5.ua

Андрій Парубій: Боротьба з корупцією - це сьогодні найважливіший фронт

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій в інтерв’ю "5 каналу" розповів про те, коли чекати нового складу ЦВК, як треба змінити законодавство, щоб унеможливити проблеми на виборах і для чого потрібен Виборчий кодекс, хто винен у зриві виборів у Маріуполі та Красноармійську і чим небезпечний цей прецедент, за яких умов можуть відбутися вибори на окупованих територіях, а також чому для отримання безвізового режиму з ЄС потрібна боротьба з корупцією.

ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, НОВА ЦВК ЗАПРАЦЮЄ ВЖЕ ПІСЛЯ ДРУГОГО ТУРУ

– Тиждень минув з моменту виборів, ці вибори оголили багато неоднозначностей і в законі, і в багатьох інших моментах. Наприклад, зараз усі гріхи звалюють на ЦВК і говорять про те, що ця комісія вже півтора роки, як втратила... її каденція закінчилася. Чи є в порядку денному найближчим часом у парламенті питання ЦВК, і чи для себе ви зрозуміли, які зміни потрібно ухвалювати у виборчому законодавстві? Чи потрібно відшліфовувати чинне?

– Очевидно, треба дві окремі проблеми розглянути. Одна є проблема ЦВК, друга – виборчого законодавства. Отже, по ЦВК. Справді, термін їх роботи вже давно вичерпаний, і особисто я був і залишаюсь прихильником негайної, наголошую, зміни Центральної виборчої комісії. На жаль, коли ця дискусія тривала влітку, перемогла позиція, що нехай дана ЦВК проведе вибори, які є, буквально напередодні нашої дискусії, і одразу після того відбудеться заміна. Не знаю, чи це було правильним рішенням, я не був його прихильником. Я вважав і вважаю, що ці вибори мав проводити новий склад ЦВК. А зараз це питання стоїть на порядку денному. Вчора (30 жовтня – 5.ua) була Рада коаліції. Ми узгодили, що всі фракції, хто ще не подав своїх кандидатів у ЦВК, повинні це зробити до завершення цього тижня, або можливо до початку наступного тижня, щоб ми змогли процедуру заміни ЦВК зробити в найближчий період. Я думаю, що швидше за все, нова ЦВК запрацює вже після другого туру, переголосування стосовно мерів. Але це питання є на порядку денному і буде вирішено в якнайшвидший термін. І я в тому числі на цьому буду наполягати, щоб в якнайшвидший термін було вирішено питання обрання нового ЦВК, бо це є неприйнятним, що в новій Україні, після Майдану, далі діють ті структури і ті системи, які фактично забезпечили свого часу прихід Януковича до влади.

– Я би ще хотіла уточнити. У Блоці Петра Порошенка стверджують, що більшість фракцій не подали свої кандидатури. Хто подав, хто не подав?

– Я не знаю, технічно ми це вчора виясняли. Хтось подав меншу кількість, хтось більшу кількість, хтось не до кінця квоту подав. І тому вчора на Раді коаліції ми визначили термін, що до початку наступного сесійного засідання ці фракції мають подати, тому що часто це затримання від того, що кандидат є, але ще не узгоджені на фракції. А в понеділок у нас традиційно бувають засідання всіх фракцій напередодні сесійного тижня. І фактично фракції взяли на себе зобов’язання, щоб вони змогли обговорити кандидатів від фракцій на засіданні і у вівторок зранку вони вже зможуть їх подати в апарат Верховної Ради. Ми зможемо їх систематизувати і відповідно вже передати Президентові України.

ВАЖЛИВО ЗМІНИТИ ЗАКОН ПРО ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ, ЩОБ ТАМ ТАКОЖ ЗРОБИТИ ВІДКРИТІ СПИСКИ

– Щодо закону. У ЦВК пов’язують зволікання з підрахунком і багато інших проблемних моментів цих виборів, проблемних аспектів саме із законом. Проблема в тому, що цей закон погано знають, і члени комісії у зв’язку з цим так працюють? Чи все-таки ви бачите системні проблеми в законі?

– Швидше не системні проблеми. Швидше ці ризики, які необхідно було б виправляти після проведення цих виборів. Відомо, що я був автором іншого законопроекту, який передбачав повністю відкриті списки. На жаль, цей законопроект, який готували спільно з експертами, громадським активом, не набрав більшості під час рейтингового голосування. І ми прийняли той законопроект, який був запропонований представниками від Блоку Петра Порошенка і фракції "Батьківщина". У ньому є й недоліки, й переваги. Для мене було важливо одне, щоб ми не проводили вибори за старим законом. Бо на моє глибоке переконання, старий закон – це було найгірше, що могло бути у виборчій системі України. Мажоритарка в тій системі створювала неймовірні проблеми не тільки характеру, скажімо, демократичності проведення виборів, а засилля грошових мішків. Я нагадаю вам чернігівський округ, який проводився ще за старою системою. На що перетворилися там вибори? Якби ми не змінили там виборчий закон, ми могли би таких "чернігівців" мати по всій Україні величезну кількість. Даний закон має одну велику перевагу – він забирає значну частину корупційних коштів із виборчої компанії. Чому? Тому що не лідер партії і не голова адміністрації визначають перелік кандидатів, хто пройшов, їх перелік, послідовність, а самі люди, які дали тому чи іншому кандидату більшу підтримку на виборах. Самі люди визначають, хто в даному списку проходить. Звичайно, це ускладнює підрахунок голосів. Тому що комісіям необхідно спочатку порахувати відсотки, які здобули політичні сили. Це перший процес – отримали відсоток і визначили, скільки і яка політична сила здобули місць: п’ять, десять, дванадцять. А потім доводиться ще рахувати між партійними кандидатами в депутати – хто здобув більшу кількість голосів, щоб виставити послідовність, хто ті 12 чоловік, які пройшли від цієї політичної партії. З одного боку, цей процес робить трошки довшим підрахунок голосів, бо доводиться двічі перераховувати. Умовно, коли були закриті списки, то порахували відсоток, список вже є, закритий, який був сформований на партійній конференції і згідно того списку проходять. Тут доводиться ще раз перераховувати внутрішній рейтинг кандидатів – хто здобув більше голосів. Тому весь час доводиться співставляти. Складніше технічно, але переваги в тому, що вибір людей, вплив громади на формування списку є набагато більший, ніж у попередній системі. Тому я вважаю, що пішовши на цю систему, ми зробили правильний крок. Я вважаю, що нехай краще підрахунок буде трошки довший, але громадяни будуть визначати, хто проходить у даній політичній партії, а не партійні вожді і не в великих кабінетах. І тому цей ризик я вважаю виправданим. Є інші ризики. Наприклад, той, що людина може здобути перше місце на окрузі і не стати депутатом, бо його партія не пройшла 5% бар’єр. Це теж неминучий ризик у цій виборчій системі, але, я думаю, що ряд ризиків, які існують у даному законодавстві, проявилися під час виборів, і це дасть підстави внести правки до даного законопроекту, удосконалити його. Крім того, я переконаний, що нам дуже важливо змінити так само закон і про вибори у Верховну Раду України. Так само, щоб там зробити відкриті списки, щоб там громадяни могли більше впливати. Нам було б дуже важливо нову систему виборів, яка була запропонована і проголосована Верховною Радою, ми змогли удосконалити після тих виборів. І приймаючи вже Закон "Про вибори у Верховну Раду України", вилучити там всі ризики. Взагалі я переконаний, має бути прийнятий Виборчий кодекс. Я, до речі, два тижні тому зареєстрував спільно з Черненком проект Виборчого кодексу, де буде уніфікована вся система виборів у різні рівні рад.

– Власне, всі експерти наполягають саме на кодифікації, так само, як і Європейського Союзу…

– Звичайно, це непростий шлях. Це шлях тих реформ, які потребують великого аналізу не тільки під час прийняття законопроекту, а також аналізу під час першого випробування цієї реформи на виборах. І ці вибори змогли продемонструвати нам всі недоліки, які існують у даному законопроекті. Я не скажу, що їх критично багато. Звичайно, були проблеми в тому, що був невеликий час підготувати комісії до проведення виборів на цілковито новій основі. Це теж відіграло свою негативну роль. Але це одночасно і навчання, і одночасно вирахування всіх ризиків, які є, які дадуть нам змогу удосконалити законодавство, які дадуть нам змогу прийняти Виборчий кодекс.

СИТУАЦІЯ З ВИБОРАМИ В МАРІУПОЛІ ВИЙШЛА ЗА МЕЖІ МОЖЛИВОСТЕЙ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ

– Є це в порядку денному чи ні? Я маю на увазі уточнення, зміни до виборчого законодавства. Чи знову це буде відбуватися за місяць до виборів, причому дострокових виборів?

–Я говорив, що вже подав. Ну а зараз ще у країні політичні сили перебувають у процесі виборів, фактично ще готуються до другого туру, фактично ще відбувається виборчий процес. І очевидно, що підсумок виборчих перегонів і загальний аналіз відбудуться вже після 15 листопада.

– Хто має нести відповідальність за зрив голосування в Маріуполі, Красноармійську?

– Я, напевно, поставив би питання інакше: як зробити так, щоб жителі Маріуполя мали змогу проголосувати? Я з самого початку був активним прихильником того, щоб у Маріуполі і у всіх звільнених територіях Донецької, Луганської областей вибори відбулись, незважаючи на ризики. Я не сприймав позиції, що ми повинні там заборонити вибори, тому що це наші громадяни, які визначилися за Україну, і необхідно, щоб вони це право мали. Те, що відбулось, воно фактично поставило нас перед дилемою, що цілковито вирішення у спосіб, передбачений Законом, цієї проблеми не існує. Не були подані бюлетені. Фактично не відбулося голосування. Всі етапи виборчої компанії відбулися, а голосування не відбулося.

– Комісія не взяла бюлетені?

– Так, не взяла.

– Тоді виходить, комісія?

– Комісія вважає, що ті, хто готували бюлетені. Тому що вони були в підозрі по фальсифікації…

– Але комісія не є слідчим органом.

– І я не є слідчим органом. Я є законодавець. Швидше шукаю, не хто винен, це справа слідчих, я шукаю, як вийти з даної ситуації і як її можна законодавчо врегулювати. Бо Верховна Рада є тим єдиним органом, яка може скоригувати дану ситуацію, оскільки вона вийшла за межі, передбачені законом, можливостей. Подібно, умовно вам скажу, якби там відбувся землетрус або повідомили, що всі дільниці заміновані – людей туди би не пустили. Відбувається ситуація позасистемна, позапланова, і з неї треба шукати вихід. Зараз йде дискусія з того приводу. Є два варіанти розвитку подій. Один варіант, який пропонується – це перенести дату голосування, враховуючи те, що всі етапи виборчої компанії пройшли, не відбулося лишень голосування. Визначити, що 15 листопада має відбутися голосування паралельно, щоб уникнути ризиків. Змінити комісії, щоб більше не відбувалося тих моментів, які відбулись. Паралельно – бюлетені друкувати на типографії, якою власне користується ЦВК, коли готує бюлетені депутатів Верховної Ради і Президента, щоб не було інтриг і щоб не було ризиків, що бюлетені можуть бути надруковані зайві для підкидання. Це один шлях. Всі ризики унеможливити і переголосування призначити 15 листопада. Для того має бути окремий, спеціальний закон Верховної Ради України. Інший шлях – це визнати вибори такими, що не відбулися, і призначити перевибори. І одна система логіки, і друга передбачають законодавче врегулювання. Є прихильники і однієї точки зору, і іншої. У нас відбувалася Рада коаліції, ми приходили спільно з юристами і неймовірно гостро дискутували по тому питанню. Правду говорять юристи, що один і другий шлях має бути врегульований законодавчо, він не передбачений у діючому Законі. Яким буде рішення? Я дуже чітко питався членів ЦВК, що якщо наступного тижня матимемо рішення, чи достатньо буде часу для вирішення всіх технічних питань? Вони запевнили, що буде достатньо часу, я маю на увазі друк бюлетенів, зміна комісії. І думаю, що в понеділок напередодні нашої роботи, коли відбудеться чергове засідання Ради коаліції, ми зможемо вийти на рішення, яким шляхом забезпечити право голосування і право вибору жителям Маріуполя.

ВІДБУВСЯ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРЕЦЕДЕНТ, КОЛИ, ПОБАЧИВШИ, ЩО ТВІЙ КАНДИДАТ НЕ ПЕРЕМАГАЄ, МОЖНА БУДЬ-ЯКІ ВИБОРИ ВЗЯТИ І ЗІРВАТИ

– Гаразд, у вас є політична оцінка того, що сталося? Ви для себе розумієте, що там відбулося? Тому що складається враження, що деякі політичні сили об’єдналися і вирішили, що раз перемагає кандидат, який не є представником демократичних сил, то ми проти таких виборів.

– Я вважаю, що відбувся дуже небезпечний прецедент, коли просто можна будь-які вибори, побачивши, що твій кандидат не перемагає, взяти їх і зірвати. Чому я є не прихильником того, що ми законодавчо закладали подібний механізм, у будь якому місці. Коли умовно йдуть два конкурента, і один бачить, що він не перемагає і просто йде на зрив виборів. Тобто, я вважаю, що хто б не перемагав на виборах, він має право прийти, отримати підтримку або непідтримку голосів, і відповідно здобути мандат. У тому вся логіка, в тому вся суть демократичних процесів. Коли легітимізуються і надається право опоненту можливість взяти і зірвати вибори – ну це запускається дуже небезпечний механізм, який як снігова лавина може нівелювати сам принцип народовладдя і сам принцип виборів. Тому, вважаю, прецедент у Маріуполі небезпечний. Вважаю цей прецедент не можна законодавчо закладати, як можливий прецедент, дати як виняток, який ми не повинні дозволяти, щоб ще колись таке було допущено в будь-якому місці України.

– Справа в тім, що в низці населених пунктів були такі самі проблеми з бюлетенями, в тому числі й на Західній Україні, але вибори там відбулися і фактично визнані такими, що відбулися. Як пояснити це громадськості, людям, мешканцям Маріуполя, цю ситуацію?

– Я вже говорив на початку – це справа слідчих. Я не беруся давати оцінок тої чи іншої людини, яка призвела до зриву виборів, і це було би безвідповідально, якби я в ефірі називав, що така людина або така політична партія в тому винна. Для того є слідчі органи. Моє завдання як представника законодавчого органу максимально швидко, ефективно законодавчо врегулювати дану ситуацію і забезпечити право маріупольців на вибір і на голос.

ЧИ ДОПУСТИЛА Б МЕРКЕЛЬ ВИБОРИ В БАВАРІЇ, ЯКБИ ТАМ СТОЯЛИ ОЗБРОЄНІ БАНДИ, КОНТРОЛЬОВАНІ ІНШОЮ ДЕРЖАВОЮ?

– Гаразд. Цього тижня Україна також представила своє бачення виборів в окремих районах Луганської, Донецької областей. Таким евфемізмом зараз називають території, які перебувають під владою проросійських бойовиків і російських військових. Яке ваше бачення виборів там? Коли можуть відбутися? І чи не здається вам, що розмови про вибори там, поки війна не закінчена, є небезпечними?

– Однозначно, мій підхід до виборів у будь-якому куточку України є такий самий, як у Маріуполі. Багато хто, проводячи дискусії, забуває одну важливу ключову річ, що вибори – це один із ключових елементів демократії, представницької демократії. І цей механізм не може застосовуватися в недемократичних умовах, він не працює, тоді це нівеляція. Тобто, якщо по вулицях ходять озброєні банди, які можуть тероризувати, катувати людей, а паралельно по якихось дільницях відбуваються вибори? Це не має нічого спільного з виборами. Я дуже часто говорю це нашим західним партнерам – не може застосовуватись демократичний інструмент у недемократичному середовищі. Я думаю, що ми зможемо говорити про вибори на окупованих територіях, для мене особисто, коли я зможу приїхати в Донецьк і проводити там виборчу зустріч, зустріч із громадянами, агітувати їх, переконувати. Вони зі мною можуть погоджуватися або не погоджуватися. Але поки є загроза для життя громадян України тільки від того, що перебувають там, коли є загроза життя спостерігачів і коли під тиском може відбуватися або не відбуватися голосування – я вважаю, що неприйнятна розмова про будь-які вибори. Я думаю, якщо запитати будь-кого з лідерів демократичних країн – чи Меркель, чи Олланда – чи вони допустили б вибори в Баварії, якби там стояли озброєні банди, контрольовані іншою державою, чи вони передбачили б такий механізм виборів? Я думаю, ніхто би у своїй країні не дозволив називати виборами те, що до виборів не має жодного відношення. Тому, звичайно, є перелік умов: це виведення військ, роззброєння тих банд бойовиків, які там зараз знаходяться, зрештою, це контроль над кордоном. І нам ще, думаю, довго і довго йти до того моменту, коли ми з вами зможемо записувати подібне інтерв’ю в Донецьку або в Луганську. І тоді ми зможемо говорити про те – можливі чи неможливі вибори на цій території. Чи ми змогли її звільнити від путінських бойовиків? Чи ми змогли звільнити мільйони українських заручників, які сьогодні є заручниками власне у бойовиків Путіна? Після того як ми будемо бачити, що ми їх звільнили, що демократичні інститути діють, що діє українська преса, вільні збори, змагальність думок, змагальність концепцій – з того моменту ми зможемо говорити про можливість проведення там виборів.

ЄВРОСОЮЗ, ОЦІНЮЮЧИ ЗДАТНІСТЬ УКРАЇНИ ОТРИМАТИ БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ, СТАВИТЬ ВИМОГИ, ЩОБ УКРАЇНА ЗАПРОВАДИЛА ЖОРСТКІ МЕХАНІЗМИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

– Наступного тижня Верховна Рада має розглянути низку законів для лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. У чому проблема? Ви писали в своїх блогах на "Українській правді" про те, що є небезпека неухвалення цих законів. Хто проти і що це за закони?

– Справді дуже важливий блок законів. І для того, що ми змогли їх підготувати ефективно, голова Верховної Ради Гройсман спеціально створив цю робочу групу, яку я очолив із підготовки тих законопроектів до голосування взагалі. Бо навколо них виникає багато дискусій. Спочатку хочу сказати надзвичайно важливу річ. Більшість цих законів, в першу чергу, є антикорупційними законами. І це просто дуже позитивний фактор, що Європейський Союз, оцінюючи здатність України отримати безвізовий режим, оцінюючи можливість надавання українцям можливості без віз, як вільні люди, їхати в Європу, він ставить вимоги, щоб Україна запровадила жорсткі механізми боротьби з корупцією. Більшість цих законопроектів власне і є антикорупційними. Найбільше дискусій викликає законопроект 3040. Це про створення агенції з управління конфіскованими активами і по конфіскату, по роботі з конфіскованими активами. В чому суть цієї власне агенції? Що коли Україна здобуває можливість конфісковувати майно, здобуте корупційним шляхом, щоб держава мала надійний і ефективний інструмент управління тими активами і реалізації тих активів, переведення коштів відповідно в державну казну. І власне ця установа, так само, як Антикорупційне бюро, має бути створена Верховною Радою України на конкурсній комісії, де мають бути набрані від керівника до найнижчого працівника спеціалісти. Сама наявність цієї установи, як Антикорупційне бюро, дасть можливість і дасть механізм недозволення розкрадання конфіскованого майна, управління конфіскованим майном і відповідно передачі тих коштів у державний бюджет. На жаль, сьогодні дуже часто, навіть коли конфісковується майно, його часто повертають в управління тому ж, у кого воно було конфісковане. Він продовжує здобувати з нього дивіденди. Інші законопроекти – це 2540а, 2541а і 2542а. Вони вводять зміни у Кримінальний і Цивільний кодекс з приводу розширення переліку можливості арешту майна, спецконфіскації майна, яке здобуте корупційним шляхом. Тобто, якщо сьогодні може бути, згідно з рішенням суду, конфісковане майно в корупціонера, тільки те, яке належить йому, тут надається можливість конфісковувати і майно, якого не він є власником, якщо у слідства є підстави говорити, що дане майно здобуте корупційним шляхом. Тобто, якщо корупціонер дане майно переписує на тещу, на водія, на охоронців…

– Це основне побоювання депутатів, так?

– Так, багато депутатів говорять, що можна створити механізм для переслідування бізнесменів, але ми в законі рекомендуємо чіткий перелік законів, за порушення яких може бути застосований цей механізм. Але держава зможе арештовувати і конфісковувати майно не тільки того, в чиїй воно власності. А якщо він переписав його на будь-кого іншого, але є підстави у слідства вважати, що воно здобуте корупційним шляхом, відбувається його арешт, потім передача в Агентство, про яке я говорив, і Агентство займається його управлінням. І якщо зрештою суд вирішить, що це була дія незаконна, чого бояться депутати, це майно, його вартість буде повністю повернута тому, стосовно кого було застосована ця дія. І якщо буде доведено судом, як це було з Лазаренком, що ці кошти і це майно дійсно здобуте корупційним шляхом, Агентство ці кошти передає в державний бюджет. До речі, це може бути навіть без підозрюваного. На тому етапі, коли навіть ще не визначений підозрюваний, але є підстави говорити, що дане майно має корупційне походження, слідство може визначити арешт даного майна. Ще одна дискусія стосовно спецфонду, яка дуже яскраво розгорілася в залі, коли ми приймали в першому читанні. Бо передбачений спецфонд, де лишається частина коштів в Агентства, інші передаючи в бюджет, була дискусія, скільки тих відсотків, які лишаються в спецфонді. Той спецфонд, у чому його суть? Щоб можна було залучати до проведення конкурсних комісій, проведення тендерів. На тимчасового управляючого, так званого ресивера, система ресиверів даного майна, і куди зможуть на цей спецфонд перераховуватись кошти, як умовно Лазаренкові кошти були арештовані у Сполучених Штатах Америки, щоб вони могли туди перераховуватися на цей спецфонд. Щоб умовно США могли чітко бачити, як йде використання тих коштів, які забрані у громадянина України. Велика дискусія йде по тому спецфонду, бо досвід подібних установ, взяти більшість європейських країн, найбільший досвід є у Франції. І там є 25% Франції, і була дискусія, що це забагато для України. Під час проведення робочої групи, яку я очолюю, де залучені не тільки депутати, а ще й міжнародні експерти, Генпрокуратура, Касько, заступник Генпрокурора, урядовці, ми дійшли думки, що можна до 5% зменшити кількість процентів, які залишаються у спецфонді. І фактично станом на сьогодні, бо в нас майже щодня йде дискусія, ми змогли всі ці дискусійні моменти, які існують у підготовці законопроектів другого читання, по принципових моментах вже узгодити. Зараз найголовніше, щоб до вівторка відбулися профільні комітети. Це комітет Кожем’якіна і Соболєва по протидії корупції. Щоб ми змогли підготувати табличку, щоб ми змогли ще в середу проконсультуватися з нашими європейськими партнерами – чи деякі з тих поправок не нівелюють саму суть і логіку закону. І в нас є всі підстави думати, що в четвер ми вже їх поставили в порядок денний, ці закони, що в четвер вони будуть підготовані і проголосовані в залі. Я переконаний, це буде дуже важливий крок по боротьбі з тіньовими схемами, по боротьбі з корупцією в Україні. І тому я зроблю все можливе, щоб до 9-го числа ми змогли ці закони прийняти.

– 9 числа дійсно Брюссель оцінює план виконання Україною з лібералізації візового режиму. Який ваш прогноз – чи впорається Україна до того часу і які будуть оцінки?

– У даному випадку я не тільки прогнозую, я роблю все можливе і займаюсь тим, щоб ми змогли до того звіту підійти готовими. Тому що коли у нас був попередній звіт, в цій шкалі де не просто боротьба з корупцією, був один з найнижчих показників виконання вимог. Всі ставили закономірне питання: нова українська влада неефективно бореться з корупцією, не приймає необхідні законодавчі акти по боротьбі з корупцією. От зараз у нас всіх є виклик. Виклик, що ми продемонстрували Європейському Союзу нашу високу готовність до прийняття законодавчих актів, які унеможливлять корупційні дії. Але найголовніше – це наша велика відповідальність перед українським народом. Ми теж повинні пам’ятати, що це ключова відповідальність, це ключове завдання. Ми можемо знищити того корупційного спрута, який фактично вже десятки років Україною намагається керувати. Сьогодні тут головний фронт у боротьбі за Україну, я переконаний. Був етап, коли наш фронт боротьби за Україну був на Майдані на наших барикадах, був час, коли наш головний фронт був в АТО. Сьогодні тут, і однозначно головний із фронтів, хоч і там лишається важливий фронт. А боротьба з корупцією - це сьогодні найбільш важливий фронт, в якому повинні перемогти корупційного монстра. І я буду робити все для того, перебуваючи тут, у Верховній Раді, щоб ми змогли крок за кроком законодавчими актами, які приймаються, – вже запрацювало Антикорупційне бюро, найближчим часом має бути обраний Антикорупційний прокурор,ми відкрили ряд порталів по доступу до майна всіх чиновників. І крок за кроком буду все можливе робити, щоб ми того спрута могли знищити в Україні.

Тетяна Даниленко, "5 канал".

Попередній матеріал
Сьогодні Рада обговорить зміни до закону про поліцію
Наступний матеріал
У Києві загорівся Центр дитячої кардіохірургії
Теги: