Торік у запеклих боях за Мар'їнку після евакуації побратимів поранений Дмитро Романенко не захотів здаватися в полон і відкрив вогонь по окупантах. Це було його останнє бойове завдання. Без батька залишився 8-річний син. Яким згадують героя Дмитра Романенка рідні та друзі мінували танконебезпечні напрямки, дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Віталія Залевського.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Після перемоги він мріяв розпочати свою справу та виростити сина в незалежній Україні. Дмитро Романенко пішов добровольцем захищати нашу землю від російських окупантів. У 79-у десантно-штурмову бригаду він зміг потрапити лише з третьої спроби. Побував у найзапекліших боях. Останні називав справжнім пеклом.

"Він почав нас усіх обдзвонювати і казати, що він нас всіх дуже любить, сумує за нами. Він казав, що, мабуть, не виживе, бо каже: "Тут така обстановка, як пекло на землі"", – поділилася тітка загиблого Дмитра Романенка Олена Ісаєнко.

Третього січня торік із Дмитром зник зв'язок. Тривалий час його вважали зниклим безвісти. Воїн прослужив чотири місяці. Останній бій прийняв у Мар'їнці Донецької області. Разом із побратимами Дмитро штурмував позиції окупантів. Вже з пораненою ногою відмовився кинути зброю і здатися у полон. До останнього Дмитро відстрілювався від окупантів. Із телеграм-каналів російських пропагандистів рідні дізналися, що його вбили росіяни.

"У мене перехопило подих. І я не могла в це повірити. Я сиділа просто. І в мене така задишка була. Мій чоловік це побачив, спитав, що зі мною трапилося. І я йому показала це. Він почав мене заспокоювати, казати, що, може, це не він, може, це хтось схожий. Хоча каже, що одразу впізнав", – розповіла двоюрідна сестра загиблого Оксана Третяк.

Читайте також: Ірпінський ліс став пеклом для окупантів: що досі там знаходять сапери – історія героїчної операції з оборони Києва.

"Він був стрілець-санітар. Допомагав нашим бійцям. І, будучи пораненим, не здався у полон, тим самим дав змогу вийти живими побратимам", – сказав батько загиблого Віталій Романенко.

У лютому 2023 року тіло героя обміняли. Дмитра Романенка рідні впізнали за татуюванням на руці. Посмертно його нагородили орденом "За мужність".

Також рідні зареєстрували петицію на сайті Президента про присвоєння Дмитрові звання Героя України.

"Дуже його люблю, ціную. Він справді героїчно поступив. Не знаю, чи зміг би я так зробити. Хочу, щоби про таких людей більше дізнавалися", – поділився брат загиблого Роман.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

"Дуже добрий, порядний і життєлюбний. Він дуже любив життя! І тепер тільки залишився його синочок. І пам'ять наша на все життя!", – зауважила тітка загиблого.

Оговтатися після смерті Дмитра не можуть і його друзі.

"Дмитро був гарним сином, гарним другом, чоловіком. І справжнім воїном! Захисником України! До останнього боровся за Незалежність України. За це і загинув", – додала подруга родини загиблого Жанна Желєва.

"Разом працювали. Добрий, чутливий, гарний хлопець. Шкода, що помер... вбили... Ходили на рибалку, грали в теніс, каталися на велосипедах...", – пригадав друг загиблого Максим Кравченко.

Дмитру Романенку був лише 31 рік. Без батька залишився 8-річний Марк.

Віталій Залевський, Ігор Костюк, "5 канал"

Дивіться також:

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Дивіться також фотогалерею за темою: