5 канал

Геннадій Зубко: 6 жовтня уряд відкриє реєстри земельних ділянок для всіх громадян

Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, чим займатимуться "українські шерифи", яким чином урядові рішення допоможуть стабільній роботі ЖКГ в опалювальний період, як децентралізація вплине на земельні відносини, за що звільнили посадовців Держгеокадастру, як просувається процес об’єднання громад і хто допомагає навчити службовців працювати в умовах децентралізації, а також про роботу інфраструктурних проекти на сході країни.

НА ПРОГРАМУ "УКРАЇНСЬКИХ ШЕРИФІВ" ПІШЛО 5 МІЛЬЙОНІВ ГРАНТУ ВІД ЯПОНСЬКОГО УРЯДУ

– Ви щойно з Полтави. Сьогодні там було виїзне засідання уряду, і воно було достатньо насиченим. Почалося все з того, що, власне, у Полтавській області було презентовано і, фактично, розпочалася робота нової патрульної поліції. Крім того, було кілька кадрових рішень, достатньо жорстких, зокрема було звільнено керівника Чорнобильської зони відчуження, оголошено догани чотирьом головам обладміністрацій. Крім того, доручено звільнити керівників управління держекоінспекцій в Одесі та Миколаєві. Це, так би мовити, стислий перебіг того, що відбувалося в Полтаві. Я вас попрошу все те, що обговорювалося, прокоментувати. Але почну, все ж таки, з поліції і, зокрема, із заяви Прем’єр-міністра про те, що "Моя нова поліція" – це для великих міст, мегаполісів, але і маленькі містечка і селища теж не залишаться без оновленої структури правоохоронної. І їх там називатимуть "українські шерифи". Як ви це бачите?

– По-перше, я дякую за те, що дійсно сьогодні дуже багато новин і можливостей їх донести до українців. Найголовніше, давайте починати з того, що де є нова поліція – це новий стандарт громадської безпеки, захисту і взагалі відчуття громадян, що поліція – це не ті, хто їх притискує, а ті, хто їх захищає. Те, що стосується взагалі наших дільничних, які сьогодні повинні працювати в тому числі і в об’єднаних територіальних громадах, тому що це все стосується децентралізації, і яким чином ми змінимо якість життя не тільки в містах, а й саме в сільській місцевості, де дільничний інспектор також є людина, яка не тільки опікується тим, щоб був порядок, а тим, як захистити своїх громадян. І тому Міністерство регіонального розвитку також віддало практично грантову допомогу від уряду Японії – 5 мільйонів доларів, саме на те, щоб одягнути цих хлопців, забезпечити їх, і для того, щоб люди відчули, що в них є представник влади, який може допомогти не тільки з питаннями безпеки, а й тими питаннями, які пов’язані взагалі з організацією сільського життя. Це велика територія, це територія, яка потребує допомоги, і вони повинні допомагати в тих питаннях, які виникають сьогодні у наших громадян. Тому я вважаю, що сьогодні "український шериф", мабуть, трошки звучить по-іншому...

– Незвично.

– Але та людина, яка у формі, є представником влади, яка може допомогти, саме вона повинна з’явитися в новому форматі. Я думаю, що саме компетенція цих людей, відбір цих людей буде залежати ще не тільки від центральної влади, а й від тих представників органів місцевого самоврядування, які в нас з’являться після 25 жовтня і ще будуть протягом двох років з’являтися в кожній області України.

УРЯД ВИДІЛИВ 5,6 МЛРД ГРН КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВАМ, ЩОБ ВОНИ РОЗРАХУВАЛИСЯ З БОРГАМИ І НЕ ПЕРЕКЛАДАЛИ ЇХ НА ГРОМАДЯН

– Зрозуміло. Давайте рухатися далі і, знову ж таки, про гроші поговоримо. 5,6 мільярдів гривень уряд сьогодні виділив на компенсацію в різниці тарифів для тих структур, підприємств, які надають комунальні послуги. Прем’єр про це сказав, як про таке рішення, яке дозволить громадянам не відчути якихось незручностей у зв’язку з тарифами, з опалювальним сезоном, який ці тарифи зробить, вочевидь, дуже відчутними. Що це означає на практиці? Що таке 5,6 мільярдів? Кому вони підуть і чи справді громадяни не відчують якихось чергових стресів?

– Я хотів би розділити на дві частини. Чому? Тому що Уряд ще в бюджеті 2015 року на початку року передбачив 2,7 мільярда гривень на погашення різниці в тарифах як субвенцію, і зараз ми додатково прийняли рішення про 2,9 у тому обсязі 5,6 – це те, що надходить до наших комунальних підприємств, щоб вони могли розрахуватися з боргами за податками, за енергоносії. Це рішення, яке повинно було відбутися саме зараз, за 3 тижні до початку опалювального сезону, для того, щоб дати можливість комунальним підприємствам розрахуватися з боргами і вдало підготуватися до опалювального сезону. Що саме дає простим українцям? У нас є кілька підприємств водоканалів – це 14 водоканалів, підприємство міста Львова "Водоканал", які отримали, залучили кошти від міжнародних фінансових організацій для модернізації, для зменшення взагалі витрат енергоносіїв на постачання і водовідведення, і потрапили в дуже непросту ситуацію, коли наприкінці минулого року був підвищений курс долара, і практично та курсова різниця, яка була у 2014 році, першому кварталі 2015-го, мала або лягти на плечі наших громадян, або бюджет міг її взяти на себе. Саме таке рішення було сьогодні прийняте, щоб ця курсова різниця була компенсована цим підприємствам. Ще на весну ми добилися того, що практично не брали пені, штрафи за заборгованість і прострочку цих платежів, а зараз просто надали можливість додатково заплатити за рахунок держави цю курсову різницю і не класти її в тарифи як борг на наших громадян.

– Громадяни у нас пильні, вони одразу задаються питанням: якщо тут дали, то десь заберуть. Можете сказати про джерела? Звідки взялися гроші, які вдалося направити на це?

– Джерела були передбачені з початку року і додатково виділені в змінах до бюджету, але питання в тому, що ніколи вони не направлялися на курсову різницю. І саме в цьому році було прийняте таке рішення для того, щоб не підвищувати тарифи. Сьогодні всі комунальні підприємства, особливо підприємства водопостачання, можуть скористатися цією практикою і максимально зменшити свої борги, відтак – максимально підготуватися до нового сезону.

КРІМ ЗВІЛЬНЕННЯ 12 ОБЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ, БУЛО ЩЕ ЗВІЛЬНЕНО І 45 РАЙОННИХ КЕРІВНИКІВ

– Ще одне питання, яке дуже активно обговорювалося на сьогоднішньому засідання уряду – більше години обговорювалося, отже було про що говорити – це земельні відносини. Хочу запитати про те, які головні проблеми можна окреслити в цій сфері? Адже якщо звільнили керівників 12 обласних управлінь Державної служби геодезії, картографії та кадастру під час цього засідання, то, напевно, проблеми якісь глобальні. Людей це турбує, тому що це до них близько. Що саме, в чому проблеми? І які першочергові заходи, щоб це вирішувати?

– Ключовою реформою є реформа децентралізації. Сьогодні, коли Президент віддає повноваження на місця через зміни до Конституції, децентралізація відбувається вже в областях. І сьогодні 159 громад ідуть на вибори. 25 жовтня вони виберуть свій орган місцевого самоврядування, який отримає прямі бюджетні стосунки з центральними органами влади. Уряд подав зміни до Бюджетного кодексу, і Верховна Рада підтримала, надавши бюджетну децентралізацію місцевому самоврядуванню. Також уряд вніс закон про регулювання містобудівної діяльності, де ми передаємо повноваження по архітектурно-будівельній інспекції на місця, і з 1 вересня практично органи місцевого самоврядування вже можуть брати на себе цю функцію, щоб, отримавши кошти, маючи інструмент регулювання містобудівної діяльності, впливати взагалі на розвиток своєї інфраструктури.

– А вони беруть цю відповідальність?

– Вони починають брати. Ми їх підштовхуємо. І я тут закликаю всі органи місцевого самоврядування перебирати ці повноваження, тому що це дуже важливо, це одна з ключових частин у реформі децентралізації. Друге дуже важливе питання – це земельні відносини. Чому? Тому що, маючи об’єднану громаду, яка ефективна, спроможна, має кошти, інструменти в плані розвитку, інфраструктури, потрібно зрозуміти, де це буде відбуватися і хто буде розпоряджатися тою землею, де є об’єднана територіальна громада. І тому сьогодні є дуже важливе рішення перейти до того, щоб передати земельні ресурси саме тим об’єднаним громадам, які зможуть розпоряджатись ними не тільки в межах населеного пункту, а в межах всієї об’єднаної територіальної громади, де раніше приймалось рішення з усіма державними органами. Тому сьогодні перейти практично до двох представників – Кабінет Міністрів, який буде тільки приймати рішення по лісовому, водному господарству, а місцева територіальна громада буде займатися всіма земельними ресурсами, які є в її межах. Сьогодні саме цей концептуальний план був запропонований, тому що в нас відбувалися дуже різні речі. Була Держсільгоспінспекція, яка контролювала сільськогосподарські землі, потім було Держземагенство, яке розпоряджалося землею. Тільки органи місцевого самоврядування ніколи не могли вплинути на те, що саме, яким чином залучити інвестиції на ту землю, якою вони не розпоряджаються. І тому сьогодні ми подивилися взагалі на ту ситуацію, яка відбувається в країні, і прийняли концептуальні рішення про те, щоб передати повноваження на місцеві громади, розпорядження землею, передати в комунальну власність ту землю, яка є під сільськогосподарськими дворами, передати їм можливості проведення аукціонів, тому що потрібно відповісти не тільки, кому передати функцію – функція ця передається від Державного земельного кадастру до територіальних об’єднаних громад, а й яким чином вони будуть управляти. Тому нам потрібно спростити цю систему, щоб люди не чекали два роки в чергах, щоб отримати те чи інше право власності на земельну ділянку, а скоротити цей термін до 4 місяців і таким чином зробити прозору систему аукціонів, яка допоможе громадянам чітко бачити, скільки виділяється земельних ділянок на приватизацію, скільки земельних ділянок виділяється в оренду через аукціони, і таким чином зробити цю систему прозорою.

З 6 жовтня практично ми відкриваємо реєстри земельних ділянок, які мають кадастрові номера, і всі можуть побачити, де чия земельна ділянка, кому належить. Вже зараз нотаріусам відкриті реєстри, і вони можуть брати витяги з кадастрових планів. І найголовніше питання сьогодні, що децентралізація повинна відбуватися в усіх сферах: і в питаннях бюджету, і в питаннях відносин землі, і в питаннях державної архітектурно-будівельної інспекції, і в питаннях громадської безпеки через тих шерифів українських, які повинні з’явитись у сільській місцевості, які повинні допомагати людям. Сьогодні, передаючи повноваження, передаючи ресурси, ми очікуємо зміни якості життя саме в об’єднаних територіальних громадах.

– А от там, де немає ще об’єднаних територіальних громад – їм як з повноваженнями, зокрема в земельних питаннях?

– Тут питання дуже важливе. Бо бюджет, ресурси, повноваження по інспекції саме передаємо тим громадам, які є економічно спроможними. Ми вважаємо, що це ще один поштовх для того, щоб люди приймали рішення і розуміли, що саме об’єднавшись, саме створивши економічно спроможну громаду, яка може взяти функції й виконувати... Не просто сказати "так, ми хочемо розпоряджатись бюджетом, землею", але "ми відповідальні люди, які можуть забезпечити зовсім іншу якість життя". Саме цей процес уже пішов практично в областях. Коли ми побачили ситуацію навколо Державного земельного кадастру, це було не сьогодні, це було ще кілька днів тому, подивилися, яким чином далі розгортається ситуація, і факт корупції в Полтавській області був останньою краплею в цьому такому спостеріганні, моніторингу тих взагалі сигналів…

– …Ну, на гарячому впіймали фактично…

– ...які йшли з областей. І тому було прийняте рішення про звільнення 12 керівників. Ще вчора голова Держгеокадастру підписав. Але ще було звільнено і 45 районних керівників, про яких ми не говоримо, але це також відбулося. І сьогодні практично потрібно не тільки змінювати систему, де будуть конкретні відповіді кому передати і як передати, і з іншого боку, хто ці люди, хто буде взагалі контролювати цей процес. Тому зараз оголошений новий конкурсний відбір цих людей. Це інша компетенція. До цієї конкурсної комісії будуть залучені HR-служби, headhunting-компанії. І я вам скажу відверто, ми не можемо по закону заборонити, щоб людина, яка працювала в системі Держземагенства, приймала участь у конкурсі, але пріоритет буде віддаватися саме тим людям, які ніколи не працювали в цій системі.

ПРОСТО ЗМІНА ЛЮДЕЙ НІЧОГО НЕ ДАЄ. НАМ ПОТРІБНО МІНЯТИ СИСТЕМУ

– А от той люфт, який виходить, що звільнено старого, а новий ще поки що в процесі конкурсного добору, - це не страшно, що в цей момент от немає фактично людини,яка б за це відповідала, чи там в.о. хтось? Хто займається питаннями?

– Ви знаєте, ніколи процес реформ не проходить дуже гладко, і тут потрібно розуміти, що ми йдемо на ці кроки, тому що розуміємо, що просто зміна людей нічого не дає. Нам потрібно міняти систему. І нам потрібно тут відповісти на п’ять питань. Перше питання: нам потрібно передати повноваження. Друге питання: яким чином ці повноваження будуть використовуватись об’єднаними територіальними громадами. Ми відповідаємо чітко, прозоро – через аукціони. Третє питання: нам сьогодні потрібно вивести дуже велику кількість державної землі з тіньового обігу. І сьогодні ми надавали цифри, що якщо взагалі прибрати договори про спільну діяльність, з яких не отримує ні місцеве самоврядування, ні місцевий бюджет, ні державний бюджет нічого, то практично ми зможемо збільшити в 5 разів надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування. А це практично один мільярд гривень. Третє питання – це те, щоб прості українці, які сьогодні мають отримати по закону земельну ділянку або під будівництво, або під садівництво, повинні чітко розуміти процедуру, що їм не потрібно звертатися 10 разів до державних чиновників, які постійно будуть з них чогось додатково просити або документи, або чогось іншого. А спростити це до двох речей, де вони повинні надати таку заявку і отримати конкретну відповідь. Тому оці системні речі повинні відбутися через прийняття законів. Проекти законів сьогодні уже є, вони у громадському обговоренні, і до кінця року ми повинні прийняти той пакет, який сьогодні дуже хвилює всіх людей. Бо він хвилює не тільки тих, хто хоче залучити земельну ділянку або займатися фермерським господарством. Він хвилює тих людей, які хочуть отримувати в бюджет ті податки, які повинні бути сплачені за землю, якою користуються. І сьогодні також піднімалося питання – а скільки державних підприємств сьогодні користуються землею, передає їх в оренду і від цього не отримує ні місцева громада, ні державний бюджет. Тому це питання було сьогодні підняте, і практично була пророблена маршрутна карта, за якою ми будемо рухатися до кінця року. Питання дуже складне. Питання в тому, що....

– До кінця року, тобто це той час, який ви собі на це виділяєте? До кінця року, не більше?

– Ми поставили собі завдання до кінця року внести в парламент законопроекти, які дозволять вже тим громадам, які об’єдналися, отримати ці повноваження.

100 ТИСЯЧ ЗАЛИШИТЬСЯ В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ І ПРИБЛИЗНО 300 ТИСЯЧ ПІДУТЬ ПРАЦЮВАТИ В ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

– Про об’єднання громади тоді теж сьогоднішня новина з засідання Уряду – це те, що на засіданні було затверджено перспективні плани щодо територіального об’єднання громад у трьох областях – це Полтавська, де власне відбувалося засідання, Харківська і Волинська. Ми пам’ятаємо, що до того на попередніх засіданнях ще 11 областей були такі перспективні плани затверджені. Але це не всі області. Хто в аутсайдерах і чому?

– Я вам скажу, що на сьогодні немає перспективного плану, який затверджений обласною радою, тільки в Закарпатській області. Всі інші обласні ради уже затвердили свої перспективні плани. Зараз уряд затверджує тільки перспективні плани з паспортами, які затверджують, що саме ці громади є ефективними, економічно спроможними, вони можуть отримувати бюджетні кошти, можуть отримати функції в розпорядженні всіма тими повноваженнями, які їм зараз передаються, крім делегованих державою, і найголовніше, що це вже не впливає на перебіг подій. 159 громад, які сьогодні уже пішли на вибори, які отримають свої органи місцевого самоврядування 25 жовтня, є в 20 областях. Це означає, що 20 областей сьогодні мають свої пілотні проекти. Я взагалі не хотів би казати, що це пілотні проекти, тому що це життя людей, і сьогодні ми повинні надати цим об’єднаним територіальним громадам підтримку і через державний бюджет. Тому що в нас в законі про добровільне об’єднання територіальних громад чітко прописано в 19-й статті, що держава повинна надавати фінансову підтримку в цьому процесі, в цих процедурах, у створенні центрів надання адміністративних послуг. Також ми сьогодні очікуємо потужної підтримки від наших європейських партнерів, які нам не тільки експортно, але й фінансово повинні допомогти.

– Фінансово дозвольте озвучити цифру. 90 мільйонів євро – принаймні така допомога від ЄС анонсується, і спрямована вона саме на підтримку реформи децентралізації. Розпочнеться вона, щоправда, з 1 січня наступного року. Принаймні, планується так. Нічого не завадить?

– Щоб було зрозуміло, до цього часу практично весь процес децентралізації, крім змін до бюджетного кодексу і додаткових коштів, які пішли в місцеве самоврядування, це великі гроші. Але з іншого боку, сьогодні держава робить це на ентузіазмі, на допомозі з боку Європейського Союзу, на допомозі з USAID, які допомагають створити офіси підтримки реформ, які сьогодні пропонують створити координаційну раду, які сьогодні допомагають через виділення коштів 90 мільйонів євро саме на три ключові напрямки: перше – це створення центрів надання адміністративних послуг та розгалуження ІТ-мереж; це розробка, допомога в розробці інвестиційних проектів. Бо фонд регіонального розвитку буде в майбутньому році, але нам потрібно сьогодні громадам допомагати, як розробити ці проекти, яким чином їх прорахувати, за який час їх потрібно практично втілити в життя. І третє – це експертна допомога. Тому що на сьогодні дуже важливе питання, це коли ми вже пішли до людей, нам потрібно відповідати на всі питання, не тільки як об’єднати громаду, щоб вона ефективно економічно працювала.

– Скористалася повноваженнями.

– А як вони повинні перебрати повноваження по освіті, по охороні здоров’я, по соціальному захисту, по наданню послуг, по тому, щоб взагалі в житті їх мінялося не тільки те, що відбувається навколо громади, а й те, що є простим: школи, лікарні, дороги і їх життя.

– А ця експертна допомога в якій формі буде відбуватися? Це будуть якісь мобільні групи, які будуть їздити областями?

– Експертна допомога – це не тільки в тому, щоб вони консультували людей і місцеве самоврядування, яке вже буде працювати, а саме нам потрібно навчити людей працювати в органах місцевого самоврядування. Щоб було зрозуміло, сьогодні в державі є 400 тисяч державних службовців, які працюють у місцевих адміністраціях, у територіальних органах місцевої виконавчої влади, у міністерствах. Реформа децентралізації змінює це практично навпаки. 100 тисяч залишиться в державній службі, і приблизно 300 тисяч людей, які підуть працювати в органи місцевого самоврядування. Цих людей потрібно готувати до того, щоб вони могли вдало й ефективно розпоряджатись бюджетом, могли правильно брати функції від держави. І сьогодні така допомога експертна, консультаційна, і найголовніше, навчити людей потрібно не тільки в об’єднаних територіальних громадах, тому що 159 – це тільки ті, які вже пішли на вибори...

– …Вже пройшли повну процедуру.

– Так, а ще додатково у нас біля 400, які вже ініціювали, підтвердили свої об’єднання, ще 600, які ініціювали процес об’єднання. Тому цей процес пішов. Сьогодні люди від нас вже вимагають конкретних консультацій, конкретних кроків, конкретної державної бюджетної підтримки. Саме ця реформа, вважаю, є стратегією перемоги України. Сьогодні українці потребують кардинальних змін. Тому нам потрібно ці кардинальні зміни робити. В земельних відносинах, у відносинах державної архітектурно-будівельної інспекції, в бюджетних відносинах. В питаннях громадської безпеки, які повинні забезпечити наші нові дільничні інспектори на території сільської місцевості.

НА ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ДОНЕЦЬКОЇ І ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ ПІШЛО 300 МЛН СУБВЕНЦІЙ

- Про прифронтові території я вас обов’язково запитаю, дай боже, щоб часу вистачило. Буквально завтра ви вирушаєте вже в Донецьку область, у Слов’янську відбудеться грандіозне обговорення відновлення Донбасу. Так це анонсується. Що буде насправді?

– Від Міністерства буде присутній заступник міністра, який займається саме залученням коштів, Роман Чуприненко, і голова агентства з відновлення Донбасу Вадим Черниш. Вони їдуть з дуже великою програмою, яка повинна не тільки показати, а вже й вимагати від органів місцевого самоврядування, від обласних адміністрацій виконання тих програм, які вже забезпечені коштами. Це 300 мільйонів гривень, які пішли прямою субвенцією на виконання програм по підтримці систем життєзабезпечення та інституційної підтримки Донецької, Луганської області. Це практично 300 мільйонів євро, які надані банком KfW, і сьогодні практично по трьох областях – Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, – а також Донецька, Луганська частково, забезпечені інфраструктурні проекти. Тільки по Запорізькій області 275 соціальних об’єктів переводяться на альтернативне паливо. Це тільки приклад, вже не кажучи про те, що трансформаторні підстанції по енергетиці і перевід локомотивної тяги від дизельного палива на електротягу – це все буде презентуватися і буде вимагатися для того, щоб виконувалося уже на місцях. А також 200 мільйонів євро, які сьогодні отримані від Європейського інвестиційного банку на програму по Донбасу, і йде відбір проектів. Також очікуємо від Верховної Ради прийняття закону 2550, який дасть можливість додатково направити кошти на бюджетних працівників Донецької, Луганської областей, тому що ми розуміємо, що саме навантаження на цих людей лягло вдвічі-втричі більше, ніж на інших бюджетних працівників по всій Україні. Тому що найбільша кількість переселенців знаходиться в Донецькій, Луганській області. І тому ця презентація конкретно розкаже, покаже, і найголовніше, буде ставити завдання тим органам місцевого самоврядування і державним службовцям, які є на цій території, щоб це все вчасно виконати.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Декомунізація у Києві: на сьогодні перейменовано 27 вулиць
Наступний матеріал
Астрономи виявили надмірну активність чорної діри в центрі Чумацького Шляху