5 канал

Геннадій Зубко: Рішення про вибори на Донбасі будуть прийматися ближче до дня голосування

Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, чим займається Агенція з відновлення Донбасу, що робити з місцевими виборами на Сході України, скільки громад вже об'єдналося, яких політиків варто обирати на місцевих виборах, а також про останні рішення уряду з підтримки енергоефективності.

ВЖЕ ВИДІЛЕНІ КОШТИ НА ВІДНОВЛЕННЯ СИСТЕМ ЖИТЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ДОНБАСІ

– Почнемо з Донбасу, тому що це на порядку денному, напевно, ключове запитання. Агенція з питань відновлення Донбасу була створена ще в січні цього року і, в принципі, отримала 200 мільйонів євро кредиту. Чим займається ця агенція зараз? Чи почала вже практичну роботу, або це, все ж таки, поки що якісь бюрократичні, можливо, справи? А, можливо, плани і розробки?

– По-перше, я б розділив два питання. Створення агентства з відновлення Донбасу, яке очолив нещодавно Вадим Черниш – дуже фахова людина, дуже непогано розбирається і в системах житлозабезпечення, і в проектах, які сьогодні потребує Донбас. З іншого боку, є 200 мільйонів євро, надані Європейським інвестиційним банком для надзвичайної програми по Донбасу. І саме його завдання буде поєднати питання – що потрібно Донбасу. Тому що був пророблений цілий том матеріалів з ЄС, зі Світовим банком, а також з ООН, який допомагав взагалі вивчити проблеми Донбасу, розбити їх на компоненти – соціальний, економічний, відновлення. І саме керуючись такими питаннями, Вадим Черниш займається тим, щоб визначити ті проекти, які сьогодні потрібно відновлювати в першу чергу, яким чином взагалі налаштувати комунікацію між головами ОДА у спільних проектах, тому що в нас це не тільки Донбас. Є Харківська, Запорізька, Дніпропетровська області. Найголовніше – це згуртувати ту команду, той штат, який буде цим займатися. Сьогодні Вадим працює над тим, щоб створити логістичні центри разом із головами ОДА Донецької, Луганської областей і саме забезпечити продовольчими товарами тих людей, які є на окупованій території. А не те, щоб їм їх хтось возив, утридорога перепродавав. Саме забезпечити цю роботу на тій лінії, що під контролем українських Збройних сил, і таким чином відбудувати всю інфраструктуру, яка допоможе нашим громадянам, які знаходяться з тої сторони. Це коротко та робота, яка на сьогодні в перший місяць була ним зроблена. Але з іншого боку, в нього дуже потужний потенціал. Думаю, що він взагалі найближчим часом доведе, що агентство дійсно працює, і буде займатися не тільки вирішенням проблем з гуманітарної допомоги або забезпеченням продовольчими товарами, а й відновленням інфраструктури Донецької, Луганської областей.

– Найближчим часом – це цього року?

– Він вже почав взагалі проговорення тих проектів, які є в Донецькій, Луганській області. Це стосується вже виділених коштів – це 150 мільйонів гривень по кожній області на системи житлозабезпечення. І там вийшов перелік інфраструктурних проектів. Банку KfW – це банк реконструкції Німеччини – також були надані проекти, в яких є соціальні, інфраструктурні об’єкти, є енергетичні об’єкти. Так само, є пункт регіонального розвитку, який сьогодні дав конкретні пропозиції, інвестиційні проекти. Його робота разом з Управлінням капітального будівництва, разом з головами обласних адміністрацій – вже реалізовувати в цьому році ці проекти.

РІШЕННЯ ПРО ВИБОРИ НА ДОНБАСІ БУДУТЬ ПРИЙМАТИСЯ БЛИЖЧЕ ДО ДНЯ ГОЛОСУВАННЯ

– Наступне питання, яке багато кого цікавить в контексті Донбасу і зокрема його частини, підконтрольній Україні, – це місцеві вибори. Як вони там планують відбутися чи не відбутися? Як було б правильно, виходячи з нинішніх обставин? І коли, власне, стане відомо, в яких населених пунктах це волевиявлення відбудеться?

– По-перше, всі ми знаємо, що місцеві вибори пройдуть 25 жовтня 2015 року. Є абсолютний графік, коли що відбувається: висунення кандидатів, підготовка до виборів. Але, з іншого боку, слід розуміти, що ми повинні провести вибори на всій території України. Є зовсім інше питання. Це питання, що є військова агресія саме на території Донецької, Луганської областей. І є дуже серйозне питання – питання безпеки громадян. Питання безпеки громадян не тільки під час голосування, а ще й під час проведення виборів: неможливості їх залякування, неможливості вчинення на них тиску, і неможливості впливати взагалі на проведення виборів. Тому я абсолютно розумію сьогодні і голів адміністрації Луганської і Донецької областей – Георгія Туку і Павла Жебрівського. Вони на сьогодні при такій агресії в Старогнатовці, в Широкиному, в інших містах не бачать можливості проведення виборів. Це їх питання забезпечення безпеки громадян. Яким чином далі будуть розгортатися події – ми будемо бачити. Я думаю, що ближче до виборів будуть прийматися рішення, яким чином це зробити. Але з іншого боку, хочу наголосити, що військово-цивільні адміністрації, які були введені законом України, не просто зі стелі десь взялись, а саме були спричинені тим, що, нагадаю, з червня 2014 року Луганська обласна рада відмовилась виконувати свої повноваження з розподілення коштів, із забезпечення своїх громадян всім, що потрібно. А вони практично зникли…

– …самоусунулись.

– …і самоусунулись. А Донецька обласна рада практично з вересня 2014 року також не приймала участі взагалі в життєдіяльності. І тому на новий бюджетний рік 2015 року ми прийшли з тим, що практично голови ОДА були вимушені самостійно, так би мовити, приймати бюджет і розподіляти кошти серед соціальних об’єктів.

– Свіжі рішення Президента про створення низки районних військово-цивільних адміністрацій в Донецькій і Луганській областях на пропозиції тих таки голів обласних військово-цивільних адміністрацій – означають, що виборів там точно не буде?

– Хочу сказати, що рішення Президента, у принципі, в першу чергу має на меті посилити безпеку громадян, посилити можливість функціонування систем життєзабезпечення, підсилити підготовку до зими, підсилити те, що ми можемо говорити про те, що наші громадяни отримують вчасно продовольчі товари і можливість працювати на тих підприємствах, які працюють на контрольованих українською владою територіях. Сьогодні це питання номер один. Більше, крім військово-цивільної адміністрації, справитися з цим завданням нікому. Чому? Тому що місцеве самоврядування десь частина деморалізована, десь частини є під тиском тих же сепаратистів, тому що частина родин людей, які живуть на нашій території, знаходяться і з тої сторони, і це як шантаж постійно і тиск на наших громадян. І тому я вважаю, що в цей момент, коли є загроза життю і безпеці наших громадян – це мудре рішення, яке повинне виконуватись на території не тільки Донецької, Луганської областей, а ще тих районах, де ці військово-цивільні адміністрації створені.

В УКРАЇНІ ВЖЕ 73 ОБ’ЄДНАНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ. ПЕРЕДБАЧАЄМО, ЩО БУДЕ ВІД 600 ДО 700

– Про мирну частину України ми поговоримо, і зокрема про процес об’єднання громад. Багато про це говоримо, але, напевно, багато в даному випадку не буває. Тому що це нова історія і, відповідно, потрібне повне розуміння на всіх рівнях – що ж це за процеси. Коли це саме об’єднання громад має завершитись? На якому етапі воно перебуває зараз? Наскільки інтенсивно відбувається? І скільки громад існує вже зараз, про які можна говорити, що вони вже є, вони сформовані?

– Я дуже вдячний, що ми переходимо на цю тему, тому що попередня тема – це тема не нашого життя. Це тема, яка була нав’язана нам військовою агресією, створює нам проблеми, не дає можливості рухатись вперед. Але якщо пам’ятаєте, то з минулого року, незважаючи на військову агресію, на тиск нашого північного сусіда – Російської Федерації, практично те, що було заплановано, – було зроблено. Президент підписав Угоду про асоціацію з Євросоюзом, були проведені позачергові місцеві вибори, було створено коаліцію в парламенті, був прийнятий бюджет, коаліційний уряд, який працює зараз. Можливо, хтось каже про те, що реформи проходять не дуже швидко, але я вам скажу: в умовах такої агресії, в умовах такого тиску – це дуже серйозний позитив. Ви знаєте, я би хотів взагалі, щоб ми сьогодні Україну розглядали тільки в частині перспективи, в частині тільки переваг і взагалі того розвитку, який ми передбачаємо, а саме реформи децентралізації. Чому? Тому що це – ключова реформа, яка відкриває регіональний розвиток. Нам потрібно створити об’єднані територіальні громади, які будуть економічно спроможні взяти на себе гроші, землю, практично функції з розміщення інфраструктури, і, найголовніше, відповідальність, з якою вони можуть справлятися з тим, що передає їм держава, і виконувати ті якісні функції, адміністративні послуги, які сьогодні так потребуються.

– Про відповідальність я вас розпитаю, але все ж таки статистика, яка на даний момент…

– …тому на сьогодні ми практично по всім областям прийняли перспективні плани, крім – частково, на жаль, були затверджені в Тернопільській області, і поки що ми не затвердили перспективний план в Закарпатській області.

– З чим пов’язано?

– Всі інші практично затвердили перспективні плани. Остання з них була Київська область, на жаль. Вона довго там виміряла з ким, як об’єднатися, яким чином підійти до цього часу. Але вона вчора прийняла перспективний план і зразу затвердила дві територіальні громади, які вже на нові місцеві вибори підуть з новими органами місцевого самоврядування. Це дуже важливо. Чому? На сьогодні ми очікуємо ще додаткову інформацію, вже 73 об’єднані територіальні громади. Ми передбачаємо, що десь буде в нас приблизно від 600 до 700 громад по всій Україні. Вже прийняли рішення, подали до обласної ради затвердження створення своїх об’єднаних територіальних громад, а вони вже 25 жовтня підуть на вибори саме за новими умовами. Вони сформують новий орган місцевого самоврядування, який зможе повноцінно забезпечити якісне життя українців на своїй території. Найголовніше, після того як наші народні депутати приймуть зміни до Конституції України, вони зможуть отримувати можливість створювати виконавчі комітети, взяти повністю на себе повноваження і новий бюджетний рік вже складати згідно нових умов.

– А тих, хто не встигне до місцевих виборів?

– Для них змінами Конституції передбачено два роки перехідного етапу, які поки що будуть проведуть місцеві вибори за старими органами місцевого самоврядування, але два роки на те, щоб узагалі зробити об’єднання і прийти вже на чергові місцеві вибори, які відбудуться через два роки, за новим форматом. Саме за цей час ми розраховуємо на те, що ті громади, які об’єдналися, покажуть зовсім інші можливості. Ще раз наголошую на тому, що не гроші, не можливість розпорядження землею в межах уже не населених пунктів, а в межах об’єднаних територіальних громад, не те, що їм передається сьогодні функції державної архітектурно-будівельної інспекції. Сьогодні урядовий комітет затвердив практично сім постанов про те, яким чином здійснюється контроль місцевим самоврядуванням, яким чином взагалі вводяться об’єкти в експлуатацію. Переконаний, що уряд на наступному своєму засіданні в середу підтримає ці постанови і вже з 1 вересня наші органи місцевого самоврядування візьмуть на себе функції по архітектурно-будівельному контролю. Це додаткова можливість розвивати територію. А також функції, які передбачаються можливостями про муніципальну варту. Це питання громадської безпеки. Це можливості по освіті, по охороні здоров’я, інші речі, які будуть мати можливості. Але я вам скажу, сьогодні навіть не питання того, що збільшений бюджет з 2015 року, і ми бачимо реалізований проект в Сумській області, в Київській області, в Херсонській області. На ці гроші, які стосуються доріг, закладів освіти, ремонту...

– Хто серед передовиків, до речі?

– Практично, сьогодні північ, схід України і південь є лідерами. Чомусь на західній Україні перемагають політики, які постійно в чомусь сумніваються, думають про те, чи потрібно щось робити чи непотрібно. Це ті люди, які, практично 95% були в Польщі, в Чехії, Словаччині, бачили, яким чином пройшли там реформи, які були здобутки і, найголовніше, я думаю, що там просто перемагає політика. Тому, я б хотів закликати усіх українців, щоб вони сьогодні задавали своїм керівникам місцевого самоврядування питання: а чому хтось уже пройшов цей шлях, чому вони створили об’єднані територіальні громади, чому вони вже можуть залучати інвестиції і поповнювати свої бюджети, і чому ми сьогодні це не зробили? І про місцеві вибори, до речі. Оці органи місцевого самоврядування, які будуть сформовані, я думаю, що в цих об’єднаних територіальних громадах пройдуть саме господарники до влади, люди, які будуть конкретно не говорити про те, як потрібно там зменшити тарифи або популістські якісь речі, що завтра буде зарплата там по 16 тисяч гривень або по тисячі євро, а люди, які конкретно будуть брати стратегію розвитку регіону і казати: в перший рік ми зробимо дороги, у другий рік ми залучимо інвестиції житлово-комунального господарства. І таким чином запропонують конкретний план дій своїм громадянам. І я би хотів закликати взагалі українців, які підуть на ці місцеві вибори, саме проголосувати за таких людей, які можуть не тільки розказати, як вони будуть робити, а ще й розказати зі свого минулого життя, що до цього часу вони робили, і що вони побудували, і що вони відновили в своєму житті для того, щоб запропонувати себе як найнятого менеджера на тій чи іншій громаді.

ЦЬОГО ТИЖНЯ УРЯД ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ПРО КОМПЕНСАЦІЮ В РОЗМІРІ 70% ВИТРАТ НА ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЮ

- До речі, щодо менталітету нашого і свідомості. Ну, по-перше, ми ж всі розуміємо, що всі ці 23 роки прожили в режимі жорсткої централізації. По-друге, до того ми прожили в Радянському Союзі в режимі ще більшої централізації. Наскільки зараз свідомість готова до того, щоб справді не тільки осягнути свої повноваження, але і взяти на себе відповідальність, а не чекати, наприклад, сигналів з центру або якихось натяків, або когось ще поряд, щоб з тобою був? Насправді, те, про що ви говорите, тобто запропонувати буквально конкретну мету, конкретний алгоритм, як його будеш виконувати, ну і результати теж.

– Ви знаєте, тут питання 50 на 50. Чому? Тому що я бачу дуже багато досвідчених господарників, які вже п’ять термінів були або мерами, або сільськими головами. І вони дуже рішуче ідуть до цієї реформи, переконують інших, що це потрібно робити. З іншого боку, я бачу людей, які все життя отримували субвенцію або заробітну плату з Києва, отримували гроші на комунальні послуги, і їх все влаштовувало, тому що їх життя було практично забезпечене. Але з іншого боку, виконувати ті чи інші функції, ті чи інші повноваження, які зверху даються, і даються під це гроші – вони вже не готові. Тому я думаю, що саме на цих виборах дуже уважно українці поставляться до тих людей, які, по-перше, є уже з досвідом, які вже пройшли шлях, які щось зробили, які доказали, що вони переживають за свої громади. По-друге, прийдуть багато молодих людей, які сьогодні, я знаю, вчаться в школах мерів, готуються до цього серйозного іспиту, тому що це потрібно розбиратися практично в усьому, починаючи від житлово-комунального господарства, фінансів, соціального забезпечення людей, освіти, охорони здоров'я, і, найголовніше, розуміти нюанси в управлінні тим чи іншим регіоном. І, найголовніше, ці дві категорії – вони готові брати на себе відповідальність. Одні – тому що знають, а інші – тому що мають амбіції і в них є здоровий глузд, такий, знаєте, здоровий..

– ...драйв.

– ...відсутність страху. Вони готові йти. І я думаю, що наші українці, вони перебували під тиском радянської системи, де за них приймалися рішення ; і під жорсткою централізацією, але з обіцянками, що ми пройдемо децентралізацію; вони зараз виходять і знаходять повітря. Я вам скажу, що вперше взагалі в державі, в Україні є політична воля. Президент конкретно віддає свої повноваження. Минулого тижня ми запросили експертну групу з Польщі, яка приїхала і практично передавала свій досвід – як працюють воєводи, яким чином потрібно підготувати закони про префектів в Україні. Я вам скажу те, що сьогодні подав Конституцію Президент, вона практично сьогодні наголошує на тому, що у нас просто, вибачте, розгул демократії. Чому? Тому що воєводи в Польщі на сьогодні – це аналог нашого префекта, він має можливість скасувати будь-яке рішення органу місцевого самоврядування. По тих будь-яких змінах до Конституції, які сьогодні запропоновані, практично префект має право звернутися до президента з пропозицією, що це було перевищення повноважень, потім Конституційний Суд, потім прийняття рішень, і дуже процедура така толерантна і демократична. І тому, я вам скажу, з одного боку, наші люди дуже хочуть децентралізації, можливості вирішення питань на місцевому рівні, на тому, щоб вони саме ті проблеми, які там виникають, там і вирішували, але, з іншого боку, вони сьогодні вже вимагають конкретики і вимагають взагалі структури і практично такої дисципліни саме в господарських відносинах. Чому? Тому що, якщо ми кажемо про термомодернізацію, енергоефективність, вони хочуть зрозуміти, коли вони можуть скористатися тими чи іншими коштами. До речі, хочу сказати, що цього тижня уряд прийняв рішення про компенсацію в розмірі 70% витрат на термомодернізацію – це залучення кредитних коштів від Ощадбанку. Це взагалі таке проривне рішення, тому що до цього часу було 20% на негазові котли, 30% на індивідуальні будинки і 40% на ОСББ. Зараз було прийняте рішення підсилити взагалі цей напрямок і компенсувати практично по всіх трьох напрямках 70%. Разом з тим паралельно місцеве самоврядування відгукнулося на нашу пропозицію долучитись до цієї програми, і вже багато міст таких, як Львів, Київ, обласні центри, Житомирська обласна рада, інші обласні ради прийняли рішення про співфінансування і компенсацію відсотків за цими кредитами. Це те, що конкретно показує, що органи місцевого самоврядування включаються в роботу, і вони сьогодні турбуються не тільки про підготовку до зими. Що потрібно зробити ще для того, щоб зменшити споживання взагалі тої енергії, яка сьогодні дуже дорога, тому що є ціна російського газу…

- ...і на вугілля, зрозуміло.

– Є військова агресія. І про це не потрібно забувати, що…

– ...а про ці 70%, я так розумію, це свіже рішення? Його треба промотувати, для того, щоб люди розуміли, що для них ще простіше стає власне забезпечити самим собі теплу зиму, умовно кажучи, при цьому не накладаючи тиск додатковий на державу.

– Тут питання навіть не те, що процедура змінилася. Процедура залишилась та сама, але з іншого боку ми розуміємо, що 20% це зачіпає одну верству населення, 30% – іншу, а 70% – ми вважаємо, що такий широкий спектр, яким може скористатися практично всі, крім зовсім малозабезпечених, які сьогодні повинні бути захищені субсидіями. І це дуже важливе питання, тому що зараз проводиться ще там додаткова інформаційна, така комунікаційна кампанія, яким чином максимум залучити людей до того, щоб подати свої документи на отримання субсидій. І це взагалі нормальний захист, який є в інших країнах. Нам потрібно іти двома шляхами – це питання енергоефективності і питання надання субсидій для тих, хто цього потребує.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
У Сирії внаслідок авіаударів загинули щонайменше 58 осіб, ще 200 поранені
Наступний матеріал
На Херсонщині у ДТП загинуло троє осіб, ще двоє зазнали поранень