5.ua

Ірина Геращенко: Шанс отримати безвізовий режим залишається – це буде відповідальність парламенту і кожного депутата

Голова парламентського комітету з євроінтеграції Ірина Геращенко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповіла про те, чому депутати не проголосували за "безвізові" закони, в чому насправді має полягати захист сімейних цінностей, яким чином встигнути виконати зобов’язання України до "часу ікс", чому у Верховній Раді такий рівень агресії, який неприпустимий навіть для ПТУ, навіщо деякі фракції тримають "дулю в кишені", а також як зробити, щоб у Кремлі не пили шампанське через безлад в Україні.

ЯКБИ НА МАЙДАНІ СКАЗАЛИ, ЩО ОЦІ ВСІ, ХТО РВУТЬ НА СОБІ НА ТРИБУНАХ І СЦЕНІ ВИШИВАНКИ, БУДУТЬ ЗАВАЛЮВАТИ БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ, У ЦЕ НІХТО Б НЕ ПОВІРИВ

– Вітаю, хоча справді вітати нема з чим, зважаючи на результати цього тижня і на результати цього "візового" четверга, який насправді "візовим" так і не став. Лише два з дванадцяти законопроектів, які були необхідні, вже дедлайн необхідні, були зрештою проголосовані. Інші законопроекти залишилися в різному ступені читання або доопрацювання – наступна серія на вівторок. Я попросила б вас дати оцінку тим процесам, які відбувалися навколо цих візових законів і сфокусуватися одразу ж на першому камені спотикання, який відбувся буквально після того, як ви ж і сказали ту сумнозвісну поправку до Трудового кодексу щодо сексуальної орієнтації. Вона так збудила депутатів, що після того все пішло наперекосяк.

–По-перше, хочу нагадати всім нам, що безвізовий режим це є прагнення мільйонів українців стати частиною такої Європи без кордонів. Це є одним із наших зобов’язань і коаліційної угоди, і про це обіцяли насправді всі лідери всіх політичних партій рік тому, коли йшли на вибори. Насправді за наші європрагнення стояв і Майдан два роки тому. І якби тоді комусь із присутніх там мільйонів українців сказали, що зараз оці всі, хто рвуть на собі на трибунах і сцені вишиванки, будуть завалювати безвізовий режим, мабуть, у це ніхто б не повірив. Але насправді те, що відбулося у четвер, має дуже чітку і конкретну поіменну відповідальність. Я дозволю собі почати з уряду, тому що українські дипломати і Президент дійсно доклали максимум зусиль для того, щоб ми отримали дуже чітке політичне повідомлення на Ризькому саміті у травні про те, що Україна отримає безвізовий режим, може його отримати в 2016 році, якщо буде виконано всі передумови, зафіксовані в плані дій щодо візової лібералізації. Потрібно просто виконати своє домашнє завдання. І навіть ця складна міграційна криза, яка сьогодні накрила Європейський Союз, і війна на Сході, якою Російська Федерація намагається відтягти нас від Європейського Союзу, не стануть політичними парканами, які закриють нас від Європейського Союзу, якщо ми просто зробимо своє домашнє завдання.

Друге. Дуже важливо зафіксувати питання – ніяких особливих вимог Україні ніхто не висував. Це Україна прагне безвізового режиму. Шість років тому сказали: "ми підписуємо вам план дій щодо візової лібералізації". Ми беремо на себе зобов’язання виконати всі ці пункти, які до того виконала Молдова і вона має безвізовий режим, які зараз дуже ретельно виконує Грузія і вона отримає безвізовий режим, які до того виконали країни Балтії, інших країн, щоб просто стати тією частиною єдиного європейського простору. І це має стати одним із важливих факторів нашого наближення до Європейського Союзу. Тобто жодного пункту, щоб його не пройшла інша країна, там немає. У нас сьогодні є дійсно прогрес по виконанню цього плану в багатьох сферах. Зокрема це сфера міграційної політики і захист кордонів. Нам нарешті вдалося після теж дуже драматичних всіляких подій об’єднати бази даних силових структур, підключитися до Інтерполу, щоб захистити від перетину нашого кордону з європейськими всяких сумнівних осіб. Але залишаються ключові наші зобов’язання по наступних сферах. Перша і ключова – це боротьба з корупцією. І тут європейці хочуть не гучних слів, які ми борці з корупцією, а дуже конкретного фактажу і створення законів і створення відповідних інституцій, які є нашими зобов’язаннями, нам їх ніхто не нав’язував. Ми самі сказали: "О’кей, ми хочемо їх створити. Ми хочемо боротися з корупцією". А тепер ми чогось нічого для цього не робимо. Третя важлива сфера – це захист внутрішніх документів. Четверта – це права людини. Це фундаментальні насправді цінності Європейського Союзу. І власне, якщо б у нас хоч хтось читав якісь документи, то він би з подивом, може, подивився, що починаючи з 2011 року Європейський Союз у своїх звітах, Європейська комісія, весь час вказує Україні одні і ті самі пункти: от що ви маєте виконати, щоб отримати безвізовий режим. Але ми, як такий нерадивий студент, дотягуємо до останньої ночі, прокидаємося в шоці: "Ой-йо-йой, оце ж треба довчити, тут дописати, тут шпору собі зробити". І біжимо з цим виконувати.

І от уряд написав закони, подали нам цих дванадцять законів. Деякі з них дуже сумнівної якості, скажімо прямо. Деякі подані просто з неприпустимим порушенням всіх якихось нормальних регламентів, дуже запізно, щоб ми їх прийняли для безвізового режиму. Тому всі закиди до уряду є справедливими, відносно якості цих документів, законопроектів, відносно часу подання їх до парламенту. Але далі парламент аж ніяк не може показувати пальцем на уряд, тому що те, що він вчинив за останній місяць, це просто натуральна ганьба, поіменна ганьба. Тому що насправді з тих законопроектів, які ми мали розглядати в четвер, сім були в першому читанні, п’ять у другому читанні. І ось ті, які були в другому читанні і отримали таку критику, дуже серйозну, щодо своєї недосконалості, вони мали бути доопрацьовані в комітетах. А нагадаю шановним глядачам "5 каналу", що три тижні парламент мав працювати в комітетах. Жоден з комітетів не збирався, бо не було кворуму…

ЧИМ БІЛЬШЕ НАШЕ СУСПІЛЬСТВО БУДЕ ВІДКРИТЕ, ЧИМ БІЛЬШЕ БУДЕМО ДЕМОНСТРУВАТИ ГІДНОЮ ПОВЕДІНКОЮ ПОЛІТИЧНУ КУЛЬТУРУ, ТИМ БІЛЬШЕ МИ БУДЕМО ВЧИТИ ДІТЕЙ СІМЕЙНИМ ЦІННОСТЯМ

– Працювали в округах тому що.

– Працювали в округах, на виборах, десь дралися там, не знаю що робили, але зібралися тільки цього тижня. Дуже там драматично пройшли ці всі поправки. Також працювала так звана комісія, з доопрацювання цих законопроектів, яку створив пан Гройсман і очолював її пан Парубій – туди теж особливо ніхто не приходив. Тобто власне доопрацювання законопроектів також відбувалося... якщо депутат ретельний – подавав зміни. Якщо комітет десь зібрався вже в оці дні, також він доопрацював. Яка ж була для мене дивина, коли, наприклад, потім "Самопоміч" не голосувала за те, щоби поставити в порядок денний законопроекти, мотивуючи тим, що комітет їх розглянув, але ж не пройшло ще згідно регламенту сім днів після їх розгляду. Так дорогесенькі, це ж вони не збиралися в тому числі на ці комітети, що ж ви влаштовуєте ганьбу таку? Далі ще гірше почалося. Не прочитали навіть те, що знаходилося в першому читанні, щоби зрозуміти про що йдеться. І от через цю безвідповідальність далі ще гірше. Давайте прямо скажемо, що не було десь 20% парламенту взагалі на робочих місцях, серед них майже в повному складі знаменита група “Єврооптимісти”, нові обличчя, які мають змінити обличчя українського парламенту…

– Ви, до речі, контактували з ними, цікавились чому?

– Так. Я в деяких запитала, як так трапилося, що ви вчора не були в ключовий день для голосування по безвізовому режимі на робочому місці? І такі відповіді: "А що я один не був? А Васі, Петі, Свєти, Даші теж не було". То до чого тут це? Ти про себе скажи, де ти вчора був? Ця безвідповідальність просто стає якоюсь системною. Безвідповідальність і агресія, ненависть, вона стає системною проблемою українського парламенту. Тепер про Трудовий кодекс. Мова йде про те... Шокуючі абсолютно речі відбувалися, коли люди дуже часто аморальні починають говорити про цінності. Так от, я хочу нагадати, що ключова християнська цінність і ключова європейська цінність – це повага до іншої людини, і це повага до її ідентичності. Власне про це йдеться насправді і в резолюціях Ради Європи, в ключових документах Ради Європи, членом якої ми є. І в ключових директивах, насправді фундаментальних засадах Європейського Союзу. І всі, хто брешуть, що начебто Польща чи Литва, чи Латвія, чи Хорватія, чи ще хтось там не має якихось відповідних норм у своєму законодавстві, – вони просто невігласи. Про що вчора дуже чітко заявив, наприклад, і посол Європейської комісії в Україні, коли ми це обговорювали, пан Томбінський. Що це є зобов’язання України. Це є фундаментальні цінності Ради Європи, Європейського Союзу. І ми маємо їх прийняти.

Так ось, насправді я хочу сказати, що для мене найбільшою дивиною було те, що про цю норму знали всі, вона є обов’язковою і про неї йдеться в останньому листі Юнкера зараз до української влади, що дорогенькі, ви маєте виконати передумови для отримання безвізового режиму. І останнє. Трудовий кодекс було подано без цієї норми. Про це комітет євроінтеграції, автор і керівництво парламенту, починаючи з березня місяця говорить, що це не той Трудовий кодекс, який ви обіцяли Європейському Союзу. Друге питання. Чого ви не ставите його на порядок денний, з березня місяця починаючи? Щоб ми його спокійно розглянули, внесли ці правки і таке інше. І ми не запропонували три варіанти того, як все-таки виконати це наше зобов’язання до 9 листопада, коли є наш "час ікс". Один варіант внести в нинішнє трудове законодавство. Друге – спеціальним законом. Третє – в Трудовий кодекс. О’кей, сказали всі, в Трудовий кодекс, і це сказала група Парубія, яку він уже очолював для доопрацювання законопроектів. І кажуть: "Ірина Володимирівна, ви ж як голова профільного комітету, озвучите, будь ласка, цю поправку на першому читанні, щоби всі її почули, щоб ми показали європейцям свою європейськість, підтримали її так би під час цього голосування, щоб вони це почули і будемо рухатися далі. І власне, який же був мій шок, коли за цю поправку не голосував навіть Андрій Парубій, керівник цієї групи. І всі люди, хто орієнтується на нього в парламенті. Коли за цю поправку не голосувала голова профільного комітету пані Денісова, яка так само прекрасно знає про те, що це є наше зобов’язання. І коли, наприклад, Березюк, голова "Самопомочі" або Юлія Тимошенко, голова "Батьківщини" також не голосували за цю поправку, хтось це якимось цінностями там коментує. Знаєте, у мене, як у матері трьох дітей, теж є сімейні цінності. Але я дуже хочу, щоб українські діти, українські громадяни мали безвізовий режим. І мені здається, що чим більше наше суспільство буде відкрите, чим більше ми будемо демонструвати нашою гідною поведінкою насправді політичну культуру, тим більше ми їх будемо вчити цим цінностям. В тому числі і в повазі один до одного. Тому я вважаю, що цей безвідповідальний зрив голосування має дуже чітку поіменну відповідальність. Кожному виборцю раджу відкрити цей список, хто де був у четвер. Хто не голосував, хто картку туди-сюди витягував, щоб не дай же Боже на теми такі, не дуже популярні, не попалитися. Я закликаю всіх шанувати політиків, у яких є позиція, а не які заграють весь час з різними сегментами своїх виборців і гоняться за популізмом. Оцей популізм погубить Україну.

ТРЕБА ПРИПИНИТИ ДЕМОНСТРУВАТИ АГРЕСІЮ, НЕПОВАГУ ОДИН ДО ОДНОГО, ТАКУ НИЗЬКУ ПОЛІТИЧНУ КУЛЬТУРУ, ЯКА НЕПРИПУСТИМА ВЗАГАЛІ. У ПТУ ВОНА НЕПРИПУСТИМА, А МИ ГОВОРИМО ПРО СТІНИ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ

– Цей день, четвер, надзвичайно драматичний, точніше емоційний, а закінчився він зовсім прикро, тому що відбулася сутичка у кабінеті голови Верховної Ради між заступником голови фракції "Народного фронту" і депутатом від "Батьківщини" Олександрою Кужель. Кужель госпіталізована з тілесними ушкодженнями. Зрештою "Батьківщина" говорить, що взагалі не буде голосувати, поки Андрій Тетерук не складе мандат. Резонне запитання виникає, очевидно, оцінки давати може зарано, тому що не маємо достатньої інформації, хоча від вас цю оцінку, все ж таки, попрошу. Але попрошу також і прокоментувати те, що фактично зараз знову, окрім всіх тих вище згаданих викликів, візовий режим постає перед черговим викликом, якщо фракція "Батьківщина" категорично ставить таку от умову?

– Почати з цього інциденту… По-перше, ми всі хочемо побажати пані Кужель здоров’я, щоб вона якнайшвидше поправила своє здоров’я, і мова йде не тільки про неприємний інцидент, я думаю, що найскладніше відбувається в душі. Тому що коли такі взаємини між депутатами коаліції і така агресія одна до одного – це залишає шрами не тільки на голові, а в першу чергу в душі. Це дуже боляче. І от власне саме тому ми вважаємо, що, не знаючи дійсно деталей цього інциденту і цієї історії ганебної і усіх відношеннях… Але Тетерук мав здержатися. І ми вважаємо, що його поведінка є неприпустимою і тому ми, жінки-депутати, підписали звернення про те, щоб не тільки розібратися в цій історії, а й про те, щоб він склав добровільно мандат. Знаєте, якщо в нас знайшли депутата, який коханці смс-ку писав і він склав мандат, то все-таки тут історія серйозніша. З іншого боку, мова не про те там хто… деталі, тут не може бути чоловік, жінка – хто там кого вдарив. Насправді мова йде про те, що депутати взагалі демонструють недостойну поведінку. Я хочу сказати, що так само ми бачили кілька днів тому, коли у Тетерука виривали мікрофон, коли так само його намагалися провокувати – це також негідно. От не можуть політики так себе поводити. Тому мені здається, що ця історія, яка відбулася в стінах парламенту, змушує кожного зупинитися, якось подумати, як я себе поводжу? За нами слідкують камери. Ну можна вже якось припинити демонструвати таку агресію один до одного, таку неповагу один до одного, таку низьку політичну культуру, яка неприпустима взагалі. У ПТУ вона неприпустима, а ми говоримо про стіни українського парламенту. І зробити з цього висновки. Тому моє бачення, що всі сторони цього конфлікту поводилися ненайкраще. Але Андрій має понести відповідальність. А якщо говорити про те, які висновки тут мають бути зроблені в контексті безвізового режиму, у мене таке враження, що деякі фракції тримають "дулю в кишені". І знаєте, очікують, що... Говорять про це відверто в коментарях у тому числі вашому каналу: "так оцей безвізовий режим все рівно ж не дадуть, ха-ха-ха". Радіючи тому, що якщо "все сорвется – классно!" За це буде відповідати Президент, супер, за це відповість Прем’єр, прекрасно. За це відповість там "Батьківщина" чи "Народний фронт", чи "Самопоміч", чи БПП. Шукають, хто ж буде винний в цій історії – ну це ненормально. Не треба шукати зараз нам ворогів, якщо ми намагаємося самі себе пожерти. І тому мені здається, що навпаки, зараз потрібно якось зосередитись, зробити все, щоб у вівторок це прийняти. Вийти зі спільною заявою від Коаліції, зі зверненням до Європейського Союзу з проханням, що – дивіться, ми все виконали. І, будь ласка, у нас політики – ну так виходить, не найкращі представники прекрасного європейського українського народу. Наш народ заслужив на безвізовий режим. Ми все виконали. Оце зараз треба зробити. Починаючи від того, що доопрацювати законопроект 3040, в якому йдеться про створення спеціальної Агенції з пошуку і конфіскації майна, отриманого корупційним шляхом. Це вимога насправді і наше зобов’язання створити таку агенцію. Наше зобов’язання якнайшвидше обрати зараз антикорупційного прокурора, щоб запрацювала антикорупційна прокуратура...

– До речі, щодо цього давайте...

– Щодо цієї знаменитої поправки. От як я бачу зараз вихід із цієї ситуації. Очевидно, що це не моя поправка, це не поправка насправді комітету євроінтеграції, це зобов’язання України. Я вважаю, що зараз ми маємо її підготувати до другого читання. До речі, дуже багато депутатів дивні речі говорили: "Ну це ж в першому читанні, давайте до другого і так далі". Я підготую ще раз цю поправку і вже у вівторок пройдуся по сесійному залу, щоб зібрати 226 підписів. Оце теж буде "час ікс", хто готовий під цим підписатися, а хто знову намагається "с больной головы на здоровую" навпаки щось перекласти. Ще раз наголошую, там слова не йдеться ні про яке руйнування наших традиційних цінностей. Навпаки, мені здається, що цими битвами, лайкою постійною, підняттям руки на жінок, неповагою до чоловіків з боку жінок ми руйнуємо традиційні цінності набагато більше. Тому що українські цінності і українська родина – це повага жінки до чоловіка і чоловіка до жінки. Це повага дітей до батьків, це повага молодших до старших, це допомога старших молодшим. Давайте це насправді якось виховувати і демонструвати. Оце буде цінності, а не ханжество якесь на рівні середньовічного "совка".

ТОМБІНСЬКИЙ З ПОДИВОМ ДІЗНАВСЯ ПРО ІНТЕРПРЕТАЦІЮ ЗМІ, ЩО НАЧЕБТО ЄВРОСОЮЗ ПРИПИНЯЄ ПІДТРИМУВАТИ СТВОРЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРОКУРАТУРИ В УКРАЇНІ

– Повертаючись до питання спеціальної антикорупційної прокуратури, я б хотіла від вас певної ясності щодо того, якою є позиція і який ліміт терпіння і розуміння з боку наших західних партнерів? Прокоментуйте, будь ласка, той лист, який був оприлюднений від представництва Євросоюзу в Україні, в якому хтось угледів, що все – ліміт вже вичерпано і фінансування цієї спецпрокуратури не буде з боку Євросоюзу. Тому що ви ж трішки пізніше сказали про те, що Ян Томбінський спростував таку категоричність і поки що ще готові до співпраці. Що ж за такий лист? І як сприймають усі ці процеси там?

– Дозвольте я не буду коментувати якісь плітки і чутки ЗМІ – це не моя робота. Мені здається, що це більш ретельно самі ЗМІ мають дивитися, що вони публікують. І непросто я спростувала цю історію, а вчора увечері пізно вийшла вже інформація від самого вже представництва Європейської комісії в Україні, від пана Томбінського, де він підтвердив ці слова, які я навела після зустрічі великої групи євродепутатів з Президентом України, на якій був присутній і Ян Томбінський. І де він з подивом дізнався про таку інтерпретацію ЗМІ, що начебто Європейський Союз припиняє підтримувати створення цієї антикорупційної прокуратури в Україні. Навпаки було сказано, що зараз надається такі дуже серйозні допомога щодо в першу чергу навчання людей, які мають працювати в центральному офісі, і може бути розширення такої технічної допомоги для навчання тих людей, хто буде працювати в регіональних офісах. Власне про це йшлося. Мені здається, що в цьому вашому запитанні взагалі яка ключова проблема? Ми розучилися радіти успіхам, але ми шукаємо постійно, хто де послизнувся. І так радіємо цьому, так радіємо: "Ага, ура от тут нам припинили допомагати – супер!" Тут нам не дадуть безвізового режиму, там ще щось таке. Люди добрі, що відбувається? Мені страшно просто від цього часто буває. Мені здається, навчимося радіти успіхам, що ми щось робимо на країну. Я думаю, що невипадково зараз є поєднання цього безладу внутрішнього і того, що відбувається активізація провокацій проти нашої армії на Сході. Як на мене, це все є один ланцюжок, тому що коли ми слабі, ми дуже допомагаємо нашому супротивнику, він радіє з того. Ми ті зусилля, які маємо витратити на нашу оборону сьогодні, витрачаємо на боротьбу один з одним, і на те, щоб радіти своїм же промахам. І ворог тому радіє. І сьогодні він себе починає вести більш впевнено. Мені здається, треба зробити висновки. І це сьогодні відповідальність коаліції, і це відповідальність уряду, і це відповідальність парламенту, всіх фракцій. Я вважаю, що потрібно терміново зібрати Раду коаліції для відвертої розмови і по законах, що приймаються, по наших зобов’язаннях і чесно визнати – вибори закінчились місцеві, все. Всі отримали свої відсотки, давайте тепер попрацюємо.

ШАНС ОТРИМАТИ БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ ЗАЛИШАЄТЬСЯ. ЦЕ БУДЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПАРЛАМЕНТУ І КОЖНОГО ДЕПУТАТА

– А тепер ключове питання, з вашого дозволу. На що попрацюємо? Тому що виникає цей висновок чим далі, тим більше в головах не тільки політиків, людей, наближених до політики, але і в головах людей пересічних, громадян. Якщо подивитися на всю цю ситуацію з безвізовим пакетом, справді, перекидається відповідальність з уряду на парламент, з парламенту на уряд. Уряд невчасно підготував, парламент не попрацював у комітетах. Уряд заклав зовсім не те…

– ...що парламент думав і так далі...

– ...скажімо так, парламент думав і так далі. До чого зрештою доходить? І чи не стане той самий вівторок, на який відкладено подальше голосування, так би мовити, моментом істини, після якого ми, наприклад, остаточно зафіксуємо, що коаліції більше немає? Ми остаточно зафіксуємо, що цей парламент недієздатний, і ми остаточно зафіксуємо, що попереду парламентські вибори, позачергові. А це означатиме, що ми знову входимо у виборчий режим і режим підвищеного популізму, який у наших нинішніх умовах є деструктивним.

– Я переконана в тому, що бажаючих розхитати ситуацію як усередині, так і ззовні, є дуже багато. І йдеться про недалекоглядних, можливо, політиків демократичного табору, які хочуть якусь рибу зловити на спробі розхитати ситуацію. Але, звичайно, тут є великі зовнішні зацікавлення і "п’ята колона" в цьому зацікавлена, тому це треба зупинити. Я, попри все, попри те, що я реаліст, залишаюся оптимістом відносно того, що шанс отримати безвізовий режим залишається. Докладу до того всіх зусиль, які є в мене, як у голови профільного комітету, як у людини, яка намагається донести позицію до колег по парламенту, що, в даному випадку, безвідповідальністю буде намагання на когось перекласти вину. Не вдасться. Виборці вміють читати, вони ж дивляться, хто як голосував, хто де був у цей день. І виправдатися, що це Президент там щось не те зробив або наш МЗС не те не доніс, або уряд не те приніс – не вдасться. Це буде відповідальність парламенту і кожного депутата. Тому не вийде. Здається, немає такої людини, з якою я б не поговорила в парламенті відносно того, що це наша спільна відповідальність. Навіть, здається, нажила собі якихось ворогів на цій темі, але це…

– Але разом з тим, попри ваш реалістичний реалізм, ви говорите про те, що ви близькі до того, щоб скласти мандат?

– Хочу сказати, що для мене якби це не новина, що у владі бути важче ніж у опозиції. І що дуже важливо пройти ці випробування "мідними трубами" і не хочеться розчаровуватись у колегах. Але хочу сказати, що ми маємо залишатись командою однодумців і все-таки усвідомлювати власну відповідальність, не боятися відійти від популізму. Коли я це все побачила у четвер, що продовжує зашкалювати агресія, популізм, бажання сподобатись, страх зайняти позицію: "А что обо мне подумают, что я там что-то не той ориентации". Чи ще якісь такі дикі речі. Це неприємно, і мені здається, що коли парламент перетворюється на дешеву оперету – немає бажання дійсно бути до того причетними. Тому, я думаю, що не в мене одної є бажання насправді якось це змінити. Очевидно, що тут є два шляхи. Або ти намагаєшся змінити ситуацію всередині – це те, чим ми поки що займалися. Або ти просто дійсно приймаєш рішення, що "соррі, я не учасник оперети".

Але у вас ліміт терпіння і сил ще є?

– У мене є відповідальність, без пафосу. Я докладу ще зусиль для того, щоб виконати те, що ми маємо зробити по нашому плану дій щодо візової лібералізації.

У КРЕМЛІ ШАМПАНСЬКЕ ВІДКРИВАЮТЬ У КОЖЕН ДЕНЬ БЕЗЛАДУ В УКРАЇНІ. НЕ ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ У КРЕМЛІ ПИЛИ ШАМПАНСЬКЕ, – ЦЕ ГОЛОВНИЙ СТИМУЛ, ЯКИЙ МАЄ БУТИ В КОЖНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКА

– Відповідальність персональна, про яку ви зокрема говорили в цьому інтерв’ю, це для наших громадян, це для виборців, які будуть робити свої висновки. А от для наших західних партнерів у питаннях нашої домашньої роботи щодо візової лібералізації, це буде не відповідальність когось там, парламенту, уряду чи Президента. Це буде відповідальність України, держави. Якщо ми не складемо цей іспит, що це загрожує, не хочеться цього говорити, але які наслідки несе?

– Я не хочу про це говорити. Я вважаю, що ми не маємо права не скласти цей іспит. Тому що на кону дійсно дуже великі ризики. І питання йде не тільки про розвиток України, про те, що ми зобов’язані насправді імплементувати Угоду про асоціацію і виконати все, що стосується безвізового режиму. Тому що зараз, хто б що не розповідав в інтерв’ю, для мене це більш шокуюче, коли депутат від коаліції або вчорашній герой Майдану, ходять і говорять про те... Ну просто паплюжать самі себе, коли говорять про те по парламенту: "Ви знаєте, ми все одно не отримаємо цей безвізовий режим. І все одно ці закони не мають жодного відношення до безвізового режиму". Так прочитайте їх, прочитайте ці закони, подивіться наші зобов’язання, потім коментуйте. Це перша історія. А друга, що зараз є в Європейського Союзу політична воля нам надати цей режим, попри дуже важку кон’юнктуру що стосується дійсно еміграційної кризи. І мені здається, що потрібно усвідомлювати, що завтра не буде такої можливості. Тому що еміграційна криза може посилюватися, і тоді Європейський Союз буде приймати інше рішення. Очевидно, що це питання пов’язане з тим, що Європейський Союз бачить свою відповідальність надати допомогу Україні, в тому числі й політичну, в контексті того, що відбувається з Україною, проти якої ведеться агресія з боку Російської Федерації. І ми зобов’язані вистояти не тільки для того, щоб захистити нашу країну, а щоб зупинити цю агресію Росії. Вона радіє кожному нашому неуспіхові. Там просто шампанське відкривають у день кожного такого безладу в Україні. Мені не хочеться, щоб у Кремлі пили шампанське – це головний стимул, який має бути в кожного українського політика.

– Ми сподіваємося в такому разі, що у вівторок у них не буде для цього приводу, я маю на увазі Кремль і шампанське. І справді сподіваємось, що у вівторок можливо конструктиву буде, можливо, дещо більше ніж ми це бачили до цього часу.

– І я думаю, що має бути більше конструктиву, більше етики і більше поваги одне до одного, більше щирості. Не треба дуже часто намагатися очікувати, що впаде твій колега і друг. Це погано. Це набагато більший гріх, ніж голосувати за поправку до Трудового кодексу.

Яна Конотоп, "5 канал". 

Попередній матеріал
На ремонт київських доріг виділили мільярд гривень
Наступний матеріал
Телескоп Hubble сфотографував найсамотнішу галактику