5.ua

Андрій Пивоварський: Ми заклали підґрунтя для того, щоб через рік-два пасажири "Укрзалізниці" відчули початки європейського комфорту

Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, яких законів чекає транспортна галузь, які зміни вдалося впровадити на "Укрзалізниці", чи будуть підвищені тарифи для пасажирів залізниці, коли чекати приходу закордонних перевізників і чому сьогодні це ще неможливо, а також про те, як вплинуло на Україну припинення авіасполучення з РФ.

МИ ЗРОБИЛИ ЗАКУПІВЛІ НАЙПРОЗОРІШИМИ В ІСТОРІЇ "УКРЗАЛІЗНИЦІ"

– До кінця року залишається дуже мало часу, лише місяць, заведено все ж таки певною мірою звітувати за пророблену роботу. Реформи завжди були в нас в пріоритеті, принаймні останні рік півтора, скільки існує цей уряд, коаліція. Пане Андрію, що ми сьогодні можемо сказати про те, чи успішно просувається ця робота з формування взагалі транспортної інфраструктурної царини? Якщо брати певні напрямки – залізничний, автомобільний, повітряний – всі. Наскільки ви задоволені тим, як рухається робота?

– Задоволеним абсолютно ніколи неможливо бути. По різних напрямках по-різному, з різною швидкістю вдається рухатися. Те, що залежить від рівня Міністерства інфраструктури, ідемо дуже швидко. Те, що стосується наказів міністерства, певною мірою те, що стосується постанов Кабінету Міністрів, також досить непогано просуваємося. Єдине, у нас два дуже важливі закони – "Про залізничний транспорт" та "Про автомобільний транспорт" – зараз близько двох місяців знаходяться в Секретаріаті на вичитці. І моє бачення, що можна було б трошки швидше їх все-таки винести з Кабміну, тому що пройшли широкі обговорення в експертній спільноті, долучилися досить багато асоціацій, різних експертів до обговорення цих важливих документів. Можна було б трошки швидше вичитку зробити, але маю надію, що цього тижня все-таки з Кабміну вже вийдуть ці два законопроекти і підуть на Верховну Раду. Закон "Про автомобільний транспорт" буде європеїзувати повністю індустрію автомобільних перевезень у країні. Що стосується вантажу, пасажирських перевезень – це дуже комплексний документ, який повністю поєднав у собі існуюче законодавство, найкращі європейські, світові практики. І досить товстий і комплексний закон про залізничний транспорт лібералізує перевезення на залізниці і кардинально змінить філософію управління залізницею в Україні. Але на додаток до залізничного закону треба було ще зробити корпоратизацію "Укрзалізниці", що ми успішно зробили цього року. І корпоративна структура змінюється, система управління "Укрзалізниці" змінюється. Ми змогли стабілізувати фінансовий стан "Укрзалізниці" за рахунок досить великої кількості речей. По-перше, це боротьба з корупцією. Ми зробили закупівлі напевно найпрозорішими, які взагалі були в історії "Укрзалізниці". На сьогодні громадське суспільство може проаналізувати кожен крок по закупівлях на "Укрзалізниці", абсолютно кожен крок. Вся інформація відкрита, більше того, з 2012 року ми відкрили інформацію, щоб громадянське суспільство могло зрозуміти, як раніше закуповували, як витрачали гроші і так далі. По залізниці, я вважаю, що 2015 рік був роком стабілізації, роком покращення корпоративного управління, прийняття рішення про зміну філософії управління. І в 2016 році ми вже повинні почати довгий шлях імплементації нового закону.

– Пане Андрію, напевне, на конкретних напрямках зупинимося трошки згодом. Я хотів би дещо з’ясувати. Ну знаєте, коаліція, в принципі, хоч і існує, але ми часто бачимо певні суперечності всередині. Це, до речі, якщо навіть Податковий кодекс брати, ми бачимо, що є один варіант від уряду, інший від депутатів, членів цієї коаліції. Скажіть, будь ласка, ті законопроекти, яких ви чекаєте на ухвалення у Верховній Раді, чи, скажімо, одностайно коаліція їх підтримає, чи все ж таки ви припускаєте, що можуть бути певні розбіжності в їх читанні і врешті ухваленні?

– Кардинальних розбіжностей не повинно бути. Однозначно буде дискусія з нашими парламентаріями, завжди йде жвава дискусія, тому я цього очікую. Але ми заздалегідь запропонували таку можливість транспортного комітету долучитися до розробки законопроектів, навіть які будуть виходити через Кабмін. Щоб на майбутнє, коли законопроект потрапить до Верховної Ради, щоб зменшити якісь градуси напруги, тому що вже заздалегідь представники транспортного комітету, Верховної Ради будуть розуміти, що там, в цьому законопроекті, що змінюється. Тому я не вважаю, що буде категорично, я вважаю, що буде дискусія, це нормально, це природно, але закони мають великий шанс бути прийняті.

МИ ЗАКЛАЛИ ПІДГРУНТЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ У ПЕРСПЕКТИВІ РІК-ДВА ПАСАЖИРИ ЗАЛІЗНИЦІ ВІДЧУЛИ ПОЧАТКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОМФОРТУ

– Пане міністре, ви сказали про нову європейську філософію у транспортному господарстві, зокрема в залізниці. Ми знаємо, що залізниця впродовж багатьох років була трошки закритим таким товариством, в якому дуже важко було зрозуміти, що там відбувається. За той час, поки ви очолюєте цю сферу, поясніть, що це за європейська філософія? Яке ваше бачення того, що має бути врешті через два роки, чи не знаю скільки повинно пройти часу, щоб з "Укрзалізниці" ми побачили справді європейську функціональну машину?

– Ви знаєте, цього року ми зробили революцію в плані відкритості "Укрзалізниці", ми, я вже казав, відкрили величезну кількість даних. Всі дані по закупівлях, аналітика, все є у вільному доступі, і будь-які експерти, аналітики можуть взяти дані, проаналізувати для себе, яким чином функціонує "Укрзалізниця". Як вона функціонувала в останні кілька років, як вона робить закупки, як витрачає гроші. Ми провели публічну дискусію фінплану "Укрзалізниці", чого ніколи не було у принципі. З точки зору відкритості, прозорості, хто хоче зробити аналізи, якісь висновки, може це зробити абсолютно просто. З точки зору управління ми також зробили революцію, тому що прийнято в ПАТ новый правління з п’яти людей – це колегіальний орган. Один німець, іноземець, такого ніколи не було, щоб залучали іноземців до керівництва. Ці люди, члени правління, відповідають за певний функціонал. Немає більше однієї людини, керівника, який відповідає за все і має монопольне право на прийняття рішення. Є правління наразі з п’яти досвідчених людей, які приймають колегіальні рішення, відповідають за певний функціонал. Або інфраструктура, або пасажирські забезпечення, або HR-питання і так далі. Що це означає для пересічного громадянина? Ми заклали підгрунтя для того, щоб у перспективі рік-два пасажири залізниці, не пасажири – клієнти залізниці, відчули початки європейського комфорту. Цього року ми суттєво перепрацювали графіки курсування, зробили більш зручними. Ми запустили в літній період величезну кількість нових потягів на захід та на південь України. Щоб задовольнити попит, щоб не створювати штучний ажіотаж на квитки. Ми поставили на ремонт велику кількість вагонів пасажирських, щоб вони почали виходити. Третій квартал, четвертий квартал, наступний рік активно будуть виходити з ремонту пасажирські вагони. Люди, які скористаються залізницею під час зимових канікул – до речі, ми добавили досить велику кількість зараз нових потягів на захід України, в напрямку Карпат – повинні вже відчути на собі більш якісні вагони, більш якісну білизну, яка не повинна бути мокра ні в якому разі, вона є нова, якісно відпрасована. Клієнти залізниці повинні з наступного року почати відчувати новий підхід до обслуговування. Тому що наразі проводиться конкурсний відбір очільників потягів і розробляється система KPI для провідників. Рівень компенсації провідника залежатиме від того, наскільки задоволений клієнт. Ми ввели спеціальну процедуру "стоп корупція" та контроль якості. Будь-хто, хто користується залізницею, може набрати певний телефон, дати інформацію про якусь проблему. Ця інформація збирається вже протягом трьох місяців. І вже на підставі навіть кількості телефонних дзвінків можна зрозуміти, де є які проблеми, на якій регіональній залізниці, на якому напрямку, на якому потязі і так далі. На підставі цього вже робляться кадрові рішення – це раз. Люди втрачають роботу, тому що вони забули інколи, що вони є клієнтоорієнтовані і вони повинні слугувати клієнту, у якого є вибір. Може на автотранспорті поїхати, може на залізничному, може на повітряному і так далі.

ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НАСТУПНОГО РОКУ БУДЕ, АЛЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ПАСАЖИРИ "УКРЗАЛІЗНИЦІ" ЗМОЖУТЬ ВІДЧУТИ НОВИЙ РІВЕНЬ І ЗРОЗУМІТИ, ЗА ЩО ПЛАТЯТЬ ДОДАТКОВУ ВАРТІСТЬ

– Пане Андрію, от ви сказали кілька тез, які власне стосуються, я так розумію, підвищення якості обслуговування. А цінова політика? Як вона буде йти в ногу з цими якісними змінами? Ви ж знаєте, що у нас дуже часто сприймається – якщо піднімається якість, то одночасно піднімаються й ціни.

– Тарифи на сьогодні на пасажирські перевезення, на жаль, є економічно необгрунтованими, вони є заниженими. Але ми не можемо їх одразу підняти до економічно обгрунтованого рівня, тому що це суттєво вплине на стан наших клієнтів. Підйом тарифів наступного року буде. Я зараз не можу сказати на скільки відсотків, але ми нікуди не дінемось - це буде. Але ми піднімемо тарифи після того, коли вже вийдуть з ремонту оновлені вагони, коли ми покращимо якість, клієнтоорієнтованість працівників, після того як пасажири, клієнти Укрзалізниці зможуть вже відчути новий рівень і зрозуміти, за що вони платять додаткову вартість. Таким чином підемо.

ЗНОШЕНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО ПАРКУ "УКРЗАЛІЗНИЦІ"СУТТЄВО ВИЩЕ 80%

– Пане Андрію, особливо дискусійні, принаймні я так помітив, були ваші обіцянки через пару років запустити на наш ринок пасажирських перевезень приватних операторів. Зараз є повідомлення, що певні чеські компанії мають намір вийти на наш ринок. Скажіть, будь ласка, така лібералізація залізничних перевезень чим покликана? Чи варто її сприймати просто як альтернативу тій якості, яка в нас існувала в Україні до цього?

– Ви знаєте, в разі прийняття Закону "Про залізничний транспорт" дійсно створяться умови для залучення приватної тяги до пасажирських перевезень. Це не означає, що миттєво прийде хтось і буде інвестувати, тому що все залежить від економічної ситуації, яка залежить від ситуації у країні. Але ми закладемо підгрунтя. Другий момент – враховуючи, який технічний стан на сьогодні пасажирського парку в "Укрзалізниці", якщо відкласти в сторону наші швидкісні потяги та регіональний дизель-потяг, який ми придбали цього року, то технічний стан, зношеність технічного парку суттєво вище 80%. За кілька років "Укрзалізниця" прийде до ситуації, коли треба буде кардинально змінювати парк, тобто зношеність вже буде така, що навіть ремонтувати буде важко. В зв’язку з цим, враховуючи, що в "Укрзалізниці" обмежені фінансові ресурси, у держави обмежені фінансові ресурси, ми нікуди не дінемося, ми будемо вимушені в будь-якому випадку створити альтернативу. Альтернатива – це приватний перевізник, який на певних напрямках, за певних економічних обставин буде готовий проінвестувати гроші в пасажирську тягу. Ми очікуємо, що це також дасть розвиток промисловості. Ми очікуємо, що конкурентоздатними будуть українські виробники. Будуть в Україні виробляти, це створить додаткові робочі місця, залучить додатковий капітал до залізничного сегменту.

– А чи існують якісь перешкоди до появи на нашому ринку залізничних перевезень якихось європейських операторів, приватних секторів, ще якихось?

– На сьогодні це неможливо. Після прийняття закону створяться можливості. Так, абсолютно, можливості будуть. Єдине, буде технічна проблема – це ширина колії. Тобто неможливо одразу взяти тягу з Європи, одразу сюди затягнути. Це повинна бути нова тяга для нашої ширини колії, і найімовірніше це будуть нові замовлення. Таким чином ми завантажимо українські підприємства.

ІНВЕСТОРИ, ЯКІ ВКЛАДАЮТЬ НА БАГАТО РОКІВ ВКЛАДАЮТЬ СОТНІ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ, ХОЧУТЬ БУТИ ВПЕВНЕНІ. ТЕПЕР УЖЕ ВСІ РОЗУМІЮТЬ, КУДИ МИ ЙДЕМО, І РОБЛЯТЬ ПЕВНІ ПЛАНИ

– Пане міністре, я знаю, що ви неодноразово закликали європейський бізнес інвестувати в транспортну інфраструктуру загалом. Це стосується не тільки залізничного транспорту, а й автомобільного, іншого. Скажіть, а ця поки що нерішучість європейських, світових потенційних інвесторів чим пояснюється наразі? Наскільки сприятливі умови саме до такого фінансування?

– Наразі всі очікують те, що стосується залізничного транспорту, – всі очікують закон. Про цей закон говорили дуже багато, про лібералізацію роками вже говорили. Інвестори, які вкладають гроші на багато років, вкладають сотні мільйонів доларів, хочуть бути впевнені. Тобто багато років говорили про корпоратизацію "Укрзалізниці". Ми це цього року зробили. Це пішов сигнал одразу на ринок, до нас приїхали всі глобальні перевізники, виробники – всі до нас прийшли. Ми проговорили подальші кроки по реформі, тепер всі розуміють, куди ми йдемо, і роблять уже певні плани. Європейські, азіатські, північноамериканські компанії вже тут були, в Україні. Об’їздили всі виробничі площадки, які в Україні існують для потенційних спільних підприємств, для якихось покупок підприємств, щоб складання або виробництво робити – вже всі тут були. Тепер очікування, наступний крок. Треба прийняти закон для того, щоб відкрити двері. Тому що зараз планування йде, це вже коштує для них грошей. Поїздки, залучення експертів – це вже інвестиція. Приймається закон, чітко прописується, яким чином які кроки будуть зроблені по імплементації реформи, скільки років на це піде – або п’ять, або сім. І під цей чіткий план вони вже будуть робити свої інвестиції. Вони зможуть тоді спланувати, скільки часу піде на розкриття пасажирського приватного руху, скільки часу потрібно на те, щоб створити або спільне підприємство, або зборку зробити, які потреби можуть бути і так далі. Тобто це буде наступний крок. І зараз люди знаходяться в очікуванні цього наступного кроку.

СУТТЄВОГО ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН УКРАЇНСЬКИХ АВІАКОМПАНІЙ АБО "УКРЗАЛІЗНИЦІ" ВНАСЛІДОК ПРИПИНЕННЯ АВІАСПОЛУЧЕННЯ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РФ МИ НЕ ВІДЧУЛИ

– Пане Андрію, ще одне запитання, вже в площині блокади Криму, яка власне уже кілька місяців триває. Нагадаю, що 25 вересня Україна запровадила санкції проти російських авіакомпаній, які здійснювали польоти до Криму. Про мотивації ми це все уже пам’ятаємо, але рівно місяць тому, 23 жовтня, авіасполучення між Україною і Росією було припинено. Якщо проаналізувати цей місяць, поки діє ця заборона, які висновки ви можете зробити? Наскільки це ефективний інструмент досягнення своїх політичних цілей? Наскільки це політично ефективно і який із цього економічний результат?

– Суттєво залізничний трафік у сторону Росії та з Росії не зріс, на кілька процентів – це перше. Авіаційний трафік через Білорусь, або через Молдову, або через країни Балтії суттєвого зростання не має. Що це означає? Це означає, що більшість українців, які з українських аеропортів літали до російських аеропортів, в основному до аеропортів Москви, були транзитними пасажирами. Вони використовували аеропорти Москви для того, щоб далі кудись летіти у своїх справах. Тобто вони не летіли по бізнесу до Москви, або не летіли у приватних справах, до сім’ї і так далі. Суттєвого впливу на фінансовий стан українських авіакомпаній ми зараз не побачили. Ті авіакомпанії, які літали напряму до Москви, отримали додаткового пасажира, який з ними полетів до Європи, щоб скористатися іншими європейськими хабами, щоб далі подорожувати. Збільшився трафік між Києвом та Мінськом на кілька рейсів на тиждень. Все. Тобто суттєвого впливу для українських пасажирів, дискомфорту, суттєвого впливу на фінансовий стан українських авіакомпаній або Укрзалізниці ми не відчули. "Украерорух" трохи відчув, тому що менше транзит через Україну пішов. Іншого впливу ми не бачимо.

– А хто, на вашу думку, зацікавлений у поверненні цього "статус-кво", повернення авіасполучення – російська сторона чи все ж таки ми?

– І з того, що я зараз бачу, враховуючи, яка кількість українців, що летіли до російських аеропортів, були транзитним аеропортом, в першу чергу, це цікаво буде російським аеропортам. Тому що транзитний пасажир – це найякісніший пасажир. І в першу чергу, це було б цікаво російським авіалініям.

Руслан Поліщук, "5 канал"

Попередній матеріал
Порошенко їде з робочим візитом до Нідерландів
Наступний матеріал
У Росії розбився Мі-8, на борту якого знаходилися 25 осіб