"Летить снаряд. Я бачу – щось не те. І звук дивний. Дитячий садок закінчився. Друже, ти в піхоті!", – сказав головний сержант роти 28-ї ОМБр "Ніндзя".

"Якщо чоловік народився, то він має бути захисником і воїном, якщо ти відчуваєш себе справжнім чоловіком, ти маєш захищати свою країну", – каже командир підрозділу 28-ї ОМБр "Курт".

Історія бригади

28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу з'явилася ще 1992 року на Одещині, у селі Чорноморське. Коли росіяни розпочали війну проти України, бригада повним складом прийняла виклик і взялася боронити українські землі. На долю лицарів випали найтяжчі битви з окупантами: Донецький аеропорт, Іловайськ, Марʼїнка.

Гасло бригади – "Волею та залізом". На шевроні зображений чорний хрест із золотою облямівкою – єдина нагорода в УНР, яку давали за перший Зимовий Похід.

Перші бойові завдання

Першим бойовим завдання бригади 2014 року було прикриття державного кордону біля населеного пункту Маринівка. Згодом армійці обороняли селище Кутейниково, поблизу Іловайська. Потім разом з іншими підрозділами ЗСУ успішно відбивали атаки на Донецький аеропорт.

28-ма виконувала бойові завдання на ділянці Невельське – Волноваха і відіграла ключову роль у відбитті наступу ворога під час спроби захоплення Мар’їнки російськими військами. УК Від першого дня повномасштабної війни 28 обороняла Одесу та частину Миколаївської області, а після окупації Херсону та початку наступу ворога на Миколаївщину – висунулася на оборону Миколаєва.

Найжорсткіші бої тривали в населених пунктах Посад-Покровський та Олександрівка, де один із батальйонів бригади, перебуваючи в повному оточенні, успішно вів бойові дії 21 день.

"Вони тупо касетами засипали наші тропи, "лєпєстками" – це такі невеличкі штуки з нітрогліцерином, які піхоті завдають велике ураження, дуже неприємні вночі, ти їх не побачиш вчора, їх не було, наприклад, а нині вже є", – каже головний сержант роти 28-ї ОМБр Нінзя.

Бої за Херсон

Бійці 28 активно наступали на півдні і звільняли Херсон. Повертати своє було непросто. Ворог тримав місто наче у міцних клешнях. Але відбити окупантів вдалося 11 листопада 2022 року – бригада однією з перших увійшла до міста.

"Або ми загинемо і будемо всі в окупації рабами, або нам треба боротися за свою незалежність. Я вибрав цей шлях і йду ним", – розповідає командир підрозділу 28-ї ОМБр "Курт".

Бої за Бахмут

А потім не оминув лицарів 28-ї і Бахмут – потужні атаки ворога та бої з "вагнерівцями". При згадці про цей відтинок хлопці тяжко видихають.

"Ми тягнемо пораненого побратима і я бачу, що на носилках лежить евак, який хтось не доніс, я бачу, що накрити тіло, стирчить рука і торт і перстень. Це дуже мене зачепило, цей перстень, я думаю, в нього є сім’я. Потім ми евакуювали хлопців, провели все успішно, це було таке відчуття війни. Я на війні 6-й рік, я був АТО, повномасштабного початок, але це все близько не стояло – те, що я побачив потім. Я прийшов після цього виходу, в мене був такий психологічний стан, я лягав відпочивати, а в мене вухах все "жужжало", – згадує головний сержант роти 28-ї ОМБр Нінзя.

"Була зима, вони на штурмували безперервно, вони не давали підвозити боєприпаси, ротацію провести ми не могли, виходити на ротацію без втрат, заходити без втрат, логістика була ускладнена, було дуже складно, "вагнери" були найжорсткіші. Бої за Бахмут здавалися нескінченними. Моментами здавалося – це кінець", розповідає командир підрозділу 28-ї ОМБр Курт.

"Ти постійно в норі чекаєш своєї зміни, постійно над тобою літають дрони, скиди, ти намагаєшся їх скидати. Від стресу і адреналіну хтось бере їжу, а в когось нема апетиту. В мене особисто, я брав шоколадку, за 2 доби з'їдав максимум одну шоколадку, чи "Снікерс", апетиту нема, сна нема", – каже головний сержант роти 28-ї ОМБр Нінзя.

Бої на Донеччині

На Донеччині бригада і закріпилася. Після Бахмуту і донині всі гарячі точки цього краю на плечах.

"Зараз дуже тяжко працювати дронами. Працює російська РЕБ. Сигнали з дронами втрачаються, зникає зв'язок. Іноді ми не можемо навіть долетіти до цілі, по якій нам треба про працювати. росіяни не бояться дронів, як раніше. Вони дуже активно збивають просто з автоматів. Вони просто, як чують, що підлітає нічний дрон, а вони гучні, вони просто їх збивають", – розповідає оператор БПЛА 28-ї ОМБр "Преса".

Нині 28-ма б'ється на Торецькому напрямку. Війська ерефії активно застосовують по Торецьку авіацію, атакують КАБами та некерованими авіаракетами. Окупанти не полишають своїх намірів зайти до міста і захопити його. Наші – тримають.

Армійці 28-ї постійно отримують державні нагороди. Найвище державне звання – Герой України – має один боєць бригади.

"Я нікого не засуджую, якщо людина не хоче йти в армію, тому що це справді страшно – воювати, і я не хочу лізти в голову і думати, чому він не йде в армію. Я розумію, що це справді страшно", – каже оператор БПЛА 28-ї ОМБр "Преса".

"Найстрашніше було – приїхати сюди і стати піхотинцем. Я без рожевих окулярів знаю, який наш ворог, і такий ворог, як росія, розуміє все лише силою. Моє нутро не дало мені сидіти на місці, мої знайомі б’ються з ворогом, я не зміг так, я в будь-який двіж завжди", – розповідає головний сержант роти 28-ї ОМБр Нінзя.

"Героїзм у тому, що кожен з нас жертвує своїм особистим життям, щоб жили інші. Ми віддаємо весь свій час і в нас немає тих благ цивільного життя, яке є у багатьох людей зараз. Всім складно, але є люди, які сюди навіть ногою не ступали і не захищали цю державу", – каже командир підрозділу 28-ї ОМБр Курт.

Дивіться також: справжні і безстрашні – герої Королівської піхоти 24-ї окремої механізованої бригади.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.