5 канал

Андрій Коболєв: Більшість газу в підземних сховищах України було імпортовано не з російського, а з європейського боку

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, наскільки країна підготувалася до опалювального сезону, як зміна правил гри на газовому ринку змусила "Газпром" відмовитися від диктату, як політики маніпулюють показниками газових цін і які насправді ціни на газ для населення і промисловості, чому вимоги зменшити газову ренту призведуть до знищення механізму субсидій і негативно вплинуть на всю країну, коли в "Укртранснафті" буде новий гендиректор, як вирішуватиметься питання транзиту російського газу до Європи, на що буде витрачено китайський кредит, а також про те, чи готовий "Нафтогаз" до можливих зимніх форс-мажорів.

ОБСЯГ ЗАКАЧАНОГО В ПІДЗЕМНІ СХОВИЩА ГАЗУ НА МІЛЬЯРД КУБОМЕТРІВ ВИЩЕ, НІЖ МИНУЛОГО РОКУ, ТОМУ ДО ЦЬОГО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ МИ ПІДГОТОВЛЕНІ КРАЩЕ

– Давайте почнемо з гучної заяви, яка прозвучала від вас буквально днями, про те, що Україна більше не закуповуватиме газ у Росії, у "Газпрому" для того, щоб закачувати в наші газосховища, тому що кількість газу в них накопичена в них вже є достатньою, щоб ми спокійно пережили зиму. Перше питання – як це корелюється із зимовим пакетом, угода про який у нас укладена з "Газпромом"?

– По-перше, це чудово корелюється з нашим планом. І наш план став базою для тих умов, які були закладені в зимовий пакет. А саме – ми планували протягом жовтня придбати з боку російського "Газпрому" два мільярди кубічних метрів газу. Що ми і зробили. Цей газ пішов у підземні сховища України. Треба сказати, що більшість газу у підземних сховищах України, який є імпортованим, був імпортований не з російського боку, а з європейського боку. І ми досягли того планового рівня обсягу газу в підземці, який планували. Ми плануємо імпортувати газ і надалі до кінця осінньо-зимового періоду, але цей рівень є на один мільярд кубічних метрів вищим, ніж минулого року, тому в комбінації з меншим споживанням газу в Україні, ми вважаємо, що до цього зимового опалювального сезону ми підготовлені краще, ніж минулого року.

– Україна буде закуповувати газ у "Газпрому" в першому кварталі 2016 року тільки у випадку привабливої ціни. Це ваша цитата. Перше питання: хіба ціна не зафіксована у тому ж самому ж зимовому пакеті, який був узгоджений трьома сторонами – Україна, Росія і Євросоюз? І що таке приваблива ціна?

– Насправді Україна продовжує купувати газ у "Газпрому" зараз, і ми плануємо певні обсяги купувати до кінця цього року. Ціна до кінця цього року є зафіксованою, вони становить 227 доларів 36 центів – це не секрет. Це всім добре відомо.

– Вона діє тільки до кінця року, не до кінця зимового пакету в березні, правильно?

– Так. Оскільки ми сподіваємося і очікуємо на зменшення ціни імпортованого газу на перший квартал наступного року, ми сподіваємося, що російський монополіст запропонує нам ціну, яка буде так само конкурентною з поставками газу з Європейського Союзу.

– Цифри? Хоча б орієнтовні.

– Мені поки що важко прогнозувати ринок. У нас є певні очікування, які наразі я не готовий публічно оголошувати, оскільки це так само може впливати на той самий ринок. Але за нашими очікуваннями ця ціна повинна бути меншою.

– Добре, не будемо тоді порушувати процес домовленостей. До речі, як на ці категоричні заяви реагують у "Газпромі"? Процес переговорний, у будь-якому разі, не переривається?

– По-перше, не бачу в цьому якоїсь такої суттєвої категоричності. І це, як на мою думку, є результатом тієї тактики і стратегії, яку обрав український уряд більш ніж рік тому.

– Для "Газпрому", думаю, все ще незвична тактика. Тому що звикли диктувати умови саме вони. Тепер виходить, що диктуємо ми, принаймні пробуємо. І тому я питаю, як на це реагують?

– На це реагують спокійно, тому що ринок змінюється. І хто б що не казав, ринок газу прийшов і в Україну. А там де ринок, там діють інші правила – це правила конкуренції. Якщо ви хочете тримати вашого клієнта, ви повинні пропонувати йому цікаві умови. Це стосується не тільки "Газпрому", це стосується "Нафтогазу". Ринок газу з 1 жовтня цього року прийшов і в наші країни. Ми так само зараз конкуруємо з приватними компаніями, які постачають газ українським споживачам, які видобувають в Україні, які привозять з європейського напрямку. Це нормальний ринковий процес. Тому я не думаю, що він когось повинен сильно дивувати. Більше того, останні події в Європі говорять про те, що цей ринок і надалі буде трансформуватися. І цей ринок буде диктувати умови постачальникам, а не постачальники будуть диктувати умови ринку, як це було 5 чи більше років тому.

ЯКЩО РАНІШЕ ЛЮДИНА ПОВИННА БУЛА КОНТРОЛЮВАТИ В МІСЯЦЬ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ, ТЕПЕР Є ОБСЯГ НА ВЕСЬ СЕЗОН

– Закон "Про ринок газу" набрав чинності 1 жовтня, фактично має діяти вже місяць. Як він себе проявив, за вашими спостереженнями?

– За нашими спостереженнями він проявив себе позитивно. Говорячи про споживачів, в першу чергу категорію населення, початок опалювального сезону, рішення уряду про спеціальні обов’язки зобов’язало "Нафтогаз" продавати 1200 кубічних метрів газу на опалювальний сезон за ціною 3600 гривень.

– Так звана пільгова частина?

– Так, тобто та обіцянка, яку уряд робив на початку цього року, була дотримана в навіть більш гнучкому варіанті для споживача, ніж це планувалося раніше. Якщо раніше людина повинна була контролювати в місяць споживання газу, тепер є обсяг на весь сезон. Якщо, наприклад, в жовтні це буде менше, в лютому це буде трохи більше – все одно є загальний обсяг. Це з таких плюсів для конкретних споживачів, які споживають газ. Що стосується промисловості, то, на нашу думку, на ринку посилиться рівень конкуренції. Цей рівень конкуренції, наприклад, дав можливість тому самому "Нафтогазу" пропонувати ціну нижчу, ніж була встановлена регулятором, і ми не мали права її змінювати. Зараз ми отримали право міняти ціну, і найнижча ціна, яку ми запропонували промисловим споживачам на листопад становить приблизно 7762 грн з транспортом і ПДВ – це повна ціна газу. Тобто для промисловості раніше ця ціна була більше 8 тисяч гривень, зараз промисловість отримала можливість купляти газ у "Нафтогазі" за зменшеною ціною.

– Буквально півгодини тому в цій студії був Сергій Соболєв від "Батьківщини". Газове питання це те, що вони дуже ретельно досліджують і в ефірах обговорюють і педалюють.

– Фахівці.

– Він сказав цифру 5800 для промислових підприємств і задав резонне питання, яке переадресовую вам, чому ж так склалося, що для споживачів 7188 грн за кубічний метр, а для підприємців 5800? Ну тоді я вам переадресовую і попрошу коментар.

– Тут немає ніякого секрету. Мене дивує наполегливість цієї групи політиків маніпулювати цифрами, але відповідь дуже проста. Треба порівнювати яблука з яблуками. Та ціна, яку назвав пан Соболєв, це ціна без податків, без транспорту, без надбавок. Повна ціна, найменша ціна, за якою може будь-який промисловий споживач, який зробить 100% передоплату, купити газ в "Нафтогазі", складає 7762 грн. Тобто, якщо ми порівнюємо максимальну ціну, яка діє для населення, це – 7188 грн, її коректно порівнювати з ціною 7762. Якщо говорити про чисту ціну газу, яку сплачує той самий споживач, який живе у приватному будинку, тобто населення, вона становить 5044 грн. Тому 5500 треба порівнювати з 5044, і 7188 з 7762. Для деяких промислових споживачів це більше 8 тисяч гривень залежно від їх категорії, графіку оплати та інших параметрів.

– Зрозуміло. І ще одне уточнююче питання. На ці цілі іде газ імпортований чи тільки власного видобутку?

– Для потреб населення іде комбінація, як газу власного видобутку, так і імпортованого газу, оскільки імпортованого газу для потреб населення не вистачає. Також знаючи улюблений коментар цієї групи фахівців, скажу – якщо є таке бажання, то є Верховна Рада, є законодавство. Змінюйте його, будь ласка, шановні панове, міняйте режим використання українського газу, можливо, тоді ми зможемо направляти весь газ, який виробляється в Україні.

КОЛИ ПОЛІТИКИ ГОВОРЯТЬ "ДАВАЙТЕ ЗМЕНШИМО ГАЗОВУ РЕНТУ", ВОНИ ДЕ-ФАКТО ГОВОРЯТЬ "ДАВАЙТЕ ЗАБЕРЕМО В 4,5 МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНСЬКИХ РОДИН ПРЯМУ ФІНАНСОВУ ДОПОМОГУ"

– Поки що, знову ж таки, ця група політиків від фракції "Батьківщина" наполягає на іншому аспекті газових справ, а саме на газовій ренті. І це одна з тих цілей, яку дуже і дуже наполегливо просувають, зокрема фракція "Батьківщини". Поясніть, будь ласка, що являє собою той законопроект, який вже ухвалений у першому читанні? І чому так запекло дискутують щодо доцільності його ухвалення парламентські сили?

– Я думаю, тут треба також апелювати до цифр і фактів. Якщо подивитися на ситуацію в поточний момент, наскільки мені відомо, приблизно 4,5 млн українських сімей змогли отримати державну субсидію. Тобто держава покриває весь рахунок за всі комунальні послуги, які перевищують певну частину доходу кожної конкретної родини. Це саме той механізм, який застосовується в усіх європейських країнах. Він є найбільш цивілізованим і ефективним. Замість того, щоб роздавати певні блага всім, включно, наприклад, з паном Коболєвим чи Соболєвим – неважливо, дається цільова фінансова допомога кожній родині, яка цієї допомоги потребує. Говорячи про конкретні ситуації, є багато прикладів, коли родини, які не отримували субсидію минулого року, тому що не могли через складний механізм або через якісь інші причини, отримали субсидію цього року, платять менше, ніж вони платили минулого року. Тому що держава компенсує їм різницю. І цих сімей дедалі більше. І на мою думку, не як голови "Нафтогазу", а як громадянина цієї країни, це і є справедливість, коли йде певний перерозподіл фінансових потоків від людей, які можуть собі дозволити платити, наприклад, мене, людині, яка не може платити, наприклад, пенсіонерці, яка живе в селі, якій держава допомагає це робити. Джерелом для покриття цих субсидій є рента на газ. Тому коли політики говорять "давайте зменшимо ренту", вони де-факто говорять "давайте заберемо в 4,5 мільйонів українських родин пряму фінансову допомогу". На мою думку, це є неконструктивно і несправедливо, що головне. І якщо ми вивчимо досвід будь-якої країни цивілізованої Європи, то буде очевидно, що там застосовуються такі самі механізми. І цей механізм довів свою і справедливість і ефективність, і головне, він прибирає великий елемент корупції, який раніше завжди мав місце в газовій галузі. Коли були різні ціни, дуже велика різниця, і цим можна було маніпулювати. Змінити цей механізм – це фактично сказати цим людям: "Ми забираємо у вас гроші". Це сказати українській економіці: "Ні, ми повертаємо вас у стан, коли треба витрачати величезні гроші на підтримку газової галузі і не давати їх людям". На мою думку, це несправедливо і неправильно.

– Якщо, все ж таки, виходячи з політичної кон’юнктури, партія "Батьківщина" досягне свого, і зрештою буде ухвалено зниження тієї самої ренти. Що це практично буде означати для держави, для громадянина, для економіки?

– Я сподіваюся, що цього не відбудеться.

– Так коротко?

– Я так коротко скажу.

– Песимістичний прогноз ви не беретесь зробити?

– Я б не хотів його робити. Думаю, що в більшості в парламенті є і здоровий глузд, і реальне сприйняття ситуації у країні. Ця дія буде дуже негативно впливати на всі процеси у країні. Це поворот до часів минулої влади, до корупції, до несправедливості. Якщо ми вважаємо, що ми країна, яка пройшла дуже важкий шлях, як Майдану, яка зараз проходить військову агресію – це ніж у спину всій країні. Я сподіваюся, що у парламентаріїв вистачить сміливості цього не робити.

– У цьому Законі "Про ринок газу", який вже діє в Україні,починає якимось чином себе проявляти, є таке поняття, як постачальник "останньої надії". Звучить воно цікаво, і власне хочеться розпитати. Якщо воно вже внесено в саме тіло закону, то, напевно, воно має якусь вагомість? Розкажіть, що мається на увазі.

– Воно буде мати точно вагомість, коли умови роботи цього постачальника будуть остаточно затверджені та за юстовані. Але простими словами, це свого роду страховий поліс будь-якого споживача газу на цьому ринку. Одразу скажу, це не стосується населення, там страховий поліс працює іншим чином. Там є постачальник, тобто "Нафтогаз", в якого є спеціальні обов’язки – постачати газ населенню. Це стосується промисловості. Якщо з якоїсь причини промисловий споживач не зміг купити газ, чи його постачальник, наприклад, збанкрутував. Вони завжди можуть звернутися до постачальника "останньої надії" і купити в нього газ.

– Хто може стати цим постачальником – "Нафтогаз"?

– "Нафтогаз" є одним із варіантів. З цього приводу зроблено конкурс. Якщо хтось інший виграє конкурс – ми абсолютно не проти.

НА ПОЧАТКУ НАСТУПНОГО ТИЖНЯ БУДЕ ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ГОЛОВУ "УКРТРАНСНАФТИ"

– Щодо конкурсів. Давайте тоді звернемося ще до одного конкурсу, який було проведено і навіть визначено переможця, але якось справа застопорилася. Я маю на увазі генерального директора "Укртранснафти". Там відбувся конкурс, відбулося обрання людини, яка на думку комісії достойна бути генеральним директором. Але генеральним директором ця людина поки що так і не стала. Чому?

– Процес призначення цієї людини передбачає подання документів через міністерство на Кабінет Міністрів. Цей процес зараз відбувається. Я думаю, що він буде завершений найближчим часом, і найближчим часом, скоріше це буде початок наступного тижня, ми побачимо нового голову "Укртранснафти".

– Тобто весь цей час просто не збиралися документи чи неправильно збиралися, чи неправильно оформлялися?

– Весь цей час відбувалася додаткова перевірка за додатковими фактами, які були доведені до членів комісії. Я сподіваюся, що вона вже закінчилася, я повинен знати це точно завтра зранку, наскільки мені відомо. І людина буде призначена, я сподіваюсь, найближчим часом, тобто на початку наступного тижня.

– Чи можемо ми сподіватися, що з призначенням цієї людини закінчиться період "турбулентності" в компанії "Укртранснафта", навколо неї?

– Думаю, що період "турбулентності" навколо компанії "Укртранснафта" так швидко не завершиться, особливо зважаючи на структуру нафтового ринку України. Компанія “Укртранснафта” отримує доходи з двох джерел. Це транзит нафти і транспортування нафти до українських НПЗ. Українським НПЗ, єдиним, яке зараз залишається клієнтом "Укртранснафти" є Кременчуцький НПЗ, контрольний пакет його контролюється групою "Приват". Це непростий клієнт, як усім дуже добре відомо, але ми сподіваємось, що з цим клієнтом ми зможемо знайти спільну мову. І ця спільна мова результує в додаткових доходах державної компанії, а відповідно і в податках.

ПЕРЕГОВОРИ ПРО ЦІНУ НА ТРАНЗИТ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ ДО ЄВРОПИ НЕ МОЖНА НАЗВАТИ УСПІШНИМИ. ЯКЩО НЕ ДОСЯГНЕМО УСПІХУ, ОСТАТОЧНУ КРАПКУ ПОСТАВИТЬ СТОКГОЛЬМСЬКИЙ АРБІТРАЖ

– Даруйте, ви згадали слово "транзит", а слово "транзит" у нас в першу чергу асоціюється, в більшості громадян, саме із транзитом російського газу до Європи. Тому я повернуся трішечки до наших стосунків із "Газпромом". Якимось чином обговорюється питання ціни транзиту, чи вона зафіксована і так і залишається?

– З цього приводу йдуть перемовини, я не можу назвати їх успішними, відверто. Але для того, щоб у будь-якому випадку ми мали можливість перегляду цього показника і приведення його до того рівня, який ми вважаємо справедливим, – окрім цього показника є і інші показники, це резервування потужностей, це гарантована сума платежу, – "Нафтогаз" ще в минулому році звернувся до Стокгольмського арбітражу. У нас зараз є два провадження. Перше провадження стосується контракту купівлі-продажу газу. Друге провадження стосується транзитного контракту. Ми сподіваємося, що обидва провадження будуть завершені в 2016 році, і якщо ми не досягнемо успіху в перемовному процесі, тоді суд поставить остаточну крапку.

– Орієнтовно, перша половина, друга половина 2016 року?

– Контракт купівлі-продажу – перша. Транзитний – друга.

– Ще один суд, до якого позивається "Нафтогаз України", це те, що "Нафтогаз" планує відсудити свої кримські активи. Розкажіть, що це за провадження?

– Це провадження, яке буде відбуватись на додаток до генеральної лінії, коли Україна судиться за втрачені активи і можливості у Криму. Перший позов був поданий Міністерством юстиції України. Що стосується цього конкретного позову, це позов, який планує подати "Нафтогаз" як юридична особа по активах, які належали групі "Нафтогаз". Ми досить довго готували цей позов, проходили складні оцінки, шукали юристів, тому, я думаю, що найближчим часом він уже буде остаточно поданий. Коли Кабмін остаточно закріпить ту компанію, яка буде супроводжувати "Нафтогаз" у цьому процесі.

– Уточніть, суд який?

– Я поки що не можу цього розкрити, коли ми подамо, тоді я зможу сказати.

ЧАСТИНУ КИТАЙСЬКОГО КРЕДИТУ БУДЕ ВИКОРИСТАНО ДЛЯ ЗМІНИ КОТЕЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ В ТИХ РОДИНАХ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ЦЕ САМОСТІЙНО

– Зрозуміло, тоді давайте поговоримо про два мільярди кредиту державного банку розвитку КНР.

– Три.

– Три мільярди. Чомусь фігурують два, тоді розкажіть, будь ласка, про три мільярди. Їхнє цільове використання? Чи є у них чітка прив’язка? Три мільярди – це суттєва сума. Чи є в них чітка прив’язка до конкретних напрямків? Якщо є, то яких? І як вони будуть освоюватися?

– Кредит був отриманий кілька років тому, і його початкова мета полягала в заміщенні газу, так званим синтезгазом, який можна виробляти з вугілля. На жаль, через військову агресію на Сході цей проект, переробка цього вугілля є наразі недоцільною і надто ризикованою. Тому ми витратили останній час для того, щоб переформатувати сам кредит. Провести попередні переговори з банком Китаю і спробувати зробити інші проекти, які на нашу думку, принесуть користь державі, так і дозволять, звичайно, повернути залучені кошти. Було ідентифіковано три групи проектів. Перша група проектів – це переведення певної кількості ТЕЦ на вугільне паливо, що дозволить фактично відійти від імпортованого газу та використовувати вугілля, яке виробляється в Україні.

– А у нас достатньо його виробляється? Знову ж таки, виходячи з умов, які ми маємо зараз.

– Газова група, яка виробляється на газові Україні, виробляється в достатній кількості, більш того, по цій групі можливо і збільшення. Тому фактично ми переводимо країну з імпорту на власне виробництво. Це більш проста технологія, ніж газифікація, вона апробована в багатьох європейських країнах. Є питання дотримання екологічних норм, що технічно цілком можливо, і звичайно, це в кінцевому результаті повинно зробити енергію, яка виробляється, менш дорогою, ніж з газу. Тому що газ, звичайно, є одним із найбільш дорогих джерел виробництва електричної енергії. Другий напрямок – це придбання бурового обладнання для державної компанії "Укргазвидобування", яка зможе, завдяки цьому обладнанню збільшити видобуток українського газу. І третій напрямок, я думаю, найцікавіший для наших слухачів – це використання цього кредиту для зміни котельного обладнання в тих родинах, які не можуть зробити це самостійно. За кошт "Нафтогазу" буде проведена заміна, що дозволить людині зменшувати обсяг газу, який використовується на опалення. Ось три основні напрямки, які попередньо проговорені з китайською стороною. Зараз ми робимо остаточні розрахунки. Вони повинні, звичайно, пройти затвердження і погодження в Міністерстві економіки України як інвестиційні проекти. Якщо це відбудеться, як ми плануємо, то найближчим часом ми зможемо запустити процес використання цих коштів.

– Наскільки китайська сторона сприйняла такі наші переорієнтування?

– Я б сказав, що на цьому етапі до нас віднеслись з великим розумінням. Ми були дуже приємно здивовані ентузіазмом китайської сторони з приводу програми заміни котлів. Вони знають наші проблеми дуже непогано, вони розуміють, наскільки неефективно використовується газ. Вони вважають це одним із найбільш перспективних проектів. Тому на даному етапі цим співробітництвом ми задоволені.

У БАЛАНСІ І ПЛАНІ ІМПОРТУ ГАЗУ МИ ЗРОБИЛИ ПЕВНІ РЕЗЕРВИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯТЬ УТРИМУВАТИ СИСТЕМУ, ЯКЩО НАДНИЗЬКІ ТЕМПЕРАТУРИ ТРИВАТИМУТЬ ДОВГИЙ ЧАС

– Якщо говорити про інші енергозберігаючі програми, які "Нафтогаз" очевидно розробляє і прагне впровадити, то на яких би ви закцентували увагу?

– Головна програма, про яку ми говоримо, це, звичайно, котли. Є проект більш теоретичний поки що – це проект використання геотермальної енергії. Він знаходиться на початковій стадії, але ми також бачимо в ньому велику перспективу. Тому що ми могли б використовувати великий фон старих свердловин, які вже не використовуються для видобутку, але які можуть бути використані для підняття теплоносія з надр землі. На даному етапі це, мабуть, все. Тому що в "Нафтогазі" ми пробуємо фокусуватись на певних специфічних речах, які реально зробити і не розпилюватись на велику кількість проектів.

– І повернемось до оптимістичного прогнозу про те, що цю зиму ми готові пережити спокійно і без форс-мажорів. Враховані всі фактори, в тому числі й, наприклад, наднизькі температури або якісь техногенні можливо форс-мажори? Або, можливо, посилення, не дай Боже звичайно, агресії з боку нашого сусіда? Чи, все ж таки, залишається зона ризику?

– Я б сказав, що зони ризиків зведені до мінімуму. Останній фактор ми передбачувати не можемо і сподіваємося, що він залишиться теорією. Звичайно, наша стандартна зона ризику – це довгий період наднизьких температур. Тому, звичайно, в нашому балансі і в нашому плані імпорту газу ми зробили певні резерви, які дозволять утримувати систему, якщо така температура буде тривати довгий час.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
The New York Times першою з-поміж ЗМІ запустила мобільний додаток віртуальної реальності
Наступний матеріал
Дипломат: ЄС не цікавлять труднощі ухвалення законопроектів щодо безвізового режиму - потрібен результат