5.ua

"5 канал" побував у ближньому тилу українських "кіборгів" - селищі Піски

    Вони спробували пробитися до блокпостів Національної гвардії, які, за даними деяких ЗМІ, знаходились в оточенні.


    Селище Первомайське, 10 кілометрів від Донецька. На горизонті – дим і артилерійські залпи. Там ні на день не вщухають бої за аеропорт.

    Блокпост на виїзді з села контролюють добровольці батальйону "Дніпро-1". Раніше це була транспортна розв’язка, тепер – руїни мосту з укріпленнями та бліндажами.

    Командир блокпосту із позивним "Замполіт" описує становище так: "Если представить, что это бутылка – углубление во фронте – то мы дно этой бутылки. Мы держим. Пока стоит аэропорт, мы отсюда не уйдем".

    Прилегла до блокпосту територія – у розтяжках та нерозірваних снарядах. Тут не радять відходити далеко без провідника.

    На найближчій вулиці дотліває будинок. Це наслідки обстрілу. Людей у селі майже не залишилось, як нема також електрики, води та газу.

    Місцева мешканка Любов Володимирівна запевняє – люди прекрасно бачать, хто їх обстрілює: "Вот, на Лидиевке у нас "ДНРовцы". И мы же сидим или по улице идешь – слышно же, что оттуда свистит".

    Від Первомайського до Пісків – пряма вузька дорога, суціль у воронках. І зовсім порожня: їздити і небезпечно, і нікому. У селищі не залишилось жодного місцевого.

    Тут все готове до бою, бо ж і воювати доводиться щодня. Піски давно не дають спокою бойовикам. Від цього крайнього рубежу до аеропорту – якихось 2-3 кілометри.

    Це єдина, а відтак – стратегічно надважлива дорога до аеропорту, тил для українських "кіборгів". Якщо дорогу займуть терористи – кільце навколо летовище замкнеться.

    Боєць батальйону "Дніпро-1" "Граф" описав останні дні так: "Первые позиции сепаратистов – около километра-полтора, но они сейчас мало работают с позиций. Они работают мобильными групами. Последнюю неделю – это минометные обстрелы. Постоянно".

    Точність таким обстрілам забезпечують безпілотники, що передають розташування українських військових в реальному часі.

    "Они зависают над точкой, дают точные координаты, и через 3-4 минуты летят мины. Мины летят настолько точно, что от окопа до дома за два обстрела легло штук 20", – каже боєць. Точність мінометного вогню солдати пояснюють іще тим, що у терористів з’явились досвідчені мінометники – імовірно, російські військові.

    Живуть українські бійці у покинутих помешканнях. Вулиця тут проглядається ворогом – туди не виходять. Далеко від будинків та окопів – теж.

    Наказ останній місяць незмінний – тримати оборону, вогонь відкривати лише у відповідь. Його виконують, хоча й розуміють – грають за чужими і нечесними правилами.

    Один із офіцерів батальйону "Дніпро-1" обурюється: "Против нас воюют группировки, бандформирования, которые не стоят позиционно, которые достаточно мобильны, которые прикрываются мирным населением. Как можно назвать воином, солдатом человека, который прикрывается мирным жителем?"

    Наталія Тарасовська, Сергій Клименко, "5 канал".

    Попередній матеріал
    З наступного року у Черкасах виготовлятимуть тепловізори для українського війська
    Наступний матеріал
    У Інтернеті набирає популярність аудіозапис гімну України 1916 року