Лонгріди

"На ньому сарай такий був, що складно влучити": як прикордонники палили ворожий "танк-черепаху" – "Невигадані історії"

Українські бійці також розповіли, як збили ворожий дрон-розвідник "Орлан"

Напередодні нашого візиту до Луганського прикордонного загону – підрозділу "Фенікс", бійці відбили черговий російський штурм, неподалік Часового Яру. В бік наших окопів рухалося 5 одиниць ворожої техніки. Серед них – "танк-черепаха". І БТР. Ці дві броні якраз і підірвалися на мінах, які прикордонники щедро щоночі розсипають на дорогах і довкола них. Саме мінування, а ще дрони допомагають відбивати та зупиняти російські штурми, які тут фактично не припиняються.

Пілот FPV-дронів підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону – бригада "Помста" "Айдар":

– Просто розповідайте. Як ви нищили кацапів?

– Почали їхати на позицію, подзвонив начальник, сказав, що там штурм.

– А ви тільки ще їхали?

– Так, ще їхали, ми в швидкому темпі почали прискорюватися, заїхали на позицію, підняли дрони і почали працювати. 

Захисники про найколосальніший ворожий штурм

"У нас переважно всі штурми – це за підтримки техніки противника: іде техніка, піхота спішується і йде свою роботу піхота робити, стрілковими боями. Найколосальніший штурм – це було 14 одиниць техніки. В принципі, якщо на підступах ми її підриваємо, спалюємо, то тоді плани ворога зриваємо і немає ніяких штурмів", – розповів командир підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону – бригада "Помста", Дмитро.

Пілот FPV-дронів "Айдар":

– Дві одиниці техніки підірвалося.

– Які саме одиниці, танки, БМП?

– Танк підірвався і БТР підірвався.

– Так…

– Ще 3 одиниці, якраз ми тільки заїхали на позиції, я підняв "пташку", але три одиниці техніки вже від’їхали, намагався наздогнати, але їх не було, не наздогнав і почали розбирати ті, що підірвалися на мінах.

"Багато мін не буває, а тим паче, якщо це проти техніки, якщо танк підривається – наміри в противника змінюються, бойовий дух противника змінюється і він вже нікуди без підтримки техніки не піде. Крайній раз 5 одиниць, дистанційне мінування, мінус танк, мінус БТР та й, у принципі, нормально", – поділився командир підрозділу "Фенікс" Дмитро.

Як ЗСУ відпрацювали по російському танку

Пілот FPV-дронів "Айдар":

– По танку відпрацювали, вдало.

– Спалили?

– Там був екіпаж чи втік?

– Екіпаж уже лежав довкола.

– З якого разу підірвали?

– Багато потратили, штук 6-7 пішло на нього.

– Бо броня? Поясніть?

– Вони на нього як сарай повісили.

– Клітка?

– Весь у залізних листах повністю, тільки морда стирчала, дуло і маленьке віконечко було, через це проблема була в його вразливі місця потрапити – під башню пробували, все одно було, коли в ж*пу залетів – вже загорівся.

"Як сказати – немає "м’ясних штурмів"? Є "м'ясні штурми", підривається техніка, 15 одиниць піхоти спішується, їх просто перебивають, перемелюють і дотепер ніхто не проводить евакуацію тіл, вони ідуть, ідуть по, можна сказати, по трупах своїх побратимів, вони все це бачать, дивляться на це, але все одно вони лізуть і лізуть", – зауважив командир підрозділу.

Скільки військової техніки окупантів знищили захисники

Пілот FPV-дронів "Айдар":

– Штурми частенько, на мотоциклах вони частенько намагаються.

– А куди вони на мотоциклах?

– У них на техніці не завжди виходить, бо дуже багато чого заміновано, а на мотоциклах можна проскочити до позиції і не так мотоцикли паляться, як важка техніка.

– До наших позицій?

– Хоча б до своїх позицій.

"Станом натепер по техніці десь, якщо рахувати з пошкодженою і знищеною, – близько 50 одиниць, можливо, і більше, більш як 20 артилерійських систем, більш як 20 мінометів, по піхоті противника я не знаю. Якщо з підтвердженою піхотою, то роту точно ми винесли – це те, що знищено, ліквідовано повністю, по поранених я не знаю. Багато, одним словом – багато", – сказав командир підрозділу Дмитро.

Також військовий зазначив, що "техніки багато, піхоти багато, просто вона трішки відтягнута в тил, у тил противника, на глибині від 10 км від нашого переднього краю в тил противника, там реально багато. Буквально вчора літали, дивилися, на трасі буквально за півтори хвилини проїжджає 5-6 одиниць техніки".

"Готуються вони постійно, вони постійно проводять розмінування, розвідку, маршрути пробивають, відбивають, пробують на різних напрямках, в основному стиковий напрямок з нашими сусідами, бити в стики – це завжди найпростіше, але якщо в них там щось не вийшло, вони намагаються на іншому напрямку, там не вийшло – на іншому. Вони постійно щупають, постійно пробують, залежно, не знаю, від вимог свого командування, штурми за підтримки трьох одиниць техніки, 5-7-8, залежно яке завдання і яка терміновість цього виконання", – додав командир підрозділу.

– Головна ціль це Часів Яр, я так розумію?

– Так, Часів Яр – це плацдарм, який відкриває дорогу на Костянтинівку, Дружківку і тоді вже можна йти і йти.

"Екскурсія" по "лабораторії"

Після спілкування з "Айдаром", який і підбив, хоч і не з першого разу, "танк-черепаху", їдемо в "лабораторію" підрозділу "Фенікс", де виробляють боєприпаси. З усього, що є під рукою.

"Екскурсію" нам проводить "Артист" – кадровий прикордонник і керівник цієї імпровізованої "лабораторії":

ТМ-ки для легких "пташок", ми їх переробляємо для скиду і використовуємо для дистанційного мінування і добуваємо з них, якщо бачите, є позначення МС – морська суміш. Ми її варимо і використовуємо для фугасних снарядів.

– Варите?

– Так.

– Це як? 

– На пічці.

Боєприпаси, виготовлені неподалік фронту, пілоти оцінюють дуже і дуже позитивно.

"Прикольні снаряди, класні, пацани намагаються, клепають, деякі збройникі іноді пишуть, питають – що це таке, пацани?", – поділився пілот "Айдар".

– А ось це що таке? – запитую в "Артиста". Бо довкола в цій "лабораторії" дуже багато знайомих боєприпасів, з яких бійці роблять незнайомі. І дуже потужні та небезпечні. Для росіян.

– Це кілограмовий, з касетного снаряда теж радянського, ми їх теж переробляємо, це на "Вампір", на важкий коптер.

"Деякі плутають скид із "Мавіків" із приходом артилерії, це взагалі прикол, наші зборщики по хаті кинули фугас, хтось на стрімі кричить – о, арта влучила. Наші кажуть – та ні, це з "Мавіка" скид був", – наголосив боєць.

– Наскільки страшний виходить снаряд? Який розліт? Тут не уламки?

– Тут не уламки, просто фугас, він хатку розкладе.

– От така штучка хатку розкладе?

– Класно боєприпаси роблять, нам подобається.

Виготовлені власноруч боєприпаси потужні та неповторні, сапери, хто щодня, а часом і щоночі "чаклує" в цій "лабораторії", розвантажили пілотів у їхній роботі. 

Боєць "Артист":

"Навіщо льотчикам, він день літає, а тоді ще приїжджає з позиції і займається підготовкою БК, так він уже приїхав, у нього є готове БК, він взяв і поїхав на позицію, приїхав, відпочиває".

– Що льотчики кажуть про те, що ви створюєте?

– У деяких випадках кажуть – ви довбануті там, можемо таке придумати, що вони самі в шоку.

Які складнощі в українських артилеристів

Після "лабораторії" їдемо на передову. До артилеристів. Вони заховані – благо, влітку проблем із маскуванням немає. Дерева і зелень надійно ховають і бійців, і їхні гармати від пильних очей російських розвідників. 

По прибутті заходимо в невеликий бліндаж. В око одразу впадають величезні стовбури дерев над головою. Ті, які захищають бліндаж від прильотів. 

– Ви тут і спите, і працюєте? – це риторичне запитання ставлю СОБРу – старшому офіцеру батареї на псевдро "Мана". 

– Ховаємося, спимо, працюємо, виконуємо бойові завдання.

– Як воно – жити в землі?

– Працюємо, як жити? Працюємо, як бачите.

– Миші?

– Немає мишей, слава Богу, немає. Знаєте, що дошкуляє? Дошкуляють вороги і комарі – оце дві нечисті, які дошкуляють.

– З ворогами ви можете боротися, а з комарами як?

– Спреї, репіленти по можливості.

Поруч з автоматами, які акуратно вкладені в бліндажі, помічаю лопату.

"У мене покійний командир, я в 14-му служив, виконував бойові завдання в Донецькій і Луганській областях, в АТО, покійний командир Гуменюк сказав – Олександре, чим глибше закопаєшся – тим ти ціліший будеш. Дотримуюся цих норм, копаємо постійно – тихо копаємо. Так, все це вручну, це все наш час, ми вручну копаємо. До 3 хвилин техніка тільки застигне тут, значить, її не буде", – поділився номер обслуги "Кіпіш".

– Я подивилася, там такі ходи, такі стовбури, як ви їх тягали?

– Руки, люди довго відходять від цього. Тим паче, це треба ще й працювати водночас.

– Що найважче? Це землю копати. Чим глибше – тим важче. Ломи гнуться. Кірки розлітаються, старшина забрав кірки – вони розлітаються, вони не витримують.

"Артилерія – це в першу чергу подавлення штурмових дій"

Далі знайомлюсь із командиром гармати. Його псевдо – "Піон".

– А це що за гармата? Киваю головою у бік причепної гаубиці, з якої, власне, і працюють артилеристи.

– М101, вона просто зручна у використанні. Точна. Не знаю наскільки, але точна. Гармата непогана.

– Наші цілі? Бліндажі, буває, транспорт, піхота буває теж, коли як, де ще вилізе яка нечисть, там і товчемо.

"Артилерія – це в першу чергу подавлення тих самих і штурмових дій, підтримування в такому бойовому тонусі піхоти противника, яка зараз стоїть на їхньому, можна сказати, передньому краї, на відстані 5-7-10 кілометрів. Це придушення тих же постів спостереження, які виявляють і збивають наші великі бомбенгери, це завдавання ураження в місця скупчення піхоти, це завдавання ураження так званої евакуації в них, велику роль артилерія відіграє, без неї ніяк", – наголосив командир підрозділу "Фенікс" Дмитро.

– А вам скидають відео, коли ви влучаєте?

"Піон":

– Буває, коли дуже прекрасно, буває скиди, щоб ми пораділи.

– Так ви радієте?

– Так!

– Розкажіть про емоції, як ви переглядаєте це відео?

– Та як? Добре, раді, що їх караємо.

– Що з снарядами? Є проблеми?

– Нема.

– Часто доводиться ховатися?

– Так.

– Що тут літає?

– Дрони. Я не знаю, чи дрони, але крила літають точно.

Як ЗСУ утилізували російський дрон "Орлан"

Одні з таких крил ми побачили у пілотів. На імпровізованому складі, звідки літуни беруть боєприпаси, коли їдуть на передову. Саме на цьому складі пілоти складають і трофеї. Серед них – "Орлан" – один з найпопулярніших російських дронів-розвідників. Серійне виробництво його розпочалося далеко до початку повномасштабного російського вторгнення. І нині активно триває.

Начальник розвідки підрозділу "Фенікс" "Пан":

– "Орлан" літав над нашими артиллеристами.

– Він дуже високо літає.

– Так, 2000 метрів, але цей літав низько. Початково в нього висота була до 800 метрів, почали насипати по ньому з браунінга, влучили, він почав знижувати висоту. І вже він залетів у тил, в тилу вже добивали його, видно, автоматами, бачите, стрілковою зброєю побили.

– Він же довго може в небі висіти ось так?

– Ну так, десь приблизно 2,5-3 години, для таких БПЛА це дуже довго.

– Я так розумію, БПЛА серйозну шкоду завдають?

– Так, у них їх дуже багато і корегує в них, вони більше виявляють нашу артилерію, ППО і артилерію, вони для цього використовують наші тилові позиції.

– Літають, я так розумію, нормально в тил?

– Так, тут літають теж "Орлани".

– Тут літають?

– Так, тут майже завжди збивають, але все одно долітають.

Ще один із трофеїв бійців – російська "Зала". Також дрон-розвідник.

Начальник розвідки підрозділу "Фенікс" "Пан":

"Це одна з перших їхніх моделей, це дуже стара, це також збили. Це збили наші сусіди і так нам подарували, хотіли щось з неї на кшталт камікадзе зробити, але поки вона просто лежить як трофей, або камікадзе, або піде просто в наш музей".

– Пінопласт?

– Так, усе легке, просте.

– І за рахунок цього далеко літає?

– Вона просто планує, багато енергії не використовує, як вітер великий, так, вона з вітром дуже важко бореться, а так просто її підняли і все, вона у вільному польоті, у плануванні веде розвідку.

Захисники збили ворожий касетний снаряд

– А це КАБ, несе він касетний снаряд 250-кілограмовий, збили наші зенітники. Його дуже важко збити, бо тут фактично нічого немає, вразлива, він або детонує, або просто падає, вийшло, попали, вдало збили, притягнули, теж він лежав у полі, ще його знешкоджували, бо він упав цілим, з КАБом.

– Отут снаряд?

– Під низом снаряд. Встановлюється звичайний снаряд, на снаряд причепили крила – і все, запустили. Зі снаряда дістали кулі, оце забрали як трофей. Тут керування, і виходить, як плануючий снаряд. Там ще в ньому є система їхня, GPS-комета, яка не глушиться нічим, вона дуже стійка до радіоелектронної боротьби, запускають. Багато в них, звичайно, просто падають з якихось незрозумілих причин, але багато і долітають.

– Наскільки вони точні з цією кометою і крилами?

– Оскільки він касетний снаряд, то плюс-мінус 50 метрів по позиції, але цього вистачає, бо касети розлітаються метрів на 100 радіус покривають, доволі неприємні. 

– А куди влучили?

– Ось, з іншого боку в модуль керування попали. Це один, це два, ще один збили наші, багато чого не принесли, що лежить у полях, або заміновано, ніяк дійти, збивають дуже багато, часто.

Важча зараз війна стала, важча набагато – визнає "Піон", який воював у 2014-му – на початку російсько-української війни. Саме тоді він познайомився з "Піонами". І став одним із Богів. Богів війни. 

– Так, не така, що була в АТО, інтенсивність, і нам було простіше, ми тоді знали хоч, що дома ракети не літають, ми собі воювали, а зараз за дітей, за сім'ю переймаєшся. 

– Звідки ви?

– З Полтавської області.

"Для нас ця війна священна, а для цих нелюдів – на віки вічні їм кара, і я не знаю навіть що, їм нема прощення, немає. Для нас вона священна, кожна жертва, кожна травма, кожна смерть на цій війні – вона правда є священна. У мене є діти, дочки, треба для них, майбутніх поколінь, ми всі тут", – так оцінює війну колишній вчитель історії "Мана". А "Кіпіш" додає:

– Якщо ми тут їх утримаємо, там спокійно сплять.

Захисники про втому від війни

Пілот підрозділу "Фенікс" "Барні":

– Як мотивую? Та я згадую, що це сьогодні новий день, який принесе нові задоволення, це дуже допомагає, ти встаєш, дивишся, все, пора працювати.

Пілот підрозділу "Фенікс" "Айдар":

"Звикаєш до графіка, іноді бувають недосипи, але то таке, немає значення. Так, встигаємо відновитися, і все, працюємо, щоправда, після зміни міняємося, їдемо, дрони готуємо.

– Немає відчуття "дня сурка"?

– Ні, нема, кожного разу якась приколюха нова з'являється.

– Я підписав контракт 2021-го.

– Коли ви стали FPV-ником?

– Уже на цій ротації став FPV-ником, до цієї ротації був і в піхоті, потім попав в аеророзвідку, літав на "Мавіках", розвідником був.

– У вас, напевно, якась додаткова мотивація, розуміння, хто така піхота?

– Ну так, ніхто не хоче потрапити у піхоту.

– А що, можете?

– Звичайно, вже тільки не потрапили туди.

Таку "мотивацію" їм, пілотам, підкидає командир. Але визнає – це лише жарт, який все ж працює.

"Це така жартівлива мотивація, але вона працює, я скажу так, потім наступні 4-5 днів він працює на відмінно. Та яка мотивація? У кожного своя мотивація, мотивувати людей, вони самі мотивовані, я скажу, 50% підрозділу – це люди із Луганської, із Донецької областей, всі хочуть повернути своє і повернутися додому", – поділився командир Дмитро.

Бійці ЗСУ про те, як прийшли до війська

Артист – начальник "лабораторії", де виготовляють снаряди для дронів, на війні – 12 років. Багато його підлеглих – так само. Артилеристи "Мана" та "Піон" – з мобілізованих. 

– Ви мобілізований?

Боєць "Мана":

– Так точно.

– Ким ви були до війни?

– Спочатку вчителем історії і права, потім будівельником.

– Оце у вас спектр професій. А тепер прикордонник?

– Так склалося.

Пілот підрозділу "Фенікс" "Барні":

– Я ще з дитинства хотів стати до прикордонників весь час, дивився, як вони там ходять, я біля кордону жив, дивився, як вони ходять, сподобалася служба і вирішив спробувати цю сферу. Взагалі я сам з Волинської області і я починав службу у Волинському прикордонному загоні.

– А як тут опинилися?

– Та просто, у них була нехватка людей і з кожного загону перекидали по спеціальності, наприклад, водії, пілоти, просто вибирали і питали – якщо хочеш – переведуть, питали – поїдеш? Я сказав: "Так", ну і поїхав.

Перша прикордонна смуга – це і є прикордон, вони приймають перші бій, перші гинуть, перші стримують навалу.

– От не сиділося вам на Волині. Там спокійно, ніхто не лазить?

– Ні, тут цікавіше набагато, там не цікаво.

Чого гостро бракує на цьому етапі війни?

Але цікаво – це коли розвідники знаходять техніку чи ворожу піхоту, яку треба знищити. Але і російські "очі" постійно висять у небі, вираховуючи автівки, які везуть на і з передової бійців. Особливо "ласа" ціль – піхоти, хто завдає велику шкоду російській армії.

"На один наш дрон їхніх може бути п'ять, те, що впливає досить-таки непогано, але завдяки РЕБам, завдяки нормальним фортифікаційним спорудам, в принципі, ми справляємося з тим усім", – зауважив командир підрозділу "Фенікс" Дмитро.

Що таке російські дрони-камікадзе, який вигляд вони мають і наскільки легко їх заглушити РЕБом, нам розповів "Пан", продемонструвавши штатний російський дрон.

"Ворожий FPV, 10-дюймова рама, доволі-таки потужний, повністю такі FPV, які летять по наших позиціях. Вони несуть в основному штатні боєприпаси – або кумулятивні, або термобаричні, десь 2,5, до 3 кг носять або чисто пластидом заряджають, повністю пластидом, півтора-два кілограми пластиду – це дуже потужно, бліндаж не кожен витримає таке, і в них їх дуже багато. Потужний, бо тут і двигуни потужні, повністю 10-дюймовий дрон, не так, як, буває, заміняють рами 10-дюймові двигуни 7-дюймовими, тут ні, тут повністю він, і дотого він дешевий, легкий, так, як рама алюмінієва. Виробництво дешеве. Вони кожного разу щось видумують, щоб обійти наш РЕБ, а ми кожного разу щось вигадуємо з РЕБом, щоб вони не обходили, як бачите, поки стільки лежить", – пояснив боєць.

– Це посаджені РЕБами?

– Так, це чисто РЕБ і які, їх же багато детонує, РЕБ заглушив і він упав і здетонував, це ті, які не здетонували. Так в основному детонують, дуже багато саджаємо, майже всі, але є, звичайно, випадки, що долітають. Конкретно на цій ділянці наш підрозділ – кращий FPV.

– Кращий з точки зору чого?

– Кількості, якості, навіть по операторах, наші оператори, вся техніка, що не їде, – уся уражається, навіть одного піхотинця і того заганяють, знищують.

– У чому зараз є потреба? Чого гостро бракує на цьому етапі війни?

"Дрони, їх теж багато не буває, чим більше дронів, тим більше мертвого противника, тим більше успіху, тим більше збережених життів наших військових. Це все, я вважаю, що це майбутнє нашої війни, і я думаю, що завдяки дронам ми доб’ємося скоро своєї перемоги", – наголосив командир підрозділу "Фенікс" Дмитро.

– Ви нещодавно отримали Героя України. 

– Так, є таке.

– Вітаємо Вас.

– Дякую. Я вважаю, що це оцінка нашого підрозділу з першого дня війни, це не моя заслуга, це заслуга нашого підрозділу. 

Читайте також: "Новомихайлівка була в рази гіршою за Мар'їнку": військові про бої в руїнах та ситуацію на фронті – "Невигадані історії".

Дивіться також: 

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.