Рівно два роки тому ворог розпочав повномасштабну війну проти України. Два роки Україна героїчно бореться за свободу та незалежність. Стримуємо ворога на лінії фронту, відбиваємо ворожі атаки, робимо пожертви та, попри все, живемо. Україна втратила чверть території, але не втратила надії. Про ключові події повномасштабної війни – у сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.

24 лютого 2022. Рівно два роки тому українці здригнулися від свисту та ударів перших ворожих ракет. Тривожна сирена, яку нині ми називаємо повітряна тривога, і яка нині стала буденністю, завила по всій Україні. Армія ерефії почала великий наступ.

Україна вмить розриває дипломатичні відносини з росією, запроваджує режим воєнного стану, який триває досі.

Поки ЗСУ дають перший бій ворогу, цивільні від обстрілів та окупації починають масово тікати – на захід країни та за кордон. Вокзали, автостанції та прикордонні переходи заполонили розгублені люди з невідомістю та сльозами на очах.

росіяни захоплюють величезний шмат території України – з півночі, сходу та півдня. Але основна мета кремля – взяти Київ за три дні. росіяни настільки впевнені, що везуть із собою парадні кІтелі, щоб пройтися у них Хрещатиком. Але такого спротиву від українців ворог не очікував. На захист столиці стали не тільки професійні бойові бригади, а й маса добровольців. За кілька годин їм роздали тисячі автоматів. Тоді захищати Батьківщину кинулися мало не всі.

24 лютого росіяни висадили десант на Гостомельський аеродром під Києвом. Але нацгвардійці дали бій і пошкодили злітно-посадкову смугу. Ворожий план літаками перекинути туди основні сили провалився.

Бої за столицю тривали до 3 квітня. Далі ЗСУ погнали ворога до кордону. А світлини визволених Ірпеня, Мощуна, Бородянки та Бучі облетіли увесь світ. Колона з танків та БТРів заїхала до Бучі. Її зупинили наші захисники. І місцевий мешканець Валентин Дідковський, який зі свого подвір'я гранатометом обстріляв бензовоз та закидав росіян гранатами.

Після визволення Бучі українські військові потрапили до міста та виявили факти масових убивств. Тіла місцевих лежали просто посеред вулиць, дехто був із зв'язаними руками та слідами катувань. Така жахлива картина була у багатьох звільнених населених пунктах.

Окрім Київщини, військові повністю визволили від ворожих військ окуповані території Житомирської, Чернігівської, Сумської областей та не допустили оточення Харкова.

Тим часом, Маріуполь опинився у повному кільці. Битва за місто тривала 86 днів, 82 з яких були у повному оточенні. У блокаді були не лише військові, а ще й тисячі цивільних. Які жили під постійними обстрілами, в підвалах, без їжі, води та ліків. Окупанти бомбардували драмтеатр, де ховалися люди, та пологовий будинок.

Завод "Азовсталь" став фортецею. Коли у військових закінчилися боєприпаси та медикаменти, українські вертолітники взялися за унікальну операцію. На гелікоптерах пробралися в глибокий тил ворога, щоб доставити нашим необхідне.

16 травня, після героїчної оборони міста, гарнізон Маріуполя припинив опір, щоб зберегти життя особового складу. Військові вийшли з території "Азовсталі". Та здалися у полон.

Тим часом ворог активно продовжував штурмувати Донеччину та Луганщину. Щоб захопити якомога більше територій. Пекельні битви за Попасну, Вугледар, Лиман, Бахмут, Авдіївку та інші населені пункти. Поки наші військові героїчно билися на сході та півдні, ворожі ракети та дрони били по цивільних. 8 квітня росія Точкою У вдарила по вокзалу Краматорська, де проводили евакуацію. Ракета вбила 61 людину, зокрема сімох дітей. Ще одна російська ракета влучила у житловий будинок у Дніпрі, там загинули 46 мешканців. Таких будинків та жертв ракетного терору за два роки було чимало.

Помста була. Наші військово-морські сили з українського комплексу Нептун знищили флагман Чорноморського флоту. Крейсер "Москва" пішов на дно. Служба безпеки двічі атакувала Кримський міст. Успішні атаки перерізали логістичну артерію росіян. Дрони з України жахали росіян не одну ніч та знищували кораблі москолоти. А за російським кораблем пішло багато командирів ерефії.

У битві за острів Зміїний ми перемогли. А під час блискавичного контрнаступу на Харківщині, всього за шість днів, наші воїни звільнили близько 6 тис. кв. км території України – Балаклію, Ізюм, Святогірськ та Куп'янськ, згодом український прапор замайорів у Херсоні.

росія, атакуючи критичну інфраструктуру України, залишила без світла та електрики українців. У повному блекауті міста жили по кілька діб. І так не один місяць. Окупанти підірвали Каховську ГЕС.

Під час літного контрнаступу у 2023 ми визволили ще частину окупованих територій.

Хоч сухопутна наступальна операція була не надто успішною, Україна не дала росії панувати в Чорному морі. Українські розвідники повернули втрачені майже 10 років тому "вишки Бойка". Та полюють за ворожими кораблями.

За два роки повномасштабного вторгнення у великій команді збройних сил України з'явилися нові бойові бригади та підрозділи. Які своїм героїзмом та мужністю нині вражають цілий світ. Вони навчилися нищити ворога не тільки радянською зброєю, влучають у ціль і західною артою, танками та кулеметами. Протиповітряна оборона справляється з наймасовішими повітряними атаками. А операціями українських спецслужб захоплюються іноземні колеги.

З полону вдалося визволити понад три тисячі наших захисників.

Нині під окупацією чверть території України. Ми втратили доступ до Азовського моря. Але боротьба триває. 

Марта Шикула, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, до Києва прибула делегація українських партнерів.

Читайте також: Фіналом цієї війни буде перемога: Зеленський з Гостомеля звернувся до українців у другу річницю повномасштабного вторгнення

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.