5.ua

У Києві презентують оперу про Голодомор [відео]

    З оторопінням – так цю оперу приймали на двох її попередніх прем’єрах у Нью-Йорку та Лас-Вегасі. Тепер тема Голодомору загримить американськими оперними голосами і в Києві.

    Американець Джон своїм тенором виспівує головну роль. За задумом, він жорстокий радянський функціонер, який відбирає в українського селянина останню крихту. Про Голодомор Джон досі нічого не чув.

    Джон Дайкерс, оперний співак: «Ми, американці, чули про Голокост, про те, як європейці увірвалися в Америку і вбили всіх індіанців, але про Голодомор – ні, я не знав, що таке було насправді. Я досі шокований, і не уявляю, як це мільйони українців померли від голоду, як таке могло статися?»

    На сцені Національної опери України Джон обіцяє взяти себе в руки і відкинути усі емоції. Але глибоко співпереживає українському селянству. Бо окрім того, що тенор, він іще й звичайний американський фермер у кросівках.

    Джон Дайкерс, оперний співак: «Я привіз сюди свій часник і всім його роздаю. У Каліфорнії маю ферму і тепер мені цікаво поїздити українськими селами і подивитися на їхніх мешканців. Бо ж я так само добре розумію усю цінність того, що дає земля». 

    Окрім Джона, у якого в опері імені немає, буде ще Марія з немовлям – звичайна українська селянка. Її також зіграє американка. Між ними на тлі трагедії зародяться стосунки.

    Богдан Бойчук, автор лібрето: «Ну і третій персонаж – всюдисуще розп’яття».

    Чому одних страшна біда робить нелюдами, а інших очищає? Ця опера про те, що людина часто сама не знає, чого від себе чекати, коли стає свідком і учасником страхітливих подій.

    Василь Вовкун, режисер-постановник: «По музичному стилю мені видається, вона піднімається до Шекспірівського трагічного звучання». 

    Загалом – десять солістів, з них – четверо американців. Плюс двадцяток київських хористів і симфонічний оркестр. Композитор – американець українського походження. Ну і сама опера йтиме англійською.

    Вірко Балей, композитор: «Це було зроблено для іноземців, які про це нічо не знають».

    Василь Вовкун, режисер-постановник: «Синхронний переклад існує у Оперному театрі. Тобто не буде проблем чогось не зрозуміти».

    Усім зрозумілою буде емоція. І вона не буде аж надто розпачливою чи гнітючою – каже режисер. Утім, кров на сцені буде і сльози в залі, мабуть, також.

    Василь Вовкун, режисер-постановник: «Чекайте, ну а як ми Шекспіра дивимося, де кожна сцена з кров’ю? Ми ж не подаємо це з іншого якогось боку, а з боку трагедії, з боку трагедії народу».

    Ольга Петрів та Віктор Сніжко, 5 канал

     

    Попередній матеріал
    Свідки Голодомору 1932-33 рр. – Одеса [відео]
    Наступний матеріал
    Чиновники відмовляються газифікувати високогірний район Прикарпаття
    Теги: