Україна через два роки після повномасштабного вторгнення взялася активно зводити фортифікаційні споруди. Інженери на місцях працюють цілодобово і без вихідних. Ладують від "зубів дракона", глибоких траншей, бетонних опорних пунктів – до ровів та окопів. Фортифікації допоможуть захистити військових від стрілецької зброї та артилерії, а також зупинити просування техніки окупантів. Чому лише зараз настав час для будівництва оборонних споруд і скільки це коштує – дивіться далі в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

"Працюємо на благо України. Є укріплення, щоб ніхто ні від чого не постраждав. Ніяких уламків, нічого не прилетіло", – показав кранівник Володимир.

Лінії оборони навколо Запоріжжя зводять нон-стоп. Усі роботи інженери виконують під керівництвом військових. Вириті траншеї обладнують дерев'яною опалубкою. А взводні опорні пункти – протикумулятивними засобами.

"На даному взводному опорному пункті відрито траншеї і встановлюються споруди для захисту особового складу. Захищають від артилерійських боєприпасів й стрілецької зброї", – пояснив військовослужбовець ЗСУ на позивний "Журавель".

Військові кажуть, фортифікаційні роботи ведуться за стандартами НАТО. Основне – безпека особового складу. Додатково, перед укріпленнями встановлюють габіони. Це різновид загороджувальних конструкцій, виготовлених із міцної металевої сітки. Проти важкої техніки застосовуються протитанкові рови та бетонні піраміди, так звані "зуби дракона".

"Воно ще буде все обсипатися, зверху також обсипатися грунтом, по боках будуть встановлюватися блоки габіонів, а на саму раму оцих бетонних плит буде наварюватися кумулятивна решітка", – розповів командир інженерно-саперної роти на позивний "Беркут".

Пастки для ворога облаштовують і в Одеській області. Там, за офіційними даними, звели понад 5 тисяч бетонних пірамід. До будь-якого сценарію з боку ворога готуються на всій лінії фронту та на загрозливих напрямках. Фортифікації екстрено будують і на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та на Волині.

Читайте також: Цілодобово і без вихідних: як у Запорізькій області будують фортифікації – сюжет.

Зводити захисні рубежі Україна почала наприкінці минулого року, коли після не зовсім успішного контрнаступу армія перейшла до стратегічної оборони. Непідготовлені або взагалі відсутні оборонні рубежі призвели до втрати не одного населеного пункту, вважають військові. Зокрема, в тилу Авдіївки.

"Проблема Авдіївського напрямку була саме в тому, що не були створені додаткові позиції, це елементарно. Оборона була не ешелонована, як ми бачили, як тільки росіяни змогли взяти Авдіївку, то ми летіли аж до Орлівки. І дуже велика заслуга піхотинців, які просто вгризалися в землю і якимось чином намагалися зупинити росіян, які просто перли і перли. Але дуже складно однією рукою закопуватися, а іншою стріляти. Це неможливо. Але хлопці із цим справилися", – зауважив старший лейтенант ЗСУ і експерт аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник.

"Інженери фортифікації ще минулого року продемонстрували всьому світу, що вони є надзвичайно ефективними. Масштабний літній наступ української армії вперся в ту саму лінію оборони генерала Суровікіна і ми мало могли протидіяти таким інженерним фортифікаціям", – наголосив військовий експерт Владислав Селезньов.

Оборонні лінії Україна будувала з 2015 року, на сході, вздовж лінії розмежування. Тоді фортифікації взялися зводити дуже оперативно, щоб стримати наступ ворога. Західні області допомагали східним.

"Тернопільська область отримала 17,5 км фортифікаційних споруд. На свою відповідальність ми їх почали будувати в квітні 2015, перші два об'єкти здали 16 липня 2015, ще два – до Дня Незалежності. Було виділено фінансування з державного бюджету в межах 3 млн на кожен об’єкт. Їх було чотири", – розповів колишній голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

Створені тоді оборонні рубежі допомогли не тільки під час АТО, а й згодом уже під час повномасштабного наступу.

"Довший час ворог не міг прорватися в районі Попасної в червні 22-го року. Бо якраз ті фортифікаційні споруди, які тримали оборону Попасної, будували ми, довший час стримували наступ на цьому напрямку. Тільки тоді, коли ворог зайшов зі спини, їм тоді тільки вдалося взяти Попасну в оточення. Фортифікаційні споруди надзвичайно важливе значення мають і це стосується не тільки Попасної, це стосується Мар’їнкі, Нью-Йорку й Авдіївки, яка трималася довгий час завдяки старим фортифікаційними спорудам", – додав Барна.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Військові експерти кажуть, про масштабне будівництво фортифікацій на різних напрямках треба було думати одразу, як тільки стало зрозуміло, що наш літній наступ захлинувся.

"Чому не будували раніше? Очевидно, покладалися на те, що будемо далі наступати і визволяти землю. І покладалися на захисні споруди в Авдіївці. І тому не будували фортифікацію, як це робили росіяни на півдні. Очевидно, ми готуємося до наступальних дій противника. Виключати це не можна. Та оборона, яку ми зараз тримаємо, в тому числі західніше Авдіївки, виграє час, щоб збудувати ще міцніші оборонні споруди, це ж не просто окопи. А це мінування. Це "зуби дракона". На це потрібен час", – зазначив військовий експерт Денис Попович.

Нині Україна зводить три лінії оборони. Перша – найближча до вогню. Її роль – зупинити чи сповільнити просування противника. На другу військові відступають у разі наступу ворога. Третя – тилова. Її завдання – забезпечити перші дві лінії всім необхідним.

"Дуже важливо, щоб зараз ми дійсно ефективно будували основні позиції, додаткові позиції і це не тільки "зуби дракона", які зараз показують, це доволі потужні бліндажі, глибокі траншеї, при тому, що вони мають бути не радянського зразка – 80 сантиметрів завширшки, а хоча б 120. Це має бути лінія, м’яко кажучи, не гірше від російської, яку вони побудували на Запорізькому напрямку. Якщо в нас вийде це зробити, то сумніваюсь, що росіяни щось зможуть показати нам влітку. Якщо в нас цього не вийде, бо в росіян, нагадаю, була лінія триступенева, їм було куди відкатувати, то нам буде дуже тяжко літом", – наголосив Микола Мельник.

Нові траншеї мають 2 метри заввишки і 1 метр завширшки, принаймні, так анонсують військові. Це зручніше для наших армійців, щоб бійці могли зручно пересуватися та евакуйовувати поранених. Також роблять перекриття для захисту від FPV-дронів. На оперативне зведення фортифікацій уряд виділив рекордну суму – 20 мільярдів гривень.

Марта Шикула, Денис Розенков, "5 канал"

Дивіться також:

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Дивіться також фотогалерею за темою: