5 канал

Геннадій Зубко: Донецька область є лідером у процесі децентралізації, серед аутсайдерів - Західна Україна

Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, як нині відбувається бюджетний процес, чого очікують від нового Податкового кодексу, скільки територіальних громад ініціювали об’єднання, яка область є лідером у питаннях децентралізації, а також про те, на скільки українці за рахунок підвищення енергоефективності скоротили споживання газу.

КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР – ЦЕ ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ, ЯКИХ СЬОГОДНІ ЧЕКАЄ ВСЯ КРАЇНА І БІЗНЕС

– До вас спочатку питання, яке, напевне, цікавить зараз громадян у першу чергу. Річний імунітет уряду добігає свого завершення. Отже, попереду його або оновлення, або переформатування, а перед тим і звіт. В якій формі ми побачимо цей звіт? І в якій формі буде відбуватися трансформація уряду? І чи витримає, на вашу думку, цей іспит коаліція?

– Добігає рік роботи уряду. Головне, що уряд сьогодні працює над тими завданнями, які ставилися на цей рік. З наступного тижня уряд почне звітувати по кожному міністерству. Думаю, що вже зараз з’являються матеріали – хто що зробив, які завдання виконав, згідно як програми дій уряду, так і коаліційної угоди, яка була прийнята Верховною Радою. Сьогодні уряд працює, в першу чергу, над тими завданнями, які стоять сьогоденно. Це формування взагалі бюджету на 2016 рік, підведення підсумків. Головне, не зупиняючись, складання планів на 2016 рік, що потрібно робити, яким чином продовжити ті реформи, які почались в 2015 році. Головне показати взагалі, що вже за рік зроблено і яким чином це вплинуло на життя простих українців. Сьогодні в уряді цілий день обговорення тої робочої версії бюджету 2016 року, яку подало Міністерство фінансів. Зараз цей бюджет був переданий головам депутатських фракцій, які входять до коаліції, щоб вони могли також включитися в цей робочий процес. Це повинен бути робочий процес, який є комунікацією між парламентом й урядом. Головний, ключовий фактор – це зміни до Податкового кодексу, яких сьогодні чекає вся країна і бізнес. Як будуть нараховуватися податки, яким чином вони будуть адмініструватися? Тому що питання адміністрування податків сьогодні стоїть, мабуть, більш головним, ніж яку кількість тих чи інших відсотків потрібно буде змінити. Найголовніше – це зменшення навантаження на заробітну плату, зменшення податку ЄСВ, яких всі чекають, щоб зменшити навантаження на роботодавців, покращити систему умови оплати праці в бізнесі і роботодавців, які сьогодні працюють.

– Отже, бюджетний процес іде, і ми вже деяким чином звикли до того, що бюджет у нас приймається під ялинку. Але, все ж таки, зараз час викликів. І разом з тим, стоїть виклик перед тим, яким уряд буде далі. Наскільки ефективно він зможе працювати, зважаючи на наш дуже строкатий парламент? Те, наскільки бюджетний процес обговорювався, поки що в рамках уряду, наскільки це було конструктивно? Багато було суперечок чи контраверсійних якихось речей? І які у вас прогнози щодо того, який відгук він знайде у сесійній залі?

– Процес вже почався. Є ще цілий місяць до кінця бюджетного року. Є комунікація, є конструктивна робота в уряді в обговоренні бюджету. І головне – знайдення тих моментів, які зможуть продовжувати ті реформи, які починалися в 2015 році. Це повинно бути закладено в бюджеті з точки зору децентралізації, те, що нас стосується. І з точки зору енергоефективності, підтримки об’єднаних територіальних громад, те, що стосується безпосередньо в напрямку Міністерства регіонального розвитку. Ну і по інших міністерствах – це ті програми, які повинні бути втілені в життя. Тому конструктив є. Єдине, що потрібно з’ясувати всі моменти, пов’язані з новим Податковим кодексом, з новою базою витрат, з новою базою доходів. Головне, щоб було чітко зрозуміло, як бізнес буде працювати в нових умовах, з новим Податковим кодексом у новому бюджетному році. Це той тренд, який задається не тільки урядом, а ще й повинен бути підтриманий парламентом. Парламент на сьогодні також має свої позиції по тому чи іншому напрямку. Те, що пов’язано з Податковим кодексом, те, що стосується бюджетних програм, але комунікація вже є. Сьогодні голови депутатських фракцій отримали і проект Податкового кодексу, і бюджет на 2016 рік. І тому я вважаю, що це нормальний конструктивний процес, комунікативний, який почався з абсолютно з нормальної, прозорої системи обговорення. Головне – почути пропозицію від парламентаріїв, їх зауваження і перейти до того, щоб цей документ був підтриманий не тільки в уряді, а ще й у парламенті.

159 ГРОМАД ВЖЕ МАЮТЬ СВОЇХ ГОЛІВ І З НОВОГО БЮДЖЕТНОГО РОКУ ОТРИМАЮТЬ ПРЯМІ БЮДЖЕТНІ СУБВЕНЦІЇ НАПРЯМУ З ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА

– Давайте до напрямків. У першу чергу – децентралізація. 78% законів, які стосуються децентралізації, вже ухвалені, вже діють, але залишається, так би мовити, фінальний акорд – зміни до Конституції в частині децентралізації. Всі ми пам’ятаємо, що там є така норма, яка стосується особливостей місцевого самоврядування в окремих районах, які зараз під окупацією. І всі ми пам’ятаємо, як ламалися списи і в Раді, і поза Радою навколо цього. Питання таке: чи не заблокує це питання зміни до Конституції в частині децентралізації в цілому? І чи дієва буде децентралізація в такому підвішеному стані?

– Рік був непростий і починався він з того, що ми приймали дуже важливі законопроекти з приводу бюджетної децентралізації. Багато було скептиків з того боку. Що відбувається? Яким чином передані будуть фінанси, яким чином будуть збільшені власні повноваження? Зараз ми маємо вже конкретний ефект від того, що було прийнято на початку року. Це збільшення на 24 мільярди вже сьогодні доходів місцевих бюджетів. Ми очікуємо, що до кінця року ця цифра ще буде зростати і буде більше. По-друге, це ті закони, які приймалися по децентралізації для того, щоб пройшло добровільне об’єднання громад. Практично за цей рік було зроблено дуже багато, щоб вже показати реальний результат. Це 159 громад, які були вже обрані 25 жовтня, які вже мають своїх голів і які вже з нового бюджетного року, з 1 січня отримають прямі бюджетні субвенції, вже минаючи обласний бюджет, районний бюджет, напряму з Державного казначейства. Дуже непростий процес, дуже багато зауважень, але те, що відбулося, показує свій ефект саме в житті громади. Якщо ми подивимося про ті 78% законопроектів, які були прийняті, це той пакет, який практично дозволяє сьогодні Конституція в чинному законодавстві проводити як децентралізацію. Минулого тижня, дякуючи Верховній Раді, був прийнятий остаточний пакет законопроектів, який дають можливість повністю функціонувати об’єднаним територіальним громадам. Цей пакет законопроектів був прийнятий практично до змін до Конституції. Зараз зміни до Конституції проголосовані в першому читанні. І це питання стосується не тільки особливостей місцевого самоврядування в Донецькій і Луганській областях, це стосується життя всіх громадян. Це стосується повсюдності місцевого самоврядування, це стосується, щоб не тільки територіальні громади могли мати свої виконавчі комітети і через них виконувати функцію управління тою чи іншою територією, тої чи іншою громадою, а щоб ми могли це також мати на районному рівні, на обласному рівні. І зробити повсюдність тої влади і вирішувати там проблеми, де вони виникають, більшість на базовому рівні. І всі ті повноваження, які сьогодні передає Президент, які передаються як функції від уряду, від міністерств на місцевий рівень – повинні виконуватись. Просто наведу дві цифри, що саме в цьому році було проведено бюджетну децентралізацію, збільшено не просто передачу бюджетних коштів до місцевої громади, а були передані нові власні повноваження. За моїми підрахунками, практично ми можемо збільшити в 3 рази ті власні повноваження, які сьогодні збираються. Чому? Тому що практично акцизний збір по місту Києву був річний план виконаний ще в червні. Також і по інших громадах, де є ефективне керівництво, воно змогло зібрати кошти і встигнути втілити їх в життя. Фонд регіонального розвитку – 2,9 мільярда, безпрецедентний випадок, коли просто передали всі вирішення питань на органи місцевого самоврядування, на місцеву адміністрацію, вони разом відбирали проекти. І зараз ми дивимось, яким чином будуть ці кошти використані на спроможність інвестиційних проектів і підсилення спроможності місцевих громад до кінця року. Практично з тої кількості громад, яких є сьогодні 12 тисяч в Україні, вже 6300 – це половина – ініціювали об’єднання. І сьогодні нам головне забезпечити, щоб саме вони ефективно після об’єднання функціонували і виконували ті функції, які вони повинні виконувати.

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ Є ЛІДЕРОМ У ПРОЦЕСІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ. САМЕ ЖИТТЯ ЗМУШУЄ СЬОГОДНІ БІЛЬШ АКТИВНО РУХАТИСЬ САМЕ В ДОНЕЦЬКІЙ І ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ

– А оті 159, які вже об’єдналися, які вже навіть обрали собі нову владу на цих місцевих виборах. Було сказано про те, що в них підсилюється контроль над владою, тобто безпосередньо у громади, в тому числі, наприклад, зокрема і містобудування. Вони мають безпосередньо прямий вплив на те, як буде виглядати їхній конкретний населений пункт. На практиці…

– Їм практично з прийнятими законами було передано ті повноваження, які дають можливість сьогодні чітко планувати не тільки бюджет, а й інвестиції. Це можливість будувати, це можливість планувати, це можливість розвивати містобудування. Трошки пригальмував цей процес у зв’язку з місцевими виборами, тому що ті, хто повинен був взагалі перебирати повноваження, пішли на вибори. Зараз ми очікуємо, що цей процес буде продовжений. Але що найцікавіше, це також не виправдання, чому не перебиралися ці повноваження, тому що першим, хто взяв на себе ці повноваження, була саме Донецька область. Краснолиманська об’єднана територіальна громада, а також місто Дружківка, які вже створили в себе органи по державній архітектурно-будівельній інспекції і ці функції на себе взяли. І до речі, в Донецькій області, в Красному Лимані в нас знаходиться зараз найбільша об’єднана територіальна громада в Україні. Приємно, що саме вони сьогодні ініціювали передачу цих функцій, саме вони сьогодні є фаворитами. І це те, що дає можливість сьогодні говорити про те, що крім власних повноважень вони беруть на себе функції для того, щоб це виконувати. Зараз…

– Ви зараз розвінчали міф насправді про мешканців Донеччини, тому що є такий стереотип, що, мовляв, там люди якраз звикли, що ними керують, і ініціатива там така, що піддається покаранню. То виявляється, що ви розвінчуєте цей міф?

– Я вам скажу, що це життя змушує сьогодні більш активно рухатись саме в Донецькій і Луганській областях. Чому? Тому що питання відновлення об’єктів, питання систем життєзабезпечення, питання відновлення інфраструктури стоять дуже гостро. І питання в тому, яким чином взагалі керувати цим процесом. Це також функція Державної архітектурно-будівельної інспекції.

– А хто серед аутсайдерів?

– Серед аутсайдерів у нас, якось так сталося, – це Західна Україна. Чому? Тому що процес об’єднання територіальних громад там відбувався там повільніше, ніж у решті України. Я думаю, що вони довго запрягають, але швидко потім поїдуть, тому що зараз вже практично закінчується процес, коли вибирають голів обласних рад. Вже голови, які приступили до виконання своїх обов’язків, думаю, вони зараз відсвяткують день місцевого самоврядування, який буде 7 грудня – це такий історичний момент, 25 років місцевого самоврядування в Україні. І вже перейдемо до бюджетного процесу і до виконання своїх зобов’язань, які вони давали виборцям 25 жовтня.

УКРАЇНУ ПОЧИНАЮТЬ СПРИЙМАТИ ЯК РІВНОПРАВНОГО ПАРТНЕРА В ЄВРОПІ ЩОДО ПРИНЦИПІВ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ, УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ, ВЗАЄМОВІДНОСИН ГРОМАДЯНИНА І ДЕРЖАВИ

– Щоб тільки не захопилися святкуванням.

– Цікаво з приводу того, який був скептицизм на початку року з приводу і Бюджетного кодексу, і питань децентралізації бюджету, питань проведення децентралізації в Україні. Зараз ми закінчили соціологічне опитування українців, як вони ставляться до децентралізації. 59% сьогодні беззаперечно підтримують реформу. Що люди безпосередньо очікують від цієї реформи? В першу чергу вони очікують прозорості влади, яка вже буде концентрувати функції на місцях. Вони очікують збільшення боротьби з корупцією, тому що вже не можна буде кивати на Київ, а ці повноваження будуть на місцях. Вони очікують, що саме громадяни тої чи іншої громади будуть впливати на прийняття рішень, що потрібно, який пріоритет є в розбудові тої чи іншої громади. Які дороги? Які школи? Які дитячі садочки? Які енергоефективні заходи потрібно зробити саме в тій громаді? Думаю, без цієї ключової реформи, яка взагалі перезавантажує взаємовідносини центральної влади, місцевого самоврядування, громадянина і влади місцевої, практично нічого не може відбутися. І тому я сьогодні очікую взагалі не тільки оцінки наших громадян. Цього тижня до нас прибуває велика експертна група з Франції, приїжджають префекти, такі, які в нас по змінах до Конституції після другого читання повинні будуть працювати в кожній громаді. Французи вже практично стільки років мають цей інструмент – де є префекти, де є місцеве самоврядування, яке працює і несе відповідальність, префекти контролюють законність і дотримання законів на тій чи іншій території. Як вони оцінюють саме проведення реформи? Тому в четвер буде великий захід, ми будемо запрошувати їх взагалі, констатувати ті речі, які відбулися в Україні. Головне, Україну вже починають сприймати як повноправного партнера за принципами демократичної поведінки, управління територіями, взаємовідносин громадянина і держави. Як рівноправного партнера в Європі. Це стосується і пропозиції долучення до Лейпцизької хартії місцевого самоврядування. Це стосується взагалі співпраці з міністерством децентралізації державного управління Франції. Я вважаю, що це той процес, який дозволяє сьогодні взагалі реформувати країну. Це повинен бути успішний проект не тільки для країни, це повинен бути успішний проект як Україна для всієї Європи.

ЗА 9 МІСЯЦІВ ТІЛЬКИ ЗА РАХУНОК ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ ВІДБУЛОСЯ 19% СКОРОЧЕННЯ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ

– Про ще один напрямок встигнемо вас розпитати – це енергозбереження. 2015 рік у нас був оголошений роком енергозбереження. Мене зацікавила цифра 950 кредитів на день. Саме стільки, принаймні за оцінками міністерства, видається так званих теплих кредитів. Це багато чи мало, хочу вас розпитати, зважаючи на кількість родин? Яка динаміка і як ці люди, які першими почали брати кредити, а ця програма промотується вже давно, як вони оцінюють її ефективність, потрібність?

– З 2010 року в Україні взагалі говорили про енергоефективність і тільки в цьому році нам вдалося дійсно активно запустити цей масовий проект. Чому? Тому що 950 кредитів на день. Це не оцінки Міністерства, це конкретні цифри з Ощадного банку, з "Укргазбанку" і "Укрексімбанку", які надають ці кредити. 68 тисяч родин уже отримали ці кредити. Це питання взагалі зміни ставлення українців до питання ефективності. Сьогодні всі розуміють, що можна зменшити рахунки за житлово-комунальні послуги, за споживання природної енергії тільки за рахунок економії. Це дійсно той ефект, який може принести сьогодні не тільки українцям в індивідуальне або багатоповерхове житло ту економію, яка повинна бути, а й питання для промисловості. Але це не тема сьогоднішньої передачі. Питання енергоефективності – сьогодні номер один. Практично мільярд сто мільйонів гривень було видано кредитів цього року на заміну газових котлів, на утеплення індивідуальних будинків, на утеплення ОСББ. І сьогодні, думаю, потрібно запитувати у наших людей, які скористалися такою можливістю, залучити ці кредитні кошти. Чому це вдалося зробити так масово? По-перше, ставлення українців. Вони, вважаю, найчутливіша нація і нація, яка взагалі об’єднана зараз патріотизмом для того, щоб зменшити і не споживати російський газ. Практично за 9 місяців відбулося 19% скорочення споживання газу. Це тільки за рахунок енергоефективних заходів, це за рахунок того, що люди просто висловлюють свою позицію. По-друге, це питання того, що на сьогодні нам просто змінити взаємовідносини між надавачами послуг і споживачами. Це питання і встановлення лічильників на теплову енергію, це питання скорочення газу за рахунок альтернативних джерел. І тому питання енергоефективних заходів буде і в цьому році головним, і в майбутньому. І програми, які ми будемо пропонувати наступного року, – саме продовження цих програм, але за новими стандартами. Бо нам потрібно не просто, щоб люди витрачали кошти на заміну вікон або на утеплення даху, або на утеплення стін, але щоб українці чітко взагалі розуміли, яку кількість теплової енергії, коштів вони зекономлять, і максимально ефективно за ті кошти, які вони витратили. Тому питання стандартів, прийняття зараз закону про енергоефективність будівлі, який ми зараз вносимо в парламент, є найважливішим. У цьому році ми знайшли спосіб, яким чином сьогодні замотивувати людей. Це питання 20% практично компенсації тіла кредиту на котли, 30% на утеплення житлових будинків, 40% на ОСББ. Головне – це підписаний меморандум із місцевим самоврядуванням, де місцеве самоврядування заклало свої кошти на те, щоб компенсувати частину відсотків за кредитами, які залучаються нашими громадянами.

– Це в тому числі ті, які вони отримали внаслідок бюджетної децентралізації? Я правильно розумію?

– Абсолютно вірно.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Дивіться сьогодні на "5 каналі" інтерв'ю з "кіборгом" "Рахманом"
Наступний матеріал
Санкції проти Росії мають бути продовжені аж до повного виконання мінських домовленостей - Клімкін