Навчання КНР
23 травня Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню. Примітно, що КНР розпочала навчання "Спільний меч-2024A" (Joint Sword-2024A) через три дні після того, як президентом Тайваню став Лай Чін-те, якого Пекін називає "сепаратистом".
Експерт з військових питань, історик та юрист, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов проаналізував, наскільки ймовірне військове протистояння між Пекіном і Тайбеєм.
За його словами, навчаннями керує командування Східного військового округу НВАК, у зоні відповідальності якого Тайванська протока і Тайвань із островами навколо нього. Проводилися вони в Тайванській протоці, а також на півночі, півдні і сході Тайваню. Під час навчань Пекін залучив понад 60 літаків і майже 30 кораблів.
"Навчання є суворим покаранням за сепаратистські акти сил "незалежності Тайваню" та суворим застереженням від втручання і провокацій з боку зовнішніх сил", – ідеться в повідомленні китайського військового командування.
Командування Народно-визвольної армії Китаю заявило, що військові навчання біля острова Тайвань тривали запланований період часу.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Новий президент
Для Лай Чін-те, який вступив на посаду президента Тайваню, це стане першим реальним випробуванням у складних взаємостосунках з КНР, наголосив Снєгирьов.
За його словами, Лай Чін-те викликає особисту неприязнь Пекіна як "небезпечний сепаратист" за відстоювання суверенітету і особливої ідентичності Тайваню. Пекін засудив інавгураційну промову Чін-те. У ній політик сказав, що обидві сторони Тайванської протоки "не підпорядковуються одна одній". Саме це було сприйнято офіційним Пекіном як декларація про дві окремі держави.
У Міністерстві оборони Тайваню заявили, що відправили морські, повітряні і наземні сили у відповідь на китайські навчання. Воно висловило жаль з приводу "таких ірраціональних провокацій і дій, які підривають регіональний мир і стабільність".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Тайвань у світі
"Загострення стосунків між Китаєм та Тайванем, на мою думку, не призведе до прямого військового протистояння, оскільки КНР тяжіє переважно до економічної блокади острову. Зауважу, що саме Тайвань, як Китайська республіка, є однією з держав-співзасновниць ООН. І лише в 1970-х роках "Китайську республіку" замінили на "Китайську народну республіку" – комуністичний режим", – зауважив Снєгирьов.
Варто говорити й про те, що Китайську республіку Тайвань визнали 15 країн світу. І про те, що аби встановити дипломатичні стосунки з КНР треба або розірвати стосунки з Тайванем, або взагалі не підіймати питання його визнання на міжнародній арені.
Показово й те, що обидві "республіки" – Тайвань і КНР – визнають території одна одної як тимчасово окуповані. Тобто залишають за собою право їх "звільнення". Правляча Комуністична партія Китаю заявляє, що Тайвань є частиною її території і обіцяє вирішити питання військовим шляхом, якщо це буде необхідно.
Своєю чергою США сповідують ідею: одна держава – дві політичні системи. Мовиться про те, що одна держава – Китай, дипломатичні стосунки з яким США встановили у 1979 році. Але водночас є дві політичні системи, що дає можливість функціонувати Тайваню.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
"Гострі" візити на острів
"Свого часу на тлі візиту в Тайвань Ненсі Пелосі виник гострий політичний момент. У росії тоді лунали заклики ледь не про початок третьої світової війни. Але Китай продемонстрував, що він радше вдасться до економічних, а не військових дій проти Тайваню, а для США й країн Заходу загалом ця ситуація не відсунула на другий план війну в Україні. На що, власне, розраховували у Кремлі", – нагадав експерт.
Він вказав, що той візит Пелосі значно підвищив шанси правлячої демократичної партії Тайваню перемогти на парламентських виборах. І, відповідно, підвищити ставки щодо міжнародного визнання цієї країни.
У схожій ситуації з запланованими візитами лідерів Франції та Литви – Китай так само погрожував їм ледь не військовою агресією. Але цього не сталося. Хоча у КНР є досвід військових ескалацій 1995-1996 років, коли порти Тайваню були піддані ракетних обстрілам з території КНР.
Економічна блокада замість військової
Однак, на думку Снєгирьова, Китай швидше пристане до варіанту економічної блокади Тайваню, яка наразі й відбувається. Підтвердженням цього припущення є той факт, що Пекін частково припинив торгівлю з Тайбеєм. Зокрема, Головне митне управління КНР призупинило імпорт цитрусових, філе скумбрії та охолоджених риб-шабель з острова. Крім того, заблоковано постачання піску з материкового Китаю на Тайвань.
"Ситуація дійсно непроста. Загострення ситуації довкола Тайваню дає можливість чинному лідеру КНР Сі Цзіньпіну продемонструвати свою рішучість на тлі підсумків візиту в КНР російського диктатора Путіна. Стосовно останнього, на моє переконання, російський диктатор продовжує грати на підвищення ставок, демонструючи світовій спільноті ефективність, на його думку, гри м'язами у різних точках земної кулі", – резюмував експерт.
Читайте також: Заправляли ракети водою: в армії КНР "чистки" через масштабну корупцію – розвідки США