Про більшість їхніх операцій ми дізнаємося тільки після перемоги! Вони працюють в тилу ворожих військ. Ніч – їхня найкраща подруга. Вони були в тимчасово окупованому Криму та Енергодарі. Вміють плавати зі зв’язаними руками і ногами. Їхні операції називають унікальними, а дії – надлюдськими.

Більше цікавого – дивіться в проєкті "Легендарні воїни" о 20:00, 27 лютого на "5 каналі".

"Що робить спецпідрозділ? Все те, що ви не розумієте, але що має бути зроблено….Закриваємо дірочки, для яких немає стандартного інструмента", – каже боєць спецпідрозділу "Артан" ГУР МОУ "Джура".

Ці відважні хлопці із закритими обличчями повернули Україні вкрадені росією "вишки Бойка". Спецпідрозділ Головного управління розвідки – "Артан".

Історія створення

Спецпідрозділ Головного управління розвідки "Артан" з’явився на початку літа 2022 року. Хоч до цього мужні бійці підрозділу, переважно добровольці, вже виконували специфічні завдання, зокрема під час оборони столиці. Спершу це була команда з трохи більш як ста людей, яка нині розрослася в декілька разів.

Назва "Артан" походить від Артанії – державного утворення групи племен, які колись жили на території України й були безжальними та непереможними воїнами. Місія підрозділу, як і їхнє гасло – "Знаємо, знаходимо, знищуємо".

Символом "Артану" є сова, яка зображена на шевроні підрозділу. Птаха символізує мудрість, пізнання та смерть. Сова розміщена на тлі зірки Інглії – давньослов'янського оберега, у кігтях тримає створіння, зображене на гербі ворога.

Які завдання виконує спецпідрозділ

Вперше про підрозділ супергероїв країна почула після одного з вечірніх звернень президента. Вже тоді на рахунку "Артану" було з десяток воєнних операцій. Спецпризначенці побували в "найгарячіших точках", неодноразово навідувалися і в глибокий тил ворога.

"Якщо це можуть зробити танкісти – це роблять танкісти… Нам лишаються незвичайні речі …. Це ті речі, які мають бути зроблені на лінії фронту або за її межами… Ми шукаємо як це зробити…", – розповідає боєць спецпідрозділу "Артан" ГУР МО "Джура".

Про більшість їхніх операції ми дізнаємося тільки після перемоги. Навіть подробиці вже відомих місій "артанівці" розповідають не до кінця.

Як "Артан" визволяв "вишки Бойка"

Найвідоміша операція "Артану" відбулася в Чорному морі, менш як за сто кілометрів від берегів окупованого Криму, поблизу так званих вишок Бойка, які майже 10 років тому вкрала росія і зробила з них свої військові об'єкти. Спецпризначенці називають цю місію унікальною.

"Ми розглядали декілька варіантів – це захід на катері, другий варіант – підхід до самої вишки, скид з неї маленького човна, захід на човні і потім ми також відпрацювали маневри по поводженню людини за бортом, тобто по евакуації. Тому що головне для людини, яка у відкритому морі, – не панікувати, якщо вона запанікує, то шансів на виживання нема. Ми дуже детально вивчали саму схему платформи – для того, щоб коли ми зайшли на неї, ми почувалися як удома, тобто вона була в кожного бійця розпечатана з трюмами, з поверхами платформи", – згадує начальник розвідки батальйону спецпризначення "Артан" ГУР МО "Боб".

На вишки розвідники зайшли не з першого разу. То погода і шторм у морі не давали працювати, то плавзасоби не – для цієї місії. Основною ціллю бійців було демонтувати всі розвідувальні засоби ворога та забрати радіолокаційні станції, які відстежували всі події в Чорному морі.

"Ми потрапляли у шторм … але йшли до мети … було таке, коли ми на 60% на катері занурилися під воду … 94 км від берега … гарно роботу робили", – каже боєць спецпідрозділу "Артан" ГУР МО "Фенікс".

Платформи бійці ГУР повертали поступово, одна за одною, щодва-три дні. Україна, Таврида, Сиваш та Петро Годованець нині під українським контролем. По наших працювали ворожі літаки, але це не зупиняло розвідників повертати своє.

"На вишці ми працювали з альпіністським спорядженням, самі демонтували ці радіолокаційні станції, спустили їх за допомогою, є такий спосіб в альпінізмі – фермер. Ми спустили ці рлески, але вже нам працювати перешкодила Су-24 ворожа, вона пролітала над платформою, пішла в сторону Зміїного, завдала бомбового удару і розвернулася. Мета цієї спецоперації була показати свою активність у Чорному морі, для того щоб вони не так вальяжно та розслаблено почувалися в наших територіальних водах", – розповідає начальник розвідки батальйону спецпризначення "Артан" ГУР МО "Боб".

Під час операції воїн спецпідрозділу "Конан" випав із човна, який тоді перебував під атакою російського винищувача. Сказав побратимам відходити, а сам опинився у відкритому морі – за 130 кілометрів від берега. У солоній воді "Конан" пробув 14 годин і вижив. На нього сідали птахи, а течією відносило все далі від платформ, які були орієнтиром.

Як потрапити в "Артан"

В "Артан" потрапити непросто. Нових бійців зазвичай приводять чинні спецпризначенці. На 70% підрозділ складається зі спортсменів. Це майстри спорту з боксу чи боротьби. Усі добре фізично підготовлені. Ніхто не вживає алкоголь та не палить. Бійці щодня тренуються фізично та проходять спецпідготовку до конкретних занять.

Командирами "Артану" були бійці із позивним "Назарет" та "Фаворит". Нині спецпідрозділ шокує противника разом із командиром Віктором Торкотюком. Разом із "Титаном", його титани пройшли чималий шлях.

Операції "Артану"

Окрім унікальних операцій у Чорному морі та в тилу росіян, "Артан" підсилив воїнів ЗСУ у боях за Київ, Миколаївську область, Гуляйполе, Кам'янське, Бахмут, Часів Яр, у боях за Малу Токмачку, Оріхів, Куп’янськ. Взяли під контроль острів Зміїний.

Під час однієї з операцій спецпідрозділу боєць із позивним "Хохол" опинився в тилу росіян, у лісі, просто посеред ворожих позицій. Сам на сам. Без нічого. Без їжі, води, годинника і компаса. Усе, що мав при собі, – автомат, ніж та ікона. Йти він не міг. Лише дуже повільно повзти, притиснувшись до землі, – щоб росіяни його не помітили. Побратими та рідні бійці були переконані – він загинув. А "Хохол" повз до своїх три дні та дві ночі.

Ще одну унікальну операцію розвідники спецпідрозділу "Артан" провели після літнього контрнаступу. Група бійців забрала тіло українського льотчика, якого збили окупанти майже два роки тому. Останки були в "сірій зоні". Коли ворог відходив, він замінував тіло. Щоб забрати його, розвідники працювали буквально під носом у росіян.

Історія "Конона", "Хохла" та ще сотень надлюдей показує дух підрозділу, жагу до перемоги та життя. Попри все. З надскладних і небезпечних операцій, на жаль, повернулися не всі. В "артанівців" є традиція. На похорон до своїх їдуть усім підрозділом. Це непорушне правило. Бійці проводжають героїв на колінах, а рідним дарують свій бойовий прапор.

Дивіться також: справжні і безстрашні – герої королівської піхоти 24=ї окремої механізованої бригади.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.