5.ua

Дмитро Столярчук: Про роботу в прес-службі Гройсмана, інформаційні війни та зарплату

Прес-секретар прем’єр-міністра України Дмитро Столярчук в інтерв’ю 5.ua розповів про те, як відбувається висвітлення діяльності уряду і прем’єра, чому важко розповідати про реформи, хто веде сторінку прем’єра в соцмережі, що змінилося останнім часом у роботі ЗМІ, а також про те, чому журналісти переходять у політику

РЕФОРМИ НЕ ЗАВЖДИ Є ПРИЄМНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ. ЦЕ ЯК ГІРКІ ЛІКИ, ЯКІ ТРЕБА ПРИЙНЯТИ, ЩОБ ОДУЖАТИ

Як зміниться медіа-представництво уряду за нового прем’єра і нового прес-секретаря?

Новий уряд з самого початку задекларував відкритість і інформаційну доступність в своїй роботі. Члени Уряду відкриті до спілкування із ЗМІ. Міністри спілкуються з медіа настільки часто, наскільки їм дозволяє графік роботи. Майже кожного вечора в ефірі того чи іншого каналу, а не рідко і декількох ви можете побачити представників Кабінету. Уряд готовий інформувати про прийнятті рішення і готовий доносити свою позицію по тому чи іншому суспільно важливому питанню, яке стосується їхньої роботи.

Завдання комунікаційного підрозділу Кабінету міністрів, якій я очолюю, забезпечувати таку можливість і ми цю роботу робимо.

Якою буде робота з громадськістю, власне, донесення до людей змісту реформ? Якщо у нас виходить якась нова реформа, як ви будете пояснювати, для чого вона потрібна, тому що коли це звучить мовою прес-релізів, для людей часто виходить доволі складна структурна послідовність речень, і не всі розуміють, для чого ми все це робимо. Арсеній Яценюк робив це через "Десять хвилин з прем’єром". Як буде у нас це за нового прем’єра?

Промотувати реформи – це, можливо, одне з найскладніших завдань, тому що реформи не завжди є приємними для людей. Це як гіркі ліки, які треба прийняти, щоб одужати.  Подекуди непопулярні реформи можуть викликають емоційну суспільну реакцію, а це є живильним середовищем  для махрового популізму, який притаманний окремим політикам. І іноді голосу розуму дуже важко пробитись скрізь такий популізм.

 Яким ми бачимо вихід? По-перше, це пряме спілкування представників уряду, які займаються цими реформами щоденно, які роблять ці реформи, з людьми, з засобами масової інформації. Саме такий шлях ми і обрали. Члени уряду готові говорити з людьми, дискутувати, доносити інформацію про те, що робиться і що треба ще зробити, щоб вийти з непростої соціально-економічної ситуації, в якій зараз знаходиться країна. Це важко робити в умовах високого градусу популізму, однак, вважаю, краще продовжувати розказувати про те, що робиться і буде робитися, аніж мовчати.

А "Десять хвилин із прем’єром" у нас буде чи ні? Чи, можливо, це буде якийсь інший формат?

У прем’єр-міністра Володимира Гройсмана вже є свої сталі форми спілкування, які дозволяють доносити свою позицію до людей. Наприклад це новий для України формат спілкування вживу через Facebook – соціальну мережу з 5-мільйонною українською аудиторією. Під час таких live-спілкувань прем’єр розповідає про зроблене і про те, що планується зробити в найближчі дні. Це "живе" спілкування широко цитується ЗМІ всіх видів, інформація поширюється і на їхню аудиторію. Крім того, ми продовжили практику онлайн-трансляцій засідань уряду, коли кожен бажаючий може подивитися, як обговорюються і приймаються ті чи інші урядові рішення. Періодично ми проводимо брифінги для ЗМІ. Ми будемо використовувати інші можливі ефективні канали комунікації…

…а ЗМІ будуть вже підхоплювати те, що є.

Абсолютно вірно.

ЗМІ ЗАВЖДИ НАМАГАЮТЬСЯ БУТИ КРИТИЧНИМИ ДО ВЛАДИ, І ЦЕ НОРМАЛЬНО. ГОЛОВНЕ, АБИ ЦЯ КРИТИЧНІСТЬ БУЛА ВИКЛИКАНА БАЖАННЯМ ДОКОПАТИСЯ ДО ІСТИНИ І ОБ’ЄКТИВНО ПОДАТИ ІНФОРМАЦІЮ, А НЕ ЯКИМИСЬ ІНШИМИ МОТИВАМИ

Питання щодо інформаційної війни з Росією. Як взагалі ця ситуація впливає на роботу прес-служб у цілому, українських посадовців, тому що мало не щодня трапляються, скажімо, якісь ситуації. І російський медіа-простір набагато більший, я зараз кажу про Інтернет-простір. Там дуже часто проходять неправдиві новини, і Google це підхоплює і тиражує некоректну інформацію. Часто трапляється, що недосвідчені журналісти підхоплюють таку інформацію. Як у такому доволі непростому просторі працюють прес-служби, як взагалі вдається з цим боротися?

Я думаю, що російська агресія – а ми маємо справу не лише з військовою, а й з інформаційною агресією – несуттєво змінила принцип і роботу прес-служб та інших комунікаційних підрозділів міністерств, відомств і, в тому числі, комунікаційного департаменту Кабміну. Так, це вплинуло на контент, на необхідність більш оперативнішого і більш частого реагування на неправдиві повідомлення, відверті "фейки". Це трохи ускладнило роботу. Ті речі, про які ви кажете, вплинули на необхідність обережніше підходити до висловлювань , однак принципи роботи залишаються незмінними. Це – поширення інформації, донесення позицій і антикризове реагування – миттєве спростування різної неправдивої інформації. І в нинішніх умовах це дійсно вимагає більш прискіпливої, кропіткої та інтенсивної роботи.

Як, на вашу думку, чи вдається українським ЗМІ протидіяти інформаційній агресії? Говоримо по позиціях "оперативність", "коректність донесення інформації", "критичність до влади" і "заангажованість"? Якщо поділити на два періоди – до російської агресії і те, що є зараз? Чи помітили ви різницю? Чи виросли українські ЗМІ?

На мою думку, рівень і стан української журналістики не залежить від російської агресії. Питання оперативності для українського медійного ринку вже якійсь час не стоїть так гостро. Питання стояло кілька років тому, коли оперативність була одним з основних критеріїв успішності, принаймні, новинних засобів інформації. І вона дуже різко відрізнялась – від ЗМІ до ЗМІ. Зараз оперативність вважається за належне. ЗМІ, особливо новинним, які не можуть оперативно подати інформацію, важко вижити на медійному ринку. Понад те, в умовах найбільших змін останніх часів, коли з’явилися телевізійні проекти, телеканали, які передають новини у режимі онлайн, коли стала буденною практика live-включень з місця подій, новинна інформація, що виходить трохи пізніше, нікому не потрібна. Це дійсно впливає на роботу ЗМІ і диктує інші підходи в роботі з інформацією. Щодо коректності: якщо це авторитетні ЗМІ, і це не дивно, то вони намагаються коректно підходити до роботи з інформацією. Однак, особисто в мене час від часу теж виникають питання. Навіть найавторитетніші ЗМІ, Інтернет-видання іноді грішать тим, що дозволяють собі некоректні, маніпулятивні заголовки. Вочевидь, це робиться для того, аби збільшити "клікабельність", а це і реклама, і, можливо, питання виживання ресурсу, але водночас така практика веде до пониження журналістських стандартів на ринку в цілому.

Щодо критичності, то засоби масової інформації, як правило, намагаються бути критичними до влади, і це нормально. Головне, аби ця критичність була викликана бажанням докопатися до істини і, врешті-решт, об’єктивно подати інформацію, а не якимись іншими мотивами.

І тут ми підходимо до ангажованості. Це теж моє особисте враження, яке не претендує на істину в останній інстанції. Мені здається, що останнім часом ЗМІ стали більш суб’єктивними. Причому ця суб’єктивність часто не має нічого спільного з ангажованістю, політичною чи матеріальною. Можливо, це пов’язано з розвитком блогосфери, яка теж здійснює вплив на журналістські стандарти, але журналісти та ЗМІ стали чимдалі тим частіше висловлювати свою позицію, ставлення до тих чи інших подій. Якщо раніше факти були основою журналістики, зараз на перший план виходить оцінка, інтерпретація, оціночнене судження, емоційне забарвлення повідомлення. Це не те що добре чи погано – це просто дійсність. Це нова інформаційна реальність, в якій ми живемо.

З РОЗВИТКОМ СОЦМЕРЕЖ СПІЛКУВАННЯ ПОЛІТИКА З ЛЮДЬМИ ВІДБУВАЄТЬСЯ НАПРЯМУ, КОМУНІКАЦІЯ СТАЄ ТІСНІШОЮ. ЦЕ НАКЛАДАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА ПОЛІТИКА, ЗМУШУЄ ЙОГО БУТИ ЗРОЗУМІЛІШИМ ДЛЯ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ

Як зараз змінюється робота прес-служби? Бо міністри і чиновники стають доступнішими, у них з’являються сторінки у соцмережах, їм можна щось написати, і є шанс отримати відповідь. Згадаємо лишень Авакова. Хто веде сторінку Гройсмана і хто відповідає на запитання громадян до нього?

З розвитком соцмережі активною участю у них посадових осіб, політиків, трохи змінилися функції прес-служби. Вони, з одного боку, значно розширилися, а з іншого – дещо переформатувалися. Що таке прес-служба? Це підрозділ, який забезпечує комунікацію політика чи державної установи із засобами масової інформації, тобто пресою. Преса, в свою чергу, виконує роль своєрідного посередника між владою і суспільством: вона перетворює бюрократичну мову чиновника на мову, зрозумілу людям, обирає найважливіше і доносить це до суспільства. З розвитком соцмереж почав вибудовуватись новий канал спілкування чиновника з суспільством. Його особливість в тому, що спілкування чиновника з людьми відбувається напряму, в обхід прес-служби і ЗМІ. Комунікація стає безпосередньою і тіснішою. Це накладає відповідальність на державного діяча, змушує його бути зрозумілішим для простих людей, а людям – дає можливість звертатися напряму до чиновника. Що стосується активності прем’єр-міністра в соцмережах: Володимир Гройсман особисто пише у Facebook. Зрозуміло, що з технічними речами, які стосуються ведення сторінки, йому допомагає прес-служба.

Завдання прес-служби також оперативно відслідковувати інформаційний простір, те, що зараз говорять. Якими, власне, виданнями користуєтесь ви? Що вам цікаво? Що переглядаєте у соцмережі? Як для себе моніторите інформаційний простір?

У ввіреному мені Департаменті інформації та комунікацій з громадськістю є відділ моніторингу, що готує кілька моніторингових продуктів, якими я користуюся. Ці продукти охоплюють широкий спектр ЗМІ і дають більш-менш цілісне уявлення інформаційної картини. Зрозуміло, що, крім того, я й особисто дивлюсь основні медійні ресурси. Я читаю – принаймні, переглядаю – основні друковані видання, наскільки це можливо в умовах дуже великого дефіциту часу. В мене постійно ввімкнений телевізор, протягом дня перемикаю всі основні канали від новин до новин.

ГРОЙСМАН ПОЄДНУЄ У СОБІ ЯКОСТІ ДЕМОКРАТИЧНОЇ І ДУЖЕ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ, ОРІЄНТОВАНОЇ НА РЕЗУЛЬТАТ ЛЮДИНИ

Ваша особиста думка. Чи складніша робота прес-секретаря голови ВР від роботи прес-секретаря прем’єра? Щось змінилося?

Вона не складніша – трохи інша. Ця "іншість" зумовлена специфікою роботи законодавчого і виконавчого органів. Загальні принципи роботи прес-секретаря однакові, різниця тільки в деталях. Володимир Гройсман – це людина результату, з сильними вольовими якостями. Він має політичну волю для того, аби приймати рішення і доводити їх до кінця. І виконавча влада є, мені здається, дуже підходящою точкою докладання цих його якостей. Його неймовірна працездатність породжує неабияку активність, яку, в свою чергу, треба комунікувати. Можу сказати, що робота в уряді значно інтенсивніша.

Який Гройсман як керівник – більш демократичний чи більше контролює? Який він із людьми? Чи хоче контролювати кожен крок або, навпаки, дає можливість тим, хто працює у його команді, виносити якісь ідеї, розвивати?

Володимир Гройсман поєднує у собі якості демократичної і дуже цілеспрямованої, орієнтованої на результат людини. Він дослухається до думок, ідей. Втім, коли обговорення закінчено і прийнято рішення – мають бути відповідні дії і має бути результат. Це дуже близько мені по духу і тому робота з ним напружена, але дуже комфортна.

Переходимо до автопарку. Чи буде економія на представницьких витратах урядовців? Ми можемо згадати пана Яценюка, який літав у літаках "економ-класу". Взагалі, якою буде політика економії в уряді?

З приходом нового уряду політика ощадливого ставлення до бюджету збережеться. Ми не плануємо витрачати бюджетні гроші більше, ніж цього вимагає ефективна робота.

Чи буде проводитися скорочення чиновників?

– Вступив в дію новий закон про держслужбу, зміни будуть, але поки я не готовий про них говорити. Втім, зазначу, що не завжди скорочення є панацеєю. Наприклад, те, що стосується комунікаційної частини як ви кажете "чиновницького апарату". Був зроблений аудит ресурсів, в том числі і людських, в комунікаційних підрозділах міністерств і відомств. Є такі міністерства, де кількість співробітників комунікаційних підрозділів становить дві людини! І це в той час, коли функції і завдання прес-служб стрімко збільшуються. В умовах, коли уряду необхідно максимально задовольняти потребу суспільства в інформації про реформи, що є дуже важливою складовою реалізації самих реформ і запорукою їх успішності, скорочення співробітників не матиме того економічного ефекту, на який, можливо, розраховують прибічники радикального скорочення державного апарату. В цьому питанні потрібен розумний баланс.

У ЖУРНАЛІСТИЦІ НАСТАЄ МОМЕНТ, КОЛИ РОЗУМІЄШ, ЩО ТОБІ НЕ ВИСТАЧАЄ ВАЖЕЛЯ ЗРОБИТИ ЦЕЙ СВІТ КРАЩИМ. ЦЕ ОДИН ІЗ МОТИВІВ, ЧОМУ ДОСИТЬ ВІДОМІ ЖУРНАЛІСТИ ОСТАННІМ ЧАСОМ ПЕРЕХОДЯТЬ У ПОЛІТИКУ

Чи задоволені ви своєю роботою, порівнюючи з роботою в журналістиці? Чи є якесь бажання повернутися, бо в роботі журналіста є певний романтизм, і чи є, взагалі, свобода вибору у прес-секретарів міністрів, політиків знову повернутися, наприклад, стати очільником якогось видання?

Буду говорити за себе. Будь яка робота – це мій вибір, тому, зрозуміло, роботою я задоволений. Нинішня робота дарує  велику кількість викликів, а це дає драйв для інтенсивної праці 12-16 годин на добу та  надихає на звершення.

Журналістика дужа класна професія. В неї є багато романтизму, бажання зрозуміти світ и зробити його краще. Втім, настає момент, коли ти розумієш, що важелів зробити світ краще не вистачає. Думаю, таке розуміння в тій чи іншій мірі стало причиною переходу низки відомих журналістів у політику. Що стосується моєї роботи – вона теж дає можливість щось міняти і я це роблю. Команда Володимира Гройсмана, в якій я працюю, має дві важливі складові – жагу до змін і волю втілювати їх в життя. Тому ця робота приносить мені задоволення, оскільки дає можливість самореалізації.

Меркантильне, але улюблене запитання читачів. Скільки заробляє прес-секретар прем’єр-міністра?

– Заробітна плата прес-секретаря прем’єр-міністра трохи вища зарплати прес-секретаря голови Верховної Ради. В Кабінеті міністрів я поєдную обов'язки прес-секретаря і директора Департаменту інформації і комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету міністрів. Зміни в законі про держслужбу вплинуть на розмір заробітної плати державних службовців. Коли цей розмір буде остаточно визначено – я вам його назву, щоби не було плутанини.

Питання щодо введення системи ProZorro. Прем'єр зробив доволі різку заяву, що очільників адміністрацій у регіонах, які з 1 серпня не перейдуть на нову систему публічних електронних закупівель, буде звільнено. Чи були випадки опору? Чи нормально впроваджується система?

– Електронна система публічних держзакупівель впроваджується. Вона працювала з лютого в пілотному режимі, з квітня в ній стали працювати центральні органи виконавчої влади і підприємства, а з 1 серпня електронна система публічних закупівель стане обов’язковим для решти державних замовників. Лише деякі цифри. З початку дії закону 2700 замовників провели в ProZorro 17 тисяч процедур з сумарною очікуваною вартістю в декілька мільярдів гривень. За результатами процедур економія склала біля 12%. Коли починаєш рахувати ефект, стає очевидно – цій системі опиратися просто безперспективно.

У вас напружений графік. Як відпочиває прес-секретар? Яке ваші хобі? На що ви переключаєтесь?

На жаль, останнім часом переключатися не дуже виходить, тому що часто навіть у вихідні дні робота не закінчується. Можна сказати, що це, в принципі, безперервна робота. Ти  прокидаєшся і одразу дивишся на телефон – нові повідомлення в декількох "месенджерах" одразу, забита поштова скринька, новинні стрічки. В кінці дня – практично вже вночі – повторення ритуалу. В проміжку – напружена, безперервна робота. Відновитися допомагає сім’я, яка з розуміння ставиться до того, що рідко мене бачить, а також переключення видів діяльності. Я люблю спорт. Раніше я професійно займався академічним веслуванням. Останнім часом бігаю. Мені подобаються великі дистанції, періодично бігаю напівмарафони. Декілька разів брав участь у змаганнях з тріатлону. Але останні місяці робота забирає весь вільний час, тому Ironmen лишається поки що в мріях.

Які ваші улюблені місця для відпочинку? Які місця вас надихають?

Я люблю море, дуже люблю Крим. Тому для мене стала особистою трагедією окупація Криму. Люблю ходити в гори. Україна – чудова країна для туризму, в нас є багато місць для активного відпочинку. Колись, ще давно, опанував серфінг, старався вибиратися з сім’єю на океан, вдосконалювати навички. Мало що може зрівнятися з тим відчуттям, коли ти ловиш хвилю, стаєш на дошку і тримаєшся на гребені… Втім, найближчим часом відпочивати не планую. На кінець липня припадає перших 100 днів роботи уряду, до цього моменту треба багато встигнути. А після цього постануть нові виклики, відкриються нові горизонти.

"5 канал"

Попередній матеріал
Савченко розповіла деталі зустрічі з Порошенком
Наступний матеріал
Найманці стріляють радіокерованими ракетами та проводять розвідувальні спецоперації – військові

Звіт щодо системи ProZorro: реакція Гройсмана

Гройсман прокоментував появу фейкового меморандуму з МВФ

Гройсман: Очільники облдержадміністрацій, які з 1 серпня не перейдуть на ProZorro, мають бути звільнені

Гройсман: фактичний приріст коштів місцевих бюджетів – близько 50%