67 окрема механізована бригада з'явилася в розпал повномасштабки на базі підрозділів Добровольчого українського корпусу, який воює від початку російсько-української війни. Навесні 22-го до команди професійних військових доєдналися мобілізовані та добровольці.

Це одна з наймолодших бригад ЗСУ, яка вже показала вражаючі результати. Армійці 67-ї брали участь у визволенні Київщини, Харківщини, тримали оборону в запеклих боях під Бахмутом і в Серебрянському лісництві.

"Там, в основному, учасники АТО, ветерани АТО були, і також волонтери, добровольці. І ми в той же день добровільно схватили свою домашню зброю і стали на захист нашого міста. А потім, коли небезпека з Києва вже відійшла, то ми почали думати, що робити, куди вливатися", – каже військовослужбовець 67-ї ОМБр "Кузен".

Гасло бригади: "Залізом і вогнем". Вислів походить від афоризму Гіппократа: "Чого не виліковують ліки, лікує залізо; чого не виліковує залізо, лікує вогонь".

Визволення Харківщини

Після визволення Київщини добровольці 67-ї брали участь у визволенні Харківщини від російських окупантів, зокрема міста Балаклії, форсували річку Оскіл та повернули український прапор до кількох населених пунктів.

"Там були сильні обстріли "Градами", постійно над нами висів "Орлан", який коректував "Гради" чи артилерію. Ніхто не відступав, навіть на думці нікого такого не було. Всі трималися до останнього", – каже військовослужбовець 67-ї ОМБр Багрій.

"Це було важко, але дуже цікаво. Було розуміння, що ми робимо щось корисне. Ми з однієї гармати викидали від висоти 400 снарядів. Хлопці дуже втомлювалися, падали з ніг. Коли поверталися з бойових, відсипалися добу. Але результати були дуже чудові", – згадує військовослужбовець 67-ї ОМБр Кузен.

"Найшли ми там таке, не знаю, як назвати, погріб чи льох, чи якесь таке. Ми заховалися, але в той момент, коли останній боєць заходив у це укриття, нас "спалив" дрон. І ми цілу ніч сиділи в тому укритті, з усіх сторон як не арта, то танчик пробував дістати. Але якось ми цю ніч пережили", – каже бойовий медик взводу 67-ї ОМБр "Леон".

Оборона Бахмута

Навесні 2023 підрозділ 67-ї ОМБр тримав оборону в запеклих боях у самому Бахмуті. Ворог сунув безкінечно та не припиняв "м'ясні" штурми позицій наших армійців.

"Ми зайшли в Бахмут. 9-го числа всім казали, що Бахмут уже взяли" вагнерівці". А Бахмут ще не був взятий "вагнерівцями". Ми тримали околиці Бахмута довгий час. 10 числа був дуже великий бій і просто мене "затроьохсотило". Не тільки мене одного, а ще моїх побратимів і командира мої групи. Вони, я не знаю, вони масово просто на нас валили. У них більша кількість людей, ніж у нас", – каже військовослужбовець 67-ї ОМБр Багрій.

"Хлопці розповідають, ворог переважав у всьому – людях, техніці та БК. Особливо мав значну перевагу в артилерії. У боях за Бахмут бригада зазнала значних втрат особового складу. Але, попри все, армійці продовжили бій", – розповідає військовослужбовець 67-ї ОМБр "Кузен".

Серебрянське лісництво

Далі було Серебрянське лісництво. "Ліс чудес", "бермудський трикутник" – як тільки не називають це страшне місце українські військові. 67-ма там була упродовж 8 місяців. Ворог буквально стесував ліс з лиця землі. Випалював усе. Окупанти намагалися витіснити наші війська, але намарне. Наші надійно тримали позиції і давали відсіч ворогу. Хоча було нелегко.

"Як можна сказати, що на війні лайтово, то теж такий собі вислів. Але було легше, було легше, значно. Звичайно, були тижні, коли завозять їм "свіже м'ясо", і вони декілька тижнів не зупиняючись йдуть вперед", – каже військовослужбовець 67-ї ОМБр Кузен.

"Наших бойових медиків виявляють FPV-дронами чи іншими дронами, ось такі моменти найстрашніші. Це коли нас виявляють і починають нас дронами доганяти, так, щоб знищити цілу групу. А воно і там, і там нелегко", – розповідає медик взводу 67-ї ОМБр "Леон".

Бої за Часів Яр

Найтяжче 67-й було на відтинку Часів Яр, зізнаються армійці. Штурми окупантів не вщухали ні вдень, ні вночі. Тоді наші воїни відбили найбільшу атаку, де росіяни задіяли близько 40 одиниць бронетехніки. Більшість броні військові знищили нашою артою та дронами.

Нині 67-ма тримає оборону на Лиманському напрямку.

За час існування 67-ї бригади звання "Герой України" присвоєно шістьом воїнам – посмертно. Серед Героїв – командир відомого батальйону "Вовки Да Вінчі" Дмитро Коцюбайло.

Дивіться також: справжні і безстрашні – герої Королівської піхоти 24-ї окремої механізованої бригади.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.