5.ua

Свідки Голодомору 1932-33 рр. – Донецьк [відео]

     

    Роберт Стешенко, син жертв Голодомору 1932-1933 рр.: «Извините. Ничего не могу поделать с собой… Родители мои были реабилитированы. Они не назвали организацию, которая виновна в этом деле».

    Родину Роберта Стешенка, як і десятки інших – розкуркулили і заслали до Пермської області. Повернути добре ім'я батькам пенсіонер зміг лише десять років тому. Щоправда, кілька будинків, 200 гектарів поля, десятки голів худоби, страждання в чужому краю від голоду – оцінили у сотню гривень компенсації. На ці гроші чоловік відслужив панахиду за близькими.

    Роберт Стешенко, син жертв Голодомору 1932-1933 рр.: «Родителей отправили в Приполярный Урал, дядю отправили в Архангельск, а моего деда посадили в поезд, который ехал из Донецка, и к этому поезду посадили хуторян не только с наших сел, но и из соседних, зажиточных крестьян, и увезли их под Байкал. Мамин брат попал в Архангельск. Ему дали сначала 10 лет. Он отсидел 20 лет. Я могу показать документ, где написано, что реабилитирован за отсутствие состава преступления».

    Такі випадки реабілітації розкуркулених поодинокі. Громадські активісти кажуть – репресовані заслуговують на те, щоб у них попросили хоча би вибачення. І це мають зробити не колись, а зараз – поки є кому пробачати.

    Марія Олійник, заступник голови Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка: «За що вони постраждали? Що вони зробили большевизму окрім того, що працювали з 24 годин – 24. Як раз за це відповіді ніхто не дав. Відповідальність за все, що робила колись царська Росія, Совєтська Росія, взяла сьогодні Росія. Але вона не визнає факту, що це був Голодомор. Необов'язково повернути гроші, хоча би тих дітей, внуків – сказати: це було, але дати клятву, що більше цього в житті не повториться».

    Жанна Крижна, старший науковий співробітник Донецького обласного краєзнавчого музею: «Практически в каждом селе – факты заболевания на почве голода».

    На Донеччині у 1932-33 роках від голоду померло щонайменше 100 тисяч людей – близько 15 відсотків населення регіону. Голод гнав розкуркулених землеробів до міста на заводи та шахти, де людям видавали бодай пайки.

    Жанна Крижна, старший науковий співробітник Донецького обласного краєзнавчого музею: «Одна бабушка нам рассказывала, что они толкли картошку с крапивой и пекли лепешки. В селе Рассоховатая крестьянин заставил свою жену убить их двух дочерей и съел их. Такая справка. Этот документ мы нашли одним из первых».

    У день пам’яті жертв Голодомору в Донецьку традиційно влаштують жалобну ходу і перед пам'ятником Кобзарю запалять сотні свічок. Сюди прийде і Роберт Стешенко з дружиною – вшанувати пам'ять близьких, реабілітованих посмертно.

    Юлія Божко, Євген Гончаренко, Донецьк, 5 канал

     

    Попередній матеріал
    В Криму руйнується протитуберкульозний кабінет – влада нічого не робить [відео]
    Наступний матеріал
    Відповідальність за вибухи в Лівані взяли на себе сирійські повстанці
    Теги: