Лонгріди

"Ленд-ліз" у Другій світовій – і тепер: що змінилося і чи справді у війні це – панацея

Слава Україні! Це – "Історія для дорослих". Сьогодні – про нове українське свято – 9 травня. Саме у цей день президент США Джо Байден підписав закон про допомогу Україні важкою зброєю. Та ще й під забутою з часів Другої світової назвою – "ленд-ліз"

Про ту війну наші наративи розбіглися давно. "Ніколи знову" – казали ми. "Можем повторіть" – товкмачили рашисти. І шо, повторили? Шо саме? Вєлікую пабєду?

Вони повторили – тільки все навпаки. У боротьбі з уявним нацизмом путін уже став цілком собі реальним гітлером.

І ще повторили – ситуацію, коли весь цивілізований світ допомагає зброєю і ресурсами жертві агресії – Україні. Як колись США і Канада допомагали Англії і СРСР вистояти проти гітлера 1941-го.

От про це і поговоримо – про "ленд-ліз" у 2-й світовій – і тепер. Чи означає він, що ми вже перемогли – чи все таки є нюанси і підводні камені?

"Ленд-ліз": зброя перемоги чи мертвому припарка?

путін стверджує, що росія сама-самісінька перемогла нацизм у Другій світовій. І тому може зробити це знову. Як підставу наводить сумнівні підрахунки, які йому, вочевидь, підносять його посіпаки. Про те, що росія зазнала найбільше втрат у боротьбі з гітлером – а тому й найбільше заслужила перемогу.

"Якщо ми глянемо на статистику часів Другої світової війни, то з'ясується, що найбільші втрати у німецько-радянській війні зазнала саме РРФСР – понад 70% втрат. Це означає, що війна виграна – не хочемо нікого ображати, – але в основному шляхом людських та індустріальних ресурсів росії", – каже Youtube-канал "Сеня Ганжубас".

Та ні. Те, що росія угробила найбільше своїх людей – це не заслуга, а скоріше вирок. Бо вже за часів Другої світової було зрозуміло, що сучасні війни виграють не горами трупів, а інтелектом і технологіями. Про це тоді сказав американський генерал Джордж Паттон: "Запам'ятайте, жоден недоумок ніколи не здобув перемоги у війні, гинучи за свою батьківщину. Перемагають, змушуючи іншого бідолашного недоумка загинути за свою".

Щоб якомога менше американців загинуло у неминучій війні – президент США Франклін Делано Рузвельт проголосив політику "ленд-лізу", тобто англійською – позики і оренди. Суть він виразив такими словами: "Коли у вашого сусіда горить хата, ви даєте йому шланг, а не намагаєтесь його продати. А потім ви вже собі домовляєтеся, як він це відшкодовує".

В радянському союзі і нинішній росії заведено принижувати "ленд-ліз" такими цифрами, що, наприклад, американці поставили нам 12 тисяч танків, хоча у СРСР на початку війни їх було 20 тисяч.

Загальні цифри поставок – передусім кількість танків, літаків і гармат зараз наводять усі. Це робили ще за СРСР – мовляв, США постачали лише 4% ВВП союзу, тобто небагато. І кількість їхньої зброї на фронті – менш як 1/4. Тобто, шо вони там допомогли – самі б впоралися.

Але звернімо увагу на менш очевидні речі. Союзники – США, Канада і Англія – не мали на меті виконати чи перевиконати ВВП Союзу. А лише зробити так, щоб сталін не загнувся на перших місяцях війни і продовжував кусати колишнього союзника – гітлера. І тому передусім виконували не тактичні хотілки – танки і літаки. Привезти їх десятками тисяч – це теж подвиг. Однак ще більший подвиг – закрити стратегічні потреби СРСР – без яких вусатому був би повний капець.

  • Більшість авіабензину – американського походження.
  • Більшість авіаційного алюмінію – американського походження.
  • Понад 20 тисяч радянських літаків, які воювали – були американського походження.
  • Радянський союз виробляв більше танків, ніж йому постачали союзники, але виробляв їх завдяки американській листовій сталі і завдяки американському алюмінію.

Перший конвой союзників до СРСР прийшов ще в серпні 1941-го – з Англії. І привіз він не тільки танки, які невдовзі воювали під москвою, але й британських пілотів із літаками, які закрили небо над всілякими портами Мурманськом і Архангельском від нацистських бомбардувальників. Двох авіаторів його величності короля Георга навіть найвищим орденом СРСР за це нагородили – орденом Леніна! Саме так, пілотів Короля – леніним!

Це так і працювало – "ленд-ліз" закривав не все, а справді критичні діри. Наприклад, СРСР на час війни припинив виробництво паровозів – на користь танків, тому всі нові парові, дизельні і електричні локомотиви, які з'явились в Союзі під час війни – були американськими. І ще й вагонів 11 тисяч підкинули. Без них внутрішнє транспортне сполучення в СРСР накрилось би десь за рік війни.

А знаєте, скільки бронетранспортерів радянської армії зробили американці? Всі 100%! Гвардійський БТР – американський еМ-3. На американському ТБРі – сталін. І славили його на американській вантажівці СТУДЕБЕККЕР.

Чому? Бо кращу половину всього радянського автотранспорту теж зробили і пригнали американці. І більшість рідкісних на той час радіолокаторів. І бездротовий зв'язок забезпечили – передали радіостанцій на 150 дивізій. І польових телефонів дали – ще на 300 дивізій.

І годували СРСР теж американці. Одних тільки тушонок США передали більше, ніж Союз виробляв всього консервів – усіх видів. І сала прислали багато. І небачених яєчних та молочних порошків.

І одягу звичайного і спеціального передали море. Одного тільки взуття – 15 млн пар. І найгірше для сталіна, що все американське – було краще за радянське в рази.

І тому найуспішніші радянські пілоти-аси воліли літати на американських машинах. Як ось герой України і Криму, кримський татарин Амет-Хан Султан. Ось його улюблена машина – американська Аерокобра з грізною жовтою зміюкою на борту.

І це було очевидно всім. На Тегеранській конференції 1943-го сталін визнав: "Без отриманих по "ленд-ліз"у машин ми програли б цю війну".

Без цих поставок контрнаступ і, грубо кажучи, перемога була б неможлива. Саме так, бо без американців – радянська армія була б, грубо кажучи, гола, боса, голодна і сліпа, їздила б на возах і тримала зв'язок з кремлем за допомогою поштових голубів.

То що – раз у нас теж є "ленд-ліз" – то ми вже перемогли? Можна заспокоїтись і розходитись по домах?

Та ні, не зовсім. Лінійна екстраполяція – тобто безумовне порівняння "тоді було так – значить і зараз так буде" – це заборонений прийом в історичній науці. Воно так просто не працює. І "ленд-ліз" від США отримували не тільки держави-переможці. Наприклад, у березні 1941–го під цю програму потрапила Греція – але вже за місяць її окупували нацисти.

До трійки найбільших отримувачів "ленд-лізу" входила і Китайська республіка президента Чан Кай Ші. Вона так-сяк вистояла проти японців – але невдовзі програла у Громадянській війні комуністам. Зараз від неї один лише острів Тайвань залишився.

Набагато більша допомога, ніж нам зараз, – не допомогла Кореї зберегти національну єдність, а південному В'єтнаму – вистояти перед комуністами. Зі свіжішого – один Афганістан чого вартий. Американська зброя і гроші самі по собі не воюють – доведено Талібаном.

"Ленд-ліз" може допомогти тільки сильній і вмотивованій армії, яка може і хоче бити ворога. Така у нас богу дякувати є, і тому кремль так панікує через кожну нову одиницю озброєння, яку отримує ЗСУ від союзників.

А крім армії – потрібна згуртована нація, яка усвідомлює рівень загрози. Бо у нас тут не Корея, В'єтнам чи Афган – нам загрожує не просто зміна політичної системи – на комуністичну чи ісламістську. Під загрозою – уже вкотре – саме існування держави і всього народу.

Тому "ленд-ліз" – це ще не перемога, а лише шанс її здобути. Шанс, якого ми ще не мали у своїй історії. Тому не розслабляємось, продовжуємо допомагати Збройним силам і боротись на всіх фронтах – збройному, інформаційному, економічному та історичному. І не піддаємось на провокації внутрішнього розбрату – хто б до нього не підбурював. І тоді все буде Україна.

Смерть російським окупантам!

Читайте також: Не зазнали жодної поразки в бою: історія Чорних запорожців УНР та їхнього командира Петра Дяченка

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.