5.ua

Іван Малкович: Минулого року ми продали на 35% більше книжок – це було здивування

Директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович в ефірі "5 каналу" розповів про здобутки українських видавців попри засилля російських книжок та відсутність дієвої підтримки з боку влади, та презентував нові праці

ШАНСІВ, ЩОБ СПРАВДІ НЕ ВВОЗИТИ РОСІЙСЬКІ КНИЖКИ, ДУЖЕ МАЛО. ЦЕ ЯК НАРКОТИКИ – ЇХ ЗАБОРОНЯЮТЬ, А ВОНИ В КОЖНІЙ КРАЇНІ Є

– Я бачу дуже багато гарних книжок, нових, явно принесли до нас у студію, але це трішечки пізніше. Давайте почнемо зі злободенного, точніше, воно вже не зовсім злободенне, але все одно збурило хвилю обговорень, починаючи від фейсбуку і закінчуючи круглими столами. Це ініціатива Остапа Семерака, яку ви прекрасно знаєте, народного депутата. Заборонити ввезення на територію України з Російської Федераціїкнижок, надрукованих у Російській Федерації. Ми уже частково вашу позицію знаємо, тому що вмикали вас по телефону. На вашу думку, от є різні шляхи. Ще навіть уряд не визначився, він думає, як це зробити. Як зробити правильно так, щоб і заборонити, чи можливо, ввести квотування і ліцензування, і не здійняти бурю істерик все-таки у російськомовної частини населення? Як ви це бачите?

– Тут справді, ми мастаки часто робити піну велику. Я пам’ятаю, як хотіли у словнику буквально замінити чи дати кілька слів рівнозначних: лампа – лямпа, щось таке. Це ще було років 20. Йшлося про 20 слів, а я пам’ятаю, що зчинили таку бурю, говорили роки, і так я і не знаю, чи ввели ці слова, чи ні. Так і тут, шансу, щоб справді якось не ввозити російські книжки, дуже мало. Тому що це так як наркотики – їх забороняють, а вони в кожній країні є. І якщо є читач російської книжки звідти, то ясно, що вона буде певним чином завозитися. Інше, що сюди прийдуть московські видавництва під іншими назвами, вони вже і так тут є в Україні багато. І вони будуть тут їх і видавати. Єдине, що наші фабрики, буде на наших фабриках трохи більше грошей. Але становищу української книжки, україномовної – це не так щоб сильно допоможе. Треба заборонити ту книжку, яка має в собі таку гнилу основу антиукраїнську.

– Пропагандистські оці російські книжки.

– Пропагандистську, так. Те, що ми в телебаченні забороняємо канали – це однозначно. Хоча в художній літературі це дуже важко зробити, тому що ти не прочитаєш всі книжки, де українці показані такими напівдурниками або якимись такими хитрячками, не позитивними героями, так як вони у фільмах роблять. Це дуже важко, але тут, я думаю, тут треба внести відповідальність тих людей, хто ввозить, ті фірми, які продають. Якщо виявляється книжка якогось такого антиукраїнського звучання, але це має бути все виписано. Це має бути страшні штрафи, це має бути там у п’ять, сім разів більше, ніж ти завіз наклад. Тобто це мають бути дуже відчутні штрафи. Треба, щоб уряд нарешті справді дав пільги українській книжці, тому що навіть за Януковича було три пільги. Тоді прийшов ніби наш уряд – забрав ці три пільги, а тоді дві повернув. І сказав: "Ми дали вам пільги".

– А яку третю не повернув?

– Не повернув податок з прибутку.

– Тобто зараз платять?

– І це дуже... Наприклад, ми думали, що можна буде цей податок розбити на 12 місяців, сплачувати кожного місяця. А так вони хочуть, щоб... це величезні кошти. І зараз, на початку року, коли планується багато нових книжок, це просто дуже відчутно б’є по видавництвах. Далі я би ще хотів сказати, що є такі моменти, що міжнародна спільнота може не визнати.

ТІ ПОДАТКИ, ЯКІ ЗБИРАЮТЬ З ВИДАВНИЦТВ, НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ МІЗЕРНІ. АЛЕ ВОНИ НЕ ДАЮТЬ ВИДАВНИЦТВАМ РОЗВИВАТИСЯ

– Вони не люблять будь-яких заборон…

– Якихось таких заборон вони не люблять… Але я зараз вивчаю досвід Канади, Голландії і Бельгії, тому що там фламандська територія в Бельгії – як вони співіснують. Це все дуже варто вивчити і перенести ті закони до нас. У нас можна кожну книгарню, а надто на Сході України, вона не має права існувати, якщо в ній немає половина україномовних книжок. Це ніхто нам не заборонить такого зробити, і це може бути дуже дієвий метод… Повинні дбати книгарні, щоб були українські видання, тому що часто книгарні тримають саме російські гроші. І вони українські книжки не беруть. Вони можуть у нас купити книжку за 41 гривню, а продавати за 124, за 400 метрів від видавництва. Це в Києві таке є, і це не раз. Розумієте, видавництво заробляє там гривню вісімдесят, а вони заробляють бозна скільки і ще й не віддають грошей. Це суттєві, серйозні справи, які треба вирішувати стратегічно. Тому що якщо ми заборонимо на півроку, поки війна – це нічого не вирішить. Воно все одно якось буде просочуватись. Ми повинні самі заповнювати ці лагуни великі і наукової літератури, і все. Бо як ми обійдемося без наукової літератури з Росії?

– До речі, хотіла вам контраргумент дати тих, хто проти, звичайно, заборони цієї ввезення російських книжок. Кажуть, що українського немає достатньо якісного перекладу передусім технічної літератури, можливо класики якоїсь. Що ми не можемо позбавляти нашого читача таких книжок.

– Тут не йдеться про якість, тут ідеться про те, що ці книжки завжди перекладалися російською. Чому? Наклади їх невеликі. Якщо Росія продає, це в усіх країнах пострадянських, в Росії, то наклад…

– Їм вигідно випускати?

– ...так, більш-менш такий, що вигідно в Україні. Я не уявляю, хто буде – от я вчора, на цих обговореннях казав там – Пітера Кройда, ці його дивовижні, літературознавчі книжки там про Шекспіра і так далі. У нас це не знаю, хто буде видавати, бо це не є масова література – там це видають. Тобто я би наукову літературу ніколи не забороняв, тому що... Ну зрештою наші молоді науковці мають Інтернет, вони можуть і англійські джерела вже черпати, можна…

– Вони в Інтернеті насправді скачують, все це читають.

– ...звичайно, так. Але книжки в Росії, що найцінніше – це перекладні їхні книжки, за якими ми не встигаємо, бо в нас не так багато видавництв в Україні. І в нас треба все зробити для того, щоб видавництва стали на ноги, і їх було більше, і більше книжок видавалося. І це уряд якраз може зробити, тому що ті податки, які збирають з видавництв, вони на державному рівні мізерні. Але вони не дають видавництвам розвиватися.

ЧЕХІЯ, УГОРЩИНА ВП’ЯТЕРО МЕНШІ УКРАЇНИ ЗА НАСЕЛЕННЯМ, АЛЕ ВОНИ ЗАПОВНЮЮТЬ ВСЕ ЧЕСЬКОЮ МОВОЮ, УГОРСЬКОЮ

– Ще один контраргумент. Зараз оперую з точки зору тих, хто проти заборони такої, ввезення з Росії книг. Що мовляв, українські видавництва не заповнять весь український ринок, тобто недостатньо української книжки, щоб покрити потреби читачів. Правда – неправда?

– Частково правда, тому що я знову ж таки, можу про наукову літературу, про медичну – справді це так. Але ми не можемо, я чув учора такі виступи дивні, у нас 45, майже 50 мільйонів людей, так? Чехія, Угорщина – вони вп’ятеро менші за населенням, але вони заповнюють все чеською мовою, угорською. Тобто в них може того менше, вони обходяться. У Росії, з сучасних... найкраще, що я кажу – це перекладні російські книжки, які ми не встигаємо з правами. А тим паче, що деякі російські видавництва купують російське право і зразу українське, як доважок. І ми вже не можемо його купити, бо тому, хто продає права, їм вигідніше там продати Росії за великі гроші російські права і ще й українські, вони вже згодяться на менші. Тоді російські видавництва і не дбають про якість українських перекладів, розумієте? А самих російських авторів, скажімо, там п’ять десятків авторів художньої... і ми би могли без них, за великим рахунком, може, й обійтися. Або ті, хто любить читати і стежить за сучасною російською літературою, брати це з Інтернету. Ну але раз така ситуація... мені згадується завжди інтерв’ю Стінга, коли він з Познером був. І Познер питає: "А яких російських ви знаєте музикантів сучасних?" І Стінг так якось зашарівся, знітився, каже: "Я знаю Прокоф’єва, Чайковського, Мусоргського". У світі російська література, та, яку тут кажуть, що ми не можемо обійтися сучасна – вона така ж сама "відома" в лапках, як і українська, на жаль.

– Пане Іване, з попередньої нашої студії винесла запитання про книжкові російські супермаркети. Наскільки їх багато в Україні і наскільки складно конкурувати українським книгарням з російськими?

– Російських було просто... ними все було завалене, принаймні російськими грошима. Ну як у центрі Києва навпроти ЦУМа, на Богдана Хмельницького ти заходив років п’ять тому і там такі здоровенні книжки з російськими прапорами на першому… Українських книжок там було значно менше, вони, як правило, вони були не на вітринах.

– Десь у куточку.

– І ще багато є цих книгарень, і це є певна проблема. Ще одна проблема – з правами. Чому я маю в Україні боротися з російським "Гаррі Поттером", який так само сюди заходить? Такого у світі ніде нема. Я купив права, розумієте… І ситуація така, що от ми видали швидше за російське, наприклад, том якийсь, три місяці. Зробили кращий переклад, бо загально у світі відомо в Поттеріані, хто цікавиться, що український, німецький переклад, ще кілька – вони вважаються найкращими у світовій Поттеріані. Обкладинку нашу Джоан Роулінг, можна на сайті подивитися, в неї стоїть обличчям повернута книжка.

– Українська обкладинка.

– Українська, вона й показувала це у своєму інтерв’ю після виходу семи книжок, нашу саме. Ну кілька, і нашу книжку. П’ять вона всього показувала. Ціна вдвічі дешевша. І все одно люди купували десь майже 45%, до половини російських книжок, російського "Гаррі Поттера" – інерція. Знаєте, як казав Куліш: "Лучше быть изнасилованной, чем украинизированой". І люди, оця інерція...  У нас якісно, у нас дешевше, тобто ось – купуйте. Українську мову фактично всі знають, не треба вдавати... це ж простір мовний, так чи інакше всі чують мову, можуть читати. І це загрожує україномовному читанню. Чи Роальда Дала книжки ми видаємо – от у книжках BBC, двісті книжок BBC, які я рекомендую як найкращі, є 9 книжок Роальда Дала. Ми вже видали "Чарлі і шоколадна фабрика", "Матильду", "Великий дружній велетень". Зараз фільм виходить у нас. Цього року "Відьми" виходять у нас – книжка нова, і дорослі його оповідання. Чого я маю тут боротися з чужими книжками? Англійська "Гаррі Поттер", яку видає "Блумсбері", вона не йде в Америку, в Америці це видає "Схоластік".

– Своя, так.

– Звичайно, навіть це одна мова. Там у Канаді – тоді Канада собі купує, вона купила в "Блумсбері" напряму і вони там продавали в Канаді. Тобто у світі все це так – ти тут продаєш, я тут. А в нас боремося на своїй території з іншими книжками. Тобто права повинні якось були... В ідеалі ті книжки, на які українські видавці купили права на території України, ті книжки не мали би сюди заходити... Це дуже важко зробити насправді, це треба якийсь електронний перелік – які права? Це можливо, але дуже важко. Оце було би правильно, тому що читач має якісний український аналог – читайте, будь ласка.

ЯКЩО ТИ КУПИВ ПРАВО НА ІНОЗЕМНУ КНИЖКУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, ТО ТРЕБА, ЩОБ КНИЖКА РОСІЙСЬКА СЮДИ НЕ ЗАХОДИЛА, ЯКЩО ВОНА ВЖЕ Є УКРАЇНСЬКА

– От ви цю тему зачепили, а мені одразу на думку, знаєте, що спало? Пам’ятаєте, здається, за Ющенка був прекрасний закон – це коли перекладали іноземні фільми українською мовою, дубляж. І зараз в усіх кінотеатрах України йде практично винятково лише український дубляж. І ви знаєте, він усім подобається, шалено. І російськомовні українці ходять і вони вже не беруть російськомовну версію. Чи не можна так з книжками зробити?

– Так треба зробити.

– А що для цього потрібно? Достатньо просто – був закон, все, і звикли через рік.

– Ну я вважаю, от ми зараз про це говоримо. Як так зробити, щоб право діяло? Якщо ти купив право на іноземну книжку тут, українською мовою на території України, то щоб книжка російська сюди не заходила, якщо вона вже є українська. Якщо не має такої книжки, добре, якщо це книжка художня, перекладного автора і вона не несе загрози Україні і не спотворює українців – так, будь ласка. Ми цивілізовані люди, не можна дикунських якихось законів. Книжка ця нормально має ходити. У нас і іноземні книжки є. Це – розум, це – інтелект, хто більше читає, той краще живе у світі.

СУМАРНИЙ НАКЛАД ЗА РІК ПРОДАНИХ КНИЖОК ЗРІС ДЕСЬ ПІД 35%. ЦЕ БУЛО ЗДИВУВАННЯ

– Пане Іване, дуже цікава статистика, точніше соціологію бачила. Правда, ця соціологія попередніх років. Здається, соціологічна група "Рейтинг" дослідила, що майже 50% українців не читають. Я не знаю, яка соціологія зараз. От ви відчули за минулий рік, що українці стали менше чи більше читати? От як у вас з продажем української книжки?

– Думаю, що взагалі з читанням є проблеми. Бо я дивлюся наклади, наприклад, у таких рівнозначних країнах, які мають таке ж населення, то наклади там більші. Хоча тут є наклади і російських книжок, ми мусимо враховувати, що такі самі назви йдуть і російських, ми мусимо плюсувати, але плюсуючи менше. Щодо українських книжок, я думаю, що це стало наслідком частково того, що менше книжок російських уже завозилося сюди. Наприклад, книжки "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" минулого року ми продали десь на 35% більше. Загальні наклади всі наші, сумарний наклад за рік книжок проданих зріс десь під 35%. Це було, чесно кажучи, здивування.

– З економічною кризою, війною і насправді українці читають книжки.

– Я думаю, що ми тримаємо ціну, ми намагаємося... Просто ті люди, які розуміють, як зараз, що немає ні свого паперу, що тонна паперу – от зараз я буду про нову книжку "Ромео і Джульєтта" розповідати – тонна паперу доходить до 40 тисяч гривень. Бо це дуже гарний папір. У нас нічого немає свого: ні паперу, ні картону, ні фарби, тобто все обладнання, все закордонне. Ми мусимо платити. Так як гривня підстрибує, при тому, що ми намагаємося якось утримувати ціну, щоб заробляти. Видавництво заробляє просто по мінімуму, але зате ми видаємо книжки і бачимо, що це має відгук від людей, вони розуміють. І коли вони знають, де купувати книжки найдешевше, хто найменше націнює, то отам…

ВЖЕ П’ЯТЬ МІСЯЦІВ ПРАЦЮЮ НАД АНТОЛОГІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ. ЦЕ БУДЕ 1200 СТОРІНОК

– Якість грає свою роль. Пане Іване, переходимо до приємного. Бачимо, що дуже багато книжок – красивих, гарних. Це те, що зараз видає видавництво, так? Розказуйте.

– Це сьогоднішня новинка, вчора вона приїхала з фабрики. Це така наша найочікуваніша книжка "Ромео і Джульєтта". Воно ніби до дня Валентина не годиться, бо історія трагічна, але любовна.

– Але красива.

– До того ж, ви знаєте, історія "Ромео і Джульєтти", вона вперше була розказана ще, можливо, ще у XIIстолітті. І до Шекспіра ще було дуже багато версій, навіть були версії з таким фіналом щасливим. Але тільки історію, яку розказав Шекспір, ми вже слухаємо п’ять сторіч, більше і насолоджуємося. Купа фільмів – 50 фільмів, вистав тисячі і так далі, і книжок. І ось наша "Ромео і Джульєтта" – Владислав Єрко, знаменитий український ілюстратор намалював, і вона тут така з тканини обкладинка дуже гарна. Тут дуже багато ілюстрацій, таких з бронзою. Це дуже важко було їх відділити. А переклад Юрія Андруховича. Це так як "Гамлет", той "Гамлет", який взяв Гран-прі на форумі видавців у Львові, ще років 5 тому, і оце друга книжка з цієї серії, вона така... Тут море ілюстрацій геніальних єркових, він тут з новою якоюсь силою…

– Яка краса, це мистецтво. Таку книжку просто треба мати у себе на поличці.

– Це мистецька книжка, він її малював років три, дуже довго він малював цю книжку. Це подія, якої чекали... То є багата така книжка, гарний дарунок. Презентація мала бути завтра, але в Юрія Андруховича несподівано померла мама. Співчуття висловлюємо йому. І презентацію ми перенесли на 29 лютого у "Майстер-класі" (вул. Лаврська, 16А) о 19 годині, запрошуємо. Там можна буде взяти і автографи, і послухати про цей переклад. І ми хочемо, щоб знамениті актори – будуть і молоденькі, – а ми все зробимо для того, щоб навіть найзнаменитіші, які вже старі актори, які грали колись Джульєтту, щоб зробити перегук…

– Прийшли на презентацію?

– І навіть зіграли дещо. Тобто навіть ті, хто мріяв усе життя із знаменитих зіграти Джульєтту чи Ромео, і їм не вдалося, ми хочемо дати якісь такі шматки, хочемо зробити, щоб це було весело.

– Ну хто ж не мріяв грати по Шекспіру? Скажіть, будь ласка, отакий витвір мистецтва, думаю, що все-таки ви десь його будете презентувати, так? Тому що…

– 29-го у "Майстер-класі"…

– Крім загальної презентації, я маю на увазі, що можливо у якихось форумах, якихось виставках, будете цю книжку кудись виставляти?

– Власне всі книжки, які ми зараз робимо, раніше був тільки форум видавців у Львові, а зараз в Україні є Мистецький Арсенал, який у кінці квітня буде. І до Мистецького Арсеналу ми готуємо, і ця буде новинка там, щоб… Вона буде за тиждень вже у всіх книгарнях, вона вже приїхала, весь наклад вже у Києві. Її швидко побачите. Сподіваємося, що ціни не будуть дерти захмарні, ми все робимо для того, щоб утримати. Я думаю, що ми десь з третього накладу тільки відіб’ємо затрати на цю книжку. Тому що мені важливо, щоб красиву українську книжку… вона українська, бо вона видана в Україні, зроблена, вона написана Шекспіром, але перекладена українською мовою і намальована. Окрім того, ми готуємо ще багато новинок таких…

– Давайте далі презентуйте.

– Минулого року ми відкрили такого художника – Івана Сулиму. Це молодий художник, такий династійний вже, розкішний.

– З родини художників?

– Так, він уже у третьому поколінні. Книжка надзвичайна, вона отримала призи всякі. А цього року... Що не відкриєш, то такі шедевральні…

– Дуже симпатично, особливо для дітей, просто краса, не відірватися.

– Так, і історія дуже гарна. А цього року ми відкриваємо ще одного молодого художника – Ростислава Попського, він намалював маленького Мука. Я не хотів якісь такі роздруківки, бо ми тільки здаємо цю книжку на фабрику. Ці ілюстрації потрясли Єрка і Катерину Штанко, коли ми Новий рік чи проводжали Старий рік у видавництві, всі були шоковані, тому що цей хлопець закінчив тільки художню школу, а малює майже на рівні… він трішечки інший.

– Ви ще й таланти відкриваєте в Україні.

– Ну ми працюємо. Цей хлопець п’ять років тому намалював щось ручкою і прислав у видавництво, і я побачив… мені присилають після Академії і так далі, і ми ігноруємо їх. Я чомусь розгледів у нього, щось я там побачив. І я сказав йому: "Давай зроби нам про маленького Мацюся – "Пригоди короля Мацюся". Це чорно-білі були. І важко він робив, бо це було вперше і це булодобре менш-більш. Тоді я його відіслав, сказав так: "Ти йди ще в те видавництво, в те. Якщо я побачу, що ти "набив руку" і ти будеш готовий, я тобі свисну". Я побачив позаминулого року в грудні, що він вже готовий до великої книжки. І от за рік він зробив… Я йому сказав так: "Ти готовий". Це була дуже натхненна співпраця. Ростислав Попський – нова зірка української ілюстрації, переконаєтеся, коли побачите. Ще хочу сказати про антологію української поезії ХХ століття, яку я готую, вже п’ять місяців працюю. І це буде 1200 сторінок, такого формату книжка, але вона буде такої товщини, бо буде на біблійному витривалому папері тонкому, щоб можна в кишені мати найкращі взірці. Там Тичини 72 вірші, такі великі добірки і короткі, але гарні статті.

– Нашим глядачам – почули? Всі книжки, всі нові, заходьте в українську книгарню ", приходьте на презентацію, читайте книжки.

– В "Ашан" ходіть, там хороші ціни.

"Є злочини, які гірші від спалювання книжок, один з них: не читати книги",– казав Рей Бредбері.

Ольга Калиновська, "5 канал" 

Попередній матеріал
На Київщині поліцейські затримали озброєного дезертира
Наступний матеріал
Уряд прийняв рішення призупинити переміщення російських вантажівок по території України

Рада прийняла законопроект про підтримку українського книговидання

"Кацаповедение": блогер Gorky Look розповів про свою книгу

В Україні створять Інститут книги

"ВВС Україна" оголосила переможців "Книги року-2015"