5.ua

Головні культурні події України у 2015-му

5.ua пропонує вашій увазі ТОП-10 найважливіших культурних подій України, що відбулися протягом року, що минає. Серед них - здобутки українських режисерів, письменників, перекладачів. Не обійшлося і без втрат. 2015 рік забрав із життя одного із найкультовіших українських музикантів - Кузьму Скрябіна.

1. Український фільм "Зима у Вогні" увійшов до короткого списку премії "Оскар".

Стрічка про Революцію Гідності увійшла до короткого списку у категорії документальних фільмів. Картина режисера Євгена Афінеєвського відображає 93 дні протестів на Майдані, до неї увійшли інтерв'ю з активістами і записи з місця подій. Світова прем'єра фільму відбулася у вересні цього року на Венеційському кінофестивалі. Раніше кінострічка "Зима у вогні" здобула перше місце на міжнародному кінофестивалі в Торонто. Президент України Петро Порошенко нагородив режисера Афінеєвського Хрестом Івана Мазепи.

2. Американські кінокритики назвали український фільм "Плем'я" найпотужнішою кінострічкою року за впливом на глядачів.

Крім того, кінокритики США вважають українську стрічку одним із головних мистецьких явищ літнього кіносезону, і називають її обов’язковою до перегляду. Фільм "Плем’я" отримав безліч міжнародних нагород. Зокрема, на Каннському кінофестивалі 2014 року картина здобула три нагороди "Тижня критики" з чотирьох можливих. Фільм став єдиним, який за 53-річну історію "Тижня критики", отримав таку кількість відзнак. Також кінострічка очолила рейтинг 10 найкращих фільмів 2015 року за версією впливового американського видання про кіно The Hollywood Reporter. Фільм "Плем'я" видання називає "приголомшливим дослідженням деградації суспільства". Автор рейтингу Тод МакКарті радить глядачам запам’ятати прізвище Слабошпицького, навіть якщо вони "не можуть його вимовити". Президент Порошенко присудив творцям фільму "Плем'я" державну премію імені Олександра Довженка.

3. Львів отримав титул "Місто літератури ЮНЕСКО".

Статус міста літератури означатиме інтеграцію у світовий книжковий контекст та популяризацію українських культурних набутків у світі. У квітні минулого року Львівська міська рада та Інститут міста спільно із діячами культури та громадськістю підготували заявку на участь міста в конкурсі від ЮНЕСКО. Щоб отримати можливість взяти участь у конкурсі, заявку міста-претендента повинні підтримати міста, які вже отримали титул "Місто літератури ЮНЕСКО". Подання Львова схвалили Дублін, Единбург, Норвіч, Мельбурн та Краків. Місто літератури ЮНЕСКО – це частина мережі Креативних міст (Creative Cities Network), яка почала працювати у 2004 році. В рамках цієї мережі щороку визначаються також міста кіно, музики, дизайну, гастрономії та інші.

4. У Вінниці пройшов перший Міжнародний фестиваль оповідання "Intermezzo".

"Intermezzo Short Story Festival" проходив у Вінниці 22-24 травня і був присвячений постаті видатного українського письменника та громадського діяча Михайла Коцюбинського та 150-й річниці від Дня його народження. Учасниками фестивалю стали понад 50 українських та європейських митців, зокрема, боснійський і хорватський письменник Міленко Єрґович, польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі, польська перекладачка і культурний менеджер Юстина Чеховська, українські письменники Оксана Забужко, Софія Андрухович, Лариса Денисенко, Ірина Цілик, Василь Махно та ін. Фестиваль оповідання "Intermezzо" планується як щорічний.

5. Український письменник Сергій Жадан отримав польську літературну премію Angelus.

Жадан став третім українцем, що здобув престижну літературну премію Angelus, якою в Польщі відзначають найкращих авторів Центральної Європи. Оргкомітет відзначив Сергія Жадана за роман "Месопотамія". Умовами премії передбачено, що статуетку ангела авторства Єви Россано і грошову винагороду у 150 тис. злотих (це майже $40 тис.) отримує автор із країн Центральної Європи за прозову книжку, перекладену і видану в Польщі упродовж останнього року.

6. Софія Андрухович стала лауреатом Премії Конрада.

Літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського організовує Польський інститут у Києві. За виданий минулого року роман "Фелікс Австрія" Софія Андрухович отримала дві відзнаки – премію "Книга року BBC" та премію Фонду Лесі та Петра Ковалевих (США). Дві книги авторки - "Жінки їхніх чоловіків" та "Сьомга" - видано польською мовою, а "Фелікс Австрія" готується до друку наступного року в Польщі та Австрії.

7. Львівський перекладач Андрій Павлишин отримав премію польського ПЕН-клубу.

Павлишин став першим за 65 років українцем, що отримав премію польського ПЕН-клубу в галузі перекладу польської літератури на іноземні мови. 1949 року цю премію отримав Максим Рильський - за український переклад "Пана Тадеуша" Адама Міцкевича. Перекладацька премія польського ПЕН-клубу присуджується з 1929 року і вважається однією із найпрестижніших.

8. У ДТП на Дніпропетровщині загинув український музикант Кузьма Скрябін.

Аварія сталася 2 лютого у Криворізькому районі, біля села Лозуватка. Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці. Наступного дня на центральні площі українських міст вийшли шанувальники Кузьми - приносили квіти, свічки та лампадки, співали пісні гурту. Зокрема, у Львові близько тисячі шанувальників заспівали "Старі фотографії", з цією ж піснею відбулося прощання з лідером "Скрябіна" у столиці. У травні концерт пам'яті Кузьми пройшов у Києві, в червні - у Львові. Наприкінці жовтня музиканта посмертно нагородили орденом "За заслуги".

9. Американський Vogue назвав українську вишиванку найгарячішим трендом сезону.

/
/
/
/
/

За словами автора матеріалу, стильна вишита блуза у Бохо-стилі, що набирає популярності в останні роки, насправді має національність. Мотиви української вишиванки модні критики вже помітили у весняній колекції Valentino. Крім того, популярність нашої вишиванки пояснюють появою нового українського дизайнера - Віти Кін. Майстриня створила цілу колекцію вишиванок для повсякденного гардеробу і швидко завоювала прихильність західних колег. Vogue також звернув увагу на те, що інтерес до української культури - це не просто модне явище. За словами авторів видання, Україна завжди намагалася акцентувати увагу на власній самобутності. Тож тепер, після усіх випробувань, які Україні довелося пережити,  використання українських мотивів в одязі, на думку авторів Vogue, не просто данина моді, а навіть об'єднуюча ідея.

10. На стінах київських будівель почали з’являтися мурали іноземних художників.

/
/
/
/
/

Так у червні на стіні однієї з будівель на Подолі з’явився мурал, присвячений проблемам екології. Малюнок створив вуличний художник із Австралії Фінтан Магі. На знак солідарності із українцями він спеціально приїхав до Києва. Настінна картина художника займає усю площу триповерхової будівлі санепідемслужби. Там зображений чоловік, який їде верхи на олені. Незвичайну роботу митець присвятив природі України та збереженню навколишнього середовища. У липні на одному з будинків на вулиці Михайлівській з’явився портрет Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна, який загинув 22 січня під час подій на Грушевського від пострілу снайпера. Виконав графіті художник з Лісабона Vhils, він же Alexandre Farto. Мурал на честь Лесі Українки прикрасив фасад будинку за адресою: вулиця Стрілецька, 28. Виконав графіті австралієць Гвідо Ван Хелтен. Художник приїхав в Україну на запрошення проекту CityArt. У жовтні австралійський художник Гвідо Ван Хелтен створив мурал на стіні 18-поверхового будинку на бульварі Лесі Українки, 36Б. Над малюнком дівчини у вишиванці художник працював упродовж двох тижнів, навіть під час негоди. Мурал, завдовжки 43 метри - найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі. Наприкінці листопада бразильський художник Nunca намалював мурал на вул. Спаській. Автор об'єднав у своїй роботі дві культури: українську і бразильську. Закінчувати свою роботу бразильцеві довелося в умовах снігопаду.

Попередній матеріал
День в АТО: бойовики 18 разів обстріляли українські позиції, бійці ЗСУ відкрили вогонь у відповідь
Наступний матеріал
Донбас стає замороженим конфліктом, у якому ні Україна, ні Росія взяти гору не можуть - Березовець