Вони влаштували найдовший бойовий рейд у воєнній історії України. Визволяли Слов'янськ та Ямпіль. Ліквідували ворожі позиції біля Донецького аеропорту та допомогли вийти іншим підрозділам з майже оточеного ворогом Дебальцевого. Брали участь у харківській операції та не дали окупанту прорватися біля Кремінної та Куп'янська. Визволяли Кліщіївку. І продовжують битву на Донецькому напрямку два роки без жодної ротації.

Історія бригади

Вперше про 95 бригаду заговорили майже 30 років тому. Тоді вона була аеромобільною, згодом стала десантно-штурмовою. А торік дістала ще й почесне найменування – "Поліська". Але дуже часто армійців цієї бригади називають житомирськими десантниками – через прописку військової частини в Житомирі.

Гасло 95-ї – "Сила, Відвага, Честь!", що неабияк символізує військових цієї бригади. На нарукавному знаку, з яким воює бригада, – орел на маруновому фоні. Бо десантники вступають у бій з неба і хапають ворожу здобич, як цей хижий птах.

У бій десантники вступили у 2014. Воювати бригада була готова і засвідчила, що є однією з найбоєздатніших. Десантники постійно тренувалися з військовими країн НАТО. Як миротворці їздили до Боснії та Герцеговини, Косово та Іраку.

Битва за Слов'янськ 

Перший бій 95ї був на Донеччині поблизу селища Кутузівка. Це був так званий штурм Слов’янська. росіяни обстріляли колону десантників, прикриваючись мирними мешканцями, які заблокували проїзд до міста. Це було у травні 2014. Тоді загинули двоє військовослужбовців бригади, ще семеро дістали поранення.

Подальших втрат бригада зазнала у боях за Маячку. Десантники билися за Ямпіль та ліквідовували позиції ворога довкола Донецького аеропорту. Побувала 95-а і в жорстких боях за Дебальцеве, тоді десантники допомогли побратимам з інших підрозділів вибратися з пекла та уникнути оточення. Билися за Лиман, Авдіївку, Ясинувату, Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк.

Рейд у тил ворога

Але у світову історію житомирські десантники потрапили після того, як здійснили найдовший рейд тилами ворога. Загалом бійці пройшли майже 500 кілометрів, постійно вступаючи у бої з противником. Усе задля того, щоб розблокувати українські підрозділи поблизу Ізвариного Луганської області. Визволили понад 3 тисячі людей. Високою ціною. 13 десантників – загинули, десятки зазнали поранень.

Донеччина стала другою домівкою для 95-ї. Бо найбільше вони захищали міста та села саме там. Позиції житомирських десантників були біля Горлівки, поблизу Зайцевого та Торецька.

Командири бригади

Командирами бригади були Михайло Забродський, Олег Гуть, Максим Миргородський. Під час оборони Ізюмсько-Слов'янського напрямку та харківської операції 95-ю командував Дмитро Братішко. Не дали прорватися ворогу на напрямку Кремінна та Куп‘янськ разом із Героєм України Олегом Апостолом.

Повномасштабне вторгнення

Повномасштабне вторгнення 95-та зустріла у бойовому настрої. Стримувати російську навалу підрозділи Житомирських десантників кинули на Донеччину, Луганщину та Харківщину. Однією із найтяжчих та найважливіших битв була битва за Слов’янськ та Ізюм.

Та кровопролитні бої 95-ту чекали на Харківщині. В селах Кам'янка, Довгеньке, Суха Кам’янка, Краснопілля та Долина.

Підрозділи 95-ї були під постійним шквальним вогнем ворога. По десантниках працювала авіація, на них скидали бомби, гатили артою. Військові кажуть, було все, крім ядерної зброї. Але наші вистояли. І не дали ворогу дістатися Слов’янська, оточити інші підрозділи та прорватися до Дніпра.

Восени 2022 року десантники разом з іншими підрозділами Сил оборони визволяли Харківщину та частину Донбасу. Зокрема, український прапор замайорів в Олександрівці, Шандриголовому, Коровому Яру.

Згодом бійців 95-ї чекав напрямок Кремінної. Так зване Серебрянське лісництво, або "ліс чудес", так ці позиції між собою називають наші армійці. 9 місяців запеклих боїв за місце, яке так мріяв захопити ворог.

Нині 95 бригада воює на Донеччині., поблизу населеного пункту Терни.

Герої бригади

Від початку війни Героями України стали десятеро військовослужбовців 95 бригади. Двоє з них Золоту зірку отримали посмертно. У десантників є особлива традиція – збиратися на трасі Ізюм – Слов’янськ, де вони вистояли в тяжких боях і не дали ворогу дійти до Слов’янська. На місці битви – меморіальний знак загиблим солдатам, вздовж дороги – свічки та прапори бригади.

Дивіться також: справжні і безстрашні – герої королівської піхоти 24-ї окремої механізованої бригади.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.