закону встановлює, якщо до такої партії є заборона комісії, то безпосередньо вони не є суб'єктами виборчого процесу.

– Якщо вони об’єднаються, з’єднаються з якимось іншими політичними силами, назвуться якось, якимось там блоком, тоді як?

– Три вимоги: ви змінюєте символіку, ви маєте перелік тих символів, які є пропагандою безпосередньо передбаченою законом – серп, молот, зірки і таке інше. Змінюєте назву і безпосередньо в статутній діяльності не повинно бути пропаганди. Ніхто не переслідує жодні політичні партії – чіткі вимоги закону. Я хочу сказати, що це тільки перші три партії, розглянуті на засіданні комісії, наразі будуть наступні і наступні засідання. Насправді ще не можу вам анонсувати, тому що не знаю, чи відповідають чи ні, тому що легалізатори ще дивляться статутні документи. Але наступні засідання на наступному тижні. Тому вже дізнаємося, яких висновків дійде комісія.

– Можете нам розказати ситуацію з реєстрацією Опозиційного блоку в Харкові? Людей турбує дуже.

– Хочу вам сказати, що на сьогодні дуже багато політичних партій звертається до Мін'юсту, не лише Опозиційний блок. Всі вважають чомусь, якщо їх сьогодні не зареєстрували, то є якась упередженість або порушення, всі…

– Деякі навпаки вважають, що може так і треба. Саме тому я хочу фактаж.

– Міністерство юстиції тут діє лише в межах чинного законодавства, тому що ми не можемо мати політичну позицію, або власну якусь суб'єктивну позицію. Є перелік документів, які необхідно подати для реєстрації. Коли всі вимоги виконуються, політичні сили реєструються. Я впевнена, що найближчим часом, якщо всі документи будуть приведені у відповідність, вони також будуть зареєстровані, як і їх окремі представництва в інших регіонах України. Тому тут немає жодної якоїсь суб'єктивної складової.

– І дедлайн, нагадайте, коли власне ця сама реєстрація завершується для того, щоб розуміти коли…

– Більшість політичних сил дуже поспішають, тому що з 5 вересня у нас вже починається безпосередньо передвиборні перегони, тому, я думаю, не знаю, які документи вони не подали більш детально, але впевнена, що найближчим часом це все залежить від них. Якщо все буде приведено у відповідність, буде відповідне рішення.

РОЗГЛЯД СКАРГИ ЯНУКОВИЧА ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ МОЖЕ ТРИВАТИ РІК-ПІВТОРА

– І, будь ласка, прокоментуйте нам ще одну сьогоднішню подію - заочний суд. Апеляційний суд Києва відмовився розглядати апеляцію на початок проведення Генпрокуратурою заочного розслідування проти Віктора Януковича. Адвокати обурилися, заявили, що це порушує права людини, планують звертатися до Європейського суду. Я хочу запитати просто, які перспективи і які строки розгляду цієї справи, хоча б так на найближчий час?

– У першу чергу, тільки хотіла сказати – добре, що норма, яку ми нещодавно прийняли стосовно цього закону заочного провадження, нарешті була застосована. Але бачимо – не дуже ефективно на сьогоднішній момент. Критикувати або підтримувати судову владу зі свого боку тут я, мабуть, не можу, тому що не бачу документів, тому що може вони мали якісь підстави з цього приводу, можливо формальні. Ми пам'ятаємо, як резонансні справи в нас люблять розглядати суди. Наприклад, по тій самій Комуністичній партії скільки вже раундів пройшло, щоб не прийняти жодного рішення. Тому це безпосередньо відповідальність судової гілки влади, тобто оперативно відреагувати, але треба…

Ну відмовили в апеляції, сказали це не наша компетенція, не можемо, що далі?

– З приводу перспективи в Європейському суді з прав людини – тепер ще треба вичерпати усі інстанції національні. Це правило для всіх рішень. У будь-якому випадку, якщо адвокати звернуться, то це звичайна індивідуальна скарга.Але думаю, що судді тут будуть дивитися на те, що тут є політична складова. Буде розглядатися в звичайному режимі – рік, півтора.

Тобто рік-півтора ми будемо... Я маю на увазі от саме заочне розслідування скільки триватиме і коли, і як, і які у нього віхи основні?

– Знаєте, тут питання вже до слідчих, тому що і як буде інша сторона кооперуватися. От Віктор Янукович сьогодні заявив, знову не згадував, що він легітимний, він сказав, що він боїться приїхати в Україну для дачі свідчень, бо ризикує своїм життям з цього приводу. Але його адвокат сказав, що адресу може дати в Ростові, він не переховується. Так що, будь ласка, приїздіть до нього, він там буде співпрацювати.

А розглядається такий варіант?

– Зі свого боку, ми не є правоохоронним органом, на жаль або на нашу радість, то будемо сподіватися, що прокуратура ефективно спрацює і з цього приводу, бо дуже резонансна справа і треба нарешті вирішувати це питання.

– І тоді вже крапку поставимо, так би мовити, напевно оптимістичну. Онлайн-сервіс – це та штука, яку Мін'юст дуже активно пропагував, промотував, переконуючи громадян, що це зручно, це позбавляє корупції і це нова форма. В тому числі і спілкування з державою. І от онлайн-сервіси вже працюють певний час. Хочу запитати – як люди, розібралися вже? Звертаються чи не звертаються? І чи, наприклад, почали користуватися новою, свіжою, так би мовити, це онлайн-реєстрація у сфері актів цивільного стану, тобто одружитися онлайн, користуються?

– Дійсно це працює, у нас це дуже важливий успіх у наших реформах. Переведення всіх систем онлайн. Ми максимально працюємо над тим, щоб громадянам було дуже приємно користуватися сервісами Мін'юсту, бо я сама згадую ці страшні, темні коридори, коли ти як адвокат чекаєш якогось документу годинами. І тепер, коли ти за комп’ютером за дві хвилини, за 20 або 45 гривень, можеш отримати всі необхідні витяги або з реєстру нерухомості, або бізнесу. Зареєструвати бізнес онлайн, якщо ввечері прийшла якась добра ідея про те, як почати новий етап життя. Тепер ми вже перейшли на акти громадського стану. Дійсно, якщо раніше, щоб вибрати дату для одруження, треба було ходити 5 разів, мабуть, до РАГСу, принести пакети документів. Тепер можна вибрати дату, вибрати навіть зал, в якому ви хочете одружуватися, там є всі фотокартки на сайті. Також безпосередньо визначити час і навіть відскановані паспорти майбутнього чоловіка і дружини завантажити на сайт, а потім лише, якщо у вас немає електронного чи цифрового підпису, то один раз прийти вже безпосередньо перед тим, як ви будете одружуватися. Але прийти все-таки треба, онлайн ще людей не розписуємо, дистанційно.

– Наскільки активні люди чи тільки-тільки пробують, поодинокі?

– По онлайн-сервісах взагалі, по реєстрації бізнесу дуже активно користуються. Скажу, навіть із Великої Британії, США та інших. Ну а по ЗАГСам - це пілотні проекти в трьох областях, тому скоро буде по всій Україні.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
ОБСЄ вчергове зафіксувала вивезення вугілля з Донбасу до Росії
Наступний матеріал
В контексті законів про декомунізацію стоїть питання про перейменування Дніпропетровська, Іллічівська, Кіровограда – В'ятрович