5 канал

Айварас Абромавичус: За $150 в Україні працюватимуть тільки або некваліфіковані, або корупціонери

Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус у програмі "Погляд" на "5 каналі" висловив упевненість у тому, що економіка України невдовзі почне зростати, наголосив, що патрульна поліція є найкращим прикладом для реорганізації управлінських держструктур, зокрема закликав до негайної реформи правоохоронних органів і Державної фіскальної служби, які разом з інвесторами вважає найбільшими перепонами для розвитку бізнесу. Він також розповів про боротьбу з корупцією, дерегуляцію, скорочення штатів у міністерстві, а також плани приватизації державних підприємств.

НЕ ТІЛЬКИ В 2016 РОЦІ БУДЕ ЗРОСТАННЯ 2-2,5%, А РЕАЛЬНО НАВІТЬ У ЧЕТВЕРТОМУ КВАРТАЛІ ЦЬОГО РОКУ

– У своїх останніх інтерв'ю ви часто говорите про те, що 2016 рік це, можливо, навіть зростання економіки. На чому ґрунтується такий оптимізм? У чому ви бачите передумови для цього?

– Ми, на жаль, уже довго перебуваємо в такому непозитивному тренді щодо економіки. Коли ми прийшли 2 грудня минулого року в уряд, ми побачили порожню скарбницю, шалену інфляцію, шалені стрибки національної валюти, 36 місяців поспіль падіння промислового виробництва тощо. Тим не менш, шляхом дуже непопулярних заходів із контролю за виведенням капіталів, валютного регулювання, тимчасового імпортного мита, спільними діями Кабінету Міністрів і Національного банку України нам вдалося все це стабілізувати. Тобто зараз уже шість місяців курс стабільний, бачимо вже зовсім інші темпи інфляції. Промисловість почала зростати з низької бази, ВВП почав зростати. Тому нас це в жодному разі не дивує, бо ми поступово до цього йшли. Я вже бачу, що навіть не тільки в 2016 році буде зростання 2-2,5%, а реально навіть у четвертому кварталі цього року ми побачимо. З бізнесом регулярно спілкуюся. Бізнес, звісно ж, відчуває, що є певне мінімальне поліпшення, і потрібно обов'язково робити все можливе, щоб відновлення економіки було істотнішим. Тому на даному етапі ми якраз займаємося розробкою програми діяльності уряду на 2016 рік. Міністерство економіки та міністр є координатором цієї програми. Завтра з прем'єр-міністром та галузевими міністрами якраз будемо так званий "брейн стормінг" за цією програмою. Як на мене, 2015-й – це рік російської агресії проти нашої країни, сподіваємося, що 2016 рік буде роком миру. 2015-й – це рік макроекономічної стабілізації, шляхом у тому числі непопулярних кроків. 2016 рік має вже бути роком економічного зростання. Цього року ми робили якісь мікроскопічні, косметичні поліпшення, пожежі там окремі гасили, щоб все стабілізувати. 2016 рік вже повинен бути роком серйозних структурних інституційних змін, які заклали б серйозний фундамент для серйозного стабільного економічного зростання на майбутні роки. Що я маю на увазі, коли кажу "серйозні інституційні зміни"? Не можна взяти якусь корумповану структуру, звільнити 10% людей, додати там 5% і сподіватися, що все зміниться. Ну так це не працює. Дякувати Богу, у нас є позитивний приклад реформи дорожньої поліції. Всіх виганяєш, нових за конкурсом приймаєш, платиш їм більше, і дивіться: 80% підтримки населення цієї реформи.

– Здається, передчасно робити такі висновки, тому що патрульна поліція працює зовсім недовго. Вона обходиться бюджету набагато дорожче, ніж звичайна міліція. Подивимося там через півроку, рік, чи збережуться ці 80%.

– Я все-таки оптимістичніше на все це дивлюся і бачу, що підходи повністю правильні. Ми схожих підходів дотримуємося...

ЗА 150 ДОЛАРІВ, ЗА ТРИ-ЧОТИРИ ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ ПРАЦЮВАТИМУТЬ ТІЛЬКИ ЛЮДИ АБО НЕКВАЛІФІКОВАНІ, АБО КОРУПЦІОНЕРИ

– Якщо у громадянина запитати, чи згодні ви платити втричі більше або вп'ятеро більше за нового патрульного? Чи згодні ви з тим, що будуть збільшуватися податки і так далі, вони б напевно інакше реагували на ці речі.

– Я впевнений, що вони інакше не реагували б. Я думаю, що ті люди, які за опитуванням у 80% випадках підтримують, то вони повністю розуміють, що це зовсім інші підходи, це теж стосується поліпшення їх особистої безпеки, відчуття безпеки тощо...

– Пістолет "Макарова" звичайного міліціонера коштує нічого, а пістолет "Форт", який у патрульного, коштує тисячу доларів.

– У підсумку безкоштовний сир, як кажуть, тільки в мишоловці, так? Тому ми себе обманюємо, коли ми говоримо, що там якийсь фітосанітар або якийсь високопоставлений чиновник Міністерства економіки або в інших може працювати сумлінно за 150 доларів, за три-чотири тисячі гривень і так далі. За такі гроші працюватимуть тільки люди або некваліфіковані, або корупціонери. Інакше це не може бути, ніде так не працюють. Тому шляхом серйозного скорочення штатів і підвищення новим уже співробітникам заробітної плати ми тільки таким чином можемо побороти корупцію. Дивіться, на прикладі Міністерства економіки: всіх заступників звільнили, 80% керівників департаментів теж поміняли. З 26 керівників департаментів старої структури залишилося 3-4. Топ-30 людей в Міністерстві – 90% нових. Тільки так ми можемо йти шляхом оновлення. Одразу зовсім інші результати, одразу по всіх напрямках у нас є позитивні зрушення, зменшення корупції серйозне тощо. Тому суди і Генеральна прокуратура, митниця і податкова – тільки таким брутальним, радикальним методом можна викорінити корупцію і зробити так, щоб суспільство, бізнес-спільнота відчули, що ми йдемо правильним шляхом. Я багато спілкуюся з інвесторами, і практично всі вказують тільки на одне, чому не йдуть інвестиції. З корупцією серйозної боротьби немає, і Державна фіскальна служба. Все. А так що там дерегуляція в портах, зовсім інша система державних закупівель, інше... Всі це розуміють, всі це оцінюють, розуміють, що ми на правильному шляху. Але ось що стосується правоохоронних органів і Державної фіскальної служби – тут потрібні набагато серйозніші зрушення, щоб було відчутне поліпшення у країні.

У МІНІСТЕРСТВІ ВДВІЧІ СКОРОЧУЄМО ШТАТ. ПОЧАЛИ РІК З 1243, ЗАКІНЧИМО РІК – 600 ЛЮДЕЙ

– Ви сказали, що є передумови для зростання ВВП, взагалі для зростання економіки, але тим не менш соцопитування серед у тому числі й бізнесу говорять про те, що бізнес не відчув реальної боротьби з корупцією. Тоді яким чином зростають ці показники, якщо все залишається як і було, плюс загроза війни не знята?

– Що стосується боротьби з корупцією, звісно першою ілюстрацією найсерйознішої боротьби з корупцією буде конкретно люди за гратами. Це факт. Тобто я прихильник того, щоб все ж таки людей карали за їхніми "заслугами". Я не вірю в те, що є якісь інші інструменти. Ця історія стара, тисячу років і більше. Завинив – неси покарання, так? Тобто якби я був Генеральним прокурором, обов'язково сотня, тисяча людей сиділи за ґратами. Це єдиний правильний підхід у країні, де, на жаль, занадто висока толерантність до корупції. Як ми боремося з корупцією, самі по собі? Тому що хотілося б показати на власному прикладі, шляхом скорочення штату. Мінус 30% людей за шість місяців і ще зверху мінус 20% буде восени.

– Це скільки людей?

– Тобто буде мінус 50%. Почали рік з 1243, закінчимо рік – 600 людей. Чим менше людей, принаймні, як мінімум не заважають реформам, а то менше корупційних якихось схем складових. Це раз. Друге – це шляхом дерегуляції. Кожна ліцензія, кожний дозвіл – це мінімум час бізнесу, але, зазвичай, це теж корупційна складова. 40% усіх ліцензій скасували і продовжуємо скасування всіляких карантинного сертифіката, прискорення видачі фітосанітарного сертифіката. У порту щоб повністю прибрати корупцію. І останнє, що спільно з Міністерством аграрної політики та Міністерством інфраструктури, щоб уже повністю дерегулювати експорт зернових культур з нашої країни – це прибрали так звану форму 2. Це ветеринарний сертифікат, це був обов'язковий сертифікат. Причому країни, куди наше зерно експортується, його не вимагали у більшості випадків. Це ще 10-15 гривень з тонни. Всі прибрали, сьогодні виступав міністр аграрної політики на великому форумі, люди стоячи аплодували. Ми теж в Міністерстві позбавляємося,  в зовнішньоекономічному департаменті купи ліцензій. На вивезення кольорових металів і так далі. Тобто всілякі попередники дивляться і не вірять, як міністр сам відмовляється від видачі ліцензій у Міністерстві, яке нібито були таке, як то кажуть, соковите, жирні і так далі. Тобто нам це непотрібно, ми хочемо, щоб бізнес не приходив до міністерства. Максимально видавати все в електронній формі. Створили кабінет адміністративних послуг, яке надає міністерство. Комп'ютер не просить хабара. Комп'ютер не бере хабарі, тому все що потрібно в електронний формат і все, щоб якомога менше було зіткнення бізнесу з чиновниками. На додачу до цього більше боротьби з корупцією. Держрезерв, новий керівник, експрес-аудит виявив усі ці порушення, передали суду всі ці справи. Тільки по одному контракту – він ще давно був укладений, з купівлі палива. Ми, звісно, зрозуміли, що це завищена ціна, трохи позивалися, в підсумку перепідписали з тим самим постачальником. Контракт на 118 млн грн дешевше. Тобто якщо дуже хочеш, завжди це знайдеш. Плюс "Укрнафта". Як ви знаєте, ми скасували 15% дисконт, за яким нафта продавалася олігархам. Я особисто є головою цієї комісії. Це 100-200 мільйонів доларів, раніше було прямо в кишеню олігархів. Тому можливості боротьби з корупцією, на жаль, в нашій державі нескінченні і кожен, хто хоче це робити, має безліч альтернатив. Ми з корупцією боремося дуже активно.

Я Б ЗАБОРОНИВ УКРАЇНСЬКОМУ ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ УЧАСТЬ У ПРИВАТИЗАЦІЇ

– Ось нещодавно заявляли про те, що хотіли б заборонити олігархам і громадянам Російської Федерації керувати українськими державними компаніями. Які компанії конкретно ви маєте на увазі? І яким чином це можна в принципі зробити?

– Я думаю, це на даний момент на стадії такого обговорення, як то кажуть. Але ми цілком впевнені, що не допустимо російських інвесторів до приватизації наших державних об'єктів. Як на мене, я б заборонив і українському великому бізнесу участь у приватизації. Вони вже поприватизували. Дивіться, які наслідки приватизації наших ключових підприємств українськими олігархами. Ані копійки не вклали в модернізацію. У нас технології всі відсталі. У нас більшість підприємств неконкурентоздатні на зовнішніх ринках, крім Росії і ще пострадянських держав. Робочі місця не створили, інвестицій додаткових не отримали. Ось це такі наслідки. Рівень етики, рівень корпоративного управління просто нижче плінтуса. Тобто потрібно обов'язково за можливості залучити іноземних стратегічних інвесторів. Це інвестиції, робочі місця, це зовсім інша культура корпоративного управління і, найголовніше, нова технологія. Світ йде взагалі зовсім в іншу площину. Ми плентаємося десь там позаду. Минулого тижня я з'їздив до Стокгольма, перша моя зупинка була за 20 км від аеропорту, в містечку Шисто. Там інноваційний центр «Еріксон». Я туди поїхав, подивився, що вже в 2018 році «Еріксон» впроваджує знову ж технології з корейськими мобільними апаратами на зимових Олімпійських іграх у Кореї. Перепитав, скільки вони інвестують щороку у дослідження та розробки – 5 млрд доларів, 15% від обороту. Запитайте, скільки українські олігархічні підприємства вкладають в аналіз і розвиток? Та нічого не вкладають. Тому тут просто...

– Це всіх олігархів стосується? Чи все ж є якісь винятки?

– Я не бачу там дуже великих винятків. У нас основні капітали, у принципі, створювалися шляхом якихось домовленостей з владою. Тобто у нас мало таких бізнесів з великого бізнесу, які конкурентоздатні за кордоном, бо все ж таки більшість людей хтось щось вкрали. Хтось безкоштовно там приватизував, хтось на якомусь держзамовленні заробив. Але у що я дуже сильно вірю – український малий та середній бізнес. Тому з 1827 підприємств, я б запропонував все-таки там, з тих які будуть приватизуватися, – 20-30 обов'язково продати іноземним стратегічним інвесторам, щоб технології прийшли. Але решту запропонувати в аукціоні українському малому та середньому бізнесу. Нехай малий і середній бізнес візьме участь. Я взагалі нічого проти не маю...

ПІСЛЯ ПРОДАЖУ ОДЕСЬКОГО ПРИПОРТОВОГО ВСЯ КРАЇНА ПОБАЧИТЬ, ЩО ЦЬОГО РАЗУ ПРИВАТИЗАЦІЯ ВЕДЕТЬСЯ ПРОФЕСІЙНО І ПРОЗОРО

– А яким чином це можна прописати – на законодавчому рівні чи може в правилах конкурсу?

– Так, це все пропишемо, як я сказав, у п'ятницю, минулого тижня, швейцарський банк UBC оголосили радником з приватизації Одеського припортового заводу. Це початок прозорої приватизації в нашій країні. Чого ми очікуємо від парламенту? Щоб змінив закон про так зване "правило 5-10". Це 5-10%, які спочатку викидали нібито в українську біржу, нібито для визначення ціни основного пакета акцій. Насправді це була маніпуляція ціною, у кращому разі. Зазвичай це було певним рейдерським захопленням цього підприємства після покупки 5-10%, зазвичай вже кількість бажаючих купити 90%, де там якийсь олігарх має 5%, одразу дуже сильно скорочувалася. Тому це прибираємо і весь пакет будемо продавати одним разом. Що стосується Одеського припортового, як ви знаєте, керівник Фонду держмайна Ігор Білоус сказав, що є 10-12 потенційних інвесторів, тому їх всіх потрібно обійти, їх усіх потрібно переконати, що це хороший актив і що наша країна працює зовсім по-іншому, що інвестиції захищені, що у них звісно є якісь зобов'язання перед колективом, перед компанією щодо збереження робочих місць, за подальших інвестицій, які ринки повинні вони далі відкривати. Тому я вірю, що після продажу цього підприємства вся країна побачить, що цього разу приватизація ведеться професійно і прозоро. І одразу буде певний кредит довіри від суспільства робити подальшу приватизацію.

– Коли планується приватизація Одеського припортового заводу?

– З огляду на нинішній стан справ у держпідприємствах, я вважаю, що потрібно максимально швидко здійснити приватизацію. Тобто 2015 року під час російської агресії ми, у принципі, готувалися потроху до приватизації. Думаю, що 2016 рік, коли вже макроекономічна стабілізація і зростання вже настає, потрібно максимально використовувати щодо приватизації. Я вважаю, що держава є поганим власником, не лише в нашій країні, а в нашій країні особливо. Держава в ранній стадії розвитку, зі слабкими інституціями, з дуже високою, на жаль, толерантністю в суспільстві до корупції і урядом, який дуже часто змінюють. Вона по суті не може бути ефективним керуючим держвласності або ефективним регулятором.

ДЕРЖПІДПРИЄМСТВА ЗА РІК ЗАБРАЛИ 200 МЛРД ГРН З НАШОЇ КИШЕНІ, КОЛИ ЦІ ГРОШІ МОГЛИ ПІТИ НА ОСВІТУ, НА ЗАХИСТ КРАЇНИ, НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я

– Є побоювання, що ці підприємства продадуть за безцінь. Навіть Президент, коли коментує продаж або непродаж своїх активів, говорить, що зараз немає сенсу продавати активи, в які ти вклав 600 млн, за вп'ятеро меншу суму. Чому тоді держава сповідує інший підхід?

– У даний момент, і це погане, і те погане. Тобто якщо ми все це залишимо, ті, які сидять на грошових потоках держпідприємств, вони будуть плескати долоньками, сказати: "Ось хороший міністр, ось більше таких прибалтів, які залишили все це в держвласності, і ми далі "доїмо" ці компанії і радіємо". Я вважаю, що це нагадує таку певну ситуацію: є касовий апарат, хтось підійшов до касового апарату і працює з ним, і працює-працює-працює, змінилася влада, він іде з цього касового апарату, забирає трохи скільки йому потрібно, кладе собі в кишеню і чекає в черзі ще 2-3-4 роки, поки знову карусель поміняється, знову його черга. На жаль, цьому потрібно запобігати. Минулий рік держкомпанії згенерували 115 млрд збитків. Цього року вже в цьому кварталі згенерували вдвічі більше, ніж у минулому році в першому кварталі. І ця казка без кінця. Вони "доїли", "доять" і будуть "доїти". Просто люди без будь-яких принципів, зовсім з іншими цінностями. Це як люди, наближені до політикуму і нинішнього, і минулого. Це і старий менеджмент. У нас є люди, які керують державними компаніями по 50 років, причому найважливішими у країні. Що людина, яка 50 років керує держкомпанією, може ще запропонувати цій державній компанії? Нічого. Віддати у приватні руки, у приватну ініціативу, принаймні зупинити ці збитки, тому що ці збитки – це наші з вами збитки. Тобто це не напряму, але збитки з кишені кожного громадянина. Тобто вони згенерували 115 млрд грн збитків. З огляду на вартість їхніх активів, це серйозні активи, вони, за світовою практикою, мали заробити 70 млрд грн. Тобто 200 млрд грн з нашої з вами кишені, коли гроші могли піти на освіту, коли гроші могли піти на захист країни, на охорону здоров'я тощо. Додатково ще 13 млрд грн з бюджету дотацій і всіляких податкових пільг. Що отримуємо назад? Назад отримали 1,3 млрд дивідендів, тобто як у прислів'ї, що борги виплачують тільки боягузи. Тобто дивіденди виплачують тільки боягузи, з огляду на менталітет керівників держкомпаній. Взагалі ніякої практики, прозорості нуль. Що ми знайшли – це просто жах. Зараз ми зобов'язали всіх до міжнародного аудиту, зобов'язали всіх публікувати звітність. До цього тільки 5 компаній із 1827 пройшли аудит за міжнародними стандартами. Це катастрофа. Ми все це змінюємо. Тобто ці дві речі плюс нові правила винагороди, які сприяли б приходу професійніших людей. Але в підсумку найбільше зло для держкомпаній – це політичний вплив щодо призначень. Від цього, на жаль, дуже важко піти. Є єдиний вихід з цієї ситуації – це приватизація. А те, що є реально важливим для країни, не повинно приватизуватися, ми повинні визначитися – це 20, 50 або 100 компаній на даному етапі. Всі перекласти в єдиний орган управління державними структурами...

З 1827 ПРАЦЮЮЧИХ ДЕРЖПІДПРИЄМСТВ 60% МАЮТЬ ОБОРОТ ЗА РІК МЕНШЕ 1 МІЛЬЙОНА ЄВРО

– Тобто ви хочете забрати взагалі у політики всю корупційну годівницю у вигляді державних підприємств? Так виходить. Ну ви ж усвідомлюєте, що весь політикум буде категорично проти цієї історії. Що 1827 підприємств продати за 2016 рік – це вкрай складно. Якими ви бачите реально якісь перспективи – ось які підприємства можна реально продати найближчим часом?

–Знову таки, щоб ми зрозуміли, що це за підприємства. Ми повинні зрозуміти, що з 1827 працюючих підприємств 60% мають оборот за рік менше 1 мільйона євро. Тобто, грубо кажучи, більше тисячі підприємств – це дуже-дуже маленькі підприємства. Тому що масова приватизація великих об'єктів у нас була на початку 90-х.

– На кшталт "Укрспирту", в якому неможливо перевести новий менеджмент?

– "Укрспирт" – це окрема тема. Одна з найбільш корумповані тем і схем. Вона ніколи в державній власності не запрацює для держави. Люди змінюються, хтось там щось покращує, хтось погіршує. А як спирт виготовляється і проходить мимо каси і бандероль там не накладається і акцизи не сплачуються, так це і триватиме, на жаль. У тому числі за сприяння правоохоронних органів. Всі про це знають і нічого не робиться. Тому єдиний вихід – цю компанію теж продати. Тобто я думаю, що найбільші об'єкти слід продавати тільки за сприяння радників найбільших інвестбанків у світі – UBS, CreditSuisse, MorganStanley. Тому що вони знають, як це робити. І вони витратять свої 24 години на добу якраз для того, щоб зробити процес прозорим, професійним. Вони дорожитимуть своєю репутацією. Хоч у нас багато інвестбанкірів в уряді і Фонді держмайна, але я теж можу свого сина навчити в теніс грати, але краще його навчив би професійний тенісний тренер. Тому дивіться на успіхи, в принципі, у реструктуризації боргу з Lazard –це номер один у світі едвайзер з реструктуризації суверенних боргів. Одразу результат хороший. Тому я впевнений, що з UBS і зі схожими радниками результат приватизації теж буде позитивний.

У НАС МІНІСТРИ МІНЯЮТЬСЯ ХТО КОЖНІ 6 МІСЯЦІВ, ХТО КОЖНІ 11. НУ ЯК ВОНИ МОЖУТЬ ВЗАГАЛІ УПРАВЛЯТИ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАСНІСТЮ?

– Добре, як це тоді корелюється з наміром створити холдинг з управління державними підприємствами? Що це за ще одна бюрократична надбудова над цими державними структурами?

– Я вважаю, що це обов'язково потрібно робити. У четвер минулого тижня якраз ми запросили у Верховну Раду на круглий стіл фахівців зі Швеції, Норвегії, Польщі та OECР (Організація економічного співробітництва та розвитку – 5.ua), щоб якраз обговорити останні тенденції щодо управління державними компаніями у світі. Тобто у світі є багато країн, де є державні активи, і вони управляються певним чином. Що ми почули? І це тільки підтвердило нашу думку. Функція з управління державними активами в усьому світі продовжує централізуватися. Немає жодної країни, де енергетичні активи в міністра енергетики, банки в міністра фінансів – ні. Все передається в одну функцію, це називається холдингова компанія, це називається суверенний фонд, це називається Фонд майбутніх поколінь або компанія з управління державними активами – це неважливо. Важливо, що створюється певний централізований орган. І з нього управляється державна власність. Це допомагає уникнути політичних призначень, найняти професіонала і все-таки розвивати ці компанії. Ту саму Швецію візьмемо. Всього лише 44 компанії, управляється з центрального органу. З ринковою вартістю, якраз так збігається, 44 млрд євро. Скільки людей керує? 35 осіб. Тобто там просто професійно призначається керівник. Є певна наглядова рада, що складається з людей з гарною репутацією, з хорошими навичками – промисловці, фінансисти тощо. І це все управляється незалежно від політичних вітрів. Бо в нас міністри міняються хто кожні 6 місяців, хто кожні 11. Ну як вони можуть взагалі управляти державною власністю? Тому потрібно швидко визначатися з приватизацією. Все, що буде приватизуватися з-під міністерств, у терміновому порядку передати до Фонду держмайна. Що не буде найближчим часом приватизуватися - передати ось цьому єдиному органу. І в єдиний орган, я цьому сприятиму, я впевнений, що в мене будуть такі можливості, запросити світових фахівців, які будуть в наглядовій раді допомагати наймати вже за прозорою процедурою керівників цих держкомпаній. Не міністри, не заступники, не якісь там політичні товариші.

– Але цей холдинг буде у структурі Мінекономіки чи окремо?

– Ну це ще обговорюється. Але за нашими пропозиціями під Кабінетом міністрів має бути. Знову ж подивимося, які люди допомагають управляти державними активами в інших країнах. "Темасек" – це величезний фонд державних активів у Сінгапурі. У наглядовій раді такі люди, як Маркус Валленберг, з яким я у Швеції зустрічався 10 днів тому. Це один із найбільш ключових промисловців Європи із знаменитої родини промисловців, голова SEB-банку, член наглядової ради AstraZeneca, Saab. Ось таких людей нам обов'язково потрібно залучити, тому що тренди з корпоративного управління вже йдуть на зовсім іншу площину. Ми ще намагаємося розмовляти: як звільнити генерального директора дуже корумпованого підприємства "Електроважмаш". Вони взагалі думають, щоб там 40% жінок було в наглядовій раді, бо це допомагає мати більше різновидів думок у наглядових радах. Вони вже дивляться, як у наглядових радах щоб було достатньо людей зі знанням інформаційних технологій, тому що той, у кого буде краще технологія і краще модернізація, той у результаті виграє. Ми ще намагаємося через суди позбутися корупційних людей. Тому ми повинні йти на зовсім інший рівень, у тому числі впроваджуючи найкращі корпоративні стандарти, які є у світі.

Тетяна Даниленко, "5 канал"

Попередній матеріал
Вінничани зібрали для бійців АТО на зиму три тонни речей
Наступний матеріал
Через втручання РФ у Сирію всі попередні зусилля сторін уже не допомагають – посол Туреччини