Біографія та ранні роки
Гіяс ад-Дін Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім аль-Хайям ан-Нішапурі, відомий як Омар Хайям, народився 18 травня 1048 року у місті Нішапур, що в Хорасані (сучасний Іран). Прізвисько "Хайям" перекладається як "майстер наметів" і, ймовірно, вказує на професію його батька або діда.
Уже в дитинстві він демонстрував блискучі здібності до науки та мистецтва. У віці 12 років Омар вступив до Нішапурського медресе, де здобув кваліфікацію лікаря. Однак його більше приваблювали математика, астрономія та філософія, ніж медична практика.
- Наукова діяльність
Життя Омара припало на складний період сельджуцького завоювання, що позначилося на культурному і науковому середовищі регіону. Попри труднощі, він присвятив себе науці, переїхавши до Самарканда, а згодом до Бухари, де написав кілька фундаментальних математичних трактатів.
У 1074 році Хайяма запросили до Ісфахана – столиці сельджуцького султана Мелік-шаха I. Тут він очолив одну з найбільших обсерваторій свого часу, розробив сонячний календар, точніший за григоріанський, і створив зоряний каталог.
- Літературна спадщина
Хайям найбільш відомий своїми поетичними творами у жанрі рубаї – чотиривіршів, які стали символом східної мудрості. Його збірка "Рубайят" розкриває глибоку філософію життя, сповнену роздумів про швидкоплинність часу, любов і людське призначення.
- Останні роки
Після смерті Мелік-шаха у 1092 році життя Омара змінилося. Закриття обсерваторії змусило його повернутися до Нішапура, де він провів останні роки, здійснивши паломництво до Мекки. Хайям помер 4 грудня 1131 року, залишивши після себе наукову та літературну спадщину, яка й досі захоплює людство.
Омар Хайям – постать, яка об’єднала науку і поезію, залишивши неперевершений слід в історії людської думки.
15 цитат, які заслуговують на вашу увагу
У коханій людині подобаються навіть недоліки, а в нелюбій дратують навіть переваги.
Зірвана квітка має бути подарована, розпочатий вірш – дописаний, а кохана жінка – щаслива, інакше й не варто було братися за те, що тобі не під сил.
Чим нижче чоловік душею, тим вище задирає ніс.
Він носом тягнеться туди, куди душею не доріс.
Той, хто впав духом, гине раніше терміну.
Дарувати себе – не означає продавати.
І поруч спати – не означає переспати.
І не помститися – не означає все простити.
Не поруч бути – не означає не любити!
Можна спокусити чоловіка, у якого є дружина, можна спокусити чоловіка, у якого коханка, але не можна ж спокусить чоловіка, у котрого є кохана жінка!
Нашу долю формують саме ті маленькі та непомітні рішення, які ми приймаємо по сто разів на день.
Те, що Бог нам одного разу відміряв, друзі, Збільшити не можна і зменшити не можна. Постараємося з толком витратити готівку, На чуже не зазіхаючи, і в борг не просячи.
У цьому світі невірному не будь дурнем: Покладатися не думай на тих, хто навкуг. Твердим оком поглянь на найближчого друга -Друг, можливо, виявиться найлютішим ворогом.
Про нас думають погано лише ті, хто гірше нас, а ті хто краще за нас… Їм просто не до нас.
В одне вікно дивилися двоє. Один побачив дощ і бруд. Інший – зелене листя, весну і небо блакитне.
Хто життям битий, той більшого доб’ється. Хто пуд солі з’їв, той вище цінує мед. Хто сльози лив, той щиро так сміється. Хто помирав, той знає, що живе!
Велич світу завжди знаходиться у відповідності з величчю духу, що дивиться на нього. Добрий знаходить тут на землі свій рай, злий має вже тут своє пекло.
Не роби зла – повернеться бумерангом, що не плюй в колодязь – будеш воду пити, не ображай того, хто нижче рангом, а раптом доведеться що-небудь просити. Не видай друзів, їх не заміниш, і не втрачай коханих – не повернеш, не бреши собі – з часом перевіриш що брехнею сам себе ти зраджуєш.
Раніше "Дивогляд" ділився відомими афоризмами Григорія Сковороди, які актуальні сьогодні.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.