12 років навчання замість 11 та перехід на профільну школу для старшокласників. Учителі, учні та їхні батьки активно обговорюють зміни, які анонсували в Міносвіти. Тисячі українців через війну виїхали з дітьми за кордон і мали нагоду порівняти навчання у нас і в інших країнах. А новий міністр освіти підтримує скорочення кількості предметів, щоби діти не були перевантажені. Тож які зміни чекають на школярів та коли вони відбудуться – подробиці розповість журналістка "5 каналу" Ганна Рибалка.

Дев'ятикласник Михайло йде до школи. Хлопець навчається у приватному закладі офлайн і щодня має по 6-7 уроків.

"Уроки, які в мене були, геометрія, англійська, література та була історія", – сказав школяр Михайло Рева.

Михайло розповів: зі своєю майбутньою професією вже майже визначився. Хоче працювати в економічній галузі і відновлювати країну після перемоги. Тож розмірковує, які предмети обрав би у старшій школі, якби була така змога.

"Математика точно. Українська, бо вона обов'язкова. З економіки, напевне, фізика", – розповів школяр Михайло Рева.

Перехід на профільну старшу школу підтримує й мама Михайла. Бо нині навчальний тиждень сина – це понад півтора десятка предметів.

"Переглядаючи щоденник, я нарахувала зараз у 9 класі плюс мінус 16 предметів", – зазначила мати Михайла Марія Рева.

З напрямком у профільній освіті визначилася й старша дочка вінничанки Олени – Іванка. Хоче зосередитися на мові, історії та праві. Молодші доньки Олени чотири місяці навчалися в Польщі. Ось які висновки вони зробили за цей час.

"У мене наймолодша дитина, коли ходила в школу в Польщі, якось я її забирала і я запитую її як справи, як навчальний день. Вона каже: "Мама, ти знаєш, це школа для дітей.. Що найбільше сподобалось там, по-перше, помірне навчальне навантаження. Практично не було домашніх завдань. Лише зрідка задавали додому якісь цікаві проєкти або невеличкі вправи", – сказала Олена.

"Сам процес навчання не передбачає такого болю і страждання, з яким ми стикаємось в наших українських школах. Проєктна робота вона абсолютно всіх зацікавила тих, хто переїхав і отримав досвід навчання в європейських школах. Те, чого в нас немає. Кількість предметів", – розповіла співголова ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова.

Однак змінювати потрібно не лише кількість, а й зміст уроків, переконана Олена Парфьонова. Школа має давати навички, які знадобляться в житті.

"Потрібно вміти орієнтуватися в лісі, орієнтуватися з гугл-мепс. Такі навички. А в географії більше акцент на вивчення назв річок, які ніколи ти в житті не побачиш", – зазначила співголова ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова.

"Це міжнародна практика. І в старшій школі дитина має орієнтуватися на вибір своєї майбутньої професії і готуватися саме до свого майбутнього. Таким чином вона дає змогу якісніше підготуватися. Велика кількість предметів вона не дає можливості дитині сконцентруватися", – зазначила директорка приватної школи Наталя Бортник.

З тим, що українські методики в освіті відрізняються від світових, погоджується й міністр освіти. В інтерв'ю "Освіторії" заявив: "Перезавантажити" варто й викладання української літератури та історії. Щодо першого – повернути загублені імена та вчити живих письменників. Щодо другого – прибрати імперський контекст і показати учням Україну, яка, попри повстання, бунти і терор збереглася як успішна і мегастійка держава. А ще Оксен Лісовий ініціював громадське обговорення не лише переходу на профільну освіту, а й скорочення кількості предметів у середній та старшій школі.

"Це обговорення, обговорення ми проведемо. А потім будемо озвучувати результати", – сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

У Міносвіти розповіли, від яких предметів точно не відмовлятимуться. Це історія України, українська мова, хімія, фізика, математика, біологія.

"Я хочу заспокоїти суспільство: ми не будемо викидати ані хімію, ані біологію. Природничим наукам, наукам, які дають здатність людині здобувати нові знання, нічого не загрожує. У нас величезна кількість щодо навантаження дітей. Особливо тих дітей, які знаходяться зараз за кордоном", – розповів заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко.

Наша освіта вже кілька років, як ступила на стежку реформи – нової української школи. Вона відбувається в кілька етапів. Перший – початкова школа. Другий – базова. Третій – профільна школа. Державний стандарт профільної школи поки що лише на етапі обговорення.

"Ми маємо в умовах війни і під час війни подивитися і ще раз переглянути ті навчальні плани, які є сьогодні у школах. Наше дослідження показує, що директори шкіл не досить швидко адаптують навчальний процес під дистанційні форми навчання і під очну форму. Змішані форми навчання не завжди добре впливають на засвоєння матеріалу", – сказав голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

Перехід на профільну освіту має відбутися лише 2027 року. Старшокласники матимуть змогу обирати предмети – за профілем професії, яку планують опанувати в майбутньому. Тоді ж на школярів та їхніх батьків чекає ще одна новація – 12 років навчання замість 11. Запровадити зміни вже зараз, кажуть у Міносвіти, немає грошей: закладені торік у бюджеті півтора мільярда забрали. 2023-го коштів на реформу НУШ теж не перебачили.

Ганна Рибалка, Олексій Іванченков, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, освіта під час війни: міністр Лісовий з командою розповіли про новацію – включення.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою:

нововведення Лісового – коли прийдуть зміни до шкільної освіти.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.