5 канал

Арсеній Яценюк: Путін планував збити Україну з основних політичних радарів, а потім захоплювати її повзучою експансією

4 грудня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав інтерв’ю журналістам українських телеканалів.

МИ ПРАКТИЧНО ВІДМОВИЛИСЯ ВІД ГАЗОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

– У першу чергу, дякую вам за те, що ви знайшли можливість задати будь-які запитання, я підкреслюю, будь-які, які у вас є, якого вони не були б характеру. Друге, я хочу подякувати всім вашим каналам за те, що в мене є можливість спілкуватися з українським народом через "10 хвилин з прем’єр-міністром", які ваші канали транслюють, і я щиро ще раз за це дякую. Третє, наша сьогоднішня зустріч пов’язана з тим, що Кабінету міністрів України скоро рік, 11 числа була затверджена програма діяльності уряду України, і тому уряд повинен бути відповідальний перед народом України. Це дає мені можливість відповісти на всі ваші запитання і перед українським парламентом, і 11 числа уряд буде звітувати у стінах Верховної Ради України про те, що було зроблено, що було досягнуто, що вдалося, що не вдалося і що треба зробити на майбутнє. До речі наступного тижня всі члени Кабміну протягом тижня будуть окремо звітувати, і я запрошую ваших журналістів, ваші канали для того, щоб така сама дискусія була з усіма членами нашого одного великого коаліційного уряду. Тому що члени уряду представлені сьогодні чотирма різними політичними партіями, які сформували коаліцію, і вони дадуть можливість вам задати будь-які запитання і дадуть відповіді на них. Якщо ви дозволите, то щоб у нас це не перетворилося на монолог прем’єр-міністра, а виключно на діалог, то я буду дуже коротко у вступному слові, а далі ми підемо до дискусії. Що нам вдалося за останні 12 місяців. Перше, ми профінансували повністю українську армію, яку фактично створили з нуля. Друге, ми не затримали жодної копійки заробітної платні чи пенсії для українських громадян. Третє, ми списали багатомільярдні борги, які не ми робили, але нам треба було прийняти відповідальне рішення про списання і реструктуризацію цих боргів. Четверте, ми практично відмовилися від газової залежності від Російської Федерації. П’яте, ми готові пройти зиму. Шосте, ми підготували всі реформи на 2016 рік. Сьоме, не дивлячись на ті складності, які є у нас в парламентській коаліції, – це природно, тому що політика це не як на рівній ниві, кожна політична сила має ті чи інші свої політичні пріоритети, бачення, а тим більше перед місцевими виборами ідей взагалі дуже багато, щоб отримати більшу електоральну підтримку на місцевих виборах – але нам вдалось утримати коаліцію. І не дивлячись на всю складність законів, які треба було приймати у тому числі, до речі, і по боротьбі з корупцією, і по безвізовому режиму – ми зустрічались, інколи в дуже напруженій обстановці. Але на табло було 226, тому нам вдалось утримати політичну стабільність як усередині парламентської коаліції, так і політичну стабільність і нормальні взаємовідносини між Президентом, прем’єр-міністром і членами українського парламенту. А далі всі запитання, які будуть, напевно, так само стосуватися економіки, соціального сектору, політики і майбутнього.

НА НАСТУПНИЙ РІК УРЯД ПРОПОНУЄ ПІДВИЩИТИ СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ НА 12%

– Безумовно. Тому з них власне і почнемо, з великих грошей. Почнемо з того, що весь минулий тиждень, і наступний теж, був присвячений тому, яким же буде головний фінансовий документ – бюджет-2016. З того, що відомо, це що урізали все і всім, окрім Міноборони. Відомо, що дефіцит, який наразі пропонується, є граничним з точки зору МВФ і критичним з точки зору соціальної. Відомо, що податкова реформа у підвішеному стані і власне ці два законопроекти, які пропонуються – і урядовий, презентований Наталею Яресько, і депутатський Ніни Южаніної – не набирають більшості в сесійній залі. Це може означати два сценарії: або ми входимо в новий рік з бюджетом, який базується на старих податках, або ми входимо без бюджету взагалі. Що одного разу вже було, але тоді не було російської агресії. Який ви бачите сценарій? Які ви бачите ризики? Яким може бути вихід? Як витримає все це економіка?

– Дякую за ваше запитання. Ви назвали два сценарії. Я дозволю з вами не погодитися. Є тільки один сценарій, іншого не буде. Закон України про державний бюджет буде прийнятий, податкову реформу, якої потребує сьогодні українська економіка, також необхідно прийняти. Декілька тверджень, про які ви сказали, я змушений прокоментувати. В першу чергу, твердження про те, що скорочуються соціальні видатки. Це не відповідає дійсності. В поточному році ми підвищили соціальні стандарти на 13% і на 19% відповідно. Під підвищення заробітних плат і пенсій потрапило 12,5 мільйонів українських громадян. Хоча на початку року – я завжди був відвертий, спілкуючись з українськими громадянами – я сказав, що зараз ситуація вкрай складна, і ми не можемо пообіцяти підвищення соціальних стандартів. Якщо заробимо, от все, що заробимо – все поділимо і роздамо. Заробили, і саме тому у вересні поточного року ми підвищили ці соціальні стандарти. На наступний рік уряд пропонує підвищити соціальні стандарти на 12%. Друге, по національній безпеці і обороні. В поточному році ми виділили 90 мільярдів гривень. Це безпрецедентна сума. На наступний рік ми пропонуємо додати ще 10 мільярдів гривень. Одна з наших основних соціальних програм, яка була запроваджена в поточному році – це програма субсидій. Ви пригадуєте шквал тієї неймовірної критики, починаючи з прийняття урядом про запровадження ринкових цін в енергосекторі, і закінчуючи тим, що відверто сказав: "Ми не можемо продавати газ в 10 разів дешевше, ніж ми його купуємо". Але уряд не буде субсидувати багатих. Тому субсидії отримають не ті, хто має хату 1000 квадратних метрів і опалює басейн за рахунок газу, а ті, хто потребують прямої допомоги від держави. Остання цифра буквально перед тим, як ми з вами зустрічалися, я щойно отримав. Загалом уже звернулося 5 мільйонів українських громадян за субсидіями і 4 мільйони 800 тисяч їх уже отримують. Це в 10 разів більше, ніж в аналогічний період минулого року. Далі, ми не зменшили, підкреслюю, не зменшили, не дивлячись на те, що нам треба проводити податкову реформу, на якій я окремо зупинюсь, витрати на освіту, витрати на медицину. У зведеному бюджеті ці витрати залишаються на належному рівні. Але справа не тільки у витратах, справа, в першу чергу, в тому, як використовуються ці гроші? Ну от я наведу приклад. Якщо в нас є окремі школи у країні, де вартість навчання одного учня складає 75 тисяч гривень на рік. У класі троє дітей і один вчитель викладає одразу 10 дисциплін, то чи є це ефективне використання коштів? І справа навіть не у грошах. Як ми даємо майбутнє цій дитині? Куди ця дитина вступить? З такої школи, де немає фахівців, немає вчителя, немає класів, але при цьому найвища вартість навчання учня. Така дитина не має майбутнього. Тому політика в кожній галузі повинна полягати в наступній площині: ми забезпечуємо фінансування, а кожен профільний міністр забезпечує політику на якісну медицину, політику на якісну освіту і політику на сильні Збройні сили України, які повністю відповідають стандартам НАТО, в тому числі і в частині використання і логістики цих коштів. Тепер друге, по податковій реформі. Я розумію, чому була запропонована низка податкових ініціатив у вересні – це було перед місцевими виборами. І ми не маємо права розкидатися політичними обіцянками, тим більше, якщо ці обіцянки необгрунтовані, якщо ці обіцянки тягнуть за собою скорочення витрат державного бюджету України на 200 мільярдів гривень. Ми скоротили все, що можна скоротити. У першу чергу, це державний апарат. Тут є проблема, тому що скорочення витрат на державний апарат має так само два виміри. Перший вимір – це економія коштів, а другий – це зменшення заробітної платні для державних службовців. Як ми можемо побороти корупцію у країні, якщо рівень заробітної платні для державного службовця – декілька тисяч гривень. Я вже не кажу про те, як ми можемо залучити до державної служби фахівців, які здатні робити. З кількістю у нас все добре, хоча ми її в минулому році скоротили на 20% державних службовців. У цьому році ми також скорочуємо на 20%. Але зараз питання якості. Тому по податковій реформі моя позиція полягає в наступному: вона повинна бути збалансована, вона повинна, в першу чергу, балансувати з бюджетом. І податкова реформа, запропонована Міністерством фінансів України, яка розроблялася нашими і провідними західними фахівцями, наприклад, до складу робочої групи по розробці податкової реформи, запропонованої Мінфіном, входив віце-прем’єр, міністр фінансів Словаччини. У Словаччині зараз найкраща податкова система в Європі, вона є найкращою основою для того, щоб у стінах українського парламенту знайти компроміс. Протягом тижня ми як члени уряду шукали цей компроміс, я публічно запрошував усіх народних депутатів на зібрання. От якраз за 5 днів до нас прийшло по 5 народних депутатів України. Тобто інтерес є, але, я так бачу, не зовсім великий. Але уряд буде продовжувати дискусію з членами парламенту з тим, щоб бюджет відповідав економічним реаліям, щоб ми забезпечили фінансування всіх соціальних витрат, національної безпеки і оборони, щоб податкова реформа як перший крок дала реальне покращення адміністрування податків і зменшення податкового тиску, в першу чергу, на заробітну платню. Тому що за нашою податковою реформою, наведу приклад, середня заробітна платня 4 тисячі гривень. На руки після нашої податкової реформи людина отримає на 200 гривень більше, а підприємець на 800 гривень менше заплатить податків до бюджету. Отакий ми зараз сповідуємо підхід. Щодо загальної концепції, то, звичайно, що бюджет повинен відповідати нашій програмі співробітництва з МВФ. Під цією програмою стоїть підпис Президента України, прем’єр-міністра України, міністра фінансів і голови Національного банку. І програма не просто заради програми. Програма – це і є план реформ. І саме під план реформ нам уже видали два транші МВФ…

У НАС НЕМАЄ ДВОХ ШЛЯХІВ. Є ТІЛЬКИ ОДИН – ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ РЕФОРМ, ЯКА ВІДПОВІДАЄ КРИТЕРІЯМ, УЗГОДЖЕНИМ З МВФ

– І наступні під питанням, про це вже говорять у самому МВФ.

– Ви праві, саме тому, починаючи відповідь на ваше запитання, я сказав: "У нас немає двох шляхів". У нас є тільки один шлях – виконання нашої програми реформ, яка повністю відповідає тим критеріям, які нами узгоджені з МВФ, прийняття закону про державний бюджет, прийняття зваженої й економічно ефективної податкової реформи та інших законів, які спрямовані на зміну політики в охороні здоров’я, освіті та всіх профільних галузях, у тому числі й у соціальній галузі. І отримання як наступного траншу МВФ, так і фінансової допомоги Сполучених Штатів Америки. Мова йде про 4 мільярди американських доларів. Більше, крім західних партнерів, нам їх ніхто не дасть. Ну Януковичу, правда, дали 3 мільярди доларів від Російської Федерації, які без реструктуризації ми повертати не будемо.

– Можна, я уточню. 12%, ви сказали, піднялися соціальні стандарти. 12% – це звучить красиво, але цифра у гривні – це 1378 гривень мінімальна зарплата, якщо не помиляюся, закладена в бюджет... Ну це ж… Ви ж ходите в магазин?

– Я так само вам повинен вам відверто сказати, те, що говорив рік тому: ми можемо ділити тільки те, що ми заробляємо. У цьому році нам не вдалося компенсувати зростання цін і тарифів через підвищення соціальних стандартів. Я це визнаю – ціни і тарифи зростали вдвічі швидше, ніж ми підняли соціальні стандарти. У наступному році нам вдасться компенсувати зростання цін. Наш прогноз по інфляції 12%, ми підвищимо соціальні стандарти на 12%, якщо наші реформи, які ми плануємо на 2016 рік, в першу чергу, це питання приватизації. Нам необхідні додаткові кошти до державного бюджету. Наші колеги з парламенту вже п’ятий чи десятий раз блокують прозору чесну ефективну приватизацію. Чому? Тому що хочуть далі деякі політичні сили сидіти на державних підприємствах і не зацікавлені у приватизації цих державних підприємств. У наступному році ми нарешті повинні прийняти рішення про конфіскацію активів режиму Віктора Януковича. Зараз, знаєте, уряд так ліг на цих 1,5 мільярда доларів, через рішення урядове, – є у нас такий урядовий орган, який бореться з відмиванням коштів – про арешт активів на 1,5 мільярда доларів. І протягом року судова і правоохоронна система не спромоглася їх конфіскувати. От у мене є, звичайно, питання – чому так неефективно працюють, але сподіваюся, що новий Антикорупційний прокурор і нові органи, які ми постворювали, які є повністю незалежні від уряду України, будуть робити свою роботу. Ми свою роботу зробили. Півтора мільярди доларів арештували. Тепер я очікую роботи правоохоронної і суддівської системи на конфіскацію цих грошей. І тоді ми, можливо, через півроку зустрінемося і я скажу: "Ми знайшли додатковий ресурс. Ми зможемо добавити". Але я не можу обіцяти те, що не буде виконано.

– Але ці 1,5 мільярди, якщо вони будуть конфісковані, вони підуть на оборону, ви казали вчора про це.

– Півтора мільярди, загалом 40 мільярдів гривень.

ПУТІН ПЛАНУВАВ ЗБИТИ УКРАЇНУ З ОСНОВНИХ ПОЛІТИЧНИХ РАДАРІВ, А ПОТІМ ПОВЗУЧОЮ ЕКСПАНСІЄЮ ЗАХОПЛЮВАТИ ЯК ЧЕРЕЗ ВІЙСЬКОВУ ОПЕРАЦІЮ, ТАК І ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНУ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЮ ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ

– Спеціальний фонд, який потім складеться і піде на оборону країни, ви казали це вчора.

– Ми зараз даємо на оборону країни 100 мільярдів гривень. Цих 40 мільярдів гривень може піти, частково 20 мільярдів гривень на оборону, частково воно може піти на соціальні витрати. Це буде залежати від нашого спільного рішення. Розумієте, тут же залежить від ситуації, а що будуть робити росіяни? Якщо хтось думає, що Росія зупинилась, якщо хтось думає, що війна закінчилась – ні. Зараз Росія перевела основну увагу глобалізованого світу на Сирію, на ситуацію з Туреччиною. Я вважаю, що вона це робить так само умисно. Це була частина російського плану – збити з основних політичних радарів Україну, це було завдання Путіна. А потім такою повзучою експансією далі захоплювати країну, як через військову операцію, яка не знята з порядку денного, десятки тисяч російських бандитів і терористів знаходяться на Донеччині і на Луганщині, так і через політичну дестабілізацію всередині України. Ну всі ж добре пригадують Україну зразка 10 років тому. Стосунки між Президентом і прем’єром, стосунки всередині провладної коаліції. Навіть деякі гравці цього політичного протистояння залишилися сьогодні в українській політиці. Тому ми не маємо права допустити, в першу чергу, внутрішньополітичної дестабілізації, оцих чвар, які розносять державу. І друге, Росія повинна знати: національна безпека і оборона України фінансується. Ми відбудовуємо армію. І третє, повинен заявити, російський план про те, щоб Україна зникла з радарів, міг мати місце. Але останні візити наших європейських партнерів у першу чергу, і візит віце-президента США Джо Байдена – це чіткі сигнали того, що Україна є й залишається ключовим, підкреслюю ключовим партнером Заходу, і ніхто не закриє очі на Росію, і ніхто не буде торгуватися з приводу майбутнього України з Російською Федерацією за спиною України. Тому що мова йде про цінності, цінності вільного світу, а вільний світ – це США і Європейський Союз.

КОНТРАКТ НА ПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У КРИМ – ЦЕ ПЕРСОНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІНІСТРА ДЕМЧИШИНА

– Арсеній Петрович, яка позиція уряду щодо енергетичної, продовольчої блокади Криму? Складається таке враження, що все відбувається за мовчазною згодою Києва. Жодних офіційних заяв немає. Так ми й далі будемо торгувати, освітлювати, годуватимемо Крим, яка позиція уряду?

– Позиція уряду дуже чітка. Урядом України прийнято рішення про те, щоб заборонити вантажні перевезення до Автономної республіки Крим. І про це рішення мною було оголошено. Друге, щодо постачання електричної енергії. Нагадаю вам, так само, річну історію, коли без мого відома був підписаний контракт на постачання електричної енергії. Після цього було проведено службове розслідування, і я передав до органів прокуратури сумнозвісний контракт на постачання електричної енергії, в якому конкретно визначені чиновники, і це персональна відповідальність міністра Демчишина, передбачили в контракті постачання електричної енергії в Кримський федеральний округ. А ще в контракті передбачено те, що спори по цьому контракту розглядаються не в українському суді, вони розглядаються в московському суді, Російської Федерації. Тому я очікую прийняття рішення органами прокуратури щодо притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб. Щодо в цілому питання Криму, то я звернувся до Президента. Це питання національної безпеки. І Рада національної безпеки і оборони повинна прийняти рішення не тільки про вирішення тактичних питань щодо постачання електричної енергії, а, в першу чергу, стратегічне питання, як ми будемо повертати Крим. Свою частину роботи ми як уряд робимо: проти Російської Федерації подана низка позовів до Європейського суду з прав людини…

– Так уже подані чи тільки готуються?

– Вони вже подані, звичайно. Ми подали в минулому році, ми зробили додаток до цих позовів у поточному році. Також я не можу вам відкривати певні додаткові деталі щодо пошуку інших юрисдикцій, де ми будемо судити Росію, але ми розпочали судові процеси проти Російської Федерації. Тому зараз необхідно на рівні РНБО чітко визначити нашу стратегію по відношенню до Криму. І ця стратегія повинна жорстко ув’язуватися з позицією наших західних партнерів, які заявили однозначно: анексія Криму ніколи не буде визнана. І прийде той час, коли Крим повернеться в Україну. Але для цього треба знати, як це зробити.

– Зараз ми будемо давати електроенергію туди чи ні?

– Підкреслюю ще раз, що стосується відповідальності Кабінету міністрів України... У нас же яка ще є проблема, у зв’язку з відключенням електроенергії у нас зараз страждає Херсонська область. Окрім того, є два заводи – це вибухонебезпечні заводи "Титан" і "Сода". У випадку відсутності постачання електричної енергії туди це може призвести до непоправних наслідків. Тобто зараз ми завершуємо роботи по відновленню всіх ліній, і мова може іти виключно по відновленню постачання електричної енергії для того, щоб забезпечити Херсонську область і для того, щоб не допустити техногенної аварії на "Титані" і на содовому заводі. Така лінія є. Їх є декілька цих ліній. Така лінія, так звана на "Титан", загальною потужністю 200 мегават. Тому зараз проходять відповідні ремонтні роботи.

– Але ж підрив опор – це незаконно.

– Іде розслідування цього питання. І ми правова держава. У правовій державі можна діяти виключно в межах і у спосіб, визначений законом України. Зараз іде розслідування, хто за цим стоїть. Абсолютно зрозуміло, що росіяни, які мають десятки розвідувально-диверсійних груп, можуть бути до цього причетні. Уряд не займається розслідуваннями, і тому це дозвольте віддати органам прокуратури, службі безпеки і правоохоронній системі.

СПОДІВАЮСЬ, ЩО БАЙДЕН СКАЖЕ: "ТЕ, ЩО ВИ ЗРОБИЛИ – ВАМ ЗАРАХОВАНО, АЛЕ ВАМ ТРЕБА ЩЕ ЗРОБИТИ НАБАГАТО БІЛЬШЕ"

– Пане прем’єр-міністр, ви згадали про візит Джо Байдена, який багато хто чекає в цій країні.

– Безперечно.

– Америка для нас є стратегічним партнером. Безперечно, без Америки ми б не змогли, очевидно, протистояти російському агресору. Ми б не мали фінансової, оборонної підтримки, які ми маємо від Америки. І ми за це вдячні американському народу, але, знаєте, в Україні є такий формат – "люди кажуть". Так люди кажуть, що Америка не дуже задоволена темпами реформ, зокрема боротьбою з корупцією в Україні. Кажуть, що візит Джо Байдена, це такий як прискорювач для того, щоб в Україні це, все ж таки, відбувалося краще, ефективніше. Чи дійсно це так? Чи, все ж таки, візит Джо Байдена – це підтримка українських реформ, підтримка українських урядовців і все нормально у нас на українсько-американському фронті?

– По-перше, про роль і місце США. Це є не просто стратегічний партнер, це країна, яка у числі перших виступила жорстко за територіальну цілісність і незалежність Української держави. Виступила не тільки на словах. Вони ввели санкції, вони разом з членами Європейського Союзу жорстко стали на захист українського суверенітету. Вони прийняли програму фінансування для України, вони разом з європейцями активно працювали з МВФ для того, щоб домогтись програми по МВФ. Вони разом із кредиторами також вели дискусію для того, щоб ми провели реструктуризацію мільярдних боргів. Вони у своєму бюджеті на наступний рік передбачили 300 мільйонів американських доларів для фінансування національної безпеки і оборони країни. Вони вже зі свого бюджету виділили кошти на нову українську поліцію, якою займається міністр внутрішніх справ разом з урядом. Тобто це не слова, я можу багато що надиктувати з дипломатичних речей, які Сполучені Штати Америки зробили. Це є конкретні дії. Віце-президент США – це є великий друг України. Це людина, яка відчуває країну. І коли приїжджають друзі, і коли ти з ними спілкуєшся, то вони завжди мають чесну і відверту розмову. Вони це також і публічно заявляли, про те, що необхідна реформа органів прокуратури. Органи прокуратури є повністю незалежними від Кабінету міністрів України. Тобто не для всіх зрозумілі конституційні конструкції, але кожен займається своєю справою. Тобто прокуратура є незалежною, подається Президентом, призначається Верховною Радою України. І ми поважаємо незалежність прокуратури, але я певен, що у прокуратурі необхідно провести серйозну реформу. Не просто особистості поміняти в органах прокуратури, а систему. Бо зміна особистостей, як правило, не приводить до зміни системи. А потім особистості, які попадають в стару систему, ще стають гірші, ніж їхні попередники. Друге, я думаю, що він позитивно сприйме те, що призначений Національний антикорупційний прокурор. Але призначення так само потребує подальших дій від Антикорупційної прокуратури. Третє, вони вже багато вклали в формування Національного антикорупційного бюро. Так звані детективи Антикорупційного бюро отримують тренування від наших американських партнерів. Четверте, звичайно, американська адміністрація була дуже чітка, коли ми були на Інвестиційному форумі, у Вашингтоні, до речі, віце-президент його відкривав, там я мав зустріч з президентом США, вони бачать про те, скільки багато зроблено. І вони це реально цінують. І так само цінують наші європейські партнери, тому що в наших відвертих бесідах вони кажуть "слухайте, якщо би в нас, десь у Європі, наприклад, було зроблено стільки складних рішень", рішення складні, рішення непопулярні, важко зараз знайти когось, щоб став і аплодував уряду, казав "Боже, який у нас хороший уряд чи яка в нас хороша влада", але це треба пройти. Так от, наші європейські партнери кажуть "знаєте, у нас би уже були доволі складні політичні наслідки, але ви змогли це зробити за 21 місяць". І сподіваюсь, що Джо Байден скаже наступне: "те, що ви зробили – вам зараховано, але вам треба ще набагато більше зробити". Помагають тільки тим, хто сам собі допомагає, хто демонструє волю. І тоді наші західні партнери мають ще набагато більше переконання і впевненості, що ця країна рухається правильним шляхом, що ми робимо правильні речі, що вона реально змінилася. І що інвестиції наших західних партнерів в Україну є, в першу чергу, для них інвестиції в них самих також, тому що успіх України для американської адміністрації, для Європейського Союзу – це є також їхнім успіхом. І це є поразкою Росії.

– В перших повідомленнях було написано, коли про Байдена була інформація, що це стане "холодним душем" для багатьох політиків.А що це може означати?

– Холодний душ корисно приймати вранці. І взагалі він корисний. Я думаю, що ми все почуємо від віце-президента США, так як він буде мати, сподіваюсь, історичну промову в стінах українського парламенту. А в понеділок з ним буде мати зустріч Президент України і ввечері також я, після прильоту з Брюсселю.

ЯКЩО МИ НЕ МОЖЕМО ЗАРАЗ СТАТИ ЮРИДИЧНО СТАТИ ЧЛЕНАМИ НАТО, ТО МИ У ЗМОЗІ СТАТИ ЧЛЕНАМИ НАТО ФАКТИЧНО

– Власне щодо американських партнерів. Які ваші враження від вчорашнього відвідування атомного авіаносця і військово-морської бази? Американці кажуть, що така поїздка мала на меті покращити розуміння їх військових можливостей. Які можливості ви побачили? Чи можуть військові можливості бути використані і для захисту і для наших інтересів?

– Неймовірного розміру американський авіаносець "Гаррі Трумен", на якому працюють 5 тисяч людей. Моє враження таке – так має виглядати українська армія. Кожен знає, що робить. От я зустрічався зтактичним операційним офіцером. Туди не запускали пресу, тому що там така кімната, як вони її називають, як кімната CNN, тобто це неймовірна кількість екранів, багато інформації, якісь цифри, якісь радари. Ну і нас завели, і цей тактичний операційний офіцер доповідає. Він так доповідав, що, я думаю, у нас генерали так не здатні і половину промовити того, що він сказав. Я запитав скільки йому років – 26 років. Чітко відповідає на всі запитання, чітко володіє інформацією і керує своїм колективом. І так всюди, от куди не підійдеш, значить зайшли в ремонтну базу, там де стоять F-18, які ремонтують. Кожен робить свою роботу, ніхто не сидить не палить цигарки, ніхто не зволікає з часом. У людей там вільного часу немає, тому що вільний час – зразу там, де майданчик по ремонту цих літаків, збоку такий невеличкий спортивний майданчик, і там вони займаються спортом. Ще через одну кімнату так само спортивні тренажери. Буквально пройшли метрів 200, проходять навчання пожежогасіння. Тобто це взірцева військова машина, яка вселяє впевненість у тому, що ці люди знають, що роблять, ці люди вміють воювати. Це те, що зараз з’явилося в Україні. І от я спілкувався з багатьма нашими американськими друзями, які тренували нашу Національну гвардію і почали тренувати Збройні сили України. Вони приїжджали сюди з одним враженням, від’їжджали зовсім з іншим враженням. Тому що вони спілкуються з нашими молодими хлопцями 20-25 років. Хтось був у зоні АТО, хтось воював, хтось тільки поїде воювати. Вони кажуть: "Слухайте, у вас є неймовірний потенціал, і ваш потенціал зараз – це не танки, ракети, літаки, які треба купувати і модернізувати". Саме основне – і це вчора мені підтвердив американський адмірал – основне, що у вас є і що ви повинні цінити – це ваші люди. Тому їхня логістика, їхня система і наші люди здатні зробити Україну тою державою, яка стане членом НАТО. Я розумію, що зараз далеко не всі країни члени НАТО готові підтримати членство України в НАТО. Ну і це було не тільки зараз.

– У нас не кожний політик готовий підтримати це.

– Політики – це таке, вони міняються, знаєте. Нам зараз треба подивитися, яка ситуація відбувається зі сприйняттям людей. Більше 60% українців усвідомлюють те, що єдина система забезпечення безпеки для України – це членство України в НАТО. Це стаття 5 Вашингтонського договору – напад на одну з країн означає напад на Альянс. Що нам треба зробити в цьому питанні. Є політичні аспекти і зовнішньополітичні. Дехто ще думає про те, що можна проводити мирні переговори з Російською Федерацією. Переговори можна проводити і треба проводити, але переговори треба проводити виключно з сильної позиції, як військової, як фінансової, так і дипломатичної. Україна повинна зараз повністю розпочати план адаптації українських Збройних сил до всіх стандартів НАТО. Якщо ми не можемо зараз стати юридично стати членами НАТО, то ми у змозі стати членами НАТО фактично. І от ті спільні навчання, які ми проводимо з країнами-членами НАТО, наприклад, "Сі Бриз" та інші – це шлях комунікацій, це шлях того, як українські військові розмовляють англійською, як інформаційні канали між українськими Збройними силами, інформаційні канали між американцями і будь-якими іншими збройними силами країн членів НАТО повністю скомутовані. І ми можемо працювати один з одним. Ми розуміємо, якщо ми дали команду і вони її виконують, якщо вони дали команду - ми її виконуємо. Я переконаний, що глава держави це має одним із ключових пріоритетів. І ті програми реформування Збройних сил України, які є зараз, треба прискорювати, фінансувати, і тут також потрібна допомога наших американських партнерів. І те, що вони виділили 300 мільйонів доларів на наступний рік – це позитивний сигнал. Хотілося б, звичайно, більше і не 300 мільйонів. Я піднімав з ними відверто питання, що ми зараз не просимо наступальної зброї, нам потрібна оборонна зброя. Путін за останні 10 років витратив десятки мільярдів доларів на модернізацію своєї зброї. Якщо хтось із наших західних партнерів думає, що Путін воює тільки з Україною – Путін воює з цивілізованим вільним світом. А Україна стала форпостом цієї війни. Тому боєздатність української армії, допомога Україні – в цій війні, яку розв’язала Росія, це допомога в тому числі Європейському Союзу і країнам членам НАТО. Щоб російські танки не доїхали до них. Тому нам потрібна оборонна зброя, нам потрібні нові технології і цей наш неймовірний людський потенціал наших військовиків, наших службовців, повинен користуватися новою модерновою зброєю і новими модерновими системами як комунікації, так і розвідки, так і всіма можливими військовими елементами, які є в розвинутих держав.

ЕКОНОМІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ МОЖЕ БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНА ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СКЛАДНІ ПРАВИЛЬНІ РЕФОРМИ І ЧЕРЕЗ ПРОДОВЖЕННЯ СПІВПРАЦІ З МВФ, СВІТОВИМ БАНКОМ, ЗОВНІШНІМИ КРЕДИТОРАМИ

– Арсеній Петрович, якщо повернутися до економіки. Які в нас справи з майбутніми курсами валют? І які резерви має Україна для того, щоб утримувати національну валюту?

– Не менш важливе запитання. Я тому повернуся не до вашого. Економічна стабільність в Україні може бути забезпечена так, як вона вже забезпечується протягом останніх 20 місяців, тільки через складні і правильні реформи і через продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, нашими зовнішніми кредиторами. Саме завдяки такій співпраці резерви Національного банку були 6 мільярдів доларів, а зараз резерви Національного банку 13 мільярдів доларів. Якщо ми продовжимо нашу складну, але правильну роботу, а іншого варіанту немає, це я також ще звертаюсь до членів парламенту – іншого варіанту немає, дорогі друзі… То це означає, що ми золотовалютні резерви ще збільшимо, тому що в нас критерій 17 мільярдів доларів. Що таке валюта? Національний банк не зможе забезпечити валютно-курсову стабільність, якщо у нас немає загальної стабільності, як економічної, так і соціальної. Якщо у нас немає притоку валюти в країну. Приток валюти в країну – це транші і це 4 мільярди доларів, про які я вам сказав. І другий приток валюти в Україну – це приватизація. Тобто в цьому році ми повинні були отримати близько 1 мільярда доларів, якщо чітко сказати 17 мільярдів гривень, менше, від приватизації. Закон не поміняли, перелік об’єктів щодо приватизації не прийняли. І це блокування не дає можливості уряду залучити сюди іноземного інвестора. Іноземного інвестора, який привезе долари, іноземного інвестора, який не буде політично заангажований, тому що йому абсолютно все рівно, яка правляча партія сьогодні при владі. Його цікавить тільки одне – чесне прозоре корпоративне управління. Іноземного інвестора, який буде створювати робочі місця, і який буде виконувати соціальний пакет. Тому стабільність буде забезпечена, якщо ми приймемо бюджет, якщо ми приймемо правильну податкову реформу, якщо ми далі продовжимо роботу з МВФ, а все це, ми спільно, з найкращою європейською коаліцією в парламенті, спільно з Президентом обов’язково зробимо.

МИ ДОБИЛИСЯ ЗМЕНШЕННЯ СПОЖИВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ НА ЧВЕРТЬ

– Тоді, якщо можна уточню. Є коаліційна угода, вона наразі не виконана і наполовину. Коаліційний уряд, в якому представлені міністри, делеговані фракціями, які є в коаліції і при цьому чим далі, тим більше ми спостерігаємо урядові законопроекти, які ледь не з боями проходять у сесійній залі, хоча за логікою речей мала бути оця комунікація і цей шлях не мав бути таким драматичним. Ми щодня чуємо критику з боку депутатів на адресу міністрів чимдалі більшу. Чи є такий самий вплив міністрів на ті фракції, якими вони делеговані? Чи ведуть вони роботу над тим, щоб збирати голоси, щоб не було таких ганебних голосувань, як взагалі по законам по євроінтеграції? Бо це взагалі було дуже, м’яко кажучи, дивно. Це має бути обопільна комунікація, ми її зараз не спостерігаємо. Чому?

– На початку ви пропонували два варіанти відповіді, я згодився на один. Тепер я вам запропоную два варіанти відповіді на противагу вам. Є перший варіант відповіді. Він формальний, сухий, юридичний. Він лежить у наступній площині – відповідно до Конституції уряд формується коаліцією. До нашої коаліції входить зараз 4 партії, а входило 5. Як прем’єр-міністр я не маю права ні звільнити міністра, ні призначити міністра, ні навіть Конституція не дає мені можливість догану міністру винести. Як лідер партії я несу відповідальність за уряд, в першу чергу, за тих міністрів, які делеговані партією "Народний фронт" до уряду. Їх є всього-на-всього три. Це міністр юстиції, це міністр внутрішніх справ і віце-прем’єр – міністр культури. Це юридична відповідь. А є політична відповідь. Як прем’єр-міністр я зобов’язаний нести всю повноту відповідальності за всіх і все. Все, що хороше – це уряду і коаліції, все, що погане, – це прем’єр-міністру. Так влаштована політика. І це треба сприймати, як факт, як даність. Але для того, щоб у нас було набагато більше хорошого, треба, щоб коаліція відчувала разом з урядом свою відповідальність за уряд. Я провів багато розмов, у нас є дуже багато реально чудових людей, які прийшли в уряд. От Наталка Яресько, Ека Згуладзе, тобто ті люди, які отримали українське громадянство, які мають досвід, як проводилися реформи в інших країнах. Мені розповідали наші грузинські друзі, як у них було в Грузії. Кажуть, слухай нас перших три роки всі ненавиділи, так відбувається, але в нас працювала машина наступним чином: до парламенту вносилися закони вранці, ввечері ці закони уже були проголосовані. Так, може бути дискусія: хороші, погані, так написали, не сяк написали – вона більше лежить у політичній площині. Але є план реформ, є відповідальність уряду, це те, що я завжди кажу нашим партнерам по коаліції. Кажу, я вас дуже прошу, підтримайте законопроект, все рівно винен буде уряд. Ви підтримайте його, будь ласка, ви побачите, що все буде правильно. От так само, як вони відмовлялися підтримувати децентралізацію. Ви пригадуєте? На початку року, бюджетна децентралізація. Все пропало, всі громади збанкрутують, цей уряд не вміє рахувати, вони не знають, як це все робиться. В результаті за 9 місяців доходи територіальних громад зросли на 40%. На рахунках Державного казначейства зараз плюс 10 мільярдів, не знають куди тратити гроші. Так само, як стояла істерія політична, просто політична істерія з приводу тарифів. Це правильно, що який політик візьме на себе відповідальність підняти тарифи, зі слів старої еліти політичної української. Я взяв на себе цю відповідальність, тому що я знаю, що це треба було комусь зробити. Це не робили 20 років. За ці 20 років з’явилися газові олігархи, нафтові олігархи і повна залежність України від Росії. І десятки мільярдів доларів боргів України перед Росією, які ми оспорили в суді. Але я сказав, ми зробимо цей крок, до речі під цим кроком підписувалися всі в коаліційній угоді, вони просто це забули. Знаєте, тут пам’ятаю, тут не пам’ятаю, а тут рибу загортаю. Але ми взяли цю політичну відповідальність на себе. Я сказав, що ми запровадимо інститут субсидій. Піднявся другий крик: збрешуть, здурять, нічого не дадуть, не вірте їм, не йдіть за субсидіями. 5 мільйонів громадян. По деяких сім’ях у мене вже платіжки є. Тому що статистиці вірити не завжди можна. Треба дивитися по конкретних платіжках. Деякі сім’ї в цьому році, які мало забезпечені, платять менше, ніж платили в минулому. А ті, хто заробляють багато, ті, в кого великі хати, ну хлопці, економте. Як ви думали? Ви думали, що ми будемо збирати долари, потім ці долари віддавати росіянам, а росіяни на ці долари будуть купувати танки і нас будуть атакувати. Ми в результаті добилися зменшення споживання природного газу, просто вранці, кожен ранок я починаю з інформації скільки ми спожили газу за день – мінус 25%. 25% економії!

– Порівняно з минулим роком, мається на увазі?

– Так. Тобто ми порівнюємо яблука з яблуками. От конкретний день, звичайно десь балансується температурний режим, але на одну четверту ми скоротили споживання газу. Повертаючись до вашого питання: в цьому і є суть парламентсько-президентської республіки. В парламентсько-президентській республіці кожна політична сила делегує своїх міністрів до уряду і несе всю повноту відповідальності за цих міністрів. Якщо цей міністр, на думку цієї політичної сили, не справляється, вони звертаються до прем’єр-міністра України з тим, що ця людина у нас не має довіри. Із-за того, що ця людина нами делегована і вона не виправдала довіру, ми пропонуємо замінити цього міністра, тому що це є причиною, чому ми не даємо голоси за ті чи інші законопроекти. А склалася історія така, що ми ж там делегували, а собі мастіть собі голову і плечі, а ми от постоїмо в стороні і подивимось, як це у вас все завалиться. Так де ж державна позиція? Де позиція відповідальності перед країною? Позиція відповідальності перед людьми? Якщо ми пішли по цьому складному шляху, треба всім взятися за руки і йти прямо і нікуди не звертати, і не зраджувати один одного, і не шукати винних. Я готовий ним бути.

У ВІДШКОДУВАННІ ПДВ РАНІШЕ В СЕРЕДНЬОМУ ВІД 3 ДО 5 МІЛЬЯРДІВ РОЗХОДИЛОСЬ ПО КИШЕНЯХ ЧЕРЕЗ НЕЙМОВІРНІ СХЕМИ, ЯКІ ПРИКРИВАЛИ МІЛІЦІЯ, ПРОКУРАТУРА, СУДИ

– Арсенію Петровичу, ви говорили, що 300 мільйонів для зміни армії – це малувато, то хотілося б більше, але один з елементів. Нам треба змінювати країну, щоб змінити цю країну на краще, щоб зрушити інституційні реформи треба колосальну кількість грошей. І тільки приватизація не допоможе. Нам потрібен приватний інвестор, який сюди прийде, відкриє тут сотні тисяч робочих місць, буде платити податки і нам від цього буде прекрасно, добре, краще стане жити. У кожного з нас є такі історії. В мене, наприклад,є історія. Американський інвестор, 90 мільйонів доларів, з 2007 року хоче переробляти радіаційну забруднену деревину в Чорнобильській області, а він не може сюди вкласти ці гроші. То "любі друзі", то 50% Януковичу відкати. То нинішні чиновники кажуть: зараз війна, не час. І в нас ці будуть "нечаси", ми просто країну загубимо. Що робити для конкретних підприємців – американських, європейських, які готові вкладати ці гроші? Стоять і кажуть: не дають. Повертаються і йдуть.

– Те, що ви сказали, точно відповідає дійсності, навіть немає сумніву. Тому що зміни в країні не просто відбуваються на рівні уряду. В уряді можуть бути всі англомовні, німецькомовні, а ще 25 мов можуть знати і все знати, як зробити. Але голова без тулуба не працює. От вона просто не функціонує, вона може говорити, але вона ручками не може нічого зробити. Тому ми зараз почали формувати те, що здатне змінити країну і змінити підходи в тому числі до інвестора. От з чого ми розпочали? Перше, це, звичайно, Державна фіскальна служба – це податківці. Скорочення податкової служби на 30%, відповідно підняття заробітної платні. В новому Податковому кодексі України передбачається низка новацій. В першу чергу, це прозоре відшкодування податку на додану вартість. Тому що збирати ми його вже стали нормально. Це, до речі, ще одне велике досягнення. Раніше там же цілі схеми були, в середньому там від 3 до 5 мільярдів розходилось по кишеням через неймовірні схеми, які прикривали міліція, прокуратура, суди. Зараз ми ввели нову систему адміністрування ПДВ. От я сьогодні вранці так само подивився звіт. Плюс 3 мільярди гривень по ПДВ, тобто уже фіктивного ПДВ немає. Тепер зібрати ми його зібрали, тепер треба відшкодувати. Тому я поставив завдання Міністерству фінансів і ДФС максимально розрахуватися до кінця поточного року по відшкодуванню ПДВ. Але ручний режим залишається. Тому в Податковому кодексі буде запроваджена нова модель відшкодування ПДВ. Всі заявки електронні реєструються і всім в електронному форматі йде відшкодування. Друге, по митниці. Нарешті ми провели два місяці перемовин з нашими різними західними партнерами, сформували умови тендерів і виставляємо на тендер можливість західних компаній взяти в управління декілька українських митниць, як пілотний проект. Третє – це загальна дерегуляція. Тобто чим більше чиновників, чим більший так званий уряд, тим більше корупції і тим менше можливості для іноземного інвестора сюди прийти. Ну хтось обов’язково буде щось просити, щось будуть доїти. Значить, ми скоротили протягом останніх 20 місяців вдвічі кількість різного роду контролюючих органів. Позабирали ліцензії, поскасовували сертифікати, спростили порядок реєстрації. Нарешті за 20 років ми спромоглись увести реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності за 24 години. Не 24 місяці, а за 24 години. Третє, це, звичайно, Україну треба правильно презентувати на зовнішньому ринку. От ми зробили першу інвестиційну конференцію в США, у Вашингтоні. Друга Інвестиційна конференція, ми її проводили разом з канцлером Меркель, третя була запланована у Франції і буквально за три дні перед Інвестиційною конференцією, сталась жахлива трагедія у Франції – терористичні атаки. Далі буде Брюссель, Лондон, Китай, тобто ми їздимо і презентуємо Україну, яка вона. Четверте, це, звичайно, російська військова агресія. Багато інвесторів чудово усвідомлюють те, що в Україні є корумпована суддівська система, ну це правда. І, до речі, без проведення радикальної, я підкреслюю, радикальної судової реформи, для мене радикальна судова реформа – це заміна всіх 9 тисяч українських суддів. Будь ласка, чинні судді можуть взяти участь в цьому конкурсі, так само, як і Національна поліція, але ця система повинна отримати нових людей, нову якість. Тому зараз для західних інвесторів ті ризики, які є базовими – це суддівство, відсутність захисту власності, рейдерство, правова система, вони є, вони дещо зменшені. Є певні плюси, є певні мінуси в реформах на цьому шляху, але їх зараз, звичайно, турбує ще один елемент – безпека своїх активів через російську військову агресію. Публічно про це ніхто не говорить, а коли двері зачиняються, мені задають чітке питання: а що буде робити далі Росія? Тому що ризики для них втрати власності доволі високі. Тому такий наш план. І тому частина Податкової реформи: дерегуляція, зменшення функції держави, інвестиційні конференції і реальна радикальна реформа правової системи, це те, що дасть можливість залучити інвестора. І що ще важливо для інвестора? Без чіткого критерію, яким є оцінка реформ МВФ і "Великою сімкою", нам ніхто не повірить, дуже складно авторитет заробляється. От ми зараз, як не дивно, в світі заробили авторитет країни, яка вперше за 20 років сказала і зробила. Те, що ми пообіцяли – реформи фінансів, соціального сектору, пенсійного забезпечення, енергетичного ринку, газу – ми все зробили.

– Кредитні агенції це підтвердили, вони підняли наш рейтинг.

–Тобто у нас зараз є позитивне сприйняття. Воно дуже складно заробляється. Воно втрачається, за секунду. І певна така нервозність, я би так сказав, в українського політичного істеблішменту зараз або певна невизначеність. Не додає авторитету України, тому треба спокійно позбавитись будь-яких емоцій, зібратись з силами і вперед для проведення реформ і залучення інвестицій.

Я БУДУ ОБГОВОРЮВАТИ З НАШИМИ АМЕРИКАНСЬКИМИ ДРУЗЯМИ, ЄВРОПЕЙЦЯМИ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ МІСІЇ

– Як ви оцінюєте якість і темпи формування антикорупційних органів?

– З темпами у нас все добре. Оце як я подивлюсь, скільки у нас уже антикорупційних органів, то ми майже попереду всієї планети. До речі, в цьому є позитив. Давайте я вам перерахую, що ми настворювали. Те, за що відповідальний уряд: є такий орган, який створений урядом, називається Національне агентство запобігання корупції. За що вони відповідають? До речі, зараз проходить конкурсна процедура по призначенню керівників цих органів. Вони відповідальні за те, щоб перевіряти декларацію державного службовця, а з наступного року декларація державного службовця буде така, що практично треба буде декларувати все рухоме майно, тобто вона буде повністю вичерпна. І будь-яке придбання, будь-який рахунок, який вище 20 тисяч гривень, треба буде пояснити де ти взяв цих 20 тисяч гривень, що є дуже позитивним. А ще, якщо ви в декларації написали одне, живете ви по-іншому і хтось про це, ваш сусід, наприклад, написав про це заяву, то це Агентство має прийти до вас і запитати: це правда чи це не правда? Покажіть підтверджуючі документи. Тобто це так званий превентивний орган. Тепер щодо органів, які є незалежними і де уряд зобов’язаний їх профінансувати, що ми зробили, але які діють виключно в межах Кримінально-процесуального кодексу. Ми створили другий орган, парламент прийняв це рішення – це Національне антикорупційне бюро. Оце там, де детективи, яких навчають наші американські партнери, оце ті добрі люди, які будуть приходити до корупціонерів з конкретними кримінальними справами і розпочинати конкретні кримінальні провадження. Для того, щоб запрацював цей орган, ми створили третій орган - це називається Національна антикорупційна прокуратура і призначений Антикорупційний прокурор і тепер Антикорупційне агентство зможуть розпочинати розслідування. Далі, повертаючись до питання реформи прокуратури і в цілому реформи правової системи. Що ще треба зробити? Надто багато органів відповідальні за розслідування корупційних злочинів. Наприклад, Служба безпеки України. Наприклад, частина компетенції залишилася ще навіть у МВС. Коли всі за все відповідальні, знаєте, коли багато няньок – дитина без ока. Тому це означає, що треба повністю прибрати надмірні процесуальні повноваження інших органів і сказати: у нас є Національне антикорупційне бюро, воно розслідує всі кримінальні справи. У нас є Національний антикорупційний прокурор, він здійснює загальний нагляд за цим. У нас є Національне антикорупційне агентство, воно виконує превентивну функцію. І тепер вся ця машина повинна злетіти і вона повинна показати реальний результат. Я підкреслюю, реальний результат. І коли ми вели багато дискусій і в уряді з приводу того, як це повинно працювати, нам ні в якому випадку не можна допустити тих помилок, які припустились, наприклад, європейські наші партнери. В нас був директор польського Антикорупційного бюро і розповідав сумну історію. Що перший директор польського Антикорупційного бюро дотепер ще сидів в тюрмі, був арештований. Тому що почали займатися невластивими справами, в тому числі і політичними переслідуваннями. Тобто зараз необхідно, щоби всі ці органи почали працювати, і моя ідея, яку я буду обговорювати з нашими американськими друзями, європейцями – це створити міжнародну антикорупційну платформу, міжнародну антикорупційну місію, де сюди би приїхали конкретні слідчі ФБР, конкретні слідчі NSA Великобританії, які би зайнялись практичною допомогою от всім цим органам, які я вам назвав. І практична допомога – це просто підказати, як розслідувати справу.

Попередній матеріал
Ніякої угоди з Росією щодо обміну Сирії на Україну не буде - генсек НАТО
Наступний матеріал
Порошенко анонсував засідання Стратегічної ради на рівні президентів України і Туреччини