5 канал

Геннадій Зубко: Зараз люди чітко зрозуміли, що через місцеві вибори можуть дійсно впливати на ситуацію

Віце-прем'єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко розповів у програмі "Погляд" на "5 каналі" про вигоди від передачі повноважень на місцевий рівень, хто має тиснути на депутатів для ухвалення змін до Конституції, як відомства працюють над децентралізацією, навіщо прем'єр говорить про катастрофу в енергетиці і куди йдуть гроші міжнародної допомоги.

ЛЮДИ ЧІТКО ЗРОЗУМІЛИ, ЩО МОЖУТЬ ЧЕРЕЗ МІСЦЕВІ ВИБОРИ, ЧЕРЕЗ ПЕРЕДАЧУ ПОВНОВАЖЕНЬ НА МІСЦЯ ДІЙСНО ВПЛИВАТИ НА СИТУАЦІЮ

– Давайте розпочнемо з сьогоднішнього рішення Конституційного суду, а точніше – його вердикту щодо змін до Конституції в частині децентралізації. Конституційний суд схвалив, а отже – далі за процедурою. На одній сесії ухвалення – 226, на наступній – 300. Буквально вчора Андрій Парубій, перший заступник голови Верховної Ради, говорив, що спеціально для цього буде скликано позачергове засідання десь у кінці серпня. А я у вас хочу запитати, яка вірогідність того, що вдасться всю цю подальшу процедуру виконати? Чи будуть голоси в цій сесії, і чи будуть 300 голосів, які необхідні для остаточного затвердження?

– Є таке прислів'я, що очі бояться, а руки роблять. І практично все те, що пов'язано із децентралізацією – це є ключова реформа. Чому? Сьогодні Конституційний суд конкретно підтвердив, що цілісність держави підтверджується з умови введення децентралізації і головне – безпрецедентна передача Президентом права влади, грошей, ресурсів на місцеве самоврядування. І тому ось усі ці речі, які відбуваються, – зміни до Конституції Венеціанська комісія схвалила, сьогодні Конституційний суд підтвердив, – це речі, які повинні йти, знаєте, на верхні ешелони влади в Києві, у Верховній Раді. Я би сьогодні говорив не про те, як буде схвалювати Рада (вона це зробить), а про те, як потрібно проводити і що потрібно робити зараз саме на місцях. Це дуже важливо. Чому? Тому що на сьогодні практично перспективні плани схвалені в 21 області. Ми зараз чекаємо Київську область, яка має зібратися 11 серпня, затвердити свої плани. І тому на сьогодні вже 308 нових об'єднаних громад висловили конкретно бажання про те, щоб об’єднатися, підписати угоди і вже рухатися на нові місцеві вибори саме в новому органі місцевого самоврядування, який повинен, згідно з новою чинною Конституцією, отримати нові повноваження. Сформувати орган місцевого самоврядування, отримати повноваження, отримати повні бюджетні зв'язки з центральною владою і новий бюджет уже 2016 року практично ухвалювати в цьому стані. Нам потрібно для цього багато попрацювати. Тому що те, що ми бачимо, зараз є можливість практично 200 громадам об’єднатися, затвердити свої плани на обласних сесіях, а це стосується практично – ці 200 громад розташовані в кожній області і вони вже дійсно мають можливість до 15 серпня зробити це і рухатися на нові місцеві вибори саме за таким планом. Це дуже важливо, тому що ми повинні отримати приклади, яким чином це відбувається саме на місцях. Ви знаєте, сьогодні дуже велика взагалі зацікавленість. Якщо раніше люди щось дивилися, яким чином це буде відбуватися, то зараз чітко зрозуміли, що вони можуть через місцеві вибори, через зміни до Конституції, через передачу повноважень на місця, через новий бюджет, через формування бюджету 2016 року, отримання ресурсів дійсно впливати на ситуацію. Дійсно отримати на базовому рівні важелі впливу на ті проблеми, які існують, починаючи з місцевих доріг, починаючи з освітньої реформи, яка повинна відбутися. Тому що на сьогодні з сільської місцевості люди більше розуміють, ніж в обласних центрах, яка повинна бути якість життя. І головне – вони побачили реальні кроки, які потрібно зробити для того, щоб досягти такої мети. Я буквально позавчора спілкувався з сільським головою, і ми говорили про те, яка школа в нього є, яка школа є найкращою в їх районі, там, де буде адміністративний центр. І він каже: "Ви знаєте, я бачу по-іншому, я зараз можу собі дозволити придбати шкільний автобус і просто запропоную жителям села, якщо хтось хоче дійсно кращої освіти для своїх дітей, я їх посаджу в цей автобус і вони будуть їздити саме в школу, де є більш розгалужена система".

– Ініціативність присутня.

– І вона, головне, на сьогодні вже є рушійною силою.

– А от 200 громад, про які ви говорите, у процентному співвідношенні до всієї України – це який відсоток? Ну просто, щоб розуміти ступінь.

– Це практично тільки 10%. Тому що дуже складно приймалися перспективні плани, дуже складно прораховувалася взагалі економічна ефективність цих громад. Тому що це повинно бути затверджено зрозуміло – що саме громада, яка об’єдналася і якій держава передасть повноваження, дійсно зможе це зробити, дійсно зможе взагалі виконувати ті повноваження і з адміністративних послуг, і по всіх інших напрямках ті повноваження, які передаються. Сьогодні є конкретний план, що потрібно робити в кожній області. Є офіси підтримки реформ. Зараз ми чекаємо, що уряд схвалить рішення про додаткове введення заступника, який буде головою адміністрації займатися, конкретно цією підтримкою і взагалі допомогою щодо цих речей. Є додаткова допомога Ради Європи, яка на секторальний розвиток виділяє кошти. Є Державний фонд регіонального розвитку, який вчора на засіданні Кабінету міністрів ухвалив рішення про те, що саме 2,5 млрд – профінансувати ті інвестиційні проекти в 2015 році, які саме будуть підтримувати стратегію регіонального розвитку, створення в цих адміністративних центрах, згідно з перспективними планами, які прийняли самі ради, підтримку цих громад. Сьогодні рух пішов.

АКТИВНІ ГРОМАДЯНИ НА МІСЦЯХ ПОВИННІ ПІДШТОВХУВАТИ ДЕПУТАТІВ ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ

– Але децентралізація – це не тільки питання економіки. Це ще й політичні питання. І саме тому я все-таки повернуся до питання його остаточного ухвалення, змін до Конституції, остаточних, які мають бути ухвалені 300 голосами. Наступна сесія – це передвиборча сесія, прямо скажемо: місцеві вибори безумовно впливатимуть на те, як буде працювати сесійна зала. На вашу думку, це питання – 300 голосів набере чи не набере – до місцевих виборів, коли все ж таки популізм зашкалює, чи після?

– Чому я так довго пояснюю, що саме повинно відбутися на місцях, що саме потрібно зробити? Чому потрібна комунікаційна кампанія? Ми розраховуємо, що активні наші громадяни, які проживають на місцях, які вже висловили бажання, конкретно будуть говорити зі своїми депутатами, які були обрані в мажоритарних округах, які по списку пройшли з тією чи іншою політичною силою, але конкретно проживають не тільки в місті Києві, а по всій Україні. І ми хочемо, щоб саме вони підштовхували своїх депутатів проголосувати за нову перспективу України, за ту децентралізацію, за ті можливості, які можуть бути передані на місця. Це стосується не тільки реформи з децентралізації, з регіонального розвитку, це й питання енергоефективності, це питання взагалі інфраструктури, це питання доріг. Це взагалі питання, знаєте як – влада дійсно на відстані витягнутої руки. Це те, що говорив Президент: сьогодні є субсидіарність влади, ми повинні на базовий рівень передати можливості вирішення тих проблем, які є.

– Але все ж таки, хто, на вашу думку, більше тиснутиме: депутати зі своїми популістськими промовами на суспільство чи суспільство на місцях, яке бачить реальне життя?

– Я думаю, що це основна, ключова реформа, з якої потрібно взагалі прибрати політику, тому що сьогодні це є основною перспективою України, підтримки і приєднання України до європейських держав. Сьогодні великий відсоток, я думаю, що за 70% тих, хто в Україні прагне бути європейською державою. Це основний ключ до того, щоб Україна приєдналася не тільки на словах, не тільки на законах, а й на тих принципах, на яких можна інтегруватися в Європу. Тому що ми бачимо за прикладом Польщі, Чехії, Словаччини, Словенії, усіх фактично тих східноєвропейських країн, що результату вони досягли через те, щоб передати повноваження на місцеві ради, і вони повинні запрацювати зовсім по-іншому.

СЬОГОДНІ ФЕРМЕРСЬКІ ГОСПОДАРСТВА БІЛЬШ ЕФЕКТИВНІ, НІЖ АГРОПРОМИСЛОВІ ХОЛДИНГИ

– Польща усе ж таки консолідованіше, як мені здається, підходила до цього питання. От голова уряду каже, що не менше 100, а може й більше ще законів треба прийняти для того, щоб ми перейшли на європейську систему місцевого самоврядування. Це в часі на скільки може бути розтягнуто?

– По-перше, визначено перехідний період – це два роки, – коли будуть відбуватися зміни. І зміни дуже суттєво повинні відбутися в законодавстві. Тому що зовсім на іншу модель виходить реформа в охороні здоров'я, реформа, яка дозволяє замовляти послуги. Тобто місцева громада має гроші і вона замовляє послуги в того, хто може надати їх якісніше. Освітній напрямок: це освітні округи, це найкращі школи, які повинні бути підтримані. Саме гроші повинні ходити за дитиною, і вже місцеве самоврядування об'єднаної громади буде думати, куди краще спрямувати ці кошти. Це й інфраструктура, тому що ми розуміємо, що можна скільки завгодно купувати шкільні автобуси, скільки завгодно пропонувати їхати дітям, але якщо сьогодні ми не побудуємо місцеві дороги, якщо за рахунок передачі бюджетних коштів ми не наповнимо місцевий бюджет, це буде дуже складно робитися. Тому цей період є непростий, але дуже цікавий. Тому що на сьогодні ви бачите, навіть по Державному фонду регіонального розвитку, місцева влада пропонує взяти в них гроші і саме за гроші ремонтувати державні дороги.

– Це ті самі 30%, які залишаються тепер на місцях у результаті бюджетної децентралізації, ви це маєте на увазі?

– Не тільки це. Це й Державний фонд регіонального розвитку. Сьогодні Одеська область – дорога Одеса-Рені – запропонувала саме відбудовувати за рахунок цих грошей цю дорогу, Івано-Франківська область, яка запропонувала ремонтувати дороги за рахунок цих грошей. Люди сьогодні чітко розуміють, що дороги – це саме та комунікаційна система, яка дозволить швидко виконувати свої обов'язки. І мені подобається підхід наших людей, які живуть саме в сільській місцевості. Чому? Тому що коли кажуть: "Ну от ви знаєте, обласні центри, вони вже й так достатні, у них були бюджети, у них є міські голови, а що ми будемо робити із сільською територією?" Так я вам скажу, що саме реформа децентралізації дасть новий поштовх взагалі не тільки до нового якісного життя на селі, а саме до того, щоб та продукція, яка вирощувалася на території тієї чи іншої об'єднаної громади, змогла залучити інвестиції через переробку цієї продукції агропромислового комплексу. Прийняті закони, згідно з якими сьогодні сім років мінімум повинна надаватися земля в оренду. Це той час, коли людина, яка орендує цю землю, розуміє, що можна не тільки вирощувати продукцію, а вже її переробити. Заробити додаткові кошти, створити робочі місця. І головне. Я дивлюся зараз саме по тих регіонах, де є дійсно невеликі фермерські господарства, які з точки зору агропромислових холдингів, які сьогодні мають 50-100 тисяч гектарів, сьогодні ті фермерські господарства, які мають 3-3,5 тисячі, більш ефективні. Чому? Я, говорячи з міністром агропромислового комплексу, запитую: "Яка кількість взагалі урожаю сьогодні збирається на полях під час цієї збиральної кампанії?" Він каже: "34-35 центнерів з гектару". У таких фермерських господарствах сьогодні врожаї доходять до 70 центнерів з гектару, тому що є конкретне відділення, 55 осіб працює, це працевлаштування. І головне – це люди, які живуть саме із своїми дітьми поряд з іншими, вони сьогодні дбають про свою інфраструктуру. І вони говорять про те, що "ми готові з кожного гектару додатково за спільною угодою інвестувати в свою місцевість до 100 гривень з гектару". Це те, що взагалі дає можливість проінвестувати. Ми окремо говорили з міністром інфраструктури Пивоварським про те, щоб взагалі заборонити великовантажні автомобілі – 40-60 тонн, які рухаються автомагістралями без перешкод, а для місцевих доріг це дуже велике навантаження, вони просто не витримують.

– Поговорили і що?

– Усе це робиться. Сьогодні вноситься заборона, щоб такі великі вантажні автомобілі не рухалися місцевими дорогами. Просто хочу пояснити, що не тільки реформа децентралізації рухається. Практично всі галузі – міністерство інфраструктури, міністерство агропромислового комплексу, міністерство охорони здоров'я, міністерство освіти – всі практично на сьогодні задіяні в цьому процесі децентралізації. Тому що просто передати гроші, землю (а землі ми саме розраховуємо передати в розпорядження тим громадам, які об’єдналися), потрібно дати ще й те, що дійсно змінить їх якість життя. Це освіта, це охорона здоров'я, це управління соціального захисту. І ось сьогодні ми, перебуваючи в Харкові, побачили дуже таку серйозну тенденцію: сьогодні та місцева влада, яка не займається взагалі оформленням субсидій, не допомагає людям їх оформити, практично втрачає кошти своїх мешканців. Тому що ті, кому вже оформили, отримують субсидію на житлово-комунальні послуги, це – від 500 до 800 гривень на кожну родину, яка проживає в домогосподарстві. Люди втрачають кошти за рахунок недбалості тих чи інших місцевих чиновників. І тому сьогодні це питання підіймалося, обговорювалося і саме доводилося до того, що це основне, головне завдання – дати можливість людям зробити оформлення і взагалі убезпечити себе від збільшення житлово-комунальних послуг.

МИНУЛОГО РОКУ МИ ВЖЕ БАЧИЛИ, ЯК 22 БЛОКИ ЗУПИНЯЮТЬСЯ НА РЕГЛАМЕНТНІ РОБОТИ. ТОЖ В НА ОБ'ЄКТАХ ЕНЕРГЕТИКИ ПОТРІБНІ НЕ ТІЛЬКИ АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ, А МОЖЛИВО Й ЗОВНІШНЄ УПРАВЛІННЯ

– Про житлово-комунальні ще поговоримо, але перед тим усе ж таки я не можу вас не запитати про вчорашню заяву голови уряду про те, що він планує в понеділок засідання антикризового енергетичного штабу, з формулюванням "катастрофічна ситуація в енергетичному секторі". Воно звучить страшно, але якщо на практиці – у чому катастрофа?

– Ну, по-перше, антикризовий енергетичний штаб повинен збиратися постійно і такі штаби повинні бути створені в кожній області. Бо ми пам'ятаємо минулорічне відключення від електроенергії, і це було саме здійснено "завдяки" тому, що невчасно було придбано вугілля, невчасно була профінансована закупка цього вугілля. Тому сьогодні про це потрібно говорити. Потрібно говорити про те, і яким чином закупити, і логістику забезпечити. Тому що не треба купувати вугілля, яке буде сконцентровано на тій чи іншій станції, воно повинно бути в достатньому запасі на кожній станції…

– Ну от сьогодні вже не вистачає. "Донбасенерго" відімкнув і поскаржився, що в нього немає вугілля. Все.

– Дійсно цей енергетичний штаб почав роботу, але до цього часу вже було потрібно ті три мільярди, які виділялися державою на закупівлю вугілля, уже би повинно було здійснити цю закупівлю. Зараз воно активізується, але питання в тому, що в цьому процесі повинні бути задіяні всі. І на сьогодні потрібно казати про чіткі рухи, які повинен робити уряд, щоб передбачити ті загрози, які можуть виникнути вже в жовтні, листопаді або грудні.

– Тобто в цьому випадку, коли каже прем'єр – "катастрофічна ситуація", то це, так би мовити, аби просто простимулювати всіх рухатися швидше чи все ж таки загрози якісь ви бачите для майбутньої зими?

– Я думаю, що загрози завжди існують у країні, у якій йде військова агресія і дуже потужне навантаження на бюджет і взагалі на нашу електроенергетику, яка поєднана з окупованою стороною. Це мережі, які мають перетоки, і сьогодні потрібно дійсно створювати такі антикризові штаби для того, щоб обласні адміністрації чітко розуміли свій паливно-енергетичний баланс: скільки вугілля є, скільки у них станцій працює, які станції займаються тепловою генерацією, які станції постачають теплову енергію для того, щоб забезпечити енергією наших громадян. І це все повинно відбуватися не тільки на рівні уряду, а й на рівні обласних адміністрацій. Я можу сказати про те, що на сьогодні, чітко розуміючи взагалі всі можливості втручання (тому що ми бачили, як зупиняються в минулому році 22 блоки на регламентні роботи, коли в нас не вистачає взагалі для того, щоб підтримати стабільність в енергетиці), то тут дійсно потрібно не тільки антикризові рухи проводити, а можливо й вводити зовнішнє управління. Тому ці всі речі дуже важливі і сьогодні їх потрібно проговорювати. Є питання на сьогодні взаємобалансу і розрахунків за спожитий газ, є питання щодо того, яким чином збалансувати ці речі – де повинна держава надати різницю, виплату на різницю в тарифах для того, щоб забезпечити теплокомуненерго, дійсно можливістю розрахуватися за спожитий газ, і те, що сьогоднішній енергоринок повинен розрахуватися за спожиту електроенергію і дати можливість розрахуватися теплогенеруючим компаніям за спожитий газ. Ці всі речі вимагають координації. Не просто роботи, повільної роботи або стабільної роботи, як це відбувається в мирний час для будь-якої держави, а це вимагає сьогодні постійного моніторингу і тих дій, які повинні відбуватися, починаючи від верхнього рівня на рівні уряду і закінчуючи кожною обласною державною адміністрацією.

– Щодо розрахунків за газ. Цифри з початку року: борг населення – 2,2 млрд грн, борг теплокомуненерго – 2,6 млрд грн. Що буде з цими боргами далі, до чого готуватися як громадянам, так і компаніям?

– Сьогодні була проведена нарада із 11 представниками обласних адміністрацій, де були голови, заступники. Питання стояло в одному: зробити баланс і подивитися, де яке теплокомуненерго, де яка ТЕЦ скільки заборгувала за газ і скільки їй винні за різниці в тарифах. Для того, щоб чітко зрозуміти баланс, який повинен бути переданий "Нафтогазу". Друге питання, що сьогодні "Нафтогаз" повинен скласти взагалі договори про реструктуризацію боргів, накопичених за попередні періоди, тому що сьогодні є борги населення, яке не закрито до кінця, але це питання і оформлення субсидій, тому що ця робота є поєднаною. Чим більше сьогодні людей оформлюють субсидію, чим більше людей через субсидію можуть розрахуватися, а це – гроші, які дає держава, і вони одночасно повертаються до генеруючих компаній і потрапляють у розрахунок за "Нафтогаз". Це робота місцевої влади, яка повинна бути взагалі скоординована. І коли кожен голова адміністрації, кожен представник місцевого самоврядування або міський голова, або голова районної ради буде розуміти чітко, які в нього є борги, які в нього є можливості отримати додаткові кошти з бюджету, які в нього є можливості щодо реструктуризації його комунального підприємства за попередні роки, тоді все чітко відбувається, усе можна зрозуміти і прорахувати. Але це потрібно кропіткою роботою опрацьовувати практично кожного дня.

– Встигну вас запитати ще про один напрямок вашої роботи. Він стосується саме конфлікту на Сході – фортифікаційні споруди. 100% фортифікаційних споруд, уже завершено їх будівництво по всьому периметру лінії розмежування. Чи можна говорити, що вони вже виконують свою функцію?

– По-перше, я скажу, що це практично три лінії. На першій лінії вже перебувають Збройні сили України, і друга-третя лінії – вони побудовані як резервні. По-друге, у нас є вдосконалення цих фортифікаційних споруд, з тим, що пройшло випробування, додатково були затверджені регламентні роботи і зараз триває практично здача в експлуатацію, це стосується конкретного паспорту на конкретну фортифікаційну споруду, а також акту вводу в експлуатацію. Це не просто комісія, яка приїхала і порахувала, це іде випробування бетону, який узагалі був влаштований у цих спорудах, це прийняття на якість, це прийняття на придатність. І тому ця робота по здачі триває дуже активно, сьогодні просто не вистачає навіть комісій, які можуть працювати і приймати. Але головне, що сьогодні Збройні сили – я бачив у попередньому сюжеті, що сьогодні було 105 обстрілів – вони вже можуть перебувати на першому краї оборони, саме на першій лінії.

– Ну і, власне, вони, напевно, і нададуть найоб'єктивніший висновок, наскільки ці фортифікаційні споруди…

– Дай Бог, щоб цього не відбувалося.

ПАТРІОТ НЕ ТОЙ, ХТО БІЛЬШЕ КРИЧИТЬ, А ТОЙ, ХТО КАЖЕ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ І ПЕРЕВАГИ

– Ну мається на увазі позитивний, будемо сподіватися, що вони дадуть позитивний висновок. Іще встигну запитати про рішення Міжнародного валютного фонду. Сьогодні стало відомо, що затверджено другий транш – 1,7 млрд доларів. Разом із тим буквально вчора ми чули заяви, що восени можна готуватися до дефолту. Як цей транш вплине і куди він, власне, у першу чергу піде?

– Цей транш Міжнародного валютного фонду іде як макрофінансова допомога.Частина її піде на підтримку і фінансову стабілізацію саме фінансової системи країни, частина піде на виплату в тому числі і за газ, і за борги попередніх періодів. Тому це більше макрофінансова допомога, якою буде користуватися Мінфін для того, щоб стабілізувати ситуацію в економіці. Те, що стосується взагалі постійних закликів з приводу дефолту, з приводу нестабільної ситуації. Ви знаєте, я думаю, що на сьогодні більше загроза не ззовні в Україні (це військова агресія, це взагалі перешкоджання тим питанням, які взагалі стосуються навіть того ж відкриття трибуналу по МН17, і Україна постійно прозоро виступала за розслідування цієї справи, за доведення до кінця і висновку суду щодо винних осіб з цього питання, Росія, на жаль, з цього питання блокує ці речі), але ті речі, які стосуються сьогодні саме всередині країни, коли постійно хтось закликає, що не так робиться, реформи не так рухаються, нас чекає дефолт. Знаєте, я прошу всіх заспокоїтися. Ми живемо в одній вільній і унітарній країні. І сьогодні я вважаю патріотом не того, хто більше кричить і закликає, що «все пропало», а того, який каже про ті перспективи, про ті переваги, які ми можемо разом зробити, коли об’єднаємося. От я би хотів би закликати всіх громадян просто працювати над тим, що на сьогодні є, кожний – на своїй ділянці. І головне – тоді ми зможемо уникнути питань і зовнішнього тиску, і внутрішнього неспокою.

– Ще одну цифру тоді вже озвучу – 2 млрд доларів іноземних коштів на реформування українського ЖКГ. Залучено стільки. Це хто нам допомагає і на що в першу чергу йдуть ці кошти?

– Я можу сказати, що тут спільна позиція. Президент України залучив 500 мільйонів з Німеччини, з банку KfW, там практично 200 мільйонів пішло саме на макрофінансову підтримку України, це стабілізація фінансового стану, 300 мільйонів піде взагалі на інфраструктуру і на енергетику, і саме на систему життєзабезпечення. На сьогодні Світовий банк надав два напрямки – це на реконструкцію теплокомуненерго, а також водоканалів по 10 і 14 містах України. Це на сьогодні Європейський інвестиційний банк, який 200 мільйонів виділив саме на надзвичайну програму по Донбасу, це те, що стосується і Харкова, і Дніпропетровська, і Запорізької області, Донецької і Луганської. А також 400 мільйонів, які минулого тижня фактично підписали з Європейським інвестиційним банком, які конкретно спрямовані на дуже амбітні програми. Це ті гроші, які місцеве самоврядування може залучити на 30 років по реконструкції водоканалів, на 22 роки – по реконструкції теплокомуненерго. Головне, на чому наполягає сьогодні Європейський інвестиційний банк – це спрямування цих коштів у реконструкцію мереж. Тому що ми можемо скільки завгодно міняти котли, але коли труби течуть – це великі втрати, і сьогодні тариф формується з цими втратами цих комунальних підприємств, це потрібно робити.

– Робота має бути системною. Зрозуміло. Дякую.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
На Волині СБУ викрила військовослужбовця, який брав хабарі за надання статусу учасника бойових дій
Наступний матеріал
Росії доведеться відповідати за окупацію Криму - Яценюк