5.ua

Ірина Геращенко: У нас є високий шанс отримати безвізовий режим в середині 2016 року

Голова Комітету ВР з питань європейської інтеграції, Уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях Ірина Геращенко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповіла про те, як пов’язане загострення ситуації на Донбасі з намаганнями Росії заблокувати Україні шлях до ЄС, як атаки деяких політиків на Мінський процес допомагають РФ у боротьбі проти санкцій, чому у світі не дадуть розміняти Україну на Сирію, скільки українських громадян залишаються в неволі у бойовиків, а також про те, як місцеві вибори змінили політичний ландшафт країни.

ЗАГОСТРЕННЯ СИТУАЦІЇ НА ДОНБАСІ ПОВ'ЯЗАНЕ З БАЖАННЯМ РФ ЗАБЛОКУВАТИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ

– Давайте якраз із цього аспекту і почнемо, зважаючи на те, що Мінський процес, фактично дія Мінських протоколів добігає свого завершення. Принаймні дедлайн – це кінець року. Тоді буде оцінено, хто і наскільки їх виконував. І разом із тим те, що ми бачимо зараз, складається враження, що ми приходимо до точки відліку. Тобто перша вимога – припинення вогню. Він ще не настільки інтенсивний, слава Богу, як це було колись. Але і тенденції дещо небезпечними видаються. Як все виглядає насправді?

– Дійсно, на сьогодні ми маємо загострення ситуації на Донбасі, і українська влада дуже чітко визначає саме так те, що відбувається на Сході України. На те є, на мою думку, кілька причин. Перше – ви абсолютно правильно зазначили, що має відбутися моніторинг виконання усіма сторонами, зокрема мова йде про Україну, про Російську Федерацію, яка спровокувала весь цей конфлікт. Те, як сторони виконують Мінські угоди. Очевидно, що Російська Федерація не зацікавлена абсолютно аж ніяк у стабілізації ситуації на Сході. Водночас Росія робить усе для того, аби з неї зняли санкції. Бачимо, що тут запускаються й такі дивні ініціативи, коли терорист закликає весь світ об’єднатися проти терору. В той же час задамо питання: "А чому ви не виведете ваші війська з української території і вашу зброю?" Також запускаються дуже великі гроші і російські емісари по всіх європейських структурах, щоб нав’язати думку, що начебто в Україні відбувається внутрішній, а не зовнішньо спровокований конфлікт. До речі, цього тижня навіть у Європейському парламенті відбулося кілька таких заходів, ініційованих друзями Російської Федерації, дискусія начебто відносно безпекової ситуації взагалі в Європі, в світі. І на ці заходи запрошувалися навіть ті люди, які мають дуже таку неоднозначну репутацію "яструбів", які намагалися донести, ці російські політики, тему щодо начебто неприсутності російських військ в Україні. Це неправда. Одна з причин, на мою думку, того, чому зараз відбувається загострення на Сході, – це намагання Росії і контрольованих нею бойовиків саме руками бойовиків зірвати Мінський процес, але спробувати звинуватити в тому Україну. Сказати, що от "бачите, та вони не можуть навіть там врегулювати ситуацію". Очевидно, що ми це почули і по риториці в Мінську, коли там намагалися говорити "бачите, у вас там вибори відбувалися, ось як вони відбувалися". Вибачте, в Україні відбулися місцеві вибори на всій території. І ОБСЄ, і спостережні місії, які працювали на цих виборах, визнали, що вони відбулися згідно з високими стандартами ОБСЄ. Так, були певні порушення, з яких маємо зробити висновки, доопрацювати закон про місцеві вибори. Але навіть в умовах такого серйозного конфлікту в нас відбулася чесна виборча кампанія. Так, ми проведемо вибори 29 листопада і в Маріуполі. Мають бути дійсно зроблені висновки і, я думаю, відкриються кримінальні справи відносно тих людей, які намагалися фальсифікувати вибори. Такі випадки, на жаль, були, і тут має відбутися абсолютно прозоре розслідування і покарання. Але йдеться про те, що інша сторона порушує режим припинення вогню. У нас є абсолютне невиконання пункту про відведення важкої техніки, допуску туди ОБСЄ, верифікації тих міст, де має зберігатися важка техніка. У нас не допущена ОБСЄ на всю окуповану територію. Врешті-решт, у нас не виконаний ключовий для нашої гуманітарної підгрупи пункт про звільнення незаконно утримуваних осіб. І коли от мова ще дійшла до питання, як мають проводитися вибори на цих територіях, ми бачимо, що поки бойовики навіть не усвідомлюють, що таке стандарти ОБСЄ, а це в першу чергу безпека, а це в першу чергу роззброєння. Через це відбувається загострення на Сході – це перший пункт. Другий пов’язаний з достатньо серйозними кроками України в євроінтеграційному напрямку, з тим, що ми прийняли пакет законопроектів, які наближають Україну до безвізового режиму. А третє – це з 1 січня вступає в дію зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. І тут Росія докладає всіх зусиль, аби шантажувати, погрожувати знову якимось ембарго і економічними війнами. Знову вони безкінечно шантажують Європейський Союз відносно неприпустимості такої зони вільної торгівлі з Україною. Власне ця гра Москви – показати світу, що начебто Україна є джерелом проблем, відірвати нас від ЄС.

МИ БАЧИМО ОДНОЗНАЧНІ ЗАЯВИ ЛІДЕРІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, ЩО САНКЦІЇ БУДУТЬ ТРИВАТИ ДОТИ, ДОКИ МОСКВА НЕ ВИКОНАЄ МІНСЬКІ УГОДИ

– А от наскільки праві ті, хто каже, що коли Захід буде приймати рішення про подальшу політику санкцій чи їх збереження, чи їх посилення, чи, можливо, навіть послаблення – вони будуть зважати саме на те, що Україна не виконала Мінські угоди, наприклад, у частині змін до Конституції? А не на те, що та сторона не відвела техніку, не припинила вогонь, не повернула заручників, не повернула контроль над кордонами. Наскільки праві ті, що кажуть, що от тим самим головним аспектом стали саме зміни до української Конституції?

– Очевидно, що світ вимогливий до України і очікує, що Україна виконає всі пункти Мінських угод. І тут дуже важливо працювати нашим дипломатам і політикам всіх таборів. Не розповідати по світу, що не так в Україні, а об’єднатися навколо того, щоб надати абсолютно об’єктивну чітку інформацію відносно тієї правди, що відбувається на Сході. А на Сході триває порушення Мінських угод, на Сході триває порушення режиму припинення вогню. Це правда, що світ очікує від України чіткого виконання Мінських угод. Але, з іншого боку, світ ввів санкції проти Російської Федерації – країни-агресора. І попри дуже серйозну лобістську роботу Росії щодо зняття санкцій, щодо того аби перевести всю відповідальність на Україну, ми бачимо однозначні заяви лідерів Європейського Союзу, що санкції будуть тривати доти, доки Москва не виконає Мінські угоди. Йдеться про всі пункти Мінських угод, включно до встановлення контролю над україно-російським кордоном. Це важливі заяви і, очевидно, що тут дуже важливо, щоб ми усвідомлювали нашу відповідальність, я говорю в першу чергу про українських політиків, відносно того, що від нас дійсно залежить. На сьогодні від українських політиків залежить чи буде збереження санкцій. Так чи інакше, а світ, так, він жорсткий, він не хоче втягуватися в цю війну, він говорить так: "Це в тому числі ваша проблема в тому, що ви не створили за 20 років таку сильну державу, таку сильну армію, таку сильну спецслужбу, що в 2014 році можна було просто прийти і напасти, по суті, на Україну". Але світ підтримує нас своєю єдністю, своєю антипутінською коаліцією, проукраїнською коаліцією в контексті санкцій. Тому на нас лежить ця відповідальність за виконання Мінських угод і за донесення правдивої інформації про те, що зробила Україна і що відбувається на Сході. Це важливо усвідомлювати всім тим, хто намагається сьогодні вести атаку проти Мінського процесу. Треба усвідомлювати, що нападки на Мінський процес – це по суті боротьба проти санкцій. Бо хто б що не говорив, але санкції дійсно пов’язані з Мінським процесом. Це говорять усі світові лідери, це говорить керівник США президент Обама, це говорять всі європейські лідери і керівники Європейського Союзу і країн ЄС. От цю думку, цю позицію, єдину відносно того, що санкції мають тривати, а може і посилюватися до повного виконання Мінських угод, її потрібно всіляко підтримувати, сприяти тому, щоб так і було.

РОСІЯ ПОСИЛЮЄ СПРОБИ ЗНЯТИ НЕ ТІЛЬКИ ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ, А Й ПОЛІТИЧНУ ГАНЬБУ – ПОЛІТИЧНІ САНКЦІЇ

– Заяви заявами, і це добре, але все ж таки ми орієнтуємося в першу чергу на дії і зокрема на голосування. Наскільки праві ті, хто кажуть, що засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, яке буде в січні, де буде розглядатися питання щодо повернення права голосу і права участі в засіданнях російської делегації, яка була санкційована. І от саме це засідання стане таким собі показником подальшої політики ЄС щодо тиску на Росію. Наскільки можна буде справді так говорити?

– Маленьке уточнення – Російська Федерація була позбавлена права голосу і права брати участь у спостережних місіях, але ніхто не позбавляв Російську Федерацію права брати участь у самих засіданнях. Це вже вони хлопнули дверима і сказали, що ми не хочемо тут нікого бачити і чути, якщо нас позбавляють права голосу. Хоча насправді могли би правду про себе послухати весь цей час. Тому що так чи інакше тема взагалі ганебної поведінки Росії в сучасних умовахпостійно звучить у Парламентській асамблеї Ради Європи. Очевидно, що сьогодні посилюється спроба Російської Федерації зняти не тільки економічні санкції, якщо мова йде про Європейський Союз, а й таку політичну ганьбу, політичні санкції, якщо мова йде про порушення певних правил в Парламентській асамблеї Ради Європи чи засудження їх поведінки в Парламентській асамблеї ОБСЄ чи НАТО. Очевидно, що така робота проводиться, і нашій делегації буде дуже непросто в січні відстояти правду. Тому що кон’юнктура сьогодні така, треба віддати належне, що дуже часто самі українські політики цьому додають. Нам би згуртуватися, нам би більше демонструвати успіх у реформах. Але будемо працювати. Думаю, що січень буде досить визначальний місяць для зовнішньої політики, тому що буде і чергове рішення ЄС щодо продовження санкцій проти Росії. А поки що ми не бачимо жодних підстав для того, щоб ці санкції знімати. Знову таки, Росія не виконує зобов’язання. Ми бачимо невідведення зброї. Донбас насправді стає сьогодні плацдармом для випробовування нової зброї. До мене приходила днями мама Наді Савченко, вона просто плаче, говорить: "мені за кілька днів буде 78 років, я хочу дожити до того, щоб я побачила Надію. Скажіть мені, що треба зробити, щоб звільнити Надію?" От ми з нею дискутували відносно того, що і Президент України, і Міністерство закордонних справ, і міністр Клімкін, і всі причетні до того особи на всіх міжнародних зустрічах піднімають питання незаконного судилища над Надею, яке перетворилося на ганьбу таку 37 року для Росії. Незаконне засудження Сенцова і Кольченка, і наших інших українців, над якими судилища тривають у Чечні. Скільки тут є протесту міжнародного, скільки є заяв ПАРЄ, в ООН звучать ці прізвища. На всіх міжнародних самітах і зустрічах. І що ми бачимо? Путін "Васька слушает да ест", не виконує жодної цієї рекомендації, не готовий іти на поступки. Очевидно, що світ не може на це закривати очі. Важливо, що в контексті тих трагічних подій, які відбуваються у світі сьогодні в зв’язку зі спалахом тероризму і тими заявами, які Росія робить, що "супер, давайте ми приєднаємося до боротьби з тероризмом світовим". Це там Марков, рупор Кремля, озвучує те, що в Кремля "на уме", а в Маркова "на языке". "Давайте за це Україну подєлім, або там ще якісь там змінимо уряд на технічний, а Донбас заберемо". При цьому весь світ дивиться на це, як на таку дивну поведінку і заявляє, що ніколи не дасть розміняти Україну на Сирію і навпаки. Ну взагалі-то, наступним етапом було би важливо, щоб світ артикулював дуже чітко і відповідальність самої Росії за те, що відбувається в Сирії, і за підтримку режиму Асада.

НА СЬОГОДНІ БОЙОВИКИ УТРИМУЮТЬ 148 ЛЮДЕЙ – ЦЕ І ВІЙСЬКОВІ, І ЦИВІЛЬНІ

– Це, будемо сподіватися, буде все ж таки в майбутньому, ми це побачимо. Повертаючись до роботи гуманітарної підгрупи контактної групи в Мінську, очевидно, що ключове питання – це обмін полоненими. Найсвіжіша інформація про те, що відбувся обмін "два на два". І насправді кожен з таких – це величезна радість і натхнення.

– Я би говорила про звільнення. Я завжди виступаю за правильне формулювання. Ми говоримо про звільнення незаконно утримуваних осіб, тому що Україна нікого незаконно не утримує. А на іншій стороні бойовики на сьогодні утримують 148 людей. Бачте цифра у нас сьогодні збільшена через те, що СБУ щотижня оновлює інформацію, перевіряє її, можливо там нові дані надходять, тому що ми знаємо, що цивільне населення дуже часто звертається щодо того, що когось у будівлях на Донбасі затримують, затягують і таке інше.

– Тобто це і військові, і цивільні?

– Так, 148 – це і військові, і цивільні. І це ті громадяни, які сьогодні незаконно утримуються бойовиками. Ми наполягаємо на тому, що звільнення незаконно утримуваних має відбутися, згідно Мінських угод, уже давно. А відбувається шантаж, відбувається намагання взагалі просто підло якось використовувати цих людей, які утримуються дуже часто в нелюдських умовах, для того, щоб шантажувати Україну по кількох питаннях – чи то амністію для бандитів, чи то інші якісь питання. І питання звільнення заручників настільки гостро стояли на останньому нашому засіданні, що вони піднімалися і на тристоронній контактній групі. Коли українська сторона дуже чітко зауважила, що ми вимагаємо в першу чергу звільнення важкопоранених, а, за нашою інформацією, серед тих людей, які утримуються бойовиками, є люди з важкими ампутаціями, наприклад, люди з важкими пораненнями або з внутрішніми кровотечами. І тут питання йде про їх життя, не тільки про звільнення. Є хлопці-герої, які утримуються там більше року. Щодня говорити з їх мамами і дружинами – це непросто. Вони плачуть: "Коли звільнять наших дітей? Чому їх не звільняють?" І тут відповідь одна – тому що на сьогодні бойовики, по-перше, не самостійні. Очевидно, що за цими питаннями так само стоять їх куратори з Росії, які мають докласти насправді свій повний вплив на бойовиків, щоб звільнити наших хлопців. І в цих питаннях я намагаюся бути максимально обережною і коректною тільки для того, щоб не зашкодити. Але ми ведемо цю роботу, вона дуже непроста, ми весь час бачимо намагання брехати, приховувати інформацію, намагання втекти від якихось відповідей, шантажувати цим питанням. Так чи інакше, ми до цього долучаємо всі можливі ресурси, в тому числі дипломатичні, переговорні і таке інше, щоб звільнити наших хлопців. І ще одна важлива історія – ми навіть не знаємо, де саме всі утримуються. Тому сьогодні одним із ключових викликів є пошук інформації про всіх людей, які є в списку, або тих, що вважаються зниклими безвісти, або тих, хто вважається, що є в заручниках.

МАЄМО ВИСОКИЙ ШАНС ОТРИМАТИ БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ В СЕРЕДИНІ 2016 РОКУ

– Пані Ірино, далі питання до вас будуть більшою мірою як до голови парламентського комітету з європейської інтеграції і будуть вони стосуватися двох аспектів. По-перше, у грудні Європейський Союз дасть свою відповідь і оцінку того, наскільки добре ми виконали домашню роботу з візової лібералізації, а по-друге, те, що ми наближаємось до початку роботи зони вільної торгівлі. І асоціація з ЄС якимось чином у нас просувається, зокрема, буквально вчора стало відомо, що Греція, яку ми дуже довго чекали у плані ратифікації, таки взялася за це питання. На якому етапі обидва ці аспекти?

– Я залишаюся оптимістом відносно того, що Україна отримає позитивні сигнали щодо виконання нами плану дій щодо візової лібералізації. І в нас є високий шанс, все-таки, на мою думку, отримати безвізовий режим у 2016 році, в середині 2016 року. Дуже цікаві тут спекуляції, які намагаються запустити ті недалекі політики, або політикани, які верещать, що візовий режим це ж краще, ніж безвізовий. Що стояти в чергах за візами, це супер, це класно, тільки не з дипломатичними паспортами. А безвізовий режим, то як же оця хтось там, не будемо цитувати, як це було сказано, в 40 років поїде до ЄС? І що це не дає можливості там працевлаштування і таке інше. Абсолютно справедливо – безвізовий режим означає короткотермінову можливість відвідати країни шенгенської зони без візи. І очевидно, що про це йшлося всі ці роки, але хіба стояти в чергах – це краще, аніж не стояти? Очевидно, що ключовим залишається економічне питання для українців. Наскільки вони зможуть дозволити собі це економічно. Але отримання Україною безвізового режиму сприятиме тому, що сюди прийдуть, наприклад, дешеві лоукости, європейські авіакомпанії, щоб це стало більш доступним. Очевидно, що можливість побачити нехай раз на кілька років, але правду про ЄС забере 90% цієї містифікації, якою нас годували багато років про Європейський Союз як про спільноту людей з якимись не тими цінностями. Дуже важливе відкриття кордонів, воно є важливим з точки зору нашого наближення до Європейського Союзу. Звичайно, це не дає можливості там працевлаштування, тому що тут є такі міфи, чи освіта потребує особливої візи і таке інше. Але це наближає нас до ЄС, крок за кроком ми наближаємося до нашої стратегічної мети. Над цим треба працювати. І дійсно важливий у цьому контексті старт зони вільної торгівлі. Але треба також зазначити, що супер, що українські товаровиробники зможуть отримати доступ до великого і багатого європейського ринку. Але правильно зазначають ті експерти, які говорять, що манна небесна не впаде на голови українських виробників з 1 січня 2016 року, бо цей європейський ринок є насичений, усталений, і він є дуже вимогливим і тому нам потрібно працювати над якістю. Але скажіть, будь ласка, якщо наші продукти, товари стануть кращої якості, хто від цього виграє, Могеріні чи Україна? Очевидно, що Україна. Плюс ми в контексті наближення до зони вільної торгівлі маємо змінити дуже багато наших ще радянських стандартів до Європейського Союзу. А це дозволить, наприклад, отримати інші ринки. Наприклад, Китай зараз зацікавлений у тому, щоб купувати в Україні наше дитяче харчування чи молочну продукцію. Але вона в нас не стандартизована до європейських норм. Якщо це відбудеться, ми зможемо заходити на інші ринки. І в цьому контексті, останнє ваше запитання щодо ратифікації угоди про Асоціацію. Дійсно, це чудово, що менш ніж за півтора року ми отримали ратифікацію майже в усіх 28 країнах ЄС. У нас залишається сьогодні дві ще незакінчені процедури. Одна з них, як не дивно, це столиця ЄС, Бельгія. Там є така процедура, що ще регіональні парламенти повинні ратифікувати і потім отримуєш повну ратифікацію. От у нас парламент Брюсселю ще досі це не зробив (парламент Бельгії ратифікував Угоду сьогодні, 20 листопада – 5.ua).

– За півтора місяці вони це зроблять?

– Дуже сподіваємося. Зараз докладаємо всіх зусиль, у тому числі й депутати з групи друзів, відповідно і через наші міжпарламентські контакти і зв’язки, просимо, щоб таке відбулося в наших взаєминах. Ну і Нідерланди, де, як ви знаєте, ліві партії ініціювали так званий референдум, який відбудеться тепер у квітні наступного року відносно ратифікації Угоди. Так само дуже серйозно працюють українські дипломати, і найближчим часом відбудеться візит Президента України до Нідерландів для того, щоб ще раз донести правду цьому дружньому народу і країні, відносно того, що відбувається в Україні. Наскільки насправді ми є європейською країною і наскільки не дати шансу всім цим політичним силам, які працюють на догоду Кремля, перекреслити наш шлях до Європи. Але тут має доєднатися до цієї дуже серйозної дипломатичної роботи – яку веде Президент, уряд, міністр закордонних справ, наші дипломати – і парламент. І тому посилення сьогодні цих двосторонніх міжпарламентських контактів є дуже важливим.

МІСЦЕВІ ВИБОРИ ПОКАЗАЛИ, ЩО НЕМАЄ БІЛЬШЕ МОНОПОЛІЇ ОДНІЄЇ ПАРТІЇ

– Це вже фінальне запитання. Після того як місцеві вибори відбулися, відбулися так, як відбулися, парламент стане консолідованішим чи будуть посилюватись центробіжні сили?

– На сьогодні ми маємо дійсно дуже серйозну історію у Кривому Розі. Коли місто, яке багато років "Опозиційний блок" так званий, насправді ж це Партія регіонів чистої води, вважала абсолютно своєю територією, повстало і показує готовність до того, щоб змінюватися і ставати європейським, демонструвати європейський вибір. Попри те, що ми дійсно маємо ще проблемну ситуацію в Маріуполі, де тільки мають відбутися вибори. Проте, дійсно на Сході України у нас поки що залишається більше симпатій виборців, скажімо, різних політичних сил, не завжди там це представники нинішньої демократичної коаліції, але ці вибори були дуже важливими для країни. По-перше, вони показали, що немає більше монополії однієї партії. По-друге, вони все одно показали, що комуністи назавжди, слава тобі Господи, пішли в небуття. По-третє, вони показали, що ця монополія Партії регіонів, рештків Партії регіонів, яка дуже багато років тримала в резервації цілі регіони, вона також іде в минуле. По-четверте, дуже багато партій, в тому числі і… Я не є членом Блоку Петра Порошенка, я член фракції, але не є членом партії "Солідарність". Але мені здається, що актуально і для "Солідарності", і для інших політичних сил, для всіх політичних сил, що представляють коаліцію, розібратися з тим, що відбувається в партіях на місцях. От Кривий Ріг це показав. Коли місцеві осередки "чебучать" що завгодно, не усвідомлюючи насправді, як їх ганебна поведінка може впливати на усвідомлення і імідж партії в цілому по країні. І тому, це важливі висновки, які потрібно нам зробити, як працювати над партійним будівництвом, дуже серйозно ставитися до кадрового резерву, посилювати партії, щоб вони були більш європейськими. Важливо, що ми вперше на місцевих виборах мали великий масив міжнародних спостерігачів. Їх ніколи не запрошують на регіональні вибори, але Україна запросила. Вони відзначили прогрес, вони відзначили те, що українці готові до того, аби обрати регіональну владу. Обрати, а не щоб сприймати тих, кого їм призначать. І це є ті підсумки, які є ключовими.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Євросоюз вводить посилений контроль на кордонах Шенгенської зони
Наступний матеріал
Сьогодні в Україні відзначають День гідності і свободи