Інтерв'ю записала Киргизька редакція "Азаттик" ("Радіо Свобода").
Манас – колишній офіцер, на початку 1990-х років закінчив Сімферопольське вище військово-політичне училище. Він поїхав воювати на боці так званої "ЛНР" на сході України. Провоювавши більше півроку, киргиз зумів повернутися на батьківщину. Зараз він глибоко обурений і розчарований російською брехнею про "нацистів", які начебто воюють з українського боку.
Манас потрапив на Донбас у серпні 2014 року добровільно: "Дивився телевізор – "Первый канал", РТР, інші. Для мене було важливо, що в 1941 році на війні загинув мій дід. Саме мої моральні установки мене і покликали. Телеканали передавали, що там фашисти піднімають голову, нацисти, показували свастику". До України потрапив через Ростов-на-Дону і прикордонний пост "Ізварине" за допомогою т. зв. "Спілки казаків зарубіжжя".
Після п’ятиденної перевірки у місті Краснодон киргиз потрапив до т. зв. "окремої бригади особливого призначення" в Луганську. Там, за його словами, були люди різних національностей – серби, чеченці, казахи, осетини. Манас потрапив до банди "Че Гевари": "Він семиріченский козак (історична назва козацьких військ у Казахстані і Киргизстані - Ред.), живе в Калінінграді. Він і був начальником розвідгрупи".
Потім почалися безпосередньо бойові дії.
"Найголовніший перелом у мене на цьому і стався, – каже Манас. – Я думав, що там фашисти, але їх в принципі не бачив. Ми воювали з регулярною українською армією".
Він пояснив: "Перелом у мене стався, коли я побачив російські війська - яким чином вони заходять, як воюють. У мене всередині щось зламалося".
Про війська агресорів Манас розповів таке: "Це не солдати строкової служби. Це боєздатні частини, що дислокуються в Південній Осетії, які пройшли першу і другу чеченські війни. В основному контрактники. Їх туди часами перекидають, іноді відтягують. Але вони при цьому відходять без техніки. У процесі вони навчають людей, залишають техніку і йдуть".
Зі слів Манаса, основні бойові дії на Донбасі зараз веде путінська армія: "Щодо військової техніки та іншого – так, вони (терористи – Ред.) це отримують. Однак зараз там більше діє регулярна російська армія. Як таких, шахтарів майже не залишилося. Добровольців теж залишилося дуже мало. Зараз нас ("добровольців", обдурених російською пропагандою - Ред.) замінюють регулярними військами, це будуть сили стримування, які при будь-яких умовах будуть якісь позиції відстоювати".
Оцінки банд терористів, які воюють на боці російських окупантів, у киргиза невисокі: "Самі по собі сили "ополчення" за великим рахунком не представляють нічого… Деградація почалася після укладення останніх Мінських угод. Вони чомусь вважають, що Росія, особисто Путін, їх кинули… Якщо СБУ буде працювати, то сепаратистів все одно будуть відслідковувати і карати. Тому деякі виїжджають, навіть ті, хто воювали".
Киргиз зумів утекти завдяки своєрідному щасливому випадку: після боїв біля Дебальцевого його відправили супроводжувати "вантаж 200" і надали відпустку. Контракт він не розірвав – це могло викликати підозри: "Я просто попросився додому, хоча на російському кордоні не хотіли випускати".
Манас глибоко розчарований і російською брехнею, і власною довірливістю: "У мене був один мотив, він не виправдався. Виявилося, що все це – агітація і пропаганда. Хоча мені дуже прикро: я закінчив політичне училище, але клюнув на таку "качку"".
