5 канал

Ірина Геращенко: Поки є більше сотні кілометрів неконтрольованого кордону між Україною та Росією, ми не можемо говорити про стабілізацію ситуації

Уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповіла те, скільки українців вдалося звільнити з неволі і скільки ще залишається в заручниках у бойовиків, навіщо створювати логістичні центри біля лінії зіткнення, які настрої людей на окупованих територіях, а також про те, що обговорюватимуть у Брюсселі та Мінську.

НА СЬОГОДНІ В ЗАРУЧНИКАХ ЗАЛИШАЄТЬСЯ 168 ОСІБ

– Напередодні в Донецьку відбулося звільнення наших волонтерів. Розкажіть хто це і чому не відбулося звільнення 13 на 13, яке планувалося раніше. В чому проблема?

– По-перше, я хочу акцентувати увагу на тому, що щотижня ми отримуємо оновлену і повну інформацію відносно кількості заручників, які залишаються ще в полоні у бойовиків. Точна інформація стікається саме у міжвідомчий центр Служби безпеки України, який співпрацює з Міністерством оборони, з іншими силовими структурами і, що дуже важливо, з Мінською переговорною групою і волонтерами, які так само залучені до цих процесів. Сьогодні, на цю хвилину, в нас є оновлена інформація, що станом на цей день, за рік звільнено і знайдено 2869 осіб, з яких військовослужбовців більше 1000 людей. Цивільні особи, разом із журналістами, волонтерами, складають десь більше 1400 людей. Це дуже важлива цифра. Але на сьогодні залишається в заручниках 168 осіб, з яких військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, представників прикордонної служби, працівників МВС приблизно 100 наших героїв залишаються, якщо підсумувати по всім категоріям, у полоні бойовиків. І цивільні особи – це приблизно 60 осіб із тих 168. Нарешті ми вийшли з волонтерами, з Службою безпеки України, Мінська група, на повне порозуміння в координації наших дій. Це дуже важливо, тому що питання звільнення, питання цих переговорів, настільки складні, непрості, і вони настільки потребують тиші, щоб не зашкодити в першу чергу, жодним словом, жодною дією тим хлопцям, які залишаються в полоні, але водночас як мурахи працювати на їх звільнення. Я хочу подякувати, в першу чергу від нашої Мінської групи, до якої входить Віктор Медведчук і він так само веде велику роботу в переговорному процесі по звільненню заручників, СБУ, яка координує всі ці процеси. Але і волонтери – це Володимир Рубан, це Василь Будик, це інші волонтери, які представляють різні патріотичні організації, тому що саме вони на низовому рівні знають і знаходять часто там наших хлопців, бо друга сторона часто не дає інформації, де вони знаходяться. І ведуть ці низові переговори відносно того, щоб вже потім підключилися на інших рівнях про звільнення хлопців. Усе це потребує певної узгодженості, потребує тиші, і ми воліємо говорити про те, що факт відбувся, коли це вже відбулося. А те, що дійсно останнім часом ускладнилися ці процеси, через багато різних причин, і в першу чергу через таку позицію бойовиків з другої сторони, – це очевидно. Зараз триває цей процес. Я хочу запевнити, що всі, хто залучені до цих важких переговорів, роблять все, що від нас залежить, для того щоб ми звільнили якнайбільше наших героїв, щоб це відбулося якнайшвидше. І головне, щоб ми не зашкодили своїми діями, своїми словами цим процесам. Тому тут ми поставимо крапку.

– Але що до звільнених?

– Що ж до звільнених, то серед них дійсно є два волонтери, є представник, людина, яка працювала в системі ООН, і тому під час цих перемовин і вже потім звільнення були присутні представники місії ООН і члени родини. Чотири особи вдалося звільнити, що дуже важливо.

– Тривалий час вони перебували в полоні?

– Я не скажу зараз по часу, тому що це треба уточнити у Служби безпеки, куди сходиться ця інформація.

НАВІТЬ ОБЕРЕЖНА ОБСЄ, ЯКА ЗАВЖДИ ЗАЙМАЄ НЕЙТРАЛЬНУ ПОЗИЦІЮ, У СВОЇХ ЗАЯВАХ СЬОГОДНІ НАБАГАТО ЖОРСТКІША

– Наступного тижня для української влади дуже важливі переговори заплановані спочатку в Берліні, потім у Мінську. З якими сподіваннями ми входимо в цей наступний тиждень? Власне вже є багато критики, що українська влада узгоджує проект Конституції у форматі Нормандської четвірки. Чи це так? І про що будуть домовлятися в понеділок, в кінці тижня?

– По-перше, зустріч у Берліні відбувається за ініціативою українського Президента. І Петро Порошенко під час усіх своїх міжнародних контактів наголошує на тому, що на сході відбувається ескалація конфлікту, це очевидно. Ми маємо значне збільшення обстрілів цивільних населених пунктів. На жаль, ми маємо збільшення кількості загиблих як серед українських військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Маємо велику кількість поранених серед цивільного населення. І звичайно, це є ганебне і страшне порушення Мінських угод. Хочу звернути вашу увагу, що навіть обережна СММ ОБСЄ, навіть ОБСЄ, яка завжди займає нейтральну позицію, у своїх заявах сьогодні є набагато більш жорсткими. Тому що є така тенденція на окупованій території погроз міжнародним організаціям, є така тенденція залякування представників міжнародних організацій, по суті блокада їхньої діяльності. І очевидно, що світ не може не тривожити ця спроба бойовиків, а значить Кремля, сьогодні, напередодні дня української Незалежності, як рік тому, дестабілізувати ситуацію на сході України і спробувати посилити конфлікт. Тому очевидно, що ми не можемо за цим спокійно спостерігати. Україна б’є на сполох, Україна закликає ті країни, які є учасниками Нормандського формату, чиї підписи стоять під Мінськими угодами, здійснити весь свій вплив для того, щоб посилити жорсткий тиск на країну-агресора, яка по суті, сьогодні не приховує свою позицію. Ми маємо дуже багато інформації відносно того, що і російський гумконвой за цей час знову заїжджає на непідконтрольну територію, і присутність там збільшується представників російських збройних сил. Очевидно, що все це буде в центрі уваги переговорів, які мають відбутися в Берліні – це одна частина. Очевидно, що ми всі дипломатичні зусилля зробимо для того, щоб посилити українську позицію і захистити Україну, в той час, коли наші хлопці, героїчна армія сьогодні тримає ситуацію на Донбасі. Причому Україна залишається вірною мирному плану, тому що це наші громадяни. Ми найбільше зацікавлені в тому, щоб на Донбасі був мир. А що стосується Конституції, то хочу сказати, що нас чекає непроста дискусія у Верховній Раді, тому що 31 серпня ми будемо обговорювати вже в форматі голосування в першому читанні проекту змін до Конституції в контексті децентралізації. Від децентралізації Україна виграє тому, що це європейський принцип надання більших повноважень регіонам. Але ключовим дискусійним непростим питанням залишається питання особливостей місцевого самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей. Знаєте, це неправильна постановка питання, що українську Конституцію там будуть щось обговорювати чи дискутувати відносно неї в Берліні, Брюсселі там чи де завгодно. Українську Конституцію приймаємо ми. Ми як український парламент. До її написання були залучені в тому числі фахівці з інших сфер, не тільки депутати. Але очевидно, тема донесення позиції відносно того, що дають ці зміни до Конституції, як сьогодні реагує суспільство на них, які там є навколо цього дискусії непрості не тільки в парламенті, а й поза парламентом. Очевидно, що тут ми відкриті перед нашими партнерами і ми донесемо їм цю позицію. І ключова історія, на чому я хочу наголосити. Для всіх очевидно, що зміни до Конституції є одним із пунктів Мінських угод, але Україна стоїть на одній позиції – у нас є перші пункти Мінських угод, які не виконані поки що. А це припинення вогню, яке щодня порушується бойовиками, це звільнення заручників, а ми з вами говоримо про те, що в нас 168 українців залишається в полоні у бойовиків і 11 українців у нас сьогодні залишається в тюрмах Російської Федерації. І сьогодні Сенцову і Савченко тільки за те, що вони громадяни України, тільки за те, що вони патріоти України, погрожують їх посадити на 20 років в’язниці? Тому ми наполягаємо на тому, щоб світ тиснув на Російську Федерацію по звільненню наших громадян. І от на цьому фоні, коли не виконано оці всі пункти Мінських угод…

ДОПОКИ Є БІЛЬШЕ СОТНІ КІЛОМЕТРІВ НЕКОНТРОЛЬОВАНОГО КОРДОНУ МІЖ УКРАЇНОЮ І РОСІЄЮ, І ТАМ ГУЛЯЙ-ПОЛЕ, МИ НЕ МОЖЕМО ГОВОРИТИ ПРО СТАБІЛІЗАЦІЮ СИТУАЦІЇ

– ...Ви кажете, що не виконані перші, другі, треті, четверті, але виконуються деякі передостанні…

– ...Україна виконує всі наші зобов'язання, але ми наголошуємо на тому, що є першочерговість. І очевидно, що першочерговість Мінських угод – це стабілізація ситуації, це безпекові питання і ми будемо говорити, що вони мають бути виконані. В першу чергу, ми будемо ще раз моніторити ситуацію і дуже жорстко говорити про те, що ці пункти не виконуються бойовиками. І за це має нести відповідальність друга сторона. Ось це буде аспект обговорення ситуації.

– Але ж основне побоювання опонентів цього проекту Конституції полягає в тому, що Україна виконує останні пункти, передостанні Мінських угод всупереч тому, що перші, як ви сказали, не виконуються. Наприклад, СБУ впустила на неокуповану частину України 60 бойовиків "ДНР", "ЛНР", які нібито покаялися і вони будуть перевиховуватися. Тобто по суті амністія, яка вже почала працювати. Ця програма вже працює, і зараз мають право до України повертатися ті бойовики, які щиро розкаялися і які співпрацюють з…

– Я не дуже розумію, про що ви говорите.

– Це програма СБУ, за якою 60 бойовиків "ДНР" і "ЛНР" повернулися в Україну.

– По-перше, що стосується амністії, то відповідний закон прийнято Верховною Радою України, але він не вступив у дію. Він не може вступити в дію, допоки…

– Але ж де-факто програма працює?

– ...не буде проведено на окупованих частинах вибори, і ці вибори мають відбутися не просто вибори під автоматами і пістолетами, а по українським законам, з українськими політичними силами, з міжнародними спостерігачами, згідно стандартів ОБСЄ і з українськими ЗМІ. І доти не будуть закриті кордони, і питання кордонів Президент так само буде піднімати під час Берлінської зустрічі. Тому що допоки в нас там є більше сотні кілометрів неконтрольованого кордону між Україною і Росією, і там Гуляй-поле, і заходить туди зброя і що завгодно, ми не можемо говорити про стабілізацію ситуації. Тому це є дуже важливі питання. І далі, якщо програма СБУ – нехай коментує Служба безпеки, тому що вони тут є більш компетентні. Але я хочу сказати – ми правова держава. От, наприклад, у контексті нашої Мінської групи, – а наступне засідання відбудеться 26 серпня, – ми будемо обговорювати і питання переміщення в Україну тих засуджених, які відбувають покарання в тюрмах Донецької та Луганської областей. А на сьогодні на окупованих територіях залишається 29 тюрем. І за нашою неперевіреною інформацією, близько 10 тисяч засуджених за українськими ще законами до конфлікту там залишаються. З них 1000 хотіли би відбувати покарання в інших установах пенітенціарної системи. Також можна поставити питання, а що це таке? У нас можуть бути інші пріоритети, але це громадяни України, і сьогодні вони не мають дуже часто необхідного лікування, а там залишаються туберкульозні відділення…

НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ НЕРЕАЛЬНІ ЦІНИ НА ЕЛЕМЕНТАРНІ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ

– Там немає необхідного харчування.

– Так, немає необхідного лікування, немає необхідного харчування. Ті люди не мають можливості побачитися зі своїми рідними. І тому це так само акт гуманізму – вести ці переговори і довести їх до кінця і перемістити ці особи. Ми будемо говорити про це. Я вважаю, що Служба безпеки України сьогодні робить дуже велику роботу по тому, щоб виявляти диверсійні групи, зупиняти терористичні акти, це їх робота. А вже які вони там бачать програми, знаєте, гуманізму, тут ми маємо заслухати їх інформацію і довіряти їх компетенції. Я хочу ще раз сказати, що взагалі мені вдалося цього тижня поспілкуватися, можливо, вперше за дуже довгий час, з жителями окупованих територій. Я була у дуже важливому відрядженні в Донецькій, Луганській областях, де разом із керівником новоствореного урядового Агентства з питань відродження Донбасу ми дивилися, як працюють сьогодні контрольно-пропускні пункти, ті, які працюють. Тому що в Луганській області в нас жоден не працює з питань безпеки. У нас тільки в Донецькій області працюють вони, і зараз ми ставимо питання, що все-таки мають бути створені певні побутові умови для людей. Як ви знаєте, у планах української влади така ініціатива створення трьох логістичних центрів, два з яких у Донецькій області можуть, якщо дозволить безпекова ситуація, запрацювати вже до кінця місяця. Це біля Новотроїцького і біля Зайцева. Чому це важливо? Тому що на окупованих територіях нереальні ціни на елементарні продукти харчування. Люди розповідають, що кілограм сала, ну не знаю в Києві там на найдорожчих ринках, на Бессарабці, коштує дешевше, ніж десь у Горлівці, де він коштує 400 гривень. Ліки елементарні неможливо купити. І ці бідні люди дійсно змушені приїжджати через кордони на підконтрольні українській владі території, щоб купити все це. Як ми можемо тут допомогти? Допоки триває ця окупація, звичайно, робити все, щоб просто припинився весь цей жах на сході. Але зараз поблизу лінії зіткнення робляться ці логістичні центри, де люди можуть купити харчі першої необхідності, купити ліки і де будуть працювати банки, де вони могли б зняти свої пенсії чи соціальні виплати. Ми планували, щоб один із них запрацював взагалі до кінця цього тижня. Але знову таки є питання до безпеки.

– Це в Луганську чи в Донецьку?

– У Донецьку. Ще раз наголошую, що в планах три, але два з них мають до кінця цього місяця запрацювати саме в Донецькій області, якщо дозволить безпекова ситуація. У Луганській – там ще тільки на стадії підготовки до старту цього проекту. Тож я поспілкувалась з цими людьми. Знаєте, дуже цікава і важлива для мене емоція. Прагнуть миру всі, з ким вдалося поговорити. Хтось просто страшенно радіє, коли бачить знайоме обличчя з Києва і плаче, говорить: будь ласка, звільніть нас, ми дуже хочемо, щоб закінчився весь цей жах. Але дуже багато людей – припиніть весь цей жах, це ви в цьому винні. Тому що там немає українських ЗМІ, там немає ніякого донесення правди. І вони були достатньо не просто налаштовані, з ними треба спілкуватися так само. І тому до чого я все це веду? Все це наші громадяни, нам потрібно з ними спілкуватися обов’язково, доносити позицію, думати, як от у цій ситуації, коли залишається окупація, все одно допомагати. Але при цьому Україна не дозволить фінансувати сепаратизм, тероризм, Україна не дозволить там зробити нічого, щоб цей конфлікт заморожувався, і тому наша тактика одна – виконання Мінських угод і тиск на Російську Федерацію і бойовиків, що всі пункти мають бути виконані. А країни, які так само стоять за цим, мають підтвердити свою готовність так само залучити всі важелі, щоб виконувати Мінські угоди.

БОЙОВИКИ ЗАБЛОКУВАЛИ РОБОТУ МІЖНАРОДНИХ ГУМАНІТАРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ТІЙ ТЕРИТОРІЇ

– Ви побували там, як взагалі підготовка на тій частині, яка не окупована, яка під контролем української влади, як підготовка до шкіл, відбудова? Там щось відбувається?

– Ви знаєте, дуже важливі запитання. По-перше, вдалося поспілкуватися з новопризначеними губернаторами. Георгієм Тукою, який поки що, можливо, себе там відчуває, як новачок у цих чиновницьких кабінетах, але тут, мені здається, дуже важлива його щирість, чесність, принциповість і, можливо, такий не зашорений погляд на цю чиновницьку роботу. Так само з паном Жебрівським ми спілкувались відносно того, що відбувається. Якраз ті ключові питання, які, мені здається, є сьогодні пріоритетними для губернаторів військово-цивільних адміністрацій. Це питання безпеки, у першу чергу безпеки шкіл, в тому числі в сірій зоні. Ми побували в Луганській області, в селищі Новотошківка, де збираються відкрити цей логістичний центр, і там школа манюсінька. Після того як стало відомо, що там буде, можливо, якщо, дай Бог, буде безпекова ситуація, логістичний центр, вісімдесят діток записалися в школу. Зараз робиться її ремонт. Взагалі в Луганській області до 1 вересня буде відремонтована 21 школа, і вони відкриють свої двері 1 вересня. Але тут постає питання безпеки. Ми маємо зараз докласти всіх зусиль для того, щоб діти могли ходити в школу там, де не буде обстрілів. А поки що з цим велика біда. У нас обстрілюється Мар’їнка, в нас обстрілюється Попасна, в нас обстрілюються інші населені пункти на лінії зіткнення. Звичайно, це ключова сьогодні проблема губернаторів, і тут ми говорили з ними на тему того, як захистити дітей. Друге – це гуманітарна ситуація. Там дуже складна ситуація з водою, тому що водогін майже весь знаходиться на Донбасі по лінії зіткнення. Він весь час обстрілюється, там ми несемо величезні збитки за ремонт. Ми надаємо сьогодні воду на окуповану територію і не отримуємо за це фінансування, а це великі по виплати електроенергії. І власне, весь цей комплекс проблем сьогодні лягає на плечі губернаторів. Так само на плечі центральної влади, так само це є ті питання, які обговорюємо на Мінській групі. Це так само питання, які начебто знаходяться в гуманітарній сфері, де всі сторони, яку б вони не займали ідеологічну позицію, повинні доходити до згоди. Немає поки що цього. Це теми, які ми будемо обговорювати і під час роботи нашої гуманітарної групи.

– Тобто ви будете говорити про те, щоб сплачували нам у бюджет комунальні послуги на окупованій території?

– Ні, ми говоримо з вами про те зараз, що там дуже складна ситуація по водопостачанню. І ми будемо піднімати питання неприпустимості обстрілів ані водогонів, ані ліній електромереж. Ми маємо говорити про ремонт цих систем, але цей ремонт може відбуватися в нормальній безпековій ситуації. Для мене була дуже важлива ця поїздка тому, що в першу чергу ми зосередилися на таких соціально-економічних питаннях, ми подивилися, як дійсно відбувається підготовка до старту цих логістичних проектів. Це важлива ініціатива Президента, тому що він весь час наголошує на тому, що на окупованих територіях живуть громадяни України. І ми повинні гуманітарно допомогти чим можемо, щоб полегшити ситуацію. Зараз знаєте, що відбувається? Бойовики, по суті, заблокували роботу міжнародних гуманітарних організацій на тій території. Вони вимагали від них акредитації і поставили умови: що якщо ви не акредитовані, ми вас не запустимо. Тому міжнародні організації займають позицію згідно Мінських угод. Це взагалі не вписується в Мінські угоди. То кому гірше від такої ситуації? Ще гірше стає простим громадянам, тому ми хочемо відкрити ці логістичні центри. Але ключовими залишаються питання безпеки, і сьогодні ми бачимо таке серйозне погіршення ситуації. І от тут дипломатичний фронт сьогодні виходить на перший план, щоб оце зупинити.

Тетяна Даниленко, "5 канал" 

Попередній матеріал
На Донбасі після багатомісячної неволі звільнено ще одного українського волонтера
Наступний матеріал
Бойовики обстріляли з ПТРК село на Донеччині – Чепурний